Рішення № 123640847, 09.12.2024, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.2024м. СумиСправа № 920/1273/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи № 920/1273/24

за позовом Комунального підприємства Міськводоканал Сумської міської

ради (вул. Білопільський шлях, 9, м. Суми, 40009,

код ЄДРПОУ 03352455)

до відповідача Фізичної особи підприємця Лугового Сергія Володимировича

( АДРЕСА_1 ,

рнокпп НОМЕР_1 )

про стягнення 13226 грн 02 коп.

Суть спору: 18.10.2024 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до вимог якої просить стягнути з відповідача на свою користь 13226 грн 02 коп, з яких: 11474 грн 12 коп. борг, 1195 грн 96 коп пеня, 159 грн 72 коп. 3% річних, 396 грн 22 коп інфляційні втрати, за неналежне виконання зобов`язань за Договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 3910 від 18.06.2021; а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2024 справу № 920/1273/24 розподілено судді Заєць Світлані Володимирівні.

Ухвалою суду від 23.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/1273/24, постановлено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строки для надання процесуальних документів.

Відповідно до інформації з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду позивач та відповідач мають зареєстрований електронний кабінет в системі Електронний суд.

На виконання абз. 1 ч. 7 ст. 6 ГПК України копія ухвали від 23.10.2024 про відкриття провадження у справі №920/1273/24, надіслана учасникам справи позивачу та відповідачу, відповідно до вимог ч.ч.6-7 ст. 6 ГПК України до їхніх електронних кабінетів.

Відповідно до довідок Господарського суду Сумської області про доставку електронного листа копію зазначеної ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача та відповідача 23.10.2024, 18:46.

Станом на 09.12.2024 відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у ній матеріалами.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

18.06.2021 між комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради (позивач, виконавець) та Фізичною особою підприємцем Луговим Сергієм Володимировичем (відповідач, Споживач) укладений договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 3910 (надалі Договір -1).

Відповідно до п. 1.1. Договору-1 виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно з п. 1.3. Договору-1 об`єктом надання послуг визначено: нежитлове приміщення за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 50, м. Суми.

Відповідно до п. 3.1. Договору-1 розрахунковим періодом є календарний місяць. Між Сторонами застосовується щомісячна система оплати послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, платежі вносять не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим. Платіжні документи за розрахунковий період Споживач забирає нарочним з 1по 5 число, щоб уникнути конфліктів з питань оплати рахунків.

Згідно п.п. 4.2.1 п. 4.2 Договору -1 Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

Відповідно до п. 9.1 Договору -1 Договір укладається на строк з 01.01.2021 та діє до 31.12.2021 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць закінчення терміну дії не надійде заява однієї із сторін про розірвання Договору, а в частині фінансових зобов`язань до їх повного виконання.

Крім того, 09.02.2022 на офіційному веб-сайті КП Міськводоканал СМР опубліковано текст типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 07.02.2022 без номера (далі - Договір - 2), який набрав чинності з 12.03.2022 (протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуг).

У зв`язку з цим положення Договору -2 у відповідності до п. 14 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 за № 690 та ч.5 ст. 13, абз. 1 ч. 7 ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги поширюються на всіх споживачів, у тому числі, які користуються послугами з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в багатоквартирних будинках, зазначених в Переліку адрес багатоквартирних будинків за моделлю Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що є публічним договором приєднання, та вимоги до якості послуг (Перелік оприлюднений на офіційному веб-сайті КП Міськводоканал СМР).

До цього Переліку віднесено багатоквартирні будинки, в яких розташовані приміщення, в яких отримуються послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, у тому числі: вул. Ярослава Мудрого, 50, м. Суми.

Відповідно до п. З Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про житлово-комунальні послуги, визначено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

У разі якщо договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього Закону, передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.

У подальшому 27.02.2023 на офіційному веб-сайті КП Міськводоканал СМР опубліковано текст типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 27.02.2023 без номера (далі - Договір - 3).

Договором - 3 змінено умови Договору - 2 в частині строків передачі показань вузлів роздільного обліку водопостачання, а саме: в п. 22 Договору - 3 строк передачі показань вузлів розподільного обліку щомісяця з 05 по 15 число змінено на щомісяця з 01 по 05 число. Інші зміни до Договору - 3 не вносились.

Положення Договору - 3 набрали чинності з 30.03.2023 (протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуг).

У подальшому 15.01.2024 на офіційному веб-сайті КП Міськводоканал СМР опубліковано текст типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення без дати та без номера (далі - Договір - 4).4

Договором - 4, у зв`язку з прийняттям постанови КМУ від 29 грудня 2023 № 1405 та внесенням змін до типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 5 липня 2019 року № 690, змінено умови Договору - 3, що стосуються здійснення перерахунку наданих послуг, а також умов обмеження та припинення надання послуг. При цьому викладено в новій редакції, та/або доповнено новими підпунктами: підпункт 11 пункту 39 викладено в новій редакції, пункт 40 доповнено підпунктом 11, змінено підпункт 4 пункту 41, пункт 42 доповнено підпунктом 8.

Положення Договору - 4 набрали чинності з 15.02.2024 (протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуг).

Згідно до п. 6 Договорів 3 та 4 виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, в строки і на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 29 Договорів 3 та 4 Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 31 Договорів 3 та 4 розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування та плата за послуги нараховується щомісяця.

Відповідно до п. 32 Договорів 3 та 4 виконавець формує та надає споживачу рахунок на оплату спожитих послуг не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п. 33 Договорів 3 та 4 споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиті послуги.

КП Міськводоканал СМР надано Споживачу послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, однак Споживачем вони оплачені не у повному обсязі.

У зв`язку з цим, як зазначає Позивач, станом на 01.10.2024 за ФОП Луговим С.В. значиться сума заборгованості за послуги, надані за період: листопад 2023 року - серпень 2024 року на загальну суму 11 474,12 грн.

З огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 ЦК України).

За змістом ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджена вартість наданих позивачем відповідачу за договором послуг на централізоване водопостачання та водовідведення за період з листопада 2023 року по серпень 2024 року в розмірі 11474 грн. 12 коп.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11474 грн. 12 коп. вартості наданих послуг за договором є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем та доданого до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 1195 грн 96 коп. пені.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 44 Договорів 2 та 3 у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послуги.

Суд, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку пені за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на офіційному вебсайті Платформа: Ліга Закон за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної оплати вартості наданих послуг, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1195 грн 96 коп. пені визнає законним та обґрунтованим.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку доданого до позову позивач просить стягнути з відповідача 159 грн 72 коп. 3% річних та 396 грн 22 коп. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на офіційному вебсайті Платформа: Ліга Закон за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної оплати вартості наданих послуг, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 159 грн 72 коп. 3% річних та 396 грн 22 коп інфляційних втрат визнає законним та обґрунтованим.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до матеріалів справи позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 11474 грн 12 коп основного боргу, 1195 грн 96 коп. пені, 159 грн 72 коп 3% річних та 396 грн 22 коп. інфляційних нарахувань, у зв`язку з чим, суд задовольняє позовні вимоги як законні та обґрунтовані.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп, що сплачений за платіжною інструкцією від 25.09.2024 №10235 у розмірі 302 грн 80 коп та за платіжною інструкцією від 14.10.2024 №10840 у розмірі 2725 грн 20 коп.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 3028 грн 22 коп. судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 241, 247, 252, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Лугового Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства Міськводоканал Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, буд. 9, м. Суми, 40009; код за ЄДРПОУ 03352455) 11474 грн 12 коп. основного борг, 1195 грн 96 коп. пені, 159 грн 72 коп. 3% річних, 396 грн 22 коп інфляційних втрат, а також 3028 грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.12.2024.

СуддяС.В. Заєць