Ухвала суду № 123637415, 09.12.2024, Крижопільський районний суд Вінницької області

1-кп/134/122/2024

Справа № 134/2131/24

УХВАЛА

Іменем України

09 грудня 2024 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого-судді: ОСОБА_1

з участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4 потерпілого: ОСОБА_5

захисника: ОСОБА_6

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні вселищі КрижопільВінницької областіклопотання прокурораГайсинського відділуВінницької спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониПівденного регіону ОСОБА_3 , про продовженнязастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюу кримінальномупровадженні,внесене вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньвід 12жовтня 2024року за № 12024020190000297 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселівка, Кіровоградського району, Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньо освітою, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Через канцелярію суду прокурор Гайсинського відділуВінницької спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониПівденного регіону ОСОБА_3 подав клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання про продовження дії обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюобраного ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 14 жовтня 2024 року, строком на 60 діб, тобто до 10 грудня 2024 року включно, з урахуванням існування ризиків, передбачених ст. 177 КК України, які були підставою для обрання йому запобіжного заходу, а саме те, що ОСОБА_4 не судимий, опинившись на волі, зможе ухилятися від суду та не виконувати процесуальні рішення (ризик переховування), незаконно вплинути на потерпілих та свідків, а також він може вчинити інше кримінальне правопорушення, і на це вказують також такі обставини як характер протиправних дій, в яких він обвинувачується, їх системність.

Захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечила проти клопотання сторони обвинувачення, просила застосувати до обвинуваченого запобіжний на домашній арешт за місцем проживання, оскільки обвинувачений раніше несудимий та бажає проходити надалі військову службу.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника, вказав, що вину визнає та має намір надалі проходити військову службу, вказав що самовільно залишив військову частину не повернувшись із відпустки.

Потерплий в судовому засідання, підтримав позицію прокурора.

Перевіривши надані матеріали, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Як встановлено в підготовчому судовому засіданні, ОСОБА_4 є військовослужбовцем Збройних Сил України, у відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Також, суд керується положеннями ч. 1 ст. 178 КПК України, відповідно до яких при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

На теперішній час ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

В судовому засіданні ОСОБА_4 вказав, що не одружений, малолітні та неповнолітні на утримані діти відсутні, місце реєстрації та місце проживання до призову до лав Збройних Сил України у с. Веселівка.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. На даний час в судовому засіданні докази сторони обвинувачення та захисту не досліджені.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст.177,178,182,183,194 КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого, а також те, що ризики, які слугували підставою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування не зменшились, а також підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі терміном до восьми років, оскільки у Крижопільському районні Вінницької області місце проживання відсутнє, інших відомостей та доказів про сімейні зв`язки не надав, може продовжити злочинну діяльність; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, наприклад затягувати судовий розгляд справи, застосування щодо нього інших видів запобіжних заходів є неможливим, тому суд, вважає, що необхідно продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою.

Суд також враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

За правилами встановленими частиною четвертою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що вищевказаний перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Однак, оскільки кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні №12024020190000297 від 12.10.2024, не містить відомостей, щодо наявності обставин зазначених у пунктах 1-5 частини четвертої статті 183 КПК України, в даному випадку слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави.

Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення та особу підозрюваної слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу, з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселівка, Кіровоградського району, Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньо освітою, не одруженого, раніше не судимого, запобіжнийзахід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06 лютого 2025 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача: (UA688201720355219002000000401, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, (Крижопільський районний суд Вінницької області), номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави відповідно до ч. 5 ст.194КПК України покласти на нього ряд обов`язків, зокрема:

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками по справі.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду на протязі семи днів з дня її оголошення, а особою, яка утримується під вартою протягом того ж строку з дня отримання копії ухвали.

Суддя: