Рішення № 123633, 07.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.06 р. Справа № 9/215

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Овчинніковій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичне науково-виробниче об’єднання „БІОКОН”, м.Донецьк

до відповідача: Підприємства, заснованого на власності громадянина Ізраїля „МИКС”, м.Донецьк

про: стягнення 4 235грн.93коп.

У судове засідання з’явились представники сторін:

від позивача: Шкляров І.О. – представник (за дов. б/н від 06.03.2006р.);

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Медичне науково-виробниче об’єднання „БІОКОН”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Підприємства, заснованого на власності громадянина Ізраїля „МИКС”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 4 235грн.93коп., яка складається з основного боргу в сумі 4 069грн.14коп., пені в сумі 125грн.72коп., суми інфляції – 20грн.35коп. та 3% річних в сумі 20грн.72коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №44 від 01.01.2006р. із специфікацією до нього, видаткові накладні, довіреності, акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2006р. по 20.06.2006р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою господарського суду від 10.07.2006року, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судове засідання не з’явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області Підприємство, засноване на власності громадянина Ізраїля „МИКС”, м.Донецьк станом на 17.07.2006р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

01.01.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Медичне науково-виробниче об’єднання „БІОКОН”, м.Донецьк та Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраїля „МИКС”, м.Донецьк був укладений договір поставки №44, згідно якого Постачальник (відповідач) взяв на себе зобов’язання систематично передавати (постачати) Покупцеві (відповідачу) продукцію виробництва ТОВ „Медичне науково-виробниче об’єднання „БІОКОН”, м.Донецьк у кількості, асортименті і за цінами, згідно з накладними (специфікаціями), а Покупець (відповідач) у свою чергу зобов’язався своєчасно оплатити вартість поставленого товару.

Пунктом 4.2. договору сторони передбачили, що ціни на товар визначаються за домовленістю сторін, що підтверджується відповідним протоколом узгодження цін, та накладними (специфікаціями), що підписують обидві сторони та які є невід’ємною частиною даного договору.

Покупець зобов’язується оплатити товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника не пізніше 30 днів від дати поставки товару (п.4.4. договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю „Медичне науково-виробниче об’єднання „БІОКОН”, м.Донецьк свої зобов’язання за договором виконало належним чином та поставило відповідачу, який діяв на підставі довіреностей серії ЯЛЮ №№441951 від 28.04.2006р., 441871 від 06.04.2006р., 441936 від 21.04.2006р., 441904 від 13.04.2006р. та 441808 від 23.03.2006р. товар на загальну суму 4 069грн.14коп., що підтверджується видатковими накладними №SС1-482 від 27.04.2006р., №SС1-455 від 21.04.2006р., №SС1-409 від 12.04.2006р., №BIO-90325 від 06.04.2006р. та №SС1-362 від 23.03.2006р., підписаними обома сторонами та завіреними печатками підприємств.

У ході розгляду спору, господарським судом було встановлено, що підписи про отримання товару на товарних накладних не відповідають підписам, зазначеним на довіреностях на отримання даного товару.

Ухвалою від 14.08.2006р. господарський суд зобов’язав відповідача представити письмові пояснення щодо походження печатки, що міститься на видаткових накладних №SС1-482 від 27.04.2006р., №SС1-455 від 21.04.2006р., №SС1-409 від 12.04.2006р., №BIO-90325 від 06.04.2006р., №SС1-362 від 23.03.2006р. та підпису посадових осіб на зазначених накладних, якими було отримано товар від позивача.

Позивач надав суду пояснення до позову б/н від 11.08.2006р., у яких зазначив, що він веде взаємовигідну господарську діяльність з підприємством відповідача, у зв’язку з чим не має сумнівів відносно того факту, що товар відвантажувався саме працівникам Підприємства, заснованого на власності громадянина Ізраїля „МИКС”, м.Донецьк.

Підприємством, заснованим на власності громадянина Ізраїля „МИКС”, м.Донецьк заперечень щодо факту отримання відвантаженого товару працівниками підприємства відповідача суду не надано.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

На підставі вищезазначеного, господарський робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачу товару за накладними №SС1-482 від 27.04.2006р., №SС1-455 від 21.04.2006р., №SС1-409 від 12.04.2006р., №BIO-90325 від 06.04.2006р., №SС1-362 від 23.03.2006р.

Відповідач свої зобов’язання щодо своєчасної та повної сплати наданих послуг всупереч вимогам договору не виконав, у зв’язку з чим з його боку виникла заборгованість в сумі 4 069грн.14коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2006р. по 20.06.2006р., підписаним обома сторонами та завіреним печатками підприємств.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Відповідач не представив суду доказів перерахування на рахунок позивача заборгованості за договором №44 від 01.01.2006р. в сумі 4 069грн.14коп., у зв’язку з чим суд робить висновок, що вказана заборгованість не перерахована до теперішнього часу.

Факт заборгованості відповідача в сумі 4 069грн.14коп. підтверджено матеріалами справи, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичне науково-виробниче об’єднання „БІОКОН”, м.Донецьк є обґрунтованими, доведеними належними чином, та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 5.1. договору сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу від суми простроченого.

На підставі даного пункту договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, позивачем нарахована пеня на заборгованість, що виникла за договором поставки №44 від 01.01.2006р. в сумі 125грн.72коп. за період з 23.04.2006р. по 09.06.2006р.

Розглянувши представлений розрахунок суми пені, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення суми пені обґрунтованими, доведеними належними чином, та такими, що підлягають задоволенню.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті, позивачем нараховано суму інфляції – 20грн.35коп. за період з 23.04.2006р. по 09.06.2006р. та 3% річних в сумі 20грн.72коп. за період з 23.04.2006р. по 09.06.2006р. на заборгованість, що виникла за договором поставки №44 від 01.01.2006р.

Розглянувши представлений розрахунок суми інфляції та 3% річних, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення суми інфляції та 3% річних обґрунтованими, доведеними належними чином, та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 77, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичне науково-виробниче об’єднання „БІОКОН”, м.Донецьк до Підприємства, заснованого на власності громадянина Ізраїля „МИКС”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 4 235грн.93коп., яка складається з основного боргу в сумі 4 069грн.14коп., пені в сумі 125грн.72коп., суми інфляції – 20грн.35коп. та 3% річних в сумі 20грн.72коп. – задовольнити.

Стягнути з Підприємства, заснованого на власності громадянина Ізраїля „МИКС” (за адресою: вул.Газети „Комсомолець Донбасу”, 20а, м.Донецьк, 83037, р/р 2600001513680 у філії ВАТ „Укрексімбанк” м.Донецька, МФО 334817, ЄДРПОУ 20334418) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Медичне науково-виробниче об’єднання „БІОКОН” (за адресою: пр-т Партизанський, 43, м.Донецьк, 83009, п/р 26007301527995 у ЦГО ПІБ м.Макіївки, МФО 334516, ЄДРПОУ 13490613) основний борг в сумі 4 069грн.14коп., пеню в сумі 125грн.72коп., суму інфляції – 20грн.35коп., 3% річних в сумі 20грн.72коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Текст рішення оголошено в судовому засіданні 07.09.2006р.

Суддя Марченко О.А.