Ухвала суду № 123626536, 06.12.2024, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 759/6000/24

провадження № 2/691/375/24

УХВАЛА

06 грудня 2024 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

з участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»» м.Київ до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

встановив :

ТОВ «Ейс»» м.Київ звернулося в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 30 травня 2024 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву, пред`явлення зустрічного позову (а.с.84).

29 липня 2024 року у підготовчому засіданні постановлено ухвалу суду про залишення позовної заяви ТОВ «Ейс»» м.Київ без руху в звязку з тим, що позивачу необхідно було направити відповідачу ОСОБА_1 позовну заяву з додатками за місцем реєстрації АДРЕСА_1 , та надати до провадження Городищенського районного суду Черкаської області докази про надіслання стороні для приєднання до матеріалів цивільної справи, у зв`язку із зміною підсудності у справі (а.с.84). Так, позивач із позовною заявою звернувся до Святошинського районного суду м.Києва, тобто за місцем проживання відповідача ОСОБА_1 на час подачі позову, проте при перевірці місця реєстрації було встановлено інше місце реєстрації у АДРЕСА_2 . При перевірці інформації щодо місця реєстрації відповідача встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного демографічного рестру №514999 від 28 березня 2024 року, місцем реєстрації відповідача є АДРЕСА_2 . Відповідно до ухвали Святошинського районного суду м.Києва від 29 березня 2024 року цивільну справу №759/6000/24, на підставі ст.31 ЦПК України, направлено за підсудністю до Городищенського районного суду Черкаської області. Згідно доказу про направлення копії позовної заяви стороні при зверненні в суд, така була направлена за місцем проживання відповідача, а саме АДРЕСА_3 (а.с.72). При відкритті провадження у цивільній справі, суд надав можливість позивачу направити копію позовної заяви з додатками за встановленою адресою місця реєстрації відповідача, про що було зазначено в ухвалі суду, до закриття підготовчого провадження, остільки відповідач наділений правом подати відзив на позов, обґрунтувавши заперечення проти поданого позову, з метою забезпечення свого права на захист та інтересів. Крім того, позивач мав надіслати на адресу суду доказ такого направлення.

Ухвала Городищенського районного суду Черкаської області від 29 липня 2024 року, направлена заявнику рекомендованим повідомленням 29 липня 2024 року. Відповідно до поштового трекінгу №0600282396618 від 19 листопада 2024 року, поштове відправлення отримане позивачем особисто 19 вересня 2024 року. Станом на 06 грудня 2024 року, дату продовження підготовчого засідання у цивільній справі, минуло п`ять днів, позивач ухвалу суду не виконав, заяву про усунення недоліків не подав і суд зобов`язаний прийняти рішення згідно до ч.3 ст.185 ЦПК України.

Учасники процесу в підготовче засідання, будучи належно повідомленими, що підтверджується поштовими трекінгами від 06 грудня 2024 року №0610209824151 та №0610209826804 отримали судові повістки 02 грудня 2024 року та 28 листопада 2024 року, до суду не прибули, поважності причин неприбуття не повідомили. За змістом позовної заяви позивач просив проводити судовий розгляд справи у його відсутності.

При прийнятті рішення суд орієнтований і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Опрацювавши матеріали за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»» м.Київ до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, приходжу до наступного рішення.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частинами 5 та 6 ст.185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух та зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. З рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, для усунення недоліків судом був встановлений термін п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху. Копія ухвали про залишення заяви без руху направлена заявнику рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно поштового трекінгу №0600282396618 від 19 листопада 2024 року, поштове відправлення отримане позивачем особисто 19 вересня 2024 року. Станом на 06 грудня 2024 року, дату продовження підготовчого засідання у цивільній справі, минуло п`ять днів, позивач ухвалу суду не виконав, заяву про усунення недоліків не подав і суд зобов`язаний прийняти рішення згідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, остільки збігли та наступили підстави для визнання позовної заяви не поданою.

За змістом ст.4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і за ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються. Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає позивачу усунути недоліки, які стали підставою залишення позовної заяви без руху.

Судом було створено умови позивачу для усунення недоліків при подачі позовної заяви до суду, проте сторона не скористалася своїм правом в частині наданої можливості направити копію позовної заяви з додатками за встановленою адресою місця реєстрації відповідача, про що було зазначено в ухвалі суду.

Повернення позовної заяви у відповідності до ст.185 ЦПК України не є порушенням права на справедливий суд та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки, відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст. 184,185,260 ЦПК України, суд-

постановив :

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»» м.Київ до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - визнати не поданою та повернути позивачу на підставі п.13 ст.185 ЦПК України.

Розяснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»» м.Київ, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Копію ухвали надіслати позивачу, відповідачу, для відому.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя О. М. Савенко