Рішення № 123617932, 09.12.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2024 р. № 400/8999/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВиконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54001,

провизнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі відповідач), в якій він просить суд:

- визнати протиправним рішення комісії виконавчого комітету Миколаївської міської ради щодо відсутності підстав для складання акту встановлення факту здійснення постійного догляду Додатку 8 до Порядку Постанови КМУ №560.;

- зобов`язати комісію виконавчого комітету Миколаївської міської ради визначити дату відвідування ОСОБА_2 , за яким здійснюється постійний догляд, за адресою його фактичного місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 ;

- зобов`язати комісію виконавчого комітету Миколаївської міської ради з`ясувати факт здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за ОСОБА_2

- зобов`язати комісію виконавчого комітету Миколаївської міської ради прийняти рішення про результати розгляду заяви ОСОБА_1 ;

- зобов`язати комісію виконавчого комітету Миколаївської міської ради скласти акт встановлення факту здійснення постійного догляду Додаток 8 до Порядку Постанови КМУ №560 у двох примірниках, один із яких особисто видати ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що позивач має право на відстрочку як особа, зайнята постійним доглядом за своїм батьком, який за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько- консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду. Для підтвердження факту здійснення постійного догляду позивач звернувся до Миколаївської міської ради з відповідною заявою. Рішення комісії виконавчого комітету Миколаївської міської ради встановлено відсутність підстав для складання акту встановлення факту здійснення постійного догляду. Позивач вважає це рішення протиправним, просить позов задовольнити.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено строки для подання сторонами заяв по суті.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити з задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Так, відповідач зазначає, що Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі Порядок № 560) визначено перелік документів що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, такими документами є документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд). Враховуючи, що акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду у випадку позивача не є необхідним для підтвердження права на відстрочку, відповідач стверджує, що приймаючи рішення про відсутність підстав для його складання, він діяв правомірно. Просить у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач не погодився з позицією відповідача. Позивач визнає, що в переліку документів, що підтверджують право на відстрочку особам, зайнятим постійним доглядом за батьком/матір`ю, визначених Порядком № 560, відсутнє посилання на акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду. Проте, з огляду на ст. 23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 61 Постанови Кабінету Міністрів № 560 наполягає, що оскільки цими нормами право на відстрочку пов`язується саме з постійним доглядом, цей факт має бути підтверджений.

Справу розглянуто в письмовому провадженні.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

23.08.2024 року позивачем до виконавчого органу Миколаївської міської ради була подана заява про складання та видачу акту встановлення факту здійснення постійного догляду. До заяви було додано копії: свідоцтва про народження позивача, його паспорта та паспорта батька ОСОБА_2 , довідки МСЕК серія 12 ААА № 259 991, посвідчення інваліда війни ОСОБА_2 серія НОМЕР_1 , довідки ЛКК форми 082/о ОСОБА_2 , висновку із постанови ЛКК поліклінічного відділення № 286/17 щодо ОСОБА_2 , акту встановлення факту здійснення догляду від 19.03.2024 року, затвердженого директором департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.

16.09.2024 року позивач отримав відповідь від Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо розгляду свого звернення. У останньому було зазначено, зокрема, наступне: «Згідно із додатком 5 до Постанови у випадку, коли особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, надаються лише документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд). Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду надається лише у випадку, коли особа, яка зайнята постійним доглядом доглядає за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). Враховуючи вищезазначене, комісією було прийнято рішення (протокол від 06.09.2024 №6) про відсутність підстав для складання акта, оскільки для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, необхідність надання Вами Акта до ТЦК та СП не передбачена Постановою».

Вважаючи це рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні норми законодавства України.

Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону № 3543-XII.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду.

Із системного аналізу наведеної вище норми слідує, що така визначає різні групи осіб за якими може здійснювати догляд військовозобов`язаний та у зв`язку із здійсненням такого догляду реалізовувати та набувати право на відстрочку.

Зокрема в силу наведених вище приписів, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду;

зайняті постійним доглядом за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд.

Водночас, порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560), в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Так, відповідно до Додатку № 5 згадуваного вище Порядку Кабінет Міністрів України постановив, що документами, які підтверджують право на відстрочку за п. 9 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII є:

для особи, яка зайнята доглядом, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює догляд, та свідоцтво про народження дружини (чоловіка),

документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім`ї, який зобов`язаний здійснювати догляд (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу іншого працездатного члена сім`ї в постійному догляді, довідка про смерть такого члена сім`ї, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім, або рішення суду про оголошення померлим, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин),

документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), у якому зазначаються відомості про наявність (відсутність) інших працездатних членів сім`ї, які могли б здійснювати такий догляд;

для особи, яка потребує догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Із системного аналізу норми пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII слідує, що така визначає різні групи осіб за якими може здійснювати догляд військовозобов`язаний та набувати право на відстрочку.

Такими особами є, зокрема:

1) хвора дружина (чоловік) військовозобов`язаного, його дитина та/або його батько чи матір;

2) батько чи матір дружини (чоловіка) військовозобов`язаного.

При цьому, нормами Додатку № 5 Постанови № 560 чітко встановлено, які саме документи відносно вказаних вище груп слід надати військовозобов`язаному для отримання відстрочки від призову під час мобілізації.

Тобто, наведені вище приписи як Закону № 3543-XII, так і Порядку № 560 розмежовують як категорії осіб, за якими має здійснювати догляд військовозобов`язаний для отримання права на відстрочку, так і необхідні для цього документи, які він має надати до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зокрема, у разі здійснення догляду за своїми за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю для надання відстрочки від призову на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII для особи яка зайнята доглядом достатньо лише документа, який підтверджує родинні зв`язки та документу про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акта про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), у якому зазначаються відомості про наявність (відсутність) інших працездатних членів сім`ї, які могли б здійснювати такий догляд; для особи, яка потребує догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Водночас, у разі здійснення догляду за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка) необхідно надати і документ, що підтверджує неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім`ї, який зобов`язаний здійснювати догляд.

Із наведеного вище слідує, що під час мобілізації військовозобов`язані, які зокрема зайняті постійним доглядом за своїм хворим батьком, який за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, не підлягають призову на військову службу, а для набуття права на відстрочку такій особі достатньо надати лише документ, який підтверджує родинні зв`язки та документ про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а для особи яка потребує догляду - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді.

Відтак, суд погоджується з доводами відповідача щодо того, що з огляду на додаток 5 до Порядку № 560, у випадку позивача надання акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного) догляду для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених п. 9 ч. 1 статті статті 23 Закону № 3543-XII, не є обов`язковим.

Суд відхиляє посилання позивача на те, що оскільки зазначеною статтею надання відстрочки пов`язується з тим, що особа здійснює постійний догляд, цей факт має бути доведений військовозобов`язаним.

Суд зауважує, що Постанова № 560 є нормативним актом, яким врегульовано порядок реалізації Закону № 3543-XII в частині проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації. З аналізу норм додатку № 5 до Постанови № 560 вбачається, що вони узгоджуються з пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII та уточнюють які саме документи обов`язково має подати військовозобов`язаний, задля реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації.

З відповіді на відзив випливає, що позивач має намір отримати акт про здійснення постійного догляду щоб запобігти відмові територіального центру комплектування та соціальної підтримки у наданні відстрочки. Проте, твердження, що територіальним центром комплектування та соціальної підтримки буде заявлено вимогу про надання документів, не передбачених додатком 5 до Постанови № 560, зокрема, акту про постійний догляд, ґрунтується на припущеннях.

Водночас, суд зауважує, що, хоча надання акту про здійснення постійного догляду позивачем не є обов`язковим, останній не позбавлений можливості при поданні документів для вирішення питання про відстрочку від призову під час мобілізації, надати такий акт.

Також, суд застосовує до спірних правовідносин положення, якими врегульовано повноваження комісії з встановлення здійснення особою постійного догляду.

За нормами Постанови № 560 для встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) військовозобов`язаний, який здійснює догляд (постійний догляд), звертається із заявою на ім`я керівника виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Розгляд заяви здійснює комісія із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), рішення про утворення якої приймається керівником виконавчого органу сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного, який звернувся із відповідною заявою.

До складу комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше п`яти осіб.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) з урахуванням наданих районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом матеріалів складає акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду)(додаток 8). Зазначений акт є одним із документів, які надаються військовозобов`язаним до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Також, рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 28.08.2024 № 1433 затверджено положення про комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду (далі Положення № 1433).

Відповідно до п. 1 Положення № 1433, ним визначено алгоритм роботи комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду та складання актів про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, відповідно до порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

За приписами пункту 4 Положення № 1433 завданням комісії є встановлення факту здійснення особою постійного догляду та складання відповідного акта.

Акт складається на підставі заяви військовозобов`язаного.

Із аналізу Положенням № 1433 вбачається, що за результатами розгляду заяви комісія має повноваження: прийняти рішення про затвердження акту здійснення особою постійного догляду або відмовити у видачі акта.

Підставою для відмови у видачі акту є:

- зазначення військовозобов`язаним в заяві та документах недостовірних відомостей;

- надання неповного пакета документів, передбачених порядком та цим положенням

- не підтвердження факту здійснення постійного догляду.

Також пунктом 17 положення № 1433 встановлені підстави для позбавлення особи права отримати акт, а саме:

отримання послуг догляду в стаціонарній установі (комунальному закладі) отримання компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі або компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі

отримання допомоги по догляду за особою з інвалідністю першої чи другої групи внаслідок психічного розладу

наявність статусу внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язаний/ особа яка потребує постійного догляду) за межами міста Миколаєва.

Натомість, відповідачем прийнято рішення про відсутність підстав для складання акту постійного догляду, що не узгоджується з нормами Постанови № 560, Положення № 1433, якими не передбачено такий результат розгляду.

Отже, суд доходить висновку, що зазначене рішення відповідача, оформлене протоколом № 6 від 06.09.2024 засідання комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), є таким, що прийнято не у спосіб, встановлений нормами права. При цьому, в спірних відносинах не передбачено права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Також, суд враховує частину 2 статті 15 Закону України «Про адміністративну процедуру», за якою сумніви щодо правомірності дій та вимог особи, що виникають внаслідок неоднозначного (множинного) трактування норми права, повинні тлумачитися адміністративним органом на користь їх правомірності.

У спірних правовідносинах відповідач не мав чітко визначеного повноваження приймати рішення про відсутність підстав для складання акту постійного догляду, тому слід було визнати вимоги позивача про розгляд його заяви по суті правомірними.

Відтак, спірне рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Визначаючись з належним способом захисту порушеного права, суд зазначає, що оскільки заява позивача від 23.08.2024 не розглянута, таким способом є зобов`язання відповідача розглянути заяву по суті і прийняти рішення відповідно до вимог Положення № 1433.

При цьому суд вважає передчасними і такими, що не підлягають задоволенню, позовні вимоги про зобов`язання комісії виконавчого комітету Миколаївської міської ради визначити дату відвідування ОСОБА_2 , за яким здійснюється постійний догляд, за адресою його фактичного місця проживання або адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , з`ясувати факт здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за ОСОБА_2 . Так, після скасування судом спірного рішення про відмову в складанні акту, комісія повинна буде розглянути заяву з дотриманням вимог законодавства України. Наразі підстав вважати, що відповідачем не будуть здійснені дії, пов`язані з розглядом заяви, немає в наявності. При цьому, захисту підлягає лише порушене право. Фактично спору між сторонами щодо виконання відповідачем дій з призначення дати відвідування, з`ясування факту постійного догляду не існує, оскільки відповідачем ще не розпочато розгляд заяви позивача по суті. Отже, спірні правовідносини в цій частині не виникли, а відтак, і право на звернення до суду з вимогами в цій частині не може бути реалізоване.

Щодо зобов`язання комісії скласти акт встановлення факту здійснення постійного догляду у двох примірниках, один із яких особисто видати ОСОБА_1 , суд відмовляє в цій частині вимог з огляду на таке.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох

юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому

порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

З огляду на викладене суд вважає дискреційними повноваження відповідача щодо складання акту про здійснення постійного догляду (відмови у складанні такого акту) і не вбачає підстав для втручання в ці повноваження.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на користь позивача в частині, пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 302,80 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54001 ЄДРПОУ 04056612) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним рішення комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) виконавчого комітету Миколаївської міської ради, оформлене протоколом № 6 від 06.09.2024, щодо відсутності підстав для складання акту встановлення факту здійснення постійного догляду.

3.Зобов`язати комісію із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) виконавчого комітету Миколаївської міської ради розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 23.08.2024 щодо складання акту із встановлення факту здійснення постійного догляду.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54001 ЄДРПОУ 04056612) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 302,80 грн. (триста дві гривні 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко