Вирок № 123617723, 10.12.2024, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/5697/24

Провадження №1-кп/463/428/24

В И Р О К

Іменем України

10 грудня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря с/з - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові, у формі спеціального судового провадження кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024140110000699 від 27.05.2024, про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. большие арі лукоянівського району нижньовгородської області російської федерації, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, служив на посаді пожежника-рятувальника 93 Державної пожежно-рятувальної частини 11 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, молодшого сержанта служби цивільного захисту, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений ОСОБА_5 у невстановлений час, але не раніше 08.04.2022, перебуваючи на території тимчасово окупованого зс рф м. Волновахи Донецької області, діючи умисно, ігноруючи свій передбачений Конституцією України громадянський обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів, на підставі наказу так званого міністерства по справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих донецької народної республіки (мнс днр) № ЛС від 08.04.2022 добровільно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме пожежного-рятувальника 70 пожежно-рятувальної частини державної бюджетної установи «Пожежно-рятувальний загін м. Волноваха Міністерства по справах цивільного захисту, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Донецької народної республіки», створеної представниками держави-агресора на території тимчасово окупованої Волноваської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області. Вказана установа окупаційною владою розміщена на базі приміщення 68 Державної пожежно-рятувальної частини 11 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Волноваха, пров. Енергетичний, буд. 6. Таким чином, ОСОБА_5 вчинив добровільне зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленим про призначене підготовче судове засідання 10.07.2024, 09.10.2024 та судові засідання 23.10.2024, 07.11.2024, 21.11.2024, 05.12.2024 на сайті Личаківського районного суду м. Львова та газеті «Урядовий кур`єр» в судові засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, тому за клопотанням прокурора ухвалою суду від 07.11.2024 ухвалено здійснювати спеціальне судове провадження на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024140110000699 від 27.05.2024 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.

Інтереси обвинуваченого ОСОБА_5 як на досудовому слідстві, так і під час здійснення спеціального судового провадження представляє захисник ОСОБА_4 .

Суд вважає, що винність ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, доведена наступними доказами.

З протоколу за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем від 13.03.2023 (з врахуванням наявності відповідних дозволів на проведення НСРД, які досліджені судом) вбачається, що в соціальній мережі «Однокласники» на особистій сторінці ОСОБА_5 наявна інформація, з якої вбачається, що при спілкуванні з іншими особами обвинувачений особисто повідомив, що не виїжджав з тимчасово окупованої території України, працевлаштований та отримує заробітну плату в так званих органах «мнс днр» окупаційної влади, а також там містяться його фотознімки у форменому одязі так званої «мнс днр».

Згідно з протоколу пред`явлення осіб для впізнання від 09.02.2023, свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_5 за фотознімком серед інших осіб як особу свого колишнього співробітника, що добровільно обійняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме пожежного-рятувальника 70 пожежно-рятувальної частини державної бюджетної установи «Пожежно-рятувальний загін м. Волноваха Міністерства по справах цивільного захисту, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Донецької народної республіки».

Як вбачається із протоколу за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем від 12.05.2023 (з врахуванням наявності відповідних дозволів на проведення НСРД, які досліджені судом), з сервісу електронної пошти «Mail.ru» в обліковому записі користувача « ОСОБА_7 » були виявлені електронні листування, в тому числі з «Волноваха МЧС», серед яких виявлено документ під назвою «Приказ № 741 лс от 08.04.2022-2.docx».

Згідно змісту вказаного «Приказа» на підставі особистої заяви ОСОБА_5 та інших поданих ним документів обвинуваченого ОСОБА_5 призначено в правоохоронному органі окупаційної влади на посаду пожежного-рятувальника 70 пожежно-рятувальної частини державної бюджетної установи «Пожежно-рятувальний загін м. Волноваха Міністерства по справах цивільного захисту, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Донецької народної республіки».

Як вбачається із висновку службового розслідування від 30.05.2022 за фактом надходження інформації щодо співпраці співробітників 11 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Донецькій області з окупаційною владою комісією встановлено факт порушення Присяги та контракту, законодавства України з боку молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_5 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що працює пожежником-рятувальником в системі ГУ ДСНС України у Донецькій області та обвинувачений ОСОБА_5 йому відомий як його колишній співробітник, якого знав ще до служби в органах ДСНС. Після окупації м. Волноваха Донецької області якийсь час вони ще продовжували виконувати службові обов`язки. Однак усьому особовому складу був доведений до відома обов`язок виїзду з окупованої на підконтрольну Україні територію. Переважна більшість співробітників успішно виїхали з окупованої території та залишились вірними присязі народу України. Про жодні перешкоди йому чи іншим співробітникам у виїзді з окупованої території йому не відомо. При цьому частина працівників, серед них ОСОБА_5 , добровільно погодились працювати на користь окупаційної влади. Він особисто бачив як ОСОБА_5 вже під час окупації збирав документи для влаштування на службу до окупаційних органів влади. А вже після 20 квітня, перед його виїздом з окупованої території, він спілкувався з обвинуваченим, й останній підтвердив, що вже добровільно був працевлаштованим в органах так званої «мнс днр», й отримував там заробітну плату, та носив формений одяг окупаційної влади.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який продовжує діяти на даний час.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", Волноваська міська територіальна громада з 10.03.2022 внесена до вказаного переліку територіальних громад як територія, тимчасово окупована російською федерацією.

Таким чином, винуватість обвинуваченого в інкримінованому йому злочині доведена повністю.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 7 ст. 111-1 КК України кваліфіковано правильно, оскільки він, будучи громадянином України, добровільно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі терористичної організації, а саме пожежного-рятувальника 70 пожежно-рятувальної частини державної бюджетної установи «Пожежно-рятувальний загін м. Волноваха Міністерства по справах цивільного захисту, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Донецької народної республіки», створеної представниками держави-агресора на території тимчасово окупованої Волноваської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області, на якій перебуває по даний час.

При цьому суд враховує, що постановою слідчого від 21.05.2024 залучено захисника для здійснення захисту інтересів ОСОБА_5 . 14.05.2024 відносно ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України. Постановами слідчого від 27.05.2024 ОСОБА_5 оголошено в розшук та в міжнародний розшук. Ухвалою слідчого судді від 03.06.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування.

Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 07.11.2024 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, визначено здійснювати у спеціальному судовому провадженні відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, у відсутності обвинуваченого, оскільки він неодноразово у судові засідання не з`явився і переховується на непідконтрольній території Україні. Отже, судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст.7КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, сприяє забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Так, з метою дотримання прав та законних інтересів обвинуваченого ОСОБА_5 , дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника - адвоката ОСОБА_4 , що був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області.

Повістки про виклик обвинуваченого в судові засідання здійснювався у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Личаківського районного суду м. Львова, інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

При цьому, на своє глибоке переконання, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який, в свою чергу, повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, та так само свідчить про наявність у нього наміру ухилитись від кримінальної відповідальності. В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя суд оцінює як реалізацію останніми його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п.3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), та як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що не мав можливості зв`язатися з обвинуваченим та з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення. Водночас, захисник належним чином приймав участь у реалізації права на захист обвинуваченого під час судового розгляду, брав участь у дослідженні письмових доказів, допиті свідка та висловив свою позицію з приводу недоведеності вини останнього у даному кримінальному провадженні, посилаючись на те, що органом досудового розслідування не з`ясовано обставини, чому обвинувачений залишився на окупованій території та чи добровільно погодився зайняти посаду в правоохоронних органах на окупованій території.

Разом з тим, суд аналізуючи отримані докази, вважає, що така позиція захисту спростовується наданими прокурором доказами.

Так, з матеріалів кримінального провадження та показань свідка вбачається, що обвинувачений, будучи громадянином України, обіймаючи посаду пожежника - рятувальника 93 ДПРЧ 11 ДПРЗ ГУ ДСНС України, добровільно вступив на службу цивільного захисту та відповідно склав присягу на вірність українському народові. Таким чином, він усвідомлював, що як громадянин України, проходячи службу цивільного захисту на посаді пожежника - рятувальника, зобов`язаний згідно зі ст. 68 Конституції України неухильно дотримуватися Конституції України та законів України.

В той же час, з матеріалів кримінального провадження та показань свідка відомо, що ОСОБА_5 добровільно зайняв посаду працівника незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території, а саме пожежного-рятувальника 70 пожежно-рятувальної частини державної бюджетної установи «Пожежно-рятувальний загін м. Волноваха Міністерства по справах цивільного захисту, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Донецької народної республіки», створеної представниками держави-агресора на території тимчасово окупованої Волноваської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області.

Також з матеріалів кримінального провадження та показань свідка встановлено, що більшість працівників 11 ДПРЗ ГУ ДСНС України після окупації м. Волноваха Донецької області російськими окупаційними військами за рішенням керівництва залишили окуповану територію і вибули на підконтрольну Україні територію і підрозділ продовжив виконувати свої завдання. В той же час, обвинувачений та частина працівників залишилися на окупованій території, й ОСОБА_5 добровільно обійняв посаду працівника незаконного правоохоронного органу у так званій «мчс днр».

А тому цими доказами підтверджено, що обвинувачений свідомо, добровільно не залишив тимчасово окуповану територію України та добровільно зайняв посаду в незаконних правоохоронних органах. При цьому він усвідомлював, що є громадянином України, що складав присягу і урочисто поклявся завжди залишатися відданим українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим.

Добровільно зайнявши посаду у правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, обвинувачений також усвідомлював, що цим він допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади та приймає участь в реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора.

Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Обставини, які пом`якшують покарання, відсутні. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення ним злочину з використанням умов воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, об`єктом якого стали суспільні відносини, пов`язані зі збройною агресією російської федерації та національною безпекою України, особу винного, який раніше не судимий, за місцем проходження служби до часу вчинення кримінального правопорушення характеризувався посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного, особу обвинуваченого, а також враховуючи те, що обвинувачений вчинив даний злочин умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли у колабораційній діяльності, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах на певний строк.

При цьому суд враховує, що оскільки обвинувачений умисно, свідомо вчинив дії, які полягали у колабораційній діяльності, і він такими діями допомагає агресору утримувати окуповану територію, тому все майно, яке належить йому на праві приватної власності в Україні має бути конфісковане в дохід держави.

Саме таке покарання буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання, передбаченій ст. 50 КК України, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.

Крім того, оскільки ОСОБА_5 скоїв особливо тяжкий злочин у відповідності до вимог ст. 54 КК України суд вважає за необхідне позбавити його звання молодшого сержанта служби цивільного захисту.

У справі цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати та речові докази відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження у виді обрання запобіжного заходу чи накладення арешту на майно не застосовувались.

Керуючись ст.ст.370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 12 (дванадцять) років з конфіскацією всього майна.

Строк відбуття покарання засудженому рахувати з часу приведення вироку до виконання, затримання обвинуваченого і взяття його під варту.

Позбавити ОСОБА_5 звання молодший сержант служби цивільного захисту.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку та строки, визначені ст.395 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1