Ухвала суду № 123607308, 09.12.2024, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/11866/24

Провадження 1-в/646/500/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2024 м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючий суддя Серпутько Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання Тихоновської Г.В.,

представника установи виконання покарань Грицака Д.О.,

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в режимі відеоконференції заяву засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо приведення вироків у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ, який відбуває покарання в державній установі «Диканівська виправна колонія (№ 12)»,

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить вирішити питання щодо декриміналізації його діянь за вироками Лозівського міськрайоного суду Харківської області від 22.01.2024 та 24.04.2024 на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від18 липня 2024 року (далі за текстом Закон № 3886-ІХ).

Засуджений у судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити.

Прокурор подав до суду заяву, в якій проти приведення вироків у відповідність до Закону № 3886-ІХ від18 липня 2024 року не заперечує.

Дослідивши матеріали заяви та особової справи засудженого, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 63 КК України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Судом встановлено, що вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.01.2024 ОСОБА_1 засуджений за ч. 4 ст.185 КК України строком на 5 (п`ять) років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, судом частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.12.2023, з врахуванням положень ч. 1 ст. 72 КК України, у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі та визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12.03.2024 вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.01.2024 в частині призначеного покарання змінено. Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, з урахуванням положень ч. 1 ст. 72 КК України, до призначеного ОСОБА_1 покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.12.2023 року, у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі. Вважати ОСОБА_1 таким, якому призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Крім того, вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.04.2024 ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України на 5 (п`ять) років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) місяць. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.01.2024, який було змінено ухвалою Харківського апеляційного суду від 12.03.2024, остаточно призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 9 (дев`ять) місяців.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ХІ від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024, внесено зміни до КУпАП, а саме ст. 51 КУпАП викладено в редакції, яка визначає, що дрібною крадіжкою є викрадення майна, вартістю від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно пункту 5 підрозділу 1 Розділу XX Перехідних полoжeнь Податкового кодексу України: Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України 169.1.1. визначена податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, станом на 09.08.2024 - час набрання чинності Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024, розмір вартості майна, за яким розмежовується адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, визначених ст. 51 в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 року, що становило 302 грн 80 коп збільшено до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3028 грн, тобто кримінальна відповідальність настає у випадку викрадення майна вартістю понад 3028 грн.

Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті)

Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Указане положення цілком узгоджується з вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня 2023 року становить 2684 грн.

Отже, розмір двох неоподатковуваних мінімумів громадян у розумінні положень ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024 станом на 01.01.2023 складав 2684 грн, тоді як згідно вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.01.2024 по справі № 629/7513/23, ОСОБА_1 своїми діями спричинив майнову шкоду потерпілому на загальну суму, що становить 1767 (одна тисяча сімсот шістдесят сім) гривень 90 копійок. (менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час вчинення протиправного діяння 2684 грн), що станом на день набрання чинності Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024 може бути лише підставою для адміністративної відповідальності.

Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.08.2024 у справі № 567/507/23 (провадження № 51-7110 км 23), щодо набуття чинності змін до законодавства України в частині визначення розміру вартості викраденого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність, що, як наслідок, впливає на розмір матеріальної шкоди, у разі заподіяння якої настає кримінальна відповідальність, а також з висновком про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК України з урахуванням положень Закону № 3886-IX, зробленим об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21.

З огляду на наведене суд вважає необхідним застосувати у даній справі зворотну дію у часі Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.01.2024, який змінений ухвалою Харківського апеляційного суду від 12.03.2024, за діяння, яке відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 не є кримінально-караним на теперішній час, тому суд доходить висновку про необхідність приведення вироку суду у відповідність до вимог вказаного Закону, та звільнення засудженого ОСОБА_1 від призначеного судом покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.

У зв`язку з приведенням вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.01.2024 у відповідність до вимог Закону, вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.04.2024 по справі № 629/1118/24 також підлягає приведенню у відповідність до вимог Закону.

ОСОБА_1 згідно вказаного вироку засуджений за дії, що спричининили майнову шкоду потерпілій на загальну суму 4671 (чотири тисячі шістсот сімдесят одна) гривня, що становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час вчинення протиправного діяння.

Тому у даній справі приведення вироку суду у відповідність до вимог Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, полягає у виключенні наявності сукупності кримінальних правопорушень та часткового складання призначених покарань за вказаним вироком та за ухвалою Харківського апеляційного суду від 12.03.2024 відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України, виключення призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 9 місяців та залишення йому остаточного покарання відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.

Отже, враховуючи вказані законодавчі декріміналізуючі зміни, на даний час, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є засудженим вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.04.2024 року за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`яти) років 1 (один) місяць.

На підставі ст.ст. 5, 70, 74 КК України, Закону України № 3886-ІХ, керуючись ст.ст. 336, 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо приведення вироків у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ задовольнити частково.

Привести вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.01.2024 к/п № 629/7513/23, змінений ухвалою Харківського апеляційного суду від 12.03.2024, у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ.

Засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.01.2024 рокук/п № 629/7513/23, зміненим ухвалою Харківського апеляційного суду від 12.03.2024, за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців у зв`язку з усуненням кримінальної караності діяння.

Привести вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.04.2024 к/п № 629/1118/24 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.04.2024 року за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`яти) років 1 (один) місяць.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Копію ухвали направити начальнику державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

Суддя Д.Є. Серпутько