Рішення № 123603773, 06.12.2024, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3445/24

Провадження № 2/0203/1438/2024

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

за участю секретаря Погрібного О.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року позивач, ТОВ «ФК Омега Фінанс» (код ЄДРПОУ 42436323, м. Київ), з підстав прострочення зобов`язання за договором в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС пред`явило через суд вимоги на предмет стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , заборгованості на загальну суму 54751,46 грн., а також судові витрати, що складаються зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 08 лютого 2018 року між Акціонерним товариством «Юнекс Банк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0.012.9.0218.ФО_К, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 20 000 грн. терміном користування до 08 лютого 2021 року (день остаточного повернення кредиту) зі сплатою комісії, процентів за користування кредитом та інших платежів згідно умов договору.

28 березня 2021 року на електронному майданчику ТОВ «Смарттендер» відбувся електронний аукціон з продажу лоту № 1, до складу якого входять: Права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатором аукціону та власником активів якого було АТ «Юнекс Банк», переможцем електронного аукціону є ТОВ «ФК «Омега Фінанс». В подальшому, 31 березня 2021 року між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/03-2021, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками АТ «Юнекс Банк», в тому числі і відповідача за кредитним договором № 0.012.9.0218.ФО_К від 08 лютого 2018 року.

Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання по договору, не сплачував щомісячні платежі за кредитом, комісію за обслуговування та проценти за користування кредитом та інші платежі, у зв`язку з цим станом на 31 березня 2021 року утворилася заборгованість у розмірі 54751,46 грн., що складається із простроченої заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18182,74 грн., прострочених процентів за кредитом в розмірі 5465,25 грн., а також простроченої комісії за обслуговування кредиту в розмірі 21528 грн.

Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв.

З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 11 липня 2024 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів чи у сприянні в поданні доказів іншим чином.

У судове засідання не з`явилися всі учасники справи, і про причини своєї неявки відповідач не повідомила та про розгляд справи в її відсутність не клопотала, на підставі чого без фіксування судового процесу технічними засобами проведений заочний розгляд справи згідно з ст. ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням письмової згоди позивача, який в позові клопотав розглядати справу за його відсутності, а також зазначив, що у разі неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, що з`ясуванню обставин не перешкоджає.

Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8ст. 178 ЦПК Українидійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з частковим задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Судом встановлено, що 08 лютого 2018 року відповідач ОСОБА_1 , як позичальник, та АТ «Юнекс Банк», як кредитодавець, уклали кредитний договір № 0.012.9.0218.ФО_К (а.с. 10 зворот-12), на підставі якого відповідачу надані кредитні кошти на споживчі потреби у розмірі 20 000 грн. терміном користування до 08 лютого 2021 року. При цьому позичальник зобов`язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії, нараховані проценти за користування кредитом та інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим Договором, а також виконати інші умови цього договору (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.4 договору позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені цим Договором, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової домовленості сторін або достроково, відповідно до умов Договору або чинного законодавства України. Кредит вважається повернутим в момент зарахування суми кредиту в повному обсязі на відповідні рахунки банку з обліку заборгованості позичальника за цим договором.

Відповідно до п. 1.5 договору за користування кредитом позичальник сплачує: проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 12,00 % річних (п.п. 1.5.1 Договору); комісію за надання кредиту - одноразово, не пізніше дня отримання кредиту, в розмірі 0,00 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. цього Договору (п.п. 1.5.2. Договору); комісію за обслуговування кредиту - щомісячно, в розмірі 2,99 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів (п.п. 1.5.3. Договору).

Пунктом 2.3 договору визначено, що погашення кредиту, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів здійснюється позичальником щомісячно в період з 01 до 10 (включно) число кожного місяця протягом строку дії цього Договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього Договору, в сумі 1 263 грн.

Відповідно до п. 3.2.2 договору позичальник зобов`язується сплачувати щомісячно платіж по кредиту, комісію за обслуговування та нараховані проценти згідно п. 2.3, 2.4 цього договору, забезпечити повернення отриманого кредиту, комісію за обслуговування і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені цим договором строки.

Згідно п. 4.1 договору, за порушення строків повернення кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій позичальник сплачує Банку додатково до встановленої за кредитом процентної ставки пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або комісії за обслуговування та/або процентів та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. Сума пені не може бути більшою за 15 процентів суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 4.2 Договору, сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань позичальника на підставі цього договору, не може перевищувати 50% суми кредиту, вказаної в п. 1.1 цього договору, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Факт видачі АТ «Юнекс Банк» та отримання відповідачем коштів за договором підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача за період з 08 лютого 2018 року по 31 березня 2021 року (а.с. 15 зворот 55).

Паспорт споживчого кредиту містить інформацію щодо суми кредиту, строку договору і строку кредитування, а також розмір процентної ставки та вказаний документ містить дату 08 лютого 2018 року і підпис ОСОБА_1 (а.с. 13).

Відповідно до вказаної виписки по особовому рахунку відповідача, останній користувався кредитними коштами, здійснював погашення заборгованості за кредитним договором.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

28 березня 2021 року на електронному майданчику (електронна торгова система) ТОВ «Смарттендер» відбувся електронний аукціон з продажу лоту № 1, до складу якого входять: Права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатором аукціону та власником активів якого було Акціонерне товариство «Юнекс Банк». Переможцем електронного аукціону є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс», що підтверджується Протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-03-19-000106-1 від 28.03.2021 (а.с. 64-65).

31 березня 2021 року між АТ «Юнекс Банк» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» (Фактор) укладено Договір факторингу № 31/03-2021. Відповідно до умов даного Договору ТОВ «ФК «Омега Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Юнекс Банк» в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.012.9.0218.ФО_К від 08 лютого 2018 року (а.с. 57 зворот - 60), що також підтверджується актом прийому передачі Прав Вимоги до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31 березня 2021 року та Реєстром Прав Вимоги (а.с. 61-63).

Відповідно до Додатку №1 договору факторингу №31/03-2021 від 31 березня 2021 року - Реєстру прав вимоги, ТОВ «ФК «Омега Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 54751,46 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 0.012.9.0218.ФО_К від 08 лютого 2018 року від 08 лютого 2018 року в розмірі 23647,99 грн., що складається із основної заборгованості по кредиту в розмірі 18182,74 грн. та заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом в розмірі 5465,25 грн.

Що стосується решти позовних вимог про стягнення з відповідача простроченої комісії за обслуговування кредиту в розмірі 21528 грн. та штрафів, пені в розмірі 9575,47 грн., суд дійшов висновку про відмову в їх задоволення з огляду на наступне.

Так, з реєстру прав вимоги, а саме додатку до договору факторингу № 31/03-2021 від 31 березня 2021 року, вбачається, що станом на 31 березня 2024 року сума заборгованості за кредитним договором № 0.012.9.0218.ФО_К від 08 лютого 2018 року в загальному розмірі 54751,46 грн., що складається із простроченої заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18182,74 грн., прострочених процентів за кредитом в розмірі 5465,25 грн., простроченої комісії за обслуговування кредиту в розмірі 21528 грн. та штрафів, пені в розмірі 9575,47 грн. (а.с. 64 зворот 65).

Банк, встановивши у кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, не зазначив, за які саме послуги сплачується комісія.

Відповідно до п. 3.4.1 договору, позичальник має право одержувати від банку інформацію про заборгованість за кредитом, комісії за обслуговування, процентами та іншими платежами за цим договором.

Позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту повернутої банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка повинна надаватися позичальнику за законом (п. 3.4.4 договору).

Договором передбачено право позичальника на отримання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо встановлена також ч. 1ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Перелік послуг з обслуговування кредиту, за які справляється плата у вигляді комісії договір не містить, при цьому, щомісячна плата за обслуговування міститься у пункті 1.5.3 кредитного договору та у графіку щомісячних платежів.

Відповідно до положень ч.1 та 2ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Частиною третьою цієї статті визначено перелік несправедливих умов договору. Вказаний перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги, перелік яких відсутній у договорі, а отримання інформації щодо кредиту безоплатна відповідно до ч. 1ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», вказаний пункт кредитного договору є несправедливим та підлягає визнанню недійсним.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 583/3343/19.

Положеннями абз. 3 ч. 4ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 06.09.2017 по справі № 6-2071цс16.

Також Верховний Суд України у постанові від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихПостановою правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 708/195/19.

Відповідно до п.п. 3.4.1, 3.4.5 договору позичальник має право одержувати від банку інформацію про заборгованість за кредитом, комісії за обслуговування, процентами та іншими платежами за цим договором, а також не частіше одного разу на місяць вимагати у Банку безоплатного надання інформації про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту повернутої банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка повинна надаватися позичальнику за законом. Тобто договором передбачено право позичальника на отримання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо встановлена також ч. 1ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому, перелік надання інших послуг за вказану у п. 1.5.3 договору плату, умовами договору не передбачено. Вказана щомісячна плата за обслуговування кредиту міститься у графіку щомісячних платежів і не залежить від потреби позичальника.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за прострочену комісію за обслуговування кредиту в розмірі 21528 грн. слід відмовити.

Так, позивачем заявлені до стягнення нарахування штрафів та пені у відповідності до положеньст. 625 ЦК України, що нараховані за кожен день прострочення платежу до 31 березня 2021 року.

Відповідно до пункту 15 розділу «Прикінцевіта перехідніположення» ЦКУкраїни у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Згідно з Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 87/2020 від 13 березня 2020 року, а також постановами Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» № 211 від 11.03.2020 та «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09 грудня 2020 року з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, на всій території України встановлено карантин, строк дії якого продовжувався до 30 червня 2023 року.

Лише з 30 червня 2023 року такий карантин відміненийпостановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, заявлені достягнення штраф та пеня починаючи з 13 березня 2020 року і до 31 березня 2021 року стягненню не підлягають.

Крім того, вимоги про стягнення штрафів та пені до 13 березня 2020 року також задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведений ні період за який нараховані штрафи згідно пп.3.2.6 п.3.2 кредитного договору та пеня згідно п.4.1 цього договору, ні сама сума, враховуючи, що кожен вид неустойки розраховується окремо, проте жодного розрахунку позивачем стосовно штрафі та пені не надано, а заявлена сукупна сума не підтверджена доказами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір слід покласти на відповідача з урахуванням задоволення позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. підтверджується платіжною інструкцією № 1235 від 03 липня 2024 року. Враховуючи те, що задоволено 43,19 % позовних вимог (23647,99 грн. х 100% / 54751,46 грн.), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 1046,23 грн.пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (2422,40 грн х 43,19% / 100%).

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач 07 грудня 2023 року уклав із Адвокатським об`єднанням «Немесіда» в особі директора Тугая Вадима Сергійовича договір про надання правової допомоги відповідно до умов якого вартість юридичних послуг за даним договором визначається розділом 3 цього договору (а.с. 65 зворот - 69).

Згідно акту наданих послуг від 03 липня 2024 року, що є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги від 07 грудня 2023 року Адвокатське об`єднання «Немесіда» надало ТОВ «Омега Фінанс» наступні юридичні послуги: 1) вивчення матеріалів кредитної справи ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.012.9.0218.ФО_К від 08 лютого 2018 року, проведення правового аналізу та визначення правової позиції за вказаним кредитним договором (витрачено 2 год., вартість 1 год. 1000 грн. загальна сума 2000 грн.); 2) складання позовної заяви про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вищевказаним кредитним договором, також підготовка доказів до неї та інших документів, аналіз судової практики по даній категорії справ (витрачено 3 год., вартість 1 год. 1000 грн. загальна сума 3000 грн.) (а.с. 69 зворот).

Оплата послуг за договором про надання правової допомоги від 07 грудня 2023 року підтверджується платіжною інструкцією № 1234 від 03 липня 2024 року (а.с. 70).

Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на правничу допомогу у розмірі2 000 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.

Керуючись ст. ст.5,10-13,76-82,89,133,141,258,259,263-265,279-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «ОмегаФінанс» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (ЄДРПОУ 42436323, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, офіс 1007) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ), заборгованість за кредитним договором № 0.012.9.0218.ФО_К від 08 лютого 2018 рокустаном на 31 березня 2021 року в розмірі 23647,99 грн. (двадцять три тисячі шістсот сорок сім гривень 99 коп.), що складається із простроченої заборгованості по основному боргу в розмірі 18182,74 грн. та заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом в розмірі 5465,25 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (ЄДРПОУ 42436323, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, офіс 1007) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ), судовий збір в сумі 1046,23 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн., а всього 3046,23грн. (три тисячі сорок шість гривень 23 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідач вправі подати до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 06 грудня 2024 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги, а так само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя О.В. Колесніченко