Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2024 рокуСправа №160/27165/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №047150028445 від 30.08.2024 року, винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 26) про відмову в зарахуванні певних періодів та призначити пільгову пенсію за Списком №1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ):
- щодо відмови в зарахувані до загального стажу періоди: з 24.06.1996 року по 16.01.1997 рік , з 24.03.1998 року по 13.03.1999 рік, із періоду 01.04.2005 року по 04.06.2009 рік - 2 місяці 1 день, із періоду 20.05.2012 року по 01.02.2013 рік не зараховано 3 місяці 24 дні;
- щодо незарахування до Списку №1 періоди: з 26.01.1990 року по 14.05.1992 рік, з 19.05.1992 року по 30.05.1995 рік роботи машиністом аміачних холодильних установок машиністом холодильних установок компресорного цеху;
-щодо відмови в зарахуванні до Списку №1 періодів роботи машиністом компресорної установки у кар`єрі глибиною 150 метрів та глибше на підземній дільниці шахти «Південний ГЗК» ДСБМ треста по підземному будівництву і реконструкції шахт, кар`єрів «Кривбасшахтопроходка», треста «КШП» з 02.06.2004 року по 04.06.2009 рік;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) вчинити певні дії:
-зарахувати до загального стажу періоди: з 24.06.1996 року по 16.01.1997 рік, з 24.03.1998 року по 13.03.1999 рік, з періоду 01.04.2005року по 04.06.2009 рік -2 місяці 1 день, з періоду 20.05.2012 року по 01.02.2013 рік - 3 місяці 24дні;
- зарахувати до Списку №1 періоди роботи машиніста холодильних аміачних установок, машиністом холодильних установок в компресорном цеху з 26.01.1990 р. по 14.05.1992 рік, з 19.05.1992 року по 30.05.1995 рік;
- компресорної установки в кар`єрі глибина якого більше 150 метрів: з 02.06.2004 року по 04.06.2009 рік;
- зобовязати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пільгову пенсію за віком за Списком №1, відповідно до п.а ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 22.08.2024 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач 22 серпня 2024 року звернулась до сервісного центру №16 ГУПФ України в Дніпропетровській області за призначенням пенсії та отримала відмову. ПФ зарахував до страхового стажу ОСОБА_1 26 років 2 місяці 06 днів (із довідки УПФ). До Списку №1 не зарахували відповідні періоди. 30.08.2024 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення про призначення пенсії за № 047150028445, оскільки позивачу не вистачає пільгового стажу для призначення пенсії.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та докази на її обґрунтування.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було подано до суду копію пенсійної справи для долучення до матеріалів справи.
При цьому, відповідач, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Справу розглянуто на підставі наявних в матеріалах справи доказах.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 22 серпня 2024 року звернулась до сервісного центру №16 ГУПФ України в Дніпропетровській області за призначенням пенсії. Пенсійний фонд зарахував до страхового стажу позивача 26 років 2 місяці 06 днів.
При цьому, не зарахували до загального стажу періоди: з 24.06.1996 року по 16.01.1997 рік , з 24.03.1998 року по 13.03.1999 рік, із періоду 01.04.2005 року по 04.06.2009 рік - 2 місяці 1 день, із періоду 20.05.2012 року по 01.02.2013 рік не зараховано 3 місяці 24 дні; до Списку №1 періоди: з 26.01.1990 року по 14.05.1992 рік, з 19.05.1992 року по 30.05.1995 рік роботи машиністом аміачних холодильних установок машиністом холодильних установок компресорного цеху; з 02.06.2004 року по 04.06.2009 рік - машиністом компресорної установки у кар`єрі глибиною 150 метрів та глибше на підземній дільниці шахти «Південний ГЗК» ДСБМ треста по підземному будівництву і реконструкції шахт, кар`єрів «Кривбасшахтопроходка», треста «КШП»
30.08.2024 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за № 047150028445.
Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам. Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Листами Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України «Огляд запитань і відповідей щодо застосування пенсійного законодавства» від 03.10.2005 №7836/0/14-05/030-6 та №12144/02-20, роз`яснено, що законом не передбачено обмежень щодо застосування статті 13 Закону № 1788-ХІІ під час обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. Виходячи з пріоритетності законів України над підзаконними актами, при призначенні пенсії на пільгових умовах згідно з абзацом 1 пункту «а» статті 13 Закон № 1788-ХІІ застосуванню підлягає стаття 92 Конституції України, а не інші нормативні документи, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав громадян.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі Закон № 1058-VI) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону № 1788-ХІІ , пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Статтею 100 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством. Відповідно до абзацу 1 пункту «а» статті 13 Закон № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Проведення атестації робочих місць за Списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників було передбачено також положеннями Закону № 1788- ХІІ. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці було затверджено 01.08.1992 постановою Кабінету Міністрів України № 442, а тому роботи, професії та посади, передбачені зазначеними списками, за період до 22.08.1992 мають бути враховані призначенні пільгових пенсій без результатів атестації робочих місць. Відповідно до пункту 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Зі змісту вказаних норм вбачається, що довідки мають надаватися у разі, коли відсутні відомості в трудовій книжці про роботу особи у спірний період, що визначає її право на пільгову пенсію. Крім того, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 25.04.2019 у справі № 593/283/17. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку № 442 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 р. сформулювала правовий висновок, згідно особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
Відповідно до п.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Здійснивши системний аналіз як зазначених вище норм чинного пенсійного законодавства, так і доказів, які містяться в матеріалах справи, суд зазначає, що періоди роботи позивача з 24.061996 року по 16.01.1997 року, з 17.06.1998 року по 13.03.1999 року, з 01.04.2005 року по 04.06.2009 року (2 міс. 3 дні), з 20.05.2012 року по 01.02.2013 рік (З міс. 24 дні) через недоліки в заповненні трудової книжки.
Суд враховує відсутність вини позивача у наявних зауваженнях щодо заповнення записів у його трудовій книжці відносно спірних періодів роботи, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, тому це не може позбавити громадян конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсії за віком.
Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.
Щодо не врахування до пільгового стажу періоди роботи за Списком№1, суд зазначає наступне.
Відповідно до відомостей, які містяться в матеріалах справи, з 26.01.1990 року по 14 травня 1992 року (2роки 3 міс. 19 днів) позивач працювала машиністом аміачних холодильних установок 3р.комплекса баз в ВРП РУ ім. Комінтерна м Кривого Рогу, що згодом змінив назву на Державне комунальне торговельно-виробниче підприємство «Ятрань», про що зроблений відповідний запис в трудовій книжці за №№ 3,4.
В ПКМ України №10 від 26.01.1991 року професія віднесена до Списку №1 в розділі ХХХ111, підрозділ 23200000, позиція 23200000-14341.
Наразі підприємство ліквідоване. В архівній довідці №Х-313 від 24.02.2020 року зазначено, що в наказах з кадрових питань відсутні накази про неповний робочий день, відпусток без збереження заробітної плати.
3 14.05.1992 року позивач була переведена по переводу за цією ж спеціальністю машиніст холодильних установок в компресорний цех Криворізького хладокомбінату, що згодом змінив назву на Криворізький державний комунальний хладокомбінат Дніпропетровської області. Працювала з 19 травня 1992 року по 30 травня 1995 року (3 роки 12 днів) запис №№5.6.
В ПКМ України №162 від 11.03.1994 року розділ ХХХ11 підрозділ 23300000 позиція 23200000-14341 професія віднесена до Списку №1.
До 11.03.1994 року професія віднесена до Списоку №1 ПКМ №10 від 26.01.1991 року, розділ ХХХ111, підрозділ 23200000, позиція 23200000-14341.
ПФУ зарахувало означений період до загального стажу. В архівній довідці № х-311 від 24.02.2020 року, виданій архівним відділом виконкому Криворізької міської ради зазначається, що в кадрових наказах відсутні відомості про неповний робочий день та відсутні відомості про отпуск без збереження заробітної плати.
3 02.06.2004 року по 31.03.2005 року (9 місяців 29 днів) позивач працювала в шахтобудівному Управлінні №8 державного спеціалізованого будівельно -монтажного треста по підземному будівництву і реконструкції шахт, кар`єрів «Кривбасшахтопроходка» машиністом компресорної установки в кар`єрі глибина якого 150 і більше метрів на підземній дільниці гірничо-капітальних робіт шахти «ЮГОК»(запис № 20,21).З 01.04 2005 року змінена назва підприємства на ЗАТ «Кривбасшахтопроходка».
3 01.04.2005 року по 04.06.2009 року (4 роки 2 міс 03 дні) в ЗАТ «Кривбасшахтопроходка» по тій же професії, в тім же в кар`єрі глибина якого 150 і більше метрів на підземній дільниці гірничо-капітальних робіт шахти «Південний ГЗК» (запис №23,24).
Професія віднесена до Списку №1 ПКМ України №36 16.01.2003 року в глава 1, розділ 3, підрозділ 1.3-1.
З 21.06.2011 року ЗАТ «Кривбасшахтопроходка» перейменоване на приватне акціонерне товариство «Кривбасшахтопроходка».
Постановою господарського суду м Києва від 21 09.2015 року по справі №910/2548/15-г, ПРAT «Кривбасшахтопроходка» визнана банкрутом.
Для підтвердження Списку №1 позивач звернулась до ліквідатора, який видав уточнюючу довідку №19 від 15 червня 2024 року за період роботи на ЗАТ «Кривбасшахтопроходка» з 01.04.2005 року по 04.06.2009 року.
До цієї довідки ліквідатор дав пояснення, що ОСОБА_1 працювала за Списком № 1 в кар`єрі глибиною більше 150 метрів з 02.06.2004 року по 04.06.2009 року (5 років 2 дні)
Тобто, період роботи машиністом компресорної установки в кар`єрі глибина якого 150 і більше метрів на підземній дільниці гірничо-капітальних робіт з 02.06.2004 року по 01.04.2005 року (9 місяців 29 днів) за ПКМ№36 2003 року також відноситься до Списку №1 розділ 3, підрозділ 1.3-1.
Назва підприємства Державний спеціалзірований будівельно-монтажний (ДСБМ) трест по підземному будівницві і конструкції шахт і кар`єрів`Кривбасшахтопроходка», який лише з 01.04 2005 року перейменований в ЗАТ «Кривбасшахтопроходка». Робота за Списком №1 з 01.04.2005 року по 06.04.2009 року атестована, про що ліквідатор надав накази та письмове пояснення до уточнюючої довідки №19 від 15.06.2024 року, що починаючи з 02.06.2004 року по 04.06.2009 року ОСОБА_1 працювала в кар`єрі глибиною більше 150 метрів машиністом компресорної установки (вихідний №02-02094/445 від 15.06.2024 року).
Положенням статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08. 1993 року визначено, що основним документом який підтверджує стаж роботи ,є трудова книжка. У разі відсутності трудової книжки чи відсутні необхідні записи для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, посвідчення, характеристики та інше які містять відомості про періоди роботи( абзаці пункт 3 Порядку №637).
На підставі викладеного вище, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до Списку №1 періоди роботи машиніста холодильних аміачних установок, машиністом холодильних установок в компресорном цеху з 26.01.1990 р. по 14.05.1992 рік, з 19.05.1992 року по 30.05.1995 рік; компресорної установки в кар`єрі глибина якого більше 150 метрів: з 02.06.2004 року по 04.06.2009 рік.
Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пільгову пенсію за віком за Списком №1, відповідно до п.а ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 22.08.2024 року, суд зазначає наступне.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Суд не наділений відповідними повноваженнями призначати пенсію позивачу, оскільки це відноситься до дискреційних повноважень Пенсійного органу.
Пенсійний фонд має повторно вирішити питання щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду.
Тому, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пільгову пенсію за віком за Списком №1, відповідно до п.а ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 22.08.2024 року.
Водночас, суд зазначає, що порядок приймання, оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846.
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до пункту 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
В даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за заявою позивача від 22.08.2024 р., було визначено за принципом екстериторіальності.
Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що призвело до порушення прав останнього, суд вважає за необхідне зобов`язати повторно розглянути заяву ОСОБА_2 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як визначеним суб`єктом призначення.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
З приводу розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та часткового задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підлягає сума 605,60 грн., сплата яких підтверджується квитанцією за №1394376464 від 09.10.2024 р., яка міститься в матеріалах справи.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення №047150028445 від 30.08.2024 року, винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 26) про відмову в зарахуванні певних періодів та призначити пільгову пенсію за Списком №1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ): щодо відмови в зарахувані до загального стажу періоди: з 24.06.1996 року по 16.01.1997 рік , з 24.03.1998 року по 13.03.1999 рік, із періоду 01.04.2005 року по 04.06.2009 рік - 2 місяці 1 день, із періоду 20.05.2012 року по 01.02.2013 рік не зараховано 3 місяці 24 дні; щодо незарахування до Списку №1 періоди: з 26.01.1990 року по 14.05.1992 рік, з 19.05.1992 року по 30.05.1995 рік роботи машиністом аміачних холодильних установок машиністом холодильних установок компресорного цеху; щодо відмови в зарахуванні до Списку №1 періодів роботи машиністом компресорної установки у кар`єрі глибиною 150 метрів та глибше на підземній дільниці шахти «Південний ГЗК» ДСБМ треста по підземному будівництву і реконструкції шахт, кар`єрів «Кривбасшахтопроходка», треста «КШП» з 02.06.2004 року по 04.06.2009 рік.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) вчинити певні дії:зарахувати до загального стажу періоди: з 24.06.1996 року по 16.01.1997 рік, з 24.03.1998 року по 13.03.1999 рік, з періоду 01.04.2005року по 04.06.2009 рік -2 місяці 1 день, з періоду 20.05.2012 року по 01.02.2013 рік - 3 місяці 24дні; зарахувати до Списку №1 періоди роботи машиніста холодильних аміачних установок, машиністом холодильних установок в компресорном цеху з 26.01.1990 р. по 14.05.1992 рік, з 19.05.1992 року по 30.05.1995 рік; компресорної установки в кар`єрі глибина якого більше 150 метрів: з 02.06.2004 року по 04.06.2009 рік.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 22.08.2024 року про призначення пільгової пенсії за віком за Списком №1, відповідно до п.а ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн .
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька
Судове рішення № 123599966, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 09.12.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/27165/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: