Ухвала суду № 123597744, 28.10.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/39096/24

Провадження № 2/761/10148/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Оберемчук Леся Анатоліївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2024 р. на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Оберемчук Л.А., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, вказана позовна заява подана до Шевченківського районного суду м.Києва у порядку територіальної підсудності згідно з вимогами ч.2 ст. 27 ЦПК України, з тих підстав, що місцезнаходження відповідача Київської міської ради зареєстроване у Шевченківському районі м.Києва по вул.Хрещатик, 36.

Разом з тим, положеннями статті 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 р. у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У постанові від 09.09.2020 р. у справі № 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

У постанові від 16.02.2021 р. у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник з приводу визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що має наслідком заведення спадкової справи та породжує у позивача право як спадкоємця другої черги за законом на отримання у власність спадкового майна.

Так, до складу спадщини, яка залишилась після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , входить нерухоме майно, а саме 1/2 частка квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином суддя вважає, що даний спір стосується прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном, яке знаходиться у Ленінському районі м.Луганська, а тому на нього поширюються правила виключної підсудності.

При цьому, згідно з розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 р. № 2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ», територіальну підсудність справ Ленінського районного суду м.Луганська визначено Сватівському районному суду Луганської області.

В подальшому розпорядженням Голови Верховного Суду від 06.03.2022 р. № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», територіальну підсудність справ Сватівського районного суду Луганської області визначено Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи положення ст. 30 ЦПК України, розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 р. № 2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» та розпорядження Голови Верховного Суду від 06.03.2022 р. № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», суддя приходить до висновку, що вказану позовну заяву необхідно передати за підсудністю на розгляд до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, як суду, до територіальної юрисдикції якого вона належить.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 31, 32, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Оберемчук Леся Анатоліївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - передати за підсудністю на розгляд до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: