Постанова № 123591178, 09.12.2024, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 578/1086/24

провадження № 3/578/615/24

П ОС ТА НО ВА

І м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2024 року селище Краснопілля

Суддя Краснопільськогорайонного судуСумської областіЗеря Ю.О.,розглянувши справупро адміністративнеправопорушення,яка надійшлавід ВП№ 2(с.Краснопілля)Сумського районногоуправління поліціїГоловного управліннянаціональної поліціїв Сумськійобласті,про притягненнядо адміністративноївідповідальності громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючої, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 26.06.2003 Путивльським РВ УМВС України в Сумській області, за частиною другою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установила:

Постановою Краснопільського районного суду Сумської області від 12 вересня 2024 року гр. ОСОБА_1 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП та до останньої було застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Однак ОСОБА_1 належних висновків не зробила, на шлях виправлення не стала та 25 вересня 2024 року об 11:40 год допустила неналежне виконання батьківських обов`язків щодо виховання своїх чотирьох малолітніх дітей, а саме в будинку антисанітарні умови, відсутні продукти харчування, відсутні дрова для опалення будинку, чим порушила пункт 1 статті 150 Сімейного Кодексу України, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 184 КУпАП. Дані обставини зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення від 25.09.2024 серії ВАД №190857, складеного інспектором СЮП ВП Сумського РУП в Сумській області старшим лейтенантом поліції Томурком Валентином Олеговичем.

ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, про причини неприбуття не повідомила, про місце і час розгляду справи повідомлена належним чином.

Згідно положень статті 268 КУпАП не є обов`язковою участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП, відтак, враховуючи факт належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, суддя вважає за можливе проводити судовий розгляд за відсутності вказаної особи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суддя дійшла наступних висновків.

За змістом частини першої статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, громадянка ОСОБА_1 притягається до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП.

Частина перша статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, яка тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина друга статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, у вигляді накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно постанови судді Краснопільського районного суду Сумської області від 12.09.2024 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП, та на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн, відтак протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно неї 25.09.2024 за частиною другою статті 184 КУпАП є таким, що складений правомірно.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься умисне невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно з статтею 184КУпАП (зокрема, про обов`язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в статтях 150, 180Сімейного кодексуУкраїни та статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 150Сімейного кодексуУкраїни визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Вказаний перелік обов`язків є вичерпним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 25.09.2024 серії ВАД №190857, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів. До протоколу долучені пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких остання пояснила, що не має дров на зимовий період через відсутність грошових коштів, продукти харчування купує у борг або просить у сусідів. До протоколу також долучений акт обстеження матеріально-побутових умов проживання родини ОСОБА_1 , у якому зафіксовані неналежні умови проживання неповнолітніх дітей.

Вказані докази у повній мірі підтверджують обставин, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим суддя доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП.

Відповідно до положень статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція частини другої статті 184 КУпАП передбачає такий вид адміністративного стягнення, як штраф від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 27 КУпАП штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 33 даного Кодексу зобов`язує суд накладати стягнення за адміністративне правопорушення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України та при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно статті 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

Згідно статті 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

Зважаючи на викладене, вивчивши обставини справи, характер вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушниці, ступінь її вини, вік, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують її відповідальність, враховуючи положення статті 33 КУпАП суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції частини другої статті 184 КУпАП України у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке за своїм видом і мірою є достатнім та справедливим.

Відповідно до статті 401 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, щодо якої судом ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату винесення постанови у цій справі становить 605,60 грн.

Окремо слід звернути увагу на те, що відповідно до статей 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 33, 401, 245, 247, 251, 252, 268, 277, 280, 283-285, 287-291, 294 КУпАП, суддя

постановила:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Реквізити для сплати штрафу: рахунок UA268999980313000106000018500; ГУК Сум.обл/Красноп-ка СТГ/21081100; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 37970404, код класифікації доходів бюджету 21081100 (серія протоколу про адмінправопорушення ВАД), (номер протоколу про адмінправопорушення - №190857 від 25.09.2024); ОСОБА_1 (П.І.Б. правопорушника).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованої заадресою: АДРЕСА_1 тафактично проживаючоїза адресою: АДРЕСА_2 , 605,60 грн судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України в ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106 (стягувач Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021), у графі «призначення платежу»*; 101; РНОКПП не встановлено; судовий збір за постановою про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , Краснопільський районний суд Сумської області.

Попередити особу про наслідки невиконання адміністративного стягнення, передбачені статтями 307, 308 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області (стаття 294 КУпАП).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанова судді у справі про адміністративне правопорушення є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців наступного дня після набрання нею законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Суддя Ю.О. Зеря