Вирок № 123589623, 09.12.2024, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 511/2112/22

Номер провадження: 1-кп/511/43/24

09 грудня 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката - ОСОБА_6 ,

потерпілої - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженню №120191603900006611 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.08.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Лиманське Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 26 серпня 2019 року у період часу з 19 години до 20 години знаходився за адресою: АДРЕСА_3 , у свого знайомого ОСОБА_8 , де також знаходилась його колишня співмешканка ОСОБА_7 .

Під час спільного перебування ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у приміщенні кухні за вказаною адресою внаслідок конфлікту із-за небажання ОСОБА_7 продовжування цивільних відносин з ОСОБА_5 у останнього з мотиву ревнощів та на ґрунті раптово виниклого неприязного ставлення до потерпілої, виник умисел на умисне заподіяння смерті ОСОБА_7

26 серпня 2019 року приблизно о 19 годині 20 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні кухні за вказаною адресою, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_7 , діючи умисно, з мотиву ревнощів та на ґрунті раптово виниклого неприязного ставлення до потерпілої, взяв до руки кухонний ніж, який знаходився на столі в кухні вказаного приміщення та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер й передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, бажаючи їх настання, наніс у район місць, де знаходяться життєва важливі органи (шия та черевна порожнина) потерпілої ОСОБА_7 не менше трьох ударів ножем, спричинивши їй наступні ушкодження: проникаюче у черевну порожнину колото-різане поранення живота (середній відділ надчеревної ділянки) з ушкодженням стінок шлунку і дванадцятипалої кишки, дві різані рани лівого плеча.

Після вчинення усіх дій спрямованих на умисне вбивство ОСОБА_7 , які ОСОБА_5 вважав необхідними для настання смерті потерпілої та досягнення своєї злочинної мети, залишив місце вчинення злочину.

Проте наслідки у вигляді смерті ОСОБА_7 не настали завдяки наданою своєчасної первинної та вторинної медичної допомоги потерпілій, тобто кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_5 .

Своїми умисними діями ОСОБА_5 здійснив закінчений замах на життя ОСОБА_7 та спричинив їй наступні тілесні ушкодження: проникаюче у черевну порожнину колото-різане поранення живота (середній відділ надчеревної ділянки) з ушкодженням стінок шлунку і дванадцятипалої кишки, які згідно п. 2.1.1, п.2.1.2 «к» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, а також дві різані рани лівого плеча, які згідно п.2.3.1, п.2.3.3 вказаних Привали спричиняють короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні, і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому злочині визнав частково, суду пояснив, що повністю визнає та кається, що наніс потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, однак зазначив, що умислу на вбивство ОСОБА_9 не мав. Суду розповів наступне.

Так вони, з ОСОБА_9 знайомі давно та деякий час проживали однією сім`єю в смт Лиманське. Він виїжджав за кордон працювати, заробляв гроші, утримував ОСОБА_9 та виховував її доньку. Жили добре, ніколи не сварилися. Однак, пізніше ОСОБА_9 стала незадовільна тим як вони живуть, та почала ображала його, принижуючи, що він не достойний її, оскільки мало заробляє. Потім ОСОБА_9 стала казати що більше не хоче проживати з ним та запропонувала розстатися. Він, погодився на цю пропозицію, хоча йому було важко, оскільки він ще кохав і досі кохає її. Вони залишились з потерпілою у дружніх відносинах. Так до серпня 2019 року він перебував на заробітках за кордоном, а коли повернувся на Україну, дуже захотів побачитись з ОСОБА_9 . Він пішов до її батьків та попросив, щоб матір з нею поговорила, розповів що досі її кохає та бажає бути разом. Незадовго до подій що сталися, вони зустрілися і він дав гроші ОСОБА_9 щоб вона закрила свій борг, потім дав їй гроші на лікування зубів. Саме тому, коли він, 26 серпня 2019 року, побачив ОСОБА_9 у ОСОБА_10 то здивувався і одночасно зрадів. Однак коли вони почали спілкуватися, він зрозумів, що ОСОБА_9 налагоджена проти нього і не бажає примиритися. В ході розмови вона почала принижувати його чоловічу гідність та честь. Він дуже розлютився на її виказування та словесні образи, схопив ножа і не думаючи про наслідки наніс декілька ударів в область шиї та плеча. Потім він побачивши кров на ОСОБА_9 тілі і нож в своїх руках, злякався відповідальності, і втік. При цьому, він пам`ятає, що наносив удари три рази, а саме коли ОСОБА_9 підняла руку і йому здалося що вона хотіла його вдарити. При цьому, вбивати її не хотів, він не розуміє чому так вчинив, все було як в тумані. Коли він покинув квартиру ОСОБА_10 , був впевнений в тому, що ОСОБА_9 лише злегка поранена і не очікував щодо таких тяжких наслідків.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 зазначив суду, що не бажав настання таких тяжких наслідків та не мав умислу на вбивство ОСОБА_7 ..

Проте, не дивлячись на захисну позицію обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведена повністю безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_7 , будучі допитаною в судовому засіданні, пояснила.

З ОСОБА_11 вони проживали однією сім`єю приблизно рік, або півтора, вона не пам`ятає. Мабуть півтора. ОСОБА_12 був не ревнивий, і до неї і до її дитини ставився добре. Скандалів між ними ніколи не було. Йому було вигідно жити з нею оскільки він проживав на її території. Потім вона його розлюбила та повідомила про це і сказала що не хоче ніяких відносин з ним. Вони розлучились десь в травні 2018. Після розлучення вони не спілкувались і кожний жив своїм життям. Коли останній раз він приїхав з-за кордону, вони знову почали спілкуватись, але спілкувались через соціальні мережі. Вона не давала йому ніякої надії на подальше сумісне життя. Проте, ОСОБА_12 почав їздити до її батьків та просити, щоб вони їх помирили.

За два дні, до цих подій, вони зустрічались і ОСОБА_12 прохав повернутися до нього, однак вона не бажала цього і сказала, що не бажає з ним зустрічатися, на що він їй сказав, що мов коли заспокоїшся, тоді й поговорим. 26 серпня 2019 року у вечірній час, приблизно о 17 чи 18 годин вечора, вона разом з донькою поверталась додому з роботи, (на той час вона працювала в магазині, а доньку забрала від своєї мати), в цей час їй зателефонував ОСОБА_11 з телефонного номера ОСОБА_13 , та сказав, що хоче з нею поговорити та повідомив, що він знаходиться в гостях у ОСОБА_14 . Вона в парку побачила доньку ОСОБА_15 , залишила з нею свою дитину та піднялась до ОСОБА_10 в квартиру. Вона зайшла на кухню, де був ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , на столі були стопки, горілка, ніж, ковбаса. ОСОБА_16 , побачивши її, сказав, що залишає їх вдвох для розмови, та пішов. Вони залишились вдвох. Вона одразу розпочала розмову з того, що досить їздити до її батьків і просити їх щоб вони їх примирили. Спілкувались вони хвилин 10, розмовляли спокійно, не кричали, і тема спілкування стосувалась лише їх подальших відносин.Також вона йому сказала, що не кохає його та не бажає з ним жити. Можливо це його образило та обурило, оскільки далі відбулися такі події. Так в ході розмови, вона попросила у ОСОБА_11 цигарку, підкурила її та підійшла до вікна щоб покурити. ОСОБА_11 залишився за спиною, у дверях. Там кухня маленька. В якусь мить вона повернулась, та побачила, що нож який до цього був на столі, зник, а ОСОБА_11 стояв на тому ж місці та тримав ножа в руці. Вона на нього подивилась, та запитала, що він робить? та навіщо взяв ніж?. А він зробив крок, схопив її за волосся, відтягнув її голову назад, вона почала кричати, ОСОБА_12 що ти робиш, не вбивай мене. Але він їй сказав «замовчи або якщо будеш кричати, буде тільки гірше». Вона розуміла що він її вб`є та почала вмовляти, щоб він її не вбивав, оскільки в неї маленька дитина, однак той сказав «у дитини є відмінна бабуся». Він схопив її за волосся та намагався її вдарити по шиї. Вона скрутилась та опустила голову. Потім він наніс їй ножові поранення, вдаривши в плече 2 рази, в живіт один удар. Вона пам`ятає, що впала на коліна, після чого отримала контрольний удар рукояткою від ножа в голову. Далі він кинув ніж та втік. Вона побачила, що в неї з руки тече кров та почала кричати. Кровотеча була з руки та голови. Прибіг ОСОБА_17 , він почав надавати їй першу медичну допомогу. Вони перейшли до кімнати. В нього були простирадла якими він її обложив а також ОСОБА_18 приніс з морозильника льодяні пакети, який поклав на рани. Вона зателефонувала матері та попросила щоб та викликала швидку. Потім їй стало гірше. ОСОБА_10 з нею постійно розмовляв щоб вона не втратила свідомість. Потім приїхала швидка, почали надавати їй медичну допомогу. Потім прибігла мати, також вона в якійсь момент бачила, що приходив батько ОСОБА_11 . Коли її виносили на ношах з квартири вона ще була в свідомості. Потім була операція. З реанімації вийшов лікар та сказав її матері, що йдіть готуйтесь, якщо донька доживе до ранку, то буде добре. Вона вважає, що в той день залишилась живою тільки завдяки діям ОСОБА_13 , який не залишив її помирати та стікати кров`ю, а почав як міг допомагати їй.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , показав, що проживає в АДРЕСА_3 та перебуває в товариських відносинах із ОСОБА_5 . Так, в останні дні літа 2019 року, точну дату він не пам`ятає, до нього в гості завітав ОСОБА_12 , який нещодавно повернувся із заробітків за кордону та почав скаржитися на ОСОБА_9 . Став казати, що досі кохає ОСОБА_9 , бажає надалі з нею проживати однією сім`єю, виховувати ОСОБА_9 доньку, однак ОСОБА_19 взагалі не хоче з ним зустрічатися, щоб хоча б поговорити. В цей день вони з ОСОБА_20 багато випили горілки. Наступного ранку, ОСОБА_12 прийшов до нього, вони сиділи на кухні, похмелялися та почали знову розмовляти про ОСОБА_9 . Потім, він зателефонував ОСОБА_21 та попросив її піднятися до нього в квартиру щоб поговорити з ОСОБА_20 . ОСОБА_19 погодилась та прийшла приблизно після 18.00 год., він залишив їх на одинці в приміщені кухні. Йому не відомо, що там між ними сталося, але він побачив, що через деякий час ОСОБА_12 вибіг з будинку та побіг в сторону лимана. Він піднявся до своєї квартири та побачив, що ОСОБА_19 була поранена, він як міг їй допомагав, дістав з холодильнику заморозку та прикладав до ножових поранень, також постійно розмовляв з ОСОБА_22 , щоб вона не втратила свідомість. Потім почали прибігати сусіди, зайшов батько ОСОБА_20 , потім прибігла ОСОБА_23 - мати ОСОБА_9 та приїхала швидка. Лікарі забрали ОСОБА_24 на носилки та увезли в лікарню. ОСОБА_20 в той день він більше не бачив.

Свідок ОСОБА_25 , (на час ухвалення вироку є померлою особою) суду пояснила, що її донька ОСОБА_26 та ОСОБА_27 проживали як чоловік та жінка приблизно рік в квартирі, що належить ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 . Потім між ними щось сталося, ОСОБА_12 поїхав на заробітки за кордон, а коли повернувся, ОСОБА_9 не захотіла, щоб він повертався до неї. Вона не знає, що там між ними трапилось, але ОСОБА_12 дуже сильно її ревнував та ставився до ОСОБА_9 як до своєї власності. Приблизно за тиждень до 26 серпня 2019 року, ОСОБА_27 разом зі своєю донькою ОСОБА_28 приїхав до них у гості, привіз якісь гостинці, почав розпитувати, як ОСОБА_19 зараз живе, чи є в неї чоловік. По поведінці ОСОБА_20 було видно, що він бажає повернути стосунки які були раніше між ОСОБА_22 та ним. Також почав жалітися, що він досі ОСОБА_24 кохає, а вона не бажає до нього повертатися. Також в ході цієї розмови, ОСОБА_12 декілька разів казав, що якщо ОСОБА_19 до нього не повернеться, то він її вб`є. Вона ці слова не сприйняла, як за правду, вважала, що це він каже, оскільки був трохи випивший та розлючений на ОСОБА_9 , що вона не бажає далі з ним проживати як з чоловіком. Проте, він свої слова реалізував і 26 серпня 2019 року дійсно чуть не вбив її доньку. Так, ОСОБА_9 їй зателефонувала у вечірній час та таким хриплим голосом повідомила, що ОСОБА_12 її підрізав, вона встигла повідомити, що знаходиться в квартирі у ОСОБА_14 , що вони викликали швидку, та попросила забрати з парку її доньку, потім телефона розмова обірвалася. Коли вона прибігла до квартири ОСОБА_10 , то побачила, що ОСОБА_9 лежить полусидячі на подушці, вся обложена пакетами з морозильної камери, ОСОБА_18 бігав поруч та казав що ОСОБА_12 її порізав. В коридорі вона бачила сліди крові. Приїхало дві карети швидкої допомоги і ОСОБА_9 відвезли до лікарні. Лікарі казали, що її ледве спасли і що вона могла померти від того що втратила багато крові. ОСОБА_20 вона в той день взагалі не бачила, тому що він таке накоїв та злякавшись, втік. Коли ОСОБА_19 прийшла до тями після операції, то вона ій розповіла, що вона прийшла поговорити з ОСОБА_20 на прохання ОСОБА_13 , який їх залишив наодинці в кухні, ОСОБА_12 почав її просити щоб вона повернулася до нього, однак коли ОСОБА_9 почала йому відмовляти, він почав на неї замахуватися ножом та кричав, що вб`є її, а коли ОСОБА_19 просила, цього не робити, що в неї дитина залишиться сиротою, ОСОБА_12 казав, що нічого страшного не станеться, оскільки у неї є бабуся.

Крім того, свідок ОСОБА_25 зазначила, що весь час коли ОСОБА_9 знаходилась у лікарні, а це біля 3-х місяців, ані ОСОБА_11 ані його родичи, жодного разу не прийшли та не поцікавилися здоров`ям ОСОБА_9 та грошей на лікування не пропонували.

Будучи допитаною, в судовому засіданні, свідок ОСОБА_29 , показала, що вона колишня дружина ОСОБА_5 проживали в шлюбі з 2004 по 2015 рік рік, офіційно розлучилися. Мають спільну доньку ОСОБА_30 , 2004 року народження. Вона з донькою також проживає в смт Лиманське Роздільнянського району Одеської області. Вони після розлучення зберегли добрі стосунки та продовжують нормально спілкуватися, ОСОБА_12 постійно піклується донькою. Також вона добре знає ОСОБА_26 , оскільки разом з нею працювали в магазині «Надія» у смт.Лиманське. Так, 26 серпня 2019 року, вона приїхала з Чехії, з відпочику. Приблизно після 18.00 год., коли вона знаходилася в центрі Лиманського, біля магазину «Надія», їй на телефон подзвонила ОСОБА_31 та повідомила, що щойно тато підрізав ОСОБА_24 та кудись побіг. Вона одразу побігла до ОСОБА_9 батьків, бо була поруч та добре їх знала. До неї вийшла ОСОБА_9 сестра, та повідомила, що мама вже туди поїхала. Потім вона повернулася до свого магазину, повідомила господарю, що ОСОБА_24 поранили та скоріш за все вона не вийде на роботу. Також свідок відповідаючи на запитання, зазначила, що ОСОБА_12 їй скаржився, що вони з ОСОБА_22 розлучились, та запитував у неї поради як йому примиритися з ОСОБА_22 .

Свідок ОСОБА_32 , в судовому засіданні надала такі свідчення. Вона проживає разом із мамою в смт.Лиманське, ОСОБА_5 є її батьком. Коли вони розлучилися з мамою ій було 9 років. Також вона добре знає ОСОБА_33 , та знає що батько її кохає. За тиждень до 26 серпня 2019 року, коли тато повернувся з Польщі, вона разом з батьком іздила до ОСОБА_9 батьків, оскільки тато хотів ОСОБА_9 зробити пропозицію одружитися, він взяв вино та цукерки і почав розмовляти з ОСОБА_34 , він казав що кохає ОСОБА_24 та просив щоб ОСОБА_35 допомогла йому примиритися з ОСОБА_9 . 26 серпня 2019 року біля 17 години вона гуляла в центрі біля магазину там, є площадка, там же вона зустрілась з ОСОБА_22 , яка гуляла зі своєю донькою. ОСОБА_19 поговорила по телефону, потім попросила, щоб вона приглянула за ОСОБА_36 , а сама пішла до ОСОБА_14 , щоб поговорити з батьком. Через деякий час вона побачила, що біля будинку, де проживає ОСОБА_10, зібралось багато людей та під`їхали швидкі, Потім ій стало відомо, що батько порізав ОСОБА_9 , яку відвезли до лікарні, а батько втік.

Допитаний судом свідок ОСОБА_37 , (на час ухвалення вироку є померлою особою) показав, що обвинувачений його син. Він проживає з дружиною в смт.Лиманське Роздільнянського району Одеської області, однак ОСОБА_12 з ними разом не проживає. Йому відомо, що він деякий час проживав разом з ОСОБА_38 та виховував її доньку. В стосунки які були між ними, він ніколи не втручався. Знає що ОСОБА_12 працював за кордоном, в Польші та був відсутній деякий час, повернувся на прикінці серпня місяця 2019 року, йому стало відомо, що син посварився з ОСОБА_9 , та вони перестали жити однією сім`єю. 26 серпня 2019 року він зустрів сина у першій половині дня та попросив щоб, той прийшов до них з мамою в гості, щоб поговорити, оскільки довго не бачились, однак ОСОБА_12 сказав, що поки буде у ОСОБА_13 . Вони з жінкою його чекали до 17.00 години, а потім, приблизно о 18.00 год. він пішов до ОСОБА_10 щоб забрати сина. Біля будинку, він побачив машину швидкої. Піднявся до квартири, де проживає ОСОБА_18 , ОСОБА_20 там не було, на кухні, він побачив ОСОБА_9 , яка сиділа на табуретці, біля неї були лікарі в білих халатах, щось там з нею робили. Більше нікого там він не бачив і оскільки сина там не було, він пішов додому.

У суду немає підстав ставити під сумнів покази свідків, оскільки їм роз`яснені права та обов`язки, та будучи попередженими про кримінальну відповідальність за ст.384, ст.385 КК України, приведені судом до присяги, вони заперечували наявність у них неприязних стосунків з обвинуваченим та причин обмовляти його.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_5 у інкримінованому злочині, а саме: у тому, що він вчинив закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_7 повністю підтверджується крім показів потерпілої та свідків, дослідженими та оголошеними в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

Витягом з ЄДРД №12019160390000661, згідно якого 26.08.2019 року о 21:59:48 год. внесені відомості за правовою кваліфікацією ч.1 ст.15 ст. 115 ч.1 КК України, з фабули якого вбачається, що 26.08.2019 року до Роздільнянського ВП надійшло повідомлення про те, що в смт Лиманське в кв.4 БОС 109 близько 19 год. 20 хв. ОСОБА_5 скоїв замах на вбивство ОСОБА_39 , нанісши три удари ножом останній в шию, плече та живіт (т.1, а.с.69)

Електронним рапортом, з якого вбачається що 26.08.2019 кримінальне правопорушення зареєстровано в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області за № 5165 (т.1, а.с.72)

Постановою заступника начальника Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області - начальника СВ від 26.08.2019 року, відповідно до якої створено групу слідчих для проведення досудового розслідування кримінального провадження №12019160390000661 (т.1, а.с.70)

Постановою керівника Роздільнянської місцевої прокуратури від 26.08.2019 року, відповідно до якої призначено групу прокурорів у кримінальному провадженні (т.1, а.с.71)

Протоколом огляду місця події від 26.08.2019, відповідно до якого слідчим ОСОБА_40 , в присутності понятих ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , за участю ОСОБА_8 , проведено огляд квартири АДРЕСА_5 , де було виявлено та вилучено змиви слідів бурого кольору з підлоги у приміщенні кухні, та парадної, шорти жіночі, труси, ліфчик та майка зі слідами бурого кольору та слідами механічних ушкоджень, ніж кухонний зі слідами бурого кольору, мобільний телефон марки «Meizu». (т.1, а.с.74-83) Зазначений огляд проводився на підставі дозволу власника домоволодіння ОСОБА_43 (т.1, а.с.73)

Постановою старшого слідчого від 26.08.2019 року, згідно якої вилучені під час проведення огляду місця події, речі визнані речовими доказами по справі (т.1, а.с.84), гарантійна розписка ОСОБА_7 (т.1, а.с.85)

Ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 29.08.2019 року, відповідно до якої накладено арешт на тимчасово вилучені: змиви слідів бурого кольору з підлоги у приміщенні кухні та парадної, ніж кухонний зі слідами бурого кольору, мобільний телефон марки «Meizu» (т.1, а.с.87-88)

Протоколом огляду предметів від 29.08.2019 року, згідно якого слідчим оглянуто мобільний телефон та виписані номери мобільних телефонів (т.1, а.с.89)

Постановою старшого слідчого від 30.08.2019 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошено у розшук (т.1, а.с.90. 91)

Протоколом отримання зразків для експертизи від 03.09.2019 року, з якого вбачається, що слідчим у присутності понятих було відібрано зразок крові у потерпілої ОСОБА_7 (т.1, а.с.92)

Висновком експерта №768-Д від 01.10.2019 року, з якого вбачається що на поверхі кухонного ножа, що був виявлений та вилучений 26.08.2019 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 - слідів папілярних узорів рук (сліди пальців та долонних поверхонь) не виявлено (т.1, а.с.93-96, 97)

Висновком експерта №717 від 24.10.2019 року, яким встановлено наступне: кров потерпілої ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. На кухонному ножі (об`єкти 1-3) та шести змивах на марлевих тампонах (об`єкти 409), вилучених 26.08.2019 року з місця події за адресою: АДРЕСА_3 , знайдено кров людини, при дослідженні якої на групову приналежність виявлений антиген А, а в об`єкті №4 - і 6 анти-В, властиві групі крові А з ізогемоглютиніном анти-В за системою АВО, що не виключає її походження від потерпілої ОСОБА_7 . В об`єктах №8- при неодноразових дослідженнях також виявлений антиген В, але зважаючи на неусувний вплив предмето-носія на ізогемоглютинуючу сироватку анти-В, категорично висловитися не представляється можливим (т.1, а.с.99-104)

Висновком експерта №782 від 06.11.2019 року, яким встановлено, що на жіночих майці та шортах потерпілої ОСОБА_7 , які 10.09.2019 року надала мати потерпілої, знайдено кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО, що не виключає її походження від потерпілої ОСОБА_7 (т.1, а.с. 105-108)

Висновком експерта №448 від 24.10.2019 року, відповідно до якої встановлено що на одягу (майки, бюстгальтері, шортів з ременем та трусах), що належать гр. ОСОБА_7 визначаються накладення речовини червоно-коричневого кольору, схожої з підсохлою кров`ю. Пошкоджень характерних для боротьби та самооборони, а також шарпання, розірвання, розтягування одягу та ін. на одязі гр. ОСОБА_7 не виявлено. На передній поверхні майки зліва, в середніх відділах, мається одне наскрізне колото-різане пошкодження, яке могло бути утворене від дії плоского колючо-ріжучого знаряддя, типу ножа, клинок якого має обушок і лезо, з шириною зануреної частини клинка не більше 1.8 см. Не виключається можливість нанесення колото-різаного пошкодження на одязі майці), клинком кухонного ножа, наданого на експертизу (т.1, а.с.109-125)

Медичною картою стаціонарного хворого №2866 з якої вбачається що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була госпіталізована до Роздільнянської ЦРЛ з ножовим пораненням шиї, живота та лівого плеча 26.08.2019 року та виписана 24.09.2019 року (т., а.с.127-130)

Висновком експерта №9 від 24.03.2020 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_7 були виявлені наступні ушкодження: проникаюче у черевну порожнину колото-різане поранення живота (серединний відділ надчеревної ділянки) з ушкодженням стінок шлунку і дванадцятипалої кишки; різані рани /2/ лівого плеча. Перелічені ушкодження заподіяні, можливо у зазначеній вище час - 26 серпня 2019 року в результаті не менш трьох дій предметом, який мав гострий край (лезо) і звужений загострений кінець (вістря). Саме таким предметом міг бути ніж. Виявлене у ОСОБА_7 проникаюче у черевну порожнину ушкодження з пораненням стінок шлунку і дванадцятипалої кишки, - відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Різані рани лівого плеча самі по собі спричиняють короткочасний розлад здоров`я та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т.1, а.с.131-132)

Постановою прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури від 12.02.2021 року визначена підслідність у кримінальному провадженні №12019160390000661 від 26.08.2019 року за ознаками ч.1 ст.15 ч.1 ст.115 КК України за слідчим відділом Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області (т.1, а.с.133)

Постановою начальника СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області від 12.02.2021 року, відповідно до якої створено групу слідчих по кримінальному провадженню №12019160390000661 (т.1, а.с.134)

Матеріалами ЄО №13656 від 19.09.2022 року відносно гр. ОСОБА_5 , які приєднані до ОРС «Розшук» №030006 від 10.09.2019 року (т.1, а.с.138, 139) Повідомлення Слідчому СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_44 , щодо встановлення місцезнаходження розшукуваного ОСОБА_5 та закриття ОРС категорії «Розшук» №030006 (т.1, а.с.145)

Ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 21.04.2022року, відповідно до якої надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 (т.1, а.с.135-136)

Протоколом затримання, відповідно до якого ОСОБА_5 затримано 19 вересня 2022 року о 09 год.45 хв.(т.1, а.с. 140-144)

Постановою керівника Роздільнянської окружної прокуратури від 20.09.2022 року, відповідно до якої продовжено строк досудового роз слідування у кримінальному провадженні №12019160390000661 від 26.08.2019, до трьох місяців, тобто до 30.10.2022 року. (т.1, а.с.146-148)

Ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 20.09.2022року, згідно якої ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т.1, а.с.149-150). Захист підозрюваного здійснював адвокат за призначенням ОСОБА_45 на підставі постанови про призначення захисника від 19.09.2022року, доручення та інших документів (т.1, а.с.151-152, 153,154,155)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.09.2022 року, з якого вбачається, що старшим слідчим СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_46 , за участю підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_47 , у присутності понятих ОСОБА_48 та ОСОБА_49 за участю інших осіб: ОСОБА_50 та криміналіста Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_51 на підставі письмового дозволу власника домоволодіння ОСОБА_52 , провів слідчий експеримент в кв. АДРЕСА_5 , де ОСОБА_5 розповів про обставини злочину, вказав де знаходилась потерпіла ОСОБА_7 під час нанесення їй тілесних ушкоджень, вказав як саме він наносив тілесні ушкодження (т.1, а.с.157-163) Відтворений в судовому засіданні флеш-носій з відеозаписом слідчого експерименту повністю відповідає зазначеному у письмовому протоколі та скріншотам фото (т.1, а.с.243)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 27.09.2022 року, з якого вбачається, що слідчим СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_53 , за участю потерпілої ОСОБА_7 , у присутності понятих ОСОБА_54 та ОСОБА_55 за участю інших осіб: ОСОБА_56 на підставі письмового дозволу власника домоволодіння ОСОБА_52 , провів слідчий експеримент в кв. АДРЕСА_5 , де потерпіла ОСОБА_7 за допомогою статиста вказала, де саме вона знаходилася у приміщенні квартири в кв. АДРЕСА_5 під час бесіди з ОСОБА_5 26.08.2019. Також вказала на місце де знаходився ОСОБА_57 під час бесіди із нею, та вказала на стіл, де знаходився кухонний ніж. За допомогою статиста ОСОБА_7 показала яким чином ОСОБА_5 утримував її під час нанесення тілесних ушкоджень, в яку саме ділянку її було нанесено 2 (два) перших ушкодження (т.1, а.с.165-172) Відтворений в судовому засіданні флеш-носій з відеозаписом слідчого експерименту повністю відповідає зазначеному у письмовому протоколі та скріншотам фото (т.1, а.с.243)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 28.09.2022 року, з якого вбачається, що слідчим СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_53 , за участю свідка ОСОБА_8 , у присутності понятих ОСОБА_58 та ОСОБА_59 , провів слідчий експеримент в кв. АДРЕСА_5 , де свідок ОСОБА_8 вказав місце де він побачив вибігаючого ОСОБА_5 та вказав де саме та в якому положенні він побачив потерпілу ОСОБА_7 , коли зайшов у приміщення кухні. (т.1, а.с.236-242) Відтворений в судовому засіданні флеш-носій з відеозаписом слідчого експерименту повністю відповідає зазначеному у письмовому протоколі та скріншотам фото (т.1, а.с.243)

Протоколом огляду предмету та зафіксованого на ньому відеозапису від 29.09.2022 року, з якого вбачається що слідчим проведено огляд флеш-носія марки Kingston об`ємом пам`яті 16 ГБ, із зафіксованими Kingston об`ємом пам`яті 16 ГБ, із зафіксованими відеозаписами проведення слідчий дій, а саме: «допит потерпілої ОСОБА_7 », «слідчий експеримент із потерпілою ОСОБА_7 », «допит свідка ОСОБА_25 », «допит свідка ОСОБА_8 », «слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_8 », «допит підозрюваного ОСОБА_5 », «слідчий експеримент з підозрюваним ОСОБА_5 » (т.1, а.с.173-175). Флеш накопичувач «Kingston» об`ємом пам`яті 16 ГБ, із зафіксованими слідчими діями, постановою слідчого від 29.09.2022 року визнано речовим доказом. (т.1, а.с.176-177)

Постановою прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 від 29.09.2022 змінено кваліфікацію кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за №12019160390000661 від 26.08.2019 із ч.1 ст.15 ч. 1 ст.115 КК України на ч. 2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України (т.1, а.с.178-179) та ОСОБА_5 повідомлено про зміну підозри від 29.09.2022 року (т.1, а.с. 180-184)

Згідно ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Так, в ході судового слідства, суд розглянув заявлені сторонами клопотання.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.07.2023 року були задоволені клопотання сторони обвинувачення та сторони захисту і доручено експертній установі КНП «Одеській обласний медичний центр психічного здоров`я Одеської обласної ради» провести амбулаторну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу щодо визначення психічного та психологічного стану обвинуваченого ОСОБА_5 (т.2., а.с. 76-77).

За результатами проведеної експертизи, (відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №583 від 19.10.2023 року (т.2, а.с. 143-148)), встановлено наступне:

-Рівень інтелектуального розвитку обвинуваченого відповідає середній нормі для його вікової групи. Якихось порушень мислення немає. У обвинуваченого немає будь- яких виражених характерологічних «загострень» (акцентуації характеру). Зазначені індивідуально-психологічні, особистісні особливості не знижували підконтрольність його поведінки свідомості, не зумовлювали вчинення протиправного діяння, в якому він звинувачується;

-У досліджуваний період часу ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп`яніння, яке спотворює фізіологічність перебігу психічних процесів і, тим самим, виключає можливість виникнення фізіологічного афекту. Зі свідчень потерпілої також випливає, що ОСОБА_5 у стані фізіологічного афекту не знаходився;

-Дії потерпілої ОСОБА_7 не могли стати причиною протиправної поведінки ОСОБА_5 ;

-Обвинувачений ОСОБА_5 під час інкримінованого йому кримінального правопорушення на будь-який психічний розлад не страждав, у зв`язку з чим був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними; на психічні та поведінкові

внаслідок вживання алкоголю (хронічний алкоголізм) не страждав; за

своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не

потребує.

-Під час теперішнього клінічного психіатричного обстеження у випробуваного не виявлено ознак будь-якого психічного розладу. За своїм психічним станом випробуваний здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними на теперішній час, та не був позбавлений такої у період часу, що відносить до кримінального правопорушення в якому він обвинувачується.

Судом перевірялася позиція сторони захисту щодо деяких невідповідностей у висновках експертів, а саме:

1) в частині дослідження психологічного стану ОСОБА_5 на момент вчинення ним інкримінованих йому дій, а саме захист не погодився з висновком експерта та вважав, що ОСОБА_5 не перебував в стані алкогольного сп`яніння, а тому вчинив протиправні дії відносно потерпілої, перебуваючи в стані душевного хвилювання;

Так, за клопотанням сторони захисту в судовому засіданні було допитано експерта-психолога Одеської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» ОСОБА_60 , стаж експертної роботи 41 рік, який відповідаючи на питання сторони захисту, повністю підтримав свій висновок та підтвердив, що у досліджуваний період часу ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп`яніння, яке спотворює фізіологічність перебігу психічних процесів і, тим самим, виключає можливість виникнення фізіологічного афекту.

Крім того, факт того, що ОСОБА_5 26.08.2019 року перебував в стані алкогольного спяніня, підтверджується показами свідка ОСОБА_8 , який зазначив, що в день напередодні подій які сталися, вони з ОСОБА_20 багато випили горілки. Наступного ранку, ОСОБА_12 прийшов до нього, вони сиділи на кухні та похмелялися.

Також сама потерпіла ОСОБА_7 надаючи покази безпосередньо суду, зазначила, що коли вона зайшла в квартиру ОСОБА_8 , то побачила, що останні сидять на кухні та випивали і закусували, оскільки на столі знаходились стопки, та залишки продуктів харчування.

2) в частині висновку судово-медичного експерта №9 від 24.03.2020 року, сторона захисту не погодилась з тим, що предметом дослідження експертом була не та медична документація, що надана прокурором в якості доказів.

Проте таке ствердження не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду і судом відхиляється.

Стороною обвинувачення в якості доказів щодо отриманих тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 надано:

- запит старшого слідчого СВ Роздільнянського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_61 від 27.08.2019 за вих.№49/6730 до головного лікаря Роздільнянської ЦРЛ, щодо необхідності надання виписку з історії хвороби з зазначенням діагнозу громадянки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_6 , яка була доставлена до Роздільнянської ЦРЛ 26.08.2019 року з ножовими пораненнями (т.2, а.к.п.43);

- лист в.о. генерального директора КНП СВТГРР «Роздільнянська ЦРЛ» ОСОБА_62 від 27.08.2019 року за вих.№461 з інформацією, що ОСОБА_7 була доставлено до приймального відділення Роздільнянської ЦРЛ з діагнозом: проникаюче ножове поранення черевної порожнини з пошкодженням шлунку і дванадцятипалої кишки. Різані рани лівого плеча, волосистої частини голови (т.2, а.к.п. 44);

- супровідний лист в.о. генерального директора КНП СВТГРР «Роздільнянська ЦРЛ» ОСОБА_63 від23.10.2019 року за вих.№668, яким надається копії листів з медичної картки стаціонарного хворого №2866, громадянки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з додатком на 4-х аркушах (т.1, а.к.п.126-130)

- копії медичної документації, а саме: виписка №2866 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_7 1995 р.н., перебувала у стаціонарі з 26.08.2019 по 24.09.2019 (т.2, а.к.п. 170-171), консультативний висновок спеціаліста (т.2, а.к.п. 172), та висновок комп`ютерної томографії (т.2, а.к.п. 173,174,175)

Зазначену медичну документацію в ході досудового розслідування було надано слідчому особисто потерпілою ОСОБА_7 .

Вказані документи перебували в матеріалах кримінального провадження, були предметом дослідження судово-медичним експертом, та відповідно до ст.290 КПК України відкривались стороні захисту, що підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів та додаткових матеріалів досудового розслідування від 30.09.2022 року (т.1, а.к.п. 245-246)

Також безпосередньо в судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту, був допитаний судово медичний експерт Роздільнянського районного відділення Одеського обласного бюро СМЕ ОСОБА_64 , стаж роботи за фахом «судово- медична експертиза» 18 років, який проводив судово-медичну експертизу по наданій медичній документації громадянки ОСОБА_7 та повністю підтвердив свій висновок №9 від 24.03.2020 року в частинні наявних тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 , механізму нанесення та ступені тяжкості тілесних ушкоджень. Вказав, що зазначену експертизу проводив на підставі постанови слідчого та наданої слідчим медичної документації.

Аналізуючи зібрані в кримінальному провадженні докази в своїй сукупності, у суду немає підстав сумніватися в достовірності висновків проведених у справі експертиз, оскільки вони проведені з дотриманням встановленого процесуального порядку, компетентними фахівцями, що володіють спеціальними знаннями для вирішення постановлених перед ними питань і мають тривалий стаж експертної роботи, експертні висновки не суперечать іншим, зібраним по справі доказам, є науково обґрунтованими.

Таким чином, зазначені висновки експертиз суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні містять в собі докладні описи проведених досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на поставлені запитання, які ґрунтуються на відомостях, які сприймалися безпосередньо та, які стали відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження, тобто в повній мірі відповідають вимогам КПК України, у зв`язку з чим вважає висловлені з цього питання доводи сторони захисту про їх невідповідність КПК України є надуманими.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

В судовому засіданні обвинувачений зазначав, що у нього не було умислу на позбавлення життя потерпілої. На цьому ж і наполягав захисник обвинуваченого. Проте, з даною позицією обвинуваченого та захисника суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до статті 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення відповідного злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. Згідно з частиною другою статті 24 КК України умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

При кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115КК України враховано, що замах на вбивство може бути вчинений лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого, тобто коли особа усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки і бажає їх настання. Якщо такий умисел не встановлено або особа діяла з неконкретизованим умислом, то такі дії належить кваліфікувати за наслідками, які фактично настали. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою в пунктах 4 та 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров`я».

Ретельно дослідивши докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу обвинуваченого, питання про умисел суд вирішує, виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого злочину, зокрема: враховує спосіб нанесення удару в той момент коли потерпіла сиділа на колінах і була звернута до обвинуваченого спиною, знаряддя злочину кухонний ніж, заподіяння ножом цілеспрямованих ударів (не менше трьох), які були нанесені у життєво важливі органи - шию та черевну порожнину.

Також судом враховується попередня поведінка обвинуваченого і потерпілої між якими виник словесний конфлікт з приводу ревнощів з боку обвинуваченого. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій, яке виражалось в тому що після вчинення своїх протиправних дій, обвинувачений залишив місце вчинення злочину, не надавши першу допомогу потерпілій, не викликав швидку медичну допомогу, тривалий час переховувався від правоохоронних органів та не цікавився здоров`ям потерпілої. Обвинувачений вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, що свідчать про бажання таких наслідків як смерть, але такі наслідки не настали, з незалежних від його волі обставин.

З огляду на спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку винного і потерпілої, що передувала події, причини припинення злочинних дій, суд приходить до висновку про те, що в даному випадку, дії обвинуваченого носили конкретний характер і були обумовлені його бажанням заподіяти смерть потерпілій.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується обсягом досліджених в судовому засіданні доказів, які були повно, всебічно та об`єктивно оцінені з точки зору їх узгодженості та взаємозв`язку, які підтверджують вину обвинуваченого у скоєному та не викликають у суду сумнівів. Будь-яких належних та допустимих доказів захисту на спростування доказів обвинувачення під час судового розгляду суду не надано.

Аналізуючи вищевикладене суд, кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст.115 КК України - як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст. 67 КК України судом визнано вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до положення, викладеного у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи особу обвинуваченого, який вчинив замах на навмисний особливо тяжкий злочин, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, не одружений, не працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства та йому необхідно призначити передбачене санкцією ч.1ст.115КК України покарання, у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого злочину та ступінь його тяжкості, суд не знаходить підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого або застосування до обвинуваченого вимог ст.69 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд також враховує вимоги ч. 3 ст. 68 КК України, відповідно до якої, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 було затримано - 19 вересня 2022 року, ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 20.09.2022 обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, під час судового розгляду обвинувачений утримувався в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор», на волі не знаходився. З урахуванням викладеного, термін відбуття обвинуваченим ОСОБА_5 , призначеного покарання слід обчислювати з 19.09.2022 (моменту фактичного затримання), з урахуванням ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

В ході судового слідства, потерпілою ОСОБА_7 до ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про стягнення моральної шкоди завданої злочином у розмірі 500 000 грн.

Позов обґрунтований тим, що потерпілу було госпіталізовано з місця скоєння злочину і протягом тривалого часу вона перебувала у лікарні на стаціонарному лікуванні, перенесла оперативне втручання та майже два роки лікувалась амбулаторно. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, потерпіла була позбавлена можливості вести звичне життя, займатися особистими справами, ходити на роботу та заробляти на життя. Після завдання їй тілесних ушкоджень, стан її здоров`я значно погіршився, оскільки постійно турбують болі та болить тіло в місцях тілесних ушкоджень та операційних втручань, у зв`язку із чим вона не може повноцінно займатися улюбленими справами та виконувати необхідну роботу. Також вона пережила значний стрес та нервове потрясіння, оскільки вона і її оточення боролися за те щоб вона вижила, після чого родичи переймалися за відновлення її здоров`я, на що змушені були відшукувати значні кошти. (т.1, а.с. 49-50)

Вирішуючи цивільний позов про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а п. 1 ч. 2 вказаної статті зазначає, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Пунктом 1 ст. 129 КПК України визначено, що суд ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У відповідності до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір заподіяної потерпілому моральної шкоди, суд вважає наявним причинно-наслідковий зв`язок між скоєним обвинуваченим злочином і перенесеними потерпілим фізичними та моральними стражданнями.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що обвинувачений, здійснюючи замах на вбивство, спричинив потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, а саме: проникаюче у черевну порожнину колото-різане поранення живота (середній відділ надчеревної ділянки) з ушкодженням стінок шлунку і дванадцятипалої кишки, в наслідок чого потерпіла була прооперована та проходила стаціонарне лікування.

При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди потерпілій суд приймає до уваги тривалість фізичних та душевних страждань, вимушені зміни у життєвих стосунках, фізичний біль та страждання, які вона перенесла внаслідок протиправних дій обвинуваченого, витрат часу та коштів на лікування.

Крім того, суд враховує поведінку обвинуваченого, який не відшкодував потерпілій спричинену шкоду та не вчинив ніяких дій, направлених на відшкодування такої шкоди.

Враховуючи глибину та тривалість душевних страждань, які перенесла потерпіла, вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що позов потерпілої обґрунтований і законний, та визначає розмір грошового відшкодування в сумі 200 000 грн, які на підставі ст. 129 КПК України, ст. 1167 ЦК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_7 .

Судом також встановлено, що ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 29.08.2019 року накладено арешт на тимчасово вилучені: змиви слідів бурого кольору з підлоги у приміщенні кухні та парадної, ніж кухонний зі слідами бурого кольору, мобільний телефон марки «Meizu» (т.1, а.с.87-88), який підлягає скасуванню.

Судові витрати за проведення судової трасологічної експертизи №768-Д від 01.10.2019 року, складають 942 гривні 06 копійок, які слід стягнути з обвинуваченого.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили слід залишити у вигляді тримання під вартою.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України

Питання щодо забезпечення заходів кримінального провадження у виді арешту вирішити на підставі ст. 174 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 129, 174, 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати виним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк відбутого покарання час його попереднього ув`язнення в даному кримінальному провадженні в період з 19 вересня 2022 року до дня набрання вироком законної сили, у співвідношенні відповідності одного дня попереднього ув`язнення одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироку законної сили відносно ОСОБА_5 , залишити попередній - тримання під вартою.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 серпня 2022 року справа № 511/1614/19 (провадження № 1-кс/511/596/19).

Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили:

- змиви слідів бурого кольору з підлоги у приміщенні кухні та парадної, ніж кухонний зі слідами бурого кольору, шорти жіночі, труси, ліфчик, майка зі слідами бурого кольору та слідами механічних ушкоджень, - знищити;

- мобільний телефон марки «Meizu», - вважати повернутим власнику ОСОБА_7 ;

- флеш накопичувач «Kingston» об`ємом пам`яті 16 ГБ, із зафіксованими слідчими діями, зберігати в матеріалах справи.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Роздільнянським РВУМВС України в Одеській області 07.09.1998, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Роздільнянським РВУМВС України в Одеській області 07.09.1998, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави процесуальні витрати 942,06 грн., за проведення судової трасологічної експертизи №768-Д від 01.10.2019 року,

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку, а засудженим з моменту вручення копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1