Ухвала суду № 123586535, 06.12.2024, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/2938/24

1-кс/189/211/24

У Х В А Л А

06.12.2024 року селище Покровське Дніпропетровської області

Слідчий суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 - в режимі відеоконференцзвязку, захисника ОСОБА_4 - в режимі відеоконференцзвязку, підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенант поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041540000607 від 04.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України підозрюваному:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Прага, Чехія, громадянину України, який має вищу освіту, одруженому, на утриманні має неповнолітню дитину -доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходить службу на посаді командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «підполковник», раніше не судимий, -

встановив:

Слідчий ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , в якому просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 , з визначенням застави у вигляді 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 908400,00 грн.

Клопотання мотивоване тим, що підполковник ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, в посаді командира військової частини НОМЕР_1 , 04.12.2024 року, близько о 15 годині 05 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (1,38 проміле), чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «Isuzu», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить компанії Geofizyka ОСОБА_8 з розташуванням у країні Польща, в світлий час доби, здійснював рух по сухому асфальтованому покриттю проїзної частини автодороги на ділянці автодороги АДРЕСА_2 , яка має по одній смузі для руху у кожному напрямку, які розділені дорожньою розміткою згідно 1.5 згідно розділу 34 Правил дорожнього руху України, рухаючись з боку с-ще Покровське у напрямку с. Романки Синельниківського району Дніпропетровської області, в порушення ст.ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.14 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 2.9. а) та 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, проявляючи кримінально протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, на ділянці авто дороги АДРЕСА_2 , не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість, внаслідок чого, втратив контроль над керуванням автомобіля «Isuzu», реєстраційний номер НОМЕР_2 допустив виїзд на зустрічну смугу для руху де відбулось зіткнення з автомобілем Opel Monterey р/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_4 , котрий рухався у напрямку від с-ща Васильківка в напрямку с-ща Покровське Синельниківського району Дніпропетровської області у своїй смузі для руху, в наслідок чого водій ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді ВЧМТ, забою головного мозку, перелому основи черепа, лівої тім`яної кістки, перелом тазу, рвані рани волосистої ділянки голови та обличчя, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння, пасажир автомобіля Opel Monterey ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому ключиці зі зміщенням, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Протиправні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження та заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

05.12.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

06.12.2024 року ОСОБА_5 вручене клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

06.12.2024 року підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 отримали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий у своєму клопотанні зазначає, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. У зв`язку з наведеним вважає, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому, просив його задовольнити. Також акцентував увагу суду на тому, що підозрюваний з місця служби характеризується негативно, на місці події вів себе зухвало, зокрема, відмовився проходити медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, має невідбуте покарання та непогашену судимість.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечив клопотання прокурора, просив визначити запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем реєстрації (проживання) підозрюваного. На обгрунтування своєї позиції зазначив, що відсутні ризики, зазначені слідчим у клопотанні, що ОСОБА_5 не має наміру ухилятися від слідства та суду; надав суду документи, які характеризують підозрюваного. Також просив зменшити розмір застави у разі задоволення клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, визнав, що дійсно відмовився пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці події, пояснюючи свою поведінку шоковим станом, з наданою службовою характеристикою не згодний.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання, надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України на день розгляду клопотання обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, протоколами допитів свідків, тестом на алкоголь №3211 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, в тому числі витягом з ЄРДР та вилученими у встановлений законом спосіб речовими доказами.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовує необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років.

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, на думку слідчого, виникла необхідність в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Аналізуючи ризик переховування підозрюваного від слідства в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем, що перебуває в зоні активних бойових дій і може мати можливість ухилятися від слідства та суду.

Щодо наявності ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості незаконного впливу на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, які є переважно військовослужбовцями та підлеглими підозрюваного, слідчий суддя вбачає наявність зазначеного ризику, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 має можливість впливу на свідків, потерпілих шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то слідчий суддя вважає такий ризик також доведеним, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка систематично здійснює виїзди в зону бойових дій, він матиме можливість не прибувати, або не своєчасно прибувати за викликом слідчого або прокурора для проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, в зв`язку з чим підозрюваний може перешкоджати проведенню досудового розслідування у розумні строки. Суд також враховує, що підозрюваний відмовився на вимогу співробітників поліції пройти тестування на газоаналізаторі з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці ДТП, що може свідчити про наміри підозрюваного уникнути кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, то слідчий суддя вважає такий ризик також доведеним, оскільки підозрюваний спеціального права - права керування транспортними засобами, не позбавлявся, а тому може в черговий раз сісти за кермо в стані алкогольного сп`яніння та вчинити дорожньо-транспортну пригоду. Крім того вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 був раніше судимий, а саме, 25.09.2023 року Дніпровським районним судом міста Дніпродзержинська за ч. 1 ст. 263 КК України до 2 місяців арешту з відбуванням на гауптвахті, однак покарання не відбув, судимість не знята і не погашена.

Суд також бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 , займаючи високу посаду, менше з тим, характеризується скоріше негативно ніж посередньо, раніше судимий, з місця проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню доньку, 2007 р.н.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства. При цьому, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, застосування іншого більш, більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, на думку слідчого судді, є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам з урахуванням ступеня встановлених ризиків та характеризуючих матеріалів стосовно підозрюваного.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 04.12.2024 року, ОСОБА_5 був затриманий 04.12.2024 року, о 19:50 годині.

На підставі наведеного, строк дії запобіжного заходу необхідно обраховувати відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України, а саме, з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_5 (04.12.2024 року, о 19:50 годині).

Як встановлено під час розгляду клопотання, ОСОБА_5 є військовослужбовцем.

Відповідно до ст. 55 Кримінально-виконавчого кодексу України військовослужбовці, засуджені до арешту, відбувають покарання на гауптвахті.

У зв`язку з наведеним, місце виконання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 слід визначити в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі, що дорівнює 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме цей розмір здатний забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків і не є завідомо непомірним для нього.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина у якій він проходить військову службу чи з місця постійного проживання (перебування), без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування (проживання); не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенант поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041540000607 від 04.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України підозрюваному ОСОБА_5 - задовольнити.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме, з 04.12.2024 року, 19:50 год. до 02.02.2025 року, 19:50 год. включно, з визначенням місця утримання обвинуваченого, в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Одночасно обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908400,00 грн. (дев`ятсот вісім тисяч чотириста гривень 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави до 02.02.2025 року, 19:50 год. наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина у якій він проходить військову службу, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування;

- не спілкуватися зі свідками, потерпілими за даним кримінальним провадженням;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених суддею, у разі внесення застави визначити два місяця з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі гауптвахти.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до установи гауптвахти.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення даної ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1