Рішення № 123579947, 06.12.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/6615/24 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, -

В С Т А Н О В И В:

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , який просив суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба заборгованість у розмірі 18 026 грн 25 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба сплачений судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 проходила навчання та військову службу у Харківському національному університеті Повітряних Сил у період з 31.07.2024 по 18.09.2024 на посаді курсанта.

18.09.2024 контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Університету і Відповідачем, було достроково розірвано, Відповідача було виключено із списків особового складу Університету наказом начальника Університету (по стройовій частині) № 273 від 17.09.2024.

Позивач зазначає, що Харківським національним університетом Повітряних Сил відповідно до вимог Порядку відшкодування витрат та Порядку розрахунку витрат були розраховані фактичні витрати, пов`язані з утриманням Відповідача в Університеті з дня її зарахування до Університету по день виключення зі списків особового складу. Сума заборгованості складає 18 026 грн 25 коп. З урахуванням зазначеного, представник позивача, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав. Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, місце реєстрації позивача, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, таке вручено особисто ОСОБА_1 08.11.2024.

Таким чином, ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі № 260/6615/24 вважається такою, що вручена ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду даної адміністративної справи за наявними матеріалами, відтак, у силу приписів частини 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 31.07.2024 між Міністерством оборони України в особі Начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуб та ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відповідно до якого курсант ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання проходити військову службу (навчання) у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба протягом строку Контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулюють порядок проходження військової служби, та цим Контрактом.

Пунктом 3 названого Контракту визначені інші його умови, серед яких у тому числі умова такого змісту: «Курсант добровільно бере на себе зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, в разі дострокового розірвання контракту через систематичне невиконання умов контракту, або невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану)».

Факт проходження військової служби під час навчання курсантом у Харківському національному університеті повітряних сил імені Івана Кожедуба також підтверджується довідкою для відпрацювання уточненого розрахунку розміру коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта 1 курсу факультету ЗРВ (набору 2024 року) ОСОБА_1 № 176/176/24/1164/17 від 11 вересня 2024 року, згідно якого ОСОБА_1 проходила військову службу під час навчання курсантом у ВНЗ з 31.07.2024 р. по 18.09.2024 р.

12 серпня 2024 року позивач подала рапорт про відрахування її з університету через небажання продовжувати навчання.

Як вбачається з пункту 9 Контракту, його чинність припинено з 18 вересня 2024 року у зв`язку з систематичним невиконанням його умов небажання продовжувати навчання. З 18 вересня 2024 року ОСОБА_1 була виключений зі списків особового складу університету (наказ начальника ХНУПС ім. Кожедуба № 273 від 17 вересня 2024 року).

Наказом начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 14 лютого 2024 року № 273 (по стройовій частині) рекрута ОСОБА_1 відраховано від подальшого навчання через небажання продовжувати навчання та відповідно до пункту 36 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України». З 18 вересня 2024 року припинено чинність контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України достроково, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Зазначеним наказом також зобов`язано стягнути з ОСОБА_1 суму в розмірі 18026 грн 25 коп. за період навчання в університеті, відповідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 та пункту 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

18 вересня 2024 року позивачем було складено загальний розрахунок коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 № 2136, згідно з яким фактичні витрати, пов`язані з утриманням, складають: по грошовому забезпеченню 5149,99 грн, по продовольчому забезпеченню 5697,28 грн, по речовому забезпеченню 6874,39 грн, по медичному забезпеченню 304,59 грн, по перевезенню до місця щорічної основної відпустки та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку 00,00 грн, по оплаті комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв 00,00 грн. Всього 18026,25 грн.

Як вбачається з названого розрахунку, курсант, солдат ОСОБА_1 була з ним ознайомлена 18 вересня 2024 року, про що наявна відповідна відмітка з підписом позивача. Водночас, в розрахунку відсутній підпис відповідача про його зобов`язання добровільно відшкодувати витрати на утримання в університеті не пізніше п`ятнадцяти днів з дати видання наказу про відрахування.

Наявність факту про те, що сума фактичних витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 складає саме 18026,25 грн, також підтверджується: розрахунком на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням по продовольчому забезпеченню курсанта ОСОБА_1 під час навчання в ХНУПС у період з 31 липня 2024 року по 18 вересня 2024 року; розрахунком коштів, пов`язаних з утриманням курсанта І курсу факультету ЗРВ ХНУПС (набору 2024 року) ОСОБА_1 по медичній службі; довідкою-розрахунком на відшкодування витрат комунальних послуг та спожитих енергоносіїв, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 під час навчання в ХНУПС, розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 по грошовому забезпеченню та розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням по речовому забезпеченню курсанта ОСОБА_1 .

Станом на день розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази повного або часткового відшкодування відповідачем коштів в сумі 18026,25 грн.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За приписами частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частина 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначає, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 6 статті 2 вказаного Закону закріплено, що до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (надалі по тексту також - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

Так, відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти від 12.07.2006 № 964.

Пунктом 1 Порядку № 964 передбачено, що цей порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (надалі, також - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти.

В силу вимог пункту 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється закладом вищої освіти згідно з нормами утримання курсантів (пункт 4 Порядку № 964).

На виконання вищевказаного пункту 3 Порядку № 964 Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ від 16.07.2007 за № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних.

Підпунктом 1.1 пункту 1 Порядку № 419/831/240/605/537/219/534 визначено, що даний Порядок розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України (надалі по тексту також - міністерства) витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ.

Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 вказаного Порядку зобов`язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання.

У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ (абзац 3 підпункту 2.3 пункту 2 Порядку).

В той же час, пунктом 7 Порядку № 964, визначено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Відтак, Харківським національним університетом Повітряних Сил відповідно до вимог Порядку відшкодування витрат та Порядку розрахунку витрат були розраховані фактичні витрати, пов`язані з утриманням Відповідача в Університеті з дня його зарахування до Університету по день виключення зі списків особового складу. Сума заборгованості складає 18 026 грн 25 коп., що підтверджено загальним розрахунком № 2136 коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 .

Повертаючись до фактичних обставин у справі, як вбачається зі змісту встановлених у даній справі обставин, ОСОБА_1 , укладаючи Контракт із Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 31 липня 2024 року, добровільно взяла на себе зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням у вищому навчальному закладі, в разі дострокового розірвання контракту через систематичне невиконання його умов або невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану).

Отже, після розірвання контракту у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що відповідач в належному порядку був ознайомлений з обов`язком щодо відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у Харківському національному університеті Повітряних Сил ім.Івана Кожедуба.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.01.2023 по справі № 440/2692/20, грошове забезпечення курсантів вищих навчальних закладів належить до категорії витрат на їх навчання і за наявності на те підстав підлягають компенсації.

Враховуючи те, що відповідачем не відшкодовано у добровільному порядку витрати в розмірі 18026,25 грн, пов`язані з утриманням під час навчання у Харківському національному університеті Повітряних Сил ім.Івана Кожедуба, то суд вважає підставним звернення позивача до суду із вказаним позовом, у спосіб визначений частиною десятою статті 25 «Про військовий обов`язок і військову службу».

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в цій частині.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зміст указаної норми свідчить про те, що в разі задоволення судом позову суб`єкта владних повноважень стягненню з відповідача підлягають лише судові витрати, які були пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому позовна вимога про стягнення з ОСОБА_1 сплаченого судового збору не підлягає до задоволення.

Разом з тим, оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 14, 77, 90, 139, 242-246, 256, 371, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (код ЄДРПОУ - 24980799) витрати, пов`язані з утриманням під час навчання в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, в розмірі 18026,25 грн (вісімнадцять тисяч двадцять шість гривень двадцять п`ять копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк