Рішення № 12357601, 02.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2010 р. Справа № 43/230-10

вх. № 8504-3-43

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Фатєєв А.М. посвідчення №15 від 15.01.10 р.

1-го позивача - нез"явився

2-го позивача - Гавриленко Т.С. довіреність № б/н від 07.10.10 р.

відповідача- Нетудихатка О.В. довіреність № 261189 від 14.10.10 р.

розглянувши справу за позовом Ізюмського міжрайонного прокурора в особі Ізюмської міської ради та Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, м. Ізюм

до СПДФО ОСОБА_2, м. Ізюм

про стягнення 12320,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ізюмський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Ізюмської міської ради (1-й позивач) та Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (2-й позивач) з позовною заявою до СПДФО ОСОБА_2(відповідач), про стягнення 12320,16 гривень.

Ухвалою господарського суду від 29 вересня 2010 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11 жовтня 2010 року.

11.10.2010 року від 2-го позивача надійшла заява про затвердження мирової угоди з відповідачем, де позивач відмовляється від пені, інфляційних нарахувань на 3% річних, а сума основної заборгованості розстрочується на 6 місяців.

Розглянувши заяву 2-го позивача про затвердження мирової угоди, суд не знаходить правових підстав для її задоволення, оскільки вона не відповідає вимогам ст.29 ГПК України.

В призначеному судовому засіданні 11 жовтня 2010 року оголошувалась перерва до 21 жовтня 2010 року на 10:45

02 листопада 2010 року до канцелярії господарського суду Ізюмський міжрайонний прокурор надав заяву (вх.№ 21069) про закриття провадження у справі №43/230-10.

В призначеному судовому засіданні 02 листопада 2010 року, представник прокуратури Харківської області надав заяву за вх.№29046, якою відкликав заяву Ізюмського міжрайонного прокурора від 02.11.2010 року про закриття провадження у справі. Просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача заявлену суму позову в повному обсязі.

Представник першого позивача в призначене судове засідання 02 листопада 2010 року не з"явився, витребуваних документів до суду не надав, про причини нез"явлення суд не повідомив.

Представник другого позивача, в призначеному 02 листопада 2010 року судовому засіданні просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Педставник відповідача в призначеному 02 листопада 2010 року судовому засіданні позовні вимоги прокурора визнав в повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязок доказування та надання доказів покладений на сторони, в зв'язку з чим суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані докази, вислухавши пояснення прокурора, представника першого позивача та відповідача, встановив наступне.

01.07.03 р. Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж (Енергопостачальна організація) та ОСОБА_2 (споживач), уклали договір № 326 про постачання теплової енергії.

Відповідно до умов договору позивач (Енергопостачальна організація) зобовязався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 договору.

У відповідності до п.6.3 договору відповідач повинен був за 15 дні до початку розрахункового періоду своїм дорученням самостійно сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск теплової енергії відповідачу, проте відповідач належним чином свої зобов»язання не виконав, у зв»язку з чим виникла заборгованість в розмірі 7928,41 гривень.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідач порушив вимоги договору та вимоги ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення де зазначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав, суд вважає вимогу прокурора про стягнення з відповідача 7928,41 гривень основного боргу обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, визнаною відповідачем такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3 % річних, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.7.2.2 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію відповідачу нараховується пеня на користь енергопостачальної організації в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Пеня нараховується, починаючи з 16 числа місяця, наступного за звітнім.

Крім того, правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. При цьому право на неустойку, згідно частини 1 статті 550 вказаного кодексу, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

У відповідності зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобовязання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1985,39 гривень пені, 3% річних в розмірі 381,05 гривень та інфляційних в розмірі 2025,31 грн., обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими що, підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 549, 610, Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (64330, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р 260002761 в ПАК «Мегабанк», МФО 350589) на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (64300, м.Ізюм, просп.Леніна,33 код ЄДРПОУ 32284148, п/р 26003305760769 в Ізюмському відділенні АК Промінвестбанк, МФО 351492) 7928,41 гривень заборгованості за невиконання договірних зобов'язань .

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (64330, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р 260002761 в ПАК «Мегабанк», МФО 350589) на користь державного бюджету України (одержувач коштів: УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувач - Головне управління державного казначейства України в Харківській області, МФО 851011) державного мита у сумі 102,00 грн.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (64330, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р 260002761 в ПАК «Мегабанк», МФО 350589) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код 24134490, рахунок 31219264700002, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) - 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 04 листопада 2010 року