Рішення № 12357340, 02.02.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2010 р. Справа № 63/13-10

вх. № 259/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Коташевська Т.О., довіреність № 5 від 24.12.2009 року; відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство № 16363", м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" в особі Харківської філії ВАТ СК "Універсальна", м. Харків

про стягнення 251590,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 251590,90 грн. суми несплаченого страхового відшкодування, відповідно до договору № 3014/227/000870 від 01.06.2009 року. Позов обґрунтовано статтями 16, 25 ЗУ "Про страхування", статтями 193, 526, 629, 988 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

02.02.2010 року до господарського суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду документи.

Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.

02.02.2010 року до господарського суду від відповідача надійшло клопотання в якому він просить суд передати справу за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду м. Києва.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши клопотання відповідача та додані до нього документи, матеріали справи не знаходить правових підстав для його задоволення, оскільки відповідно до частини 2 статті 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. В даному випадку стороною зобов'язаною по договору є Харківська філія ВАТ СК "Універсальна", яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 40. Крім того, відповідно до частини 3 статті 17 ГПК України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення з підписом уповноваженої особи про отримання копії ухвали суду.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд знаходить правові підстави для задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 3014/227/000870 на добровільне страхування наземного транспорту від 1 червня 2009 року (надалі по тексту - договір).

08.09.2009 року стався страховий випадок (ДТП) з застрахованим транспортним засобом VOLVO FН-12, реєстраційний номер АХ 3305 АВ (надалі по тексту - автомобіль).

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи застрахованого автомобіля про вартість майна № 4864 від 02.11.2009 року, що була проведена на замовлення відповідача ТОВ "Естімейт" ринкова вартість автомобіля на дату оцінки складає 248409,10 грн.

Відповідно до акту погодження вартості залишків автомобіля від 16.11.2009 року вартість залишків автомобіля складає 55000,00 грн.

Відповідачем, на підставі наданих позивачем документів, ДТП визнана страховим випадком та на виконання умов договору позивачу були виплачені збитки, яких він зазнав внаслідок ДТП.

Проте, при розрахунку суми страхового відшкодування для обчислення взято не суму зазначену у договорі (дійсна вартість - 500000,00 грн.), а ринкову вартість, відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи - 248409.10 грн.). Розрахунок здійснювався наступним чином: 248409,10 –25000,00 грн. (франшиза) –55000,00 грн. (вартість залишків) - 4950.00 грн. (несплачений страховий платіж) = 163459,10 грн. Зазначена сума була перерахована відповідачем на поточний рахунок позивача 7 грудня 2009 року.

Суд не може погодитись з такими висновками відповідача, оскільки відповідно до п.1.1 договору, страховий платіж розраховувався з суми 500000,00 грн. Крім того, у цьому ж пункті передбачено, що дійсна вартість –500000,00 грн.; страхова сума 500000,00 грн.; страховий тариф - 1.98 %; страховий платіж –9900,00 грн.

У пункті 9.6. договору зазначено, що страховик здійснює страхове відшкодування в розмірі прямого збитку, але не більше страхової суми, вказаної в договорі, з вирахуванням франшизи, зазначеної в п.1.8 договору (25 000 грн.) Страхова сума встановлюється в межах дійсної вартості транспортного засобу на момент укладення договору. Така вартість встановлена у п. 1.3 Договору в розмірі 500000,00 грн. В п.9.6 також сказано, що якщо транспортний засіб був застрахований на страхову суму, що є нижчою ніж дійсна вартість транспортного засобу на момент укладення договору, відповідальність страховика по відшкодування збитку зменшується пропорційно відношенню страхової суми до дійсної вартості транспортного засобу на момент укладення договору. Однак, в розглянутому випадку ці суми збігаються (п. 1.3 -1.4 договору).

Крім того, згідно п. З ч. З ст. 988 Цивільного кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Даною статтею Кодексу не передбачено, що ці зобов'язання страховика можуть змінюватися договором. Таким чином, вони є імперативними і обов'язковими для виконання.

Пунктом 10.7.1.1. договору встановлено, що в залежності від характеру страхового випадку розмір страхового відшкодування обчислюється з врахуванням наступного: при знищенні (конструктивній загибелі - коли вартість відновлювального ремонту становить не менше 75 % дійсної вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку) страхове відшкодування визначається за рішенням страховика як: страхова сума (з врахуванням п.9.6. договору за вирахуванням франшизи і зносу, який визначається відповідно до п.10.11.2 договору, залишків транспортного засобу після настання події, вартість яких письмово погоджується із страховиком.

Таким чином, відповідно до п.10.7.1.1. договору відповідач повинен був при обчисленні суми страхового відшкодування при умові, що мала місце повна конструктивна загибель автомобіля, від страхової суми по договору 500000,00 грн. віднімати суму франшизи, суму залишків та неоплачені платежі.

Частина 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання враховуючи інтереси другої сторони.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума страхового відшкодування повинна була розраховуватися відповідачем наступним чином: 500000,00 грн. (договірна вартість) –25000,00 грн. (франшиза) –55000,00 грн. (вартість залишків) –4950,00 грн. (не сплачений страховий платіж) = 415050,00 грн. Так як відповідачем було сплачено суму у розмірі 163459,10 грн., то з врахуванням сплаченої суми, недоплачена сума страхового відшкодування становить 251590,90 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 251590,90 грн. обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 16, 25 Закону України "Про страхування", ст.ст. 526, 627, 629, 988 Цивільного кодексу України, ст.193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про передачу справи до господарського суду м. Києва - відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Страхова Компанія "Універсальна" в особі Харківської філії ВАТ СК "Універсальна" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 40, п/р № 2650229 в ХОД АКБ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ – 26450367) на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" (61172, м. Харків, вул. Роганська, буд. 160, пошт, адрес: 61000. ДСП - 2, м. Харків, вул. Роганська. 160, п/р № 26001036132100 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 01332106) - 251590,00 грн. несплаченого страхового відшкодування, 2516,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 02 лютого 2010 року