Постанова № 123572847, 06.12.2024, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/1750/24

Номер провадження 3/220/907/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року

Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 2 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, раніше до адміністративної відповідальності притягався за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 183312 від 27.11.2024 р., 27.11.2024 року о 15-40 год. в Донецькій області, Волноваський район, в с. Олексіївка, вул. Колесніка, 20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN Sharan, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з рота, млява мова, шатка хода. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі та продуття алкотестеру Драгер, відмовився під відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП.

В судове засідання особа стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення не з`явився. Про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, за допомогою смс-повідомлення на контактний номер телефону зазначений в протоколі, яке він отримав. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв та про причини неявки не повідомив. З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченогостаттею 38 КУпАП. Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Тим більше,стаття 268 КУпАПне містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАПбез обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Тому, на підставіст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи.

Дослідивши надані докази правопорушення у їх сукупності та логічному взаємозв`язку, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України, виходячи з наступних підстав.

Заст. 1 КУпАПзавданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїзаконів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантованест. 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (ст. 19 Конституції України).

Відповідно до статей 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннямист. 129 Конституції Українисуддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Визначення «законності» або «згідно із законом» досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв`язку із чим є обов`язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, в рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному праві.

Крім того, у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 29 червня 2006 р., заява №11901/02, в п. 60 ЄСПЛ зазначено, що «законність розуміють як фундаментальну юридичну категорію, що є критерієм правового життя суспільства і громадян; законність також розглядають як «принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу».

Однак концепція «законності» стосується не лише статті 8, але й багатьох інших статей Конвенції. Наприклад, у справі «Кац та інші проти України» (Kats and Others v. Ukraine, заява №29971/04), рішення від 18 грудня 2008 року, ЄСПЛ зазначив, що слово «законний» та словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом», які містяться в пункті 1 статті 5, по суті, відсилають до національного законодавства і встановлюють обов`язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства.

Ще однією вартою уваги справою за статтею 8 Конвенції, в якій йдеться про принцип законності, є «Володимир ОСОБА_4 та Світлана Поліщук проти України» (Vladimir Polishchuk and Svetlana Polishchuk v. Ukraine, заява №12451/04), рішення від 30 вересня 2010 року, в п. 44 якого ЄСПЛ наголосив, що «словосполучення «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції, по суті, стосується національного законодавства і встановлює обов`язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм (див. рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine), заява №11901/02, п. 49).

Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується ізст. 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності дост. 252 КУпАПоцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

За змістом ч. 2ст. 251 КУпАпобов`язок щодо збирання доказів покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, до адміністративної відповідальності може бути притягнута особа за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч. 2ст. 130 КУпАПнастає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1ст. 130 КУпАП.

Відповідно доп.2.5Правил дорожньогоруху,затверджених ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни №1306від 10.10.2001р.,водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.6-7розділу ІІнструкції пропорядок виявленняу водіївтранспортних засобівознак алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,огляд настан сп`янінняпроводиться поліцейськимна місцізупинки транспортногозасобу звикористанням спеціальнихтехнічних засобів,дозволених дозастосування МОЗта Держспоживстандартом(далі спеціальнітехнічні засоби); лікаремзакладу охорониздоров`я (усільській місцевостіза відсутностілікаря фельдшером фельдшерсько-акушерськогопункту,який пройшовспеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Пунктами 17, 20 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зазначається, що зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 266 КУпАП, у разінезгоди особи,яка керувалатранспортним засобом,морським,річковим,малим,спортивним судномабо водниммотоциклом,на проведенняогляду настан алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо щодоперебування підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьйого увагута швидкістьреакції,поліцейським звикористанням спеціальнихтехнічних засобівабо вразі незгодиз йогорезультатами оглядпроводиться взакладах охорониздоров`я.Перелік закладівохорони здоров`я,яким надаєтьсяправо проведенняогляду особина станалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо щодоперебування підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьїї увагута швидкістьреакції,затверджується управліннямиохорони здоров`ямісцевих державнихадміністрацій.Проведення оглядуосіб настан алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо щодоперебування підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьїх увагута швидкістьреакції,в іншихзакладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 183312 від 27.11.2024 р. зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN Sharan, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з рота, млява мова, шатка хода. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі та продуття алкотестеру Драгер, відмовився під відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Проте, з відеозапису, долученого до адміністративного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 працівник поліції не роз`яснив порядок проведення застосування спеціального технічного засобу, у відповідності до положень Інструкції, не запитав чи згоден він на проведення відповідно огляду, та також не роз`яснив йому про можливість проведення відповідного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці або у закладі охорони здоров`я, у разі його відмови від проведення огляду на місці, або у разі незгоди з результатами проведеного огляду на місці зупинки працівником поліції.

Також в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуються увагу та швидкість реакції від 27.11.2024 року, на ім`я ОСОБА_1 , на огляд до Добропільської МЦЛ. Проте, зазначене направлення не може бути належним доказом відмови ОСОБА_1 від проходження огляду згідно встановленого законом порядку, тобто на місці за допомогою технічних пристроїв, або у закладі охорони здоров`я.

Отже суд приходить до висновку, що матеріалами справи взагалі не підтверджено в передбачений законодавством спосіб факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі,оскільки процедура вимоги проходження огляду на стан сп`яніння була проведеназ порушеннямнорм ст.266КУпАП,а отжезгідно ч.5ст.266КУпАП оглядособи настан алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо щодоперебування підвпливом лікарськихпрепаратів,що знижуютьїї увагута швидкістьреакції,проведений зпорушенням вимогцієї статті,вважається недійсним.

Тобто, матеріалами справи не підтверджено в передбачений законодавством спосіб, факт відмови водія ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, а також змінювати кваліфікацію адміністративного правопорушення, інкримінованого особі, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбаченіст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції». Положенняст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до положень п.1ст.247 КпАПобставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.130КУпАП необхідно закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 130 ч.2, 247 ч.1 п.1, 254, 256, 276-280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.130КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги чи протесту прокурора в Дніпровський апеляційний суд через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: О.А.Дурач