Ухвала суду № 123572702, 06.12.2024, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

"06" грудня 2024 р. Справа153/2025/24

Провадження2-а/153/25/24-а

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., ознайомившись з матеріалами справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє за дорученням ОСОБА_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє за дорученням, серія НТО №615433, ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї документами, вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, виходячи із наступного.

Згідно з положеннями ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.286КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з вищезазначеним позовом.

Частиною 6 ст.161КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.ч.1, 4, 6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

У позовній заяві представник позивача зазначила, що копію оскаржуваної постанови №191 від 17.04.2024 вона отримала у виконавчій службі м. Ямпіль - 22.11.2024. Також 22.11.2024 вона вперше ознайомилась із постановою №429 від 12.12.2023.

В той же час позов не містить обґрунтування для необхідності поновлення пропущеного позивачем строку звернення до адміністративного суду. Заява про поновлення пропущеного строку в матеріалах справи відсутня.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч.2 ст.286 КАС України десятиденний строк оскарження постанов у даній категорії справ обчислюється з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а не з дня його вручення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Під поважними причинами пропуску строку на оскарження слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась, та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Крім цього, до позовної заяви, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Матеріали, додані до вказаного адміністративного позову, містять документ про сплату судового збору в сумі 605,60 гривень (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №19 від 04.12.2024).

Однак, в позовній заяві зазначено дві позовні вимоги, а саме: 1 вимога - скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №191 від 17.04.2024; 2 вимога - скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №429 від 12.12.2023.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.3цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 (справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18) зазначено, що відповідно до положень статей 3,5Закону України«Про судовийзбір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором; розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожитого мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем в позовній заяві об`єднано дві позовні вимоги немайнового характеру, кожна з яких підлягає оплаті судовим збором у розмірі 605,60 грн.

При цьому позивач судовим збором оплатив лише одну позовну вимогу. Тому, йому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Оплату судового збору здійснювати на такі реквізити: ГУК у Він.обл./м.Ямпіль/22030101; код ЄДРПОУ 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача: 89998; рахунок отримувача: UA258999980313151206000002912; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: за позовом ОСОБА_1 , Ямпільський районний суд Вінницької області.

Крім цього, згідно ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, позивачем до позовної заяви не додано копій постанов про накладення адміністративного стягнення №191 від 17.04.2024 та №429 від 12.12.2023, які позивач вважає незаконними та просить скасувати.

Згідно з вимогами ч. 1 та 2 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

За приписами ч. 4 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Однак, всупереч вимог вказаних норм КАС України, копії документів, які додані до позовної заяви для суду та відповідача незасвідчені позивачем належним чином відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації», а саме відсутня відмітка «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Висновок щодо обов`язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 02.10.2018 року у справі № 2а-15994/12/2670, від 11.09.2018 року у справі № 826/15414/17 та від 11.02.2020 року у справі № 826/2935/14.

Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів в обґрунтування поважності причин його пропуску; доплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн.; додати копії постанов про накладення адміністративного стягнення №191 від 17.04.2024 та №429 від 12.12.2023, які позивач вважає незаконними та просить скасувати, надати належним чином завірені копії додатків до позовної заяви для суду та відповідача.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Керуючись ст.ст.94, 121, 123, 160, 161, 169 КАС України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє за дорученням ОСОБА_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позову в установлений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута йому.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі Судова влада України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud0231/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Швець