Рішення № 12357222, 09.11.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2010 р.                     Справа № 10/148

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверласт", 65013, м. Одеса, вул. Локомотивна, 24-В

до Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ", 39631, м. Кременчук, вул. Київська, 62

про стягнення 132 400, 25 грн.

Суддя О.В.Ківшик

Представники:

від позивача: Красніков О.В., довіреність № 1/1/-01 від 01.01.2008 р.;

від відповідача: Самойленко Ж.С., довіреність № 110 від 15.06.2010 р..

09.11.2010 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверласт", м. Одеса про стягнення з Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ", м. Кременчук 132 400,25 грн. заборгованості в порушення умов Договору № 15 про надання послуг від 30.03.2010 р., з яких 131 800,00 грн. основного боргу, 329,50 грн. пені та 270,75 грн. 3% річних за період з 27.07.2010 р. по 20.08.2010 р.

Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав суду заяву № 136/2-10 від 27.10.2010 р. (вх. № 13166д від 01.11.2010 р.) про збільшення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача 137575,42 грн. заборгованості, з яких : 131 800,00 грн. основного боргу, 329,50 грн. пені, 5175,17 грн. інфляційних нарахувань за період з липня 2010 р. по вересень 2010 р. та 270,75 грн. 3% річних за період з 27.07.2010 р. по 20.08.2010 р..

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач, зокрема, в праві до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

До вказаної заяви надані докази направлення копії такої відповідачеві та оплати державним митом виходячи з розміру збільшених вимог.

Суд дану заяву приймає з огляду як таку, що відповідає чинним процесуальним нормам України.

Спір розглядається в межах предмету позову з урахуванням вищенаведеного клопотання позивача.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву суду не надав. Останній листом № 33/18-84 від 09.11.2010 р. (вх. № 13551д від 09.11.2010 р.) повідомив суд про часткову сплату заборгованості, що є предметом спору по даній справі. На підтвердження даної обставини до вказаного листа залучено копію платіжного доручення № 7871 від 05.11.2010 р. на суму 44653,42 грн..

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті та закінчення строку вирішення спору, встановленого ст. 69 ГПК України з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України, суд розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представників сторін,

встановив :

30.03.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверласт", м. Одеса (виконавець) та Холдінговою компанією "АвтоКрАЗ", м. Кременчук (замовник) було укладено договір № 15 про надання послуг (далі –Договір № 15), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов’язувався надати замовнику послуги з виготовлення, монтажу та випробовування автоцистерни АЦ-12 м3 на шасі замовника КрАЗ-63221 (п. 1.2 Договору № 15) з послідуючою передачею у власність, повне господарське відання замовнику, а замовник зобов’язувався прийняти та оплатити вказані послуги.

При цьому у п. 5.2 Договору № 15 сторони узгодили суму даного договору, що становить 651600,00 грн..

Відповідно до пункту 5.3 Договору № 15 оплата замовником вартості послуг, визначених п. 1.2. Договору, проводиться в три етапи, а саме : 1 етап - передоплата в розмірі 50% від вартості даного договору за три календарних дні до дати початку надавання послуг по автомобільному шасі під порядковим номером №1 (п. 5.3.1 Договору № 15); 2 етап - передоплата повинна досягати 80% від вартості даного договору протягом 6 банківських днів з моменту приймання-здавання послуги по останньому шасі автомобіля або з дати приймання-здавання всієї партії автомобільних шасі (п. 5.3.2 Договору № 15) та 3 етап - кінцевий розрахунок в розмірі 20% від суми даного договору, протягом 65 календарних днів з дати приймання-здавання всієї партії автомобільних шасі (п. 5.3.3 Договору № 15).

24.04.2010 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 15 про внесення змін та доповнень, зокрема, внесено зміни до п. 5.2. та 5.3 Договору № 15, а саме :

- п. 5.2 Договору № 15 викладено в наступній редакції : "Сума даного договору становить 747396,80 грн.";

- п. 5.3 Договору № 15 викладено в наступній редакції : "Оплата замовником вартості послуг, визначених цим договором, проводиться в чотири етапи, а саме : 1 етап - передоплата в розмірі 54300,00 грн. за три календарних дні до дати початку надавання послуг по автомобільному шасі під порядковим номером №1 (п. 5.3.1 Договору № 15); 2 етап - передоплата в розмірі 95796,80 грн. в строк до 29.04.2010 р. включно (п. 5.3.2 Договору №15), 3 етап - передоплата в розмірі 194200,00 грн. протягом 6-ти банківських з дати приймання - здавання послуги по останньому шасі автомобіля, або з дати приймання-здавання всієї партії автомобільних шасі (п. 5.3.3 Договору №15) та 4 етап - кінцевий розрахунок в розмірі 131600 ,00 грн., протягом 65 календарних днів з дати приймання-здавання всієї партії автомобільних шасі (п. 5.3.4 Договору №15)".

Пунктом 4.2.3 Договору № 15 визначено, що виконавець зобов'язаний надати передбачені цим договором послуги в строк, що не перевищує 30 днів з часу надання відповідних автомобільних шасі під предмет послуг, при цьому факт передачі зазначених шасі оформлюється відповідним актом (п. 4.4 Договору № 15).

Згідно актів прийому-передачі від 22.04.2010 р. та від 23.04.2010 р. замовник передав, а виконавець прийняв 6 одиниць шасі. Зазначені акти підписані сторонами та скріплені їх печатками (а.с. 12-13).

Факт належного виконання позивачем прийнятих на себе зобов’язань та приймання замовником результатів робіт підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ-0000023 від 20.05.2010 р. загальною вартістю 747396,80 грн.. Даний акт підписаний сторонами та скріплені їх печатками (а.с. 14).

Тобто, згідно п. 5.3.4 Договору № 15, кінцевий розрахунок за отримані відповідачем послуги по Договору № 15 повинен був бути проведений в термін до 26.07.2010 р..

В порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором № 15 відповідач не повністю здійснив оплату за отримані ним послуги : часткова оплата в розмірі 615596,80 грн. підтверджується наявною у матеріалах справи копією банківської виписки по розрахунковому рахунку позивача за період з 30.03.2010 р. по 30.09.2010 р. (а.с. 72).

На момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача складає 131800,00 грн..

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог) щодо стягнення з відповідача 137575,42 грн. заборгованості, з яких : 131 800,00 грн. основного боргу, 329,50 грн. пені, 5175,17 грн. інфляційних нарахувань за період з липня 2010 р. по вересень 2010 р. у та 270,75 грн. 3% річних за період з 27.07.2010 р. по 20.08.2010 р..

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 901 - ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором № 15 з надання послуг з виготовлення, монтажу та випробовування автоцистерни АЦ-12 м3 на шасі замовника КрАЗ-63221. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором № 15 та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України надані послуги не оплатив, заборгованість останнього на момент подання позову складає 131800,00 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.

Відповідач повідомив суд про часткове погашення ним основної заборгованості після порушення провадження у даній справі в сумі 44653,425 грн.. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 7871 від 05.11.2010 р. на суму 44653.42 грн. та не заперечується позивачем.

Вище викладене дає суду підстави для висновку, що в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 44653,425 грн., між сторонами відсутній предмет спору, а тому провадження в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 87146,58 грн. основного боргу за отримані відповідачем послуги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.4 Договору № 15 передбачено, що в разі невиконання відповідачем своїх зобов’язань по Договору щодо проведення своєчасних розрахунків за отримані послуги, нараховується пеня в розмірі 0,01% від суми прострочення платежу, за кожний день прострочки, але не більше 4% від суми Договора.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 329,50 грн. пені за період з 27.07.2010 р. по 20.08.2010 р., суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми у розмірі 270,75 грн. за період з 27.07.2010 р. по 20.08.2010 р. та інфляційних нарахувань у розмірі 5175,17 грн. за період з липня 2010 р. по вересень 2010 р. суд визнає його вірним та приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

З огляду на те, що часткова сплата основного боргу була здійснена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом, то відповідно до ст. 49 ГПК України та до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93 (зі змінами та доповненнями) судові витрати з оплати державного мита в сумі 1 393,75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 75, ст. 80 (п. 1-1), ст. 82-85 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" (39631, м. Кременчук, вул. Київська, 62), код ЄДРПОУ 05808735 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверласт" (65013, м. Одеса, вул. Локомотивна, 24-В), код ЄДРПОУ 32224487 –87146,58 грн. основного боргу, 329,50 грн. пені, 5175,17 грн. інфляційних нарахувань, 270,75 грн. 3% річних, 1 393,75 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази з набранням чинності цим рішенням.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 44653,42 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині

СУДДЯ КІВШИК О.В.

Повне рішення складено

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.