Рішення № 123569159, 04.12.2024, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/314/24

Справа № 356/656/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Дудар Т.В.

за участю секретаря Харченко Ж.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження зповідомленням (викликом)сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До Березанськогоміського судуКиївської областінадійшла позовназаява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_1 та відповідачем, ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 27.08.2016, видане Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану.

Від шлюбу мають неповнолітню дочку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вказує ОСОБА_1 , наразі дитина зареєстрована та проживає разом з позивачем, що підтверджується витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 10-13-658 від 06.09.2024 та актом обстеження житлових умов № 464 від 19.03.2024.

Шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, що підтверджується копією рішення Березанського міського суду Київської області № 356/38/23 від 03.04.2023.

ОСОБА_1 зазначає, що належний рівень для дитини вона самотужки не зможе забезпечити, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), оскільки понад два роки перебуває на службі в Збройних Силах України та має постійний дохід, розмір якого позивачу не відомий.

Одночасно, позивач повідомила, що вона має на утриманні сина від попереднього шлюбу ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку з перенесеним оперативним втручанням на хребті, позивач не може наразі повністю відновитися, піти працювати, тому самостійно забезпечувати дитину на даний час вона не в змозі.

Позивач стверджує, що відповідач інших осіб на утриманні не має, він працездатний, отримує дохід, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому вона вважає, що він зможе сплачувати заявлений нею до стягнення розмір аліментів.

Отже, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 10 вересня 2024 року і до повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 25.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - залишено без руху, надано позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків.

07.10.2024 Березанський міський суд Київської області виніс ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками, судову повістку про виклик до суду на 06.11.2024 відповідач ОСОБА_2 отримав, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 31).

Суд створивучасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом, наданим ст. 178 ЦПК України, та не подав відзив на позовну заяву.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився. Про причини неявки не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання від нього не надходило (а.с. 36-37).

Відповідно доч.1ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.

Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 та ОСОБА_5 27 серпня 2016 року зареєстрували шлюб, актовий запис за № 77 від 27.08.2016. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу: ОСОБА_6 (а.с. 4).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 22.11.2016 Баришівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 22.11.2016 Баришівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області було зроблено відповідний актовий запис за № 204. Батько: ОСОБА_2 , мати: ОСОБА_1 (а.с. 6).

Відповідно до копії рішення Березанського міського суду Київської області від 03.04.2023 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 27.08.2016 Березанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 77 розірвано (а.с. 5).

Згідно з копією витягу № 10-13-658 від 06.09.2024 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації: 28.01.2021 по т.ч.; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата реєстрації: 22.08.2017, по т.ч.; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дата реєстрації: 28.01.2021, по т.ч.; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації: 28.01.2021, по т.ч. (а.с. 10).

Як вбачається з копії акту обстеження № 464 від 19.03.2024, складеного депутатом Березанської міської ради Іванчуком Ю.А. в присутності свідків, про те, що ОСОБА_1 , 1989 р.н., дійсно зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім неї за даною адресою зареєстровані та проживають її діти: ОСОБА_4 , 2010 р.н., ОСОБА_3 , 2016 р.н., які перебувають на повному утриманні ОСОБА_1 . Крім того, в будинку зареєстрований, але не проживає ОСОБА_2 , 1986 р.н. (а.с. 11).

Позивач додала до позовної заяви копію виписки № 20335 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , надходження в стаціонар: 23.11.2023 до 01.12.2023 (а.с. 12-13).

Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.

Так, згідно з ч. 1, 7-10 ст. 7 СК України сімейні відносинирегулюються цимКодексом таіншими нормативно-правовимиактами. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини,іншими міжнароднимидоговорами України,згода наобов`язковістьяких наданаВерховною РадоюУкраїни. Регулюваннясімейних відносинмає здійснюватисяз максимальноможливим урахуваннямінтересів дитини,непрацездатних членівсім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішеннямсуду коштина утриманнядитини (аліменти)присуджуються участці віддоходу їїматері,батька абоу твердійгрошовій суміза виборомтого збатьків абоінших законнихпредставників дитини,разом зяким проживаєдитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Стаття 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 (набула чинності для України 27.09.1991) передбачає, що в усіхдіях щододітей,незалежно відтого,здійснюються вонидержавними чиприватними установами,що займаютьсяпитаннями соціальногозабезпечення,судами,адміністративними чизаконодавчими органами,першочергова увагаприділяється якнайкращомузабезпеченню інтересівдитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно доч.1,2ст.27Конвенції проправа дитинидержави-учасницівизнають правокожної дитинина рівеньжиття,необхідний дляфізичного,розумового,духовного,морального ісоціального розвиткудитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначеннірозміру аліментівсуд враховує: стан здоров`ята матеріальнестановище дитини; стан здоров`ята матеріальне становищеплатника аліментів; наявність уплатника аліментівінших дітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина; наявність направі власності,володіння та/абокористування уплатника аліментівмайна тамайнових прав,у томучислі рухомогота нерухомогомайна,грошових коштів,виключних правна результатиінтелектуальної діяльності,корпоративних прав; доведені стягувачемаліментів витратиплатника аліментів,у томучислі напридбання нерухомогоабо рухомогомайна,сума якихперевищує десятикратнийрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатної особи,якщо платникомаліментів недоведено джерелопоходження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментівмає бутинеобхідним тадостатнім длязабезпечення гармонійногорозвитку дитини. Мінімальний гарантованийрозмір аліментівна однудитину неможе бутименшим,ніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).

Відповідно до частини 5 статті 183Сімейного кодексуУкраїни той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Суд вважає, що розмір аліментів на одну дитину 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття є достатнім та не буде порушувати майнові права дитини.

Доказів того, що стан здоров`я та матеріальне становище відповідача не дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання дитини у такому розмірі суду не надано. Не надано відповідачем і доказів наявності у нього на утриманні інших дітей, непрацездатних батьків тощо.

ОСОБА_2 не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позов, не надав будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача.

Відповідно до п. 1) ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

В силу приписів ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст.5Закону України"Просудовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

За правилами ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, з огляду на задоволення позову, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

На підставі статей 141, 180, 182-183, 191 Сімейного кодексу України, статті 5 Закону України "Про судовий збір", керуючись статтями 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268,274,279,354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 10.09.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення у частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строкуна апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Реквізити для сплати судового збору: стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 26255795, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Повний текст рішення буде складено 06 грудня 2024 року.

Суддя Т. В. Дудар