Рішення № 12356788, 18.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.10                                                                                           Справа№ 30/197 (10)

за позовом: ДП ВАТ «Київхліб»Булочно-кондитерський комбінат», м. Київ

до відповідача: ТзОВ «7 СЕРВІС», с. Великий Дорошів, Жовківський район

про стягнення 13 162,38 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача –Андрюх В. В.

від відповідача –не з’явився;

Суть спору:

Позов заявлено ДП ВАТ «Київхліб»Булочно-кондитерський комбінат», м. Київ до ТзОВ «7 СЕРВІС», с. Великий Дорошів, Жовківський район про стягнення 13162, 38 грн.

Ухвалою господарського суду від 21.10.2010 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 18.11.2010 року.

В судове засідання 18.11.2010 представник позивача з»явився, позовні вимоги підтримав повністю, позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не вказав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Між Відкритим акціонерним товариством «Київхліб»Дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства «Київхліб»«Булочно-кондитерський комбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «7 СЕРВІС» укладено Договір купівлі-продажу № 13410/3 від 22.03.2010 року відповідно до якого, продавець організаційно забезпечує зобов’язання постачальника поставляти і передавати у власність покупця продукцію, а покупець зобов’язується приймати та оплачувати її.

На виконання умов договору, позивач поставив, а покупець прийняв продукцію на загальну суму 13162, 38 грн., що підтверджується відповідними товаротранспортними накладними (в матеріалах справи).

Відповідно до п.4.3 Договору, оплата товару здійснюється на підставі товаротранспортних накладних та в строк, відповідно до п.3.8 Договору, шляхом перерахування на поточний банківський рахунок постачальника та/або внесення готівки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата не здійснена, в результаті чого, виникла заборгованість в сумі 13162, 38 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача

Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Такою вимогою слід вважати, направлену позивачем вимогу від 11.08.2010 року №15/04-66, про сплату заборгованості. Проте дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст.179 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

. ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «7 СЕРВІС»Львівська обл., Жовківський район, село Великий Дорошів», вул. Львівська, буд. 24 (п/р 26009400006016 у ЛФ ПАТ КБ «Хрещатик», МФО 385468, код ЄДРПОУ 36587169) на користь Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат»м. Київ, вул. В. Чорновола, 41 (п/р 26006001005972 в Подільському відділенні ПАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, код ЄДРПОУ 24374107) –13162, 38 грн. основного боргу, 131, 62 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Рішення складено 22.11.2010р.