Рішення № 12356757, 16.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.10                                                                                           Справа№ 6/170(2010)

За позовом: Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Вирпобничо-комерційна фірма “Кремінь”, м.Львів

про: стягнення 68195грн. 16коп.

Суддя Гоменюк З.П.

                                                             Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від прокуратури: Татарин Ю.Б.

від позивача: Карвацька З.З.

від відповідача: не з"явився

Представникам сторін, які з”явилися в судове засідання, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області прокурором Сихівського району м.Львова подано позов в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” до Товариства з обмеженою відповідальністю Вирпобничо-комерційна фірма “Кремінь” про стягнення 64793грн. 53коп. основного боргу, 2510грн. 33коп. пені та 891грн. 30коп. 3% річних.

Ухвалою суду від 01.11.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.11.2010р.

В судовому засіданні 16.11.2010р. представником позивача подано суду клопотання від 15.11.2010р. №39-3143, яким повідомлено суд про те, що відповідачем було частково оплачено суму основного боргу, просить суд стягнути з відповідача 41970грн. 42коп. основного боргу, 2510грн. 33коп. пені, 891грн. 30коп. 3 % річних.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, письмового пояснення не направив хоча, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.11.2010р. №79014 05169129.

          Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд встановив наступне:

11.10.2002р. між ЛМКП „Львівтеплоенерго” та ТзОВ ВКФ “Кремінь” укладено договір № 2103/А про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до п.1, п.6.1-6.3 якого позивач зобов”язувався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов’язувався отримувати та оплачувати до 25 числа місяця, наступного за звітним вартість фактично спожитої (отриманої) теплової енергії, розрахунковим періодом є календарний місяць.

На виконання умов вказаного договору позивачем здійснювалось постачання теплової енергії. Однак, відповідачем своїх зобов”язань по її оплаті належним чином не виконано, станом на час звернення з позовом до суду, його заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2010р. по 31.07.2010р. становила 64793грн. 53коп. Враховуючи часткову оплату, станом на час прийняття рішення у справі, заборгованість відповідача відповідно до представленого суду клопотання від 15.11.2010р. № 39-3143, становить 41970грн. 42коп.

Відповідно до п.7.2.3. договору та ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, розмір якої відповідно до представленого суду розрахунку за період з 26.04.2010р. по 25.08.2010р. становить 2510грн.33коп.

Також позивач відповідно до ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 01.01.2010р. по 31.07.2010р. в розмірі 891грн. 30коп.

При прийнятті рішення у даній справі, суд керувався наступним:

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України –зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, враховуючи часткову оплату відповідачем суми основного боргу, суд прийшов до висновку про те, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню частково в частині стягнення 41970грн. 42коп. основного боргу, 2510грн. 33коп. пені, 891грн. 30коп. 3 % річних. В частині стягнення решти суми основного боргу –провадження у справі припинити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 229, 230, 231, 343 ГК України, ст.ст.33,43,49,75,82,84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю иробничо-комерційна фірма “Кремінь”, с.Туринка, Жовківського району Львівської області (ідентифікаційний код 25235842) на користь Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1 (ідентифікаційний код 05506460) 41970грн. 42коп. основного боргу, 2510грн. 33коп. пені та 891грн. 30коп. 3 % річних. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю иробничо-комерційна фірма “Кремінь”, с.Туринка, Жовківського району Львівської області (ідентифікаційний код 25235842) в доход державного бюджету 453грн. 72коп. державного мита та 236грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

4. В частині стягнення решти суми основного боргу –провадження у справі припинити.

Суддя