YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Київська область

/

Господарський суд Київської області

Рішення № 12355058, 10.09.2010, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення

10.09.2010

Номер справи

14/155-10

Номер документу

12355058

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2010 р. Справа № 14/155-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Босенко Т. Ю. (довіреність б/н від 01.06.2010 р.);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного виробничо-торгівельного підприємства „Алькор”, м. Полтава

до Приватного підприємства „Нафтохімічні матеріали”, м. Ірпінь

про стягнення 138 800, 69 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПВТП „Алькор” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПП „Нафтохімічні матеріали” про стягнення 45 047, 39 грн. заборгованості, 89213, 82 грн. неустойки, 3603, 79 грн. інфляційних збитків, 935, 69 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору № П 28-07-09 купівлі-продажу від 28.07.2009 р. та договору № П 01-08-09 купівлі-продажу від 01.08.2009 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2010 р. порушено провадження у справі № 14/155-10 за позовом Приватного виробничо-торгівельного підприємства „Алькор” до ПП „Нафтохімічні матеріали” про стягнення 138 800, 69 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 13.08.2010 р.

13.08.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 27.08.2010 р.

27.08.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 10.09.2010 р.

10.09.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обовязок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 08200, вул. 3-ого Інтернаціоналу, 152, м. Ірпінь, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

28.07.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № П 28-07-09 купівлі-продажу, згідно умов п. 1.1. якого постачальник бере на себе обовязок передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах, визначених даним договором, товар ПММ (паливно-мастильні матеріали), компонент автомобільного палива, фракція легка, бензин А-76, бензин А-92, бензин А-95.

Згідно п. 2.1. договору ціна, одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначається в накладних на відвантаження товару, які є невідємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 2.4. договору оплата за товар складає 100 % від загальної вартості отриманого товару, вказаної в рахунку-фактурі постачальника протягом 3-ох банківських днів з моменту відвантаження товару.

Пунктом 4.1. договору право власності на кожну партію відвантаженого товару переходить від постачальника до покупця в момент відвантаження товару на транспорт покупця або на прийнятий покупцем транспорт.

Пунктом 8.1. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2010 р.

01.08.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № П 01-08-09 купівлі-продажу, згідно умов п. 1.1. якого постачальник бере на себе обовязок передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах, визначених даним договором, товар хімічна продукція.

Згідно п. 2.1. договору ціна, одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначається в накладних на відвантаження товару, які є невідємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 2.4. договору оплата за товар складає 100 % від загальної вартості отриманого товару, вказаної в рахунку-фактурі постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання товару.

Пунктом 4.1. договору право власності на кожну партію відвантаженого товару переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару.

Пунктом 8.1. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2010 р.

На виконання умов договору № П 28-07-09 купівлі-продажу від 28.07.2009 р. позивачем 05.08.2009 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар бензин А-95 на суму 193114, 37 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-050801 від 05.08.2010 р. на суму 193114, 37 грн. та довіреністю серії НБД № 941125 від 04.08.2009 р. відповідача, виданою на свого представника гр. ОСОБА_1., наявними у матеріалах справи.

На виконання умов договору № П 01-08-09 купівлі-продажу від 01.08.2009 р. позивачем 04.08.2009 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар хімічну продукцію на суму 40011, 29 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-040801 від 04.08.2010 р. на суму 40011, 29 грн. та довіреністю серії НОМЕР_1 від 03.08.2009 р. відповідача, виданою на свого представника гр. ОСОБА_1., наявними у матеріалах справи.

19.08.2009 р. відповідачем було передано (повернуто) позивачу товар частину хімічної продукції, що був отриманий ним від позивача на підставі видаткової накладної № РН-040801 від 04.08.2010 р. згідно договору № П 01-08-09 купівлі-продажу від 01.08.2009 р., на суму 10078, 27 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВП-0000001 від 19.08.2010 р. на суму 10078, 27 грн. та відповідною довіреністю позивача, виданою на свого представника, наявними у матеріалах справи.

За період дії договорів та на їх виконання відповідачем у серпні 2010 р. було лише частково виконано свій обовязок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 178 000, 00 грн., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

В вересні 2009 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 43 від 30.09.2009 р., у якій просив відповідача сплатити заборгованість за отриманий товар у розмірі 45047, 39 грн.

На претензію № 43 від 30.09.2009 р. відповідач звернувся до позивача із листом № 20/1 від 20.10.2009 р., у якому зазначив, що визнає претензію обґрунтованою та зазначив, що утворену заборгованість планує погасити протягом 3-ох місяців.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договорами строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 45047, 39 грн., що підтверджується договором № П 28-07-09 купівлі-продажу від 28.07.2009 р., видатковою накладною № РН-050801 від 05.08.2010 р. на суму 193114, 37 грн. та довіреністю серії НБД № 941125 від 04.08.2009 р. відповідача, виданою на свого представника гр. ОСОБА_1., договором № П 01-08-09 купівлі-продажу від 01.08.2009 р., видатковою накладною № РН-040801 від 04.08.2010 р. на суму 40011, 29 грн. та довіреністю серії НОМЕР_1 від 03.08.2009 р. відповідача, виданою на свого представника гр. ОСОБА_1., видатковою накладною № ВП-0000001 від 19.08.2010 р. на суму 10078, 27 грн., відповідними виписками з банківського рахунку позивача, актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.08.2009 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 45047, 39 грн. за договором № П 28-07-09 купівлі-продажу від 28.07.2009 р. та за договором № П 01-08-09 купівлі-продажу від 01.08.2009 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача неустойку, передбачену договором № П 28-07-09 купівлі-продажу від 28.07.2009 р. та договором № П 01-08-09 купівлі-продажу від 01.08.2009 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару всього на загальну суму 89213, 82 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 5.3. договору № П 28-07-09 купівлі-продажу від 28.07.2009 р. передбачено, що у випадку невиконання договірного зобовязання щодо оплати товару, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен календарний день.

Пунктом 5.3. договору № П 01-08-09 купівлі-продажу від 01.08.2009 р. передбачено, що у випадку невиконання договірного зобовязання щодо оплати товару, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен календарний день.

Розрахунок пені, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, яка передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Правильний розрахунок пені від суми заборгованості за договорами з урахуванням заявлених позивачем періодів наступний:

- період заборгованості - з 08.08.2009 р. по 10.08.2009 р., сума заборгованості 40 011, 29 грн., кількість днів заборгованості 3 дні, розмір облікової ставки НБУ 11, 00 %.