Рішення № 12354879, 09.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

09.11.2010Справа №2-2/4715-2010 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" (м. Керч, вул. Кірова, буд. 1)

до Військового комісаріату АР Крим (м. Сімферополь, вул. Київська, 152)

про стягнення 1 135,54 грн.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Хіліоті – ю/к Кримської філії ВАТ "Укртелеком", довіреність у справі.

Від відповідача: Григорчук О.А. - помічник військового комісара, довіреність у справі.

Суть спору:

Позивач - ВАТ "Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Військового комісаріату АР Крим про стягнення суми заборгованості за послуги в розмірі 1067грн81коп., суми пені у розмірі 48грн87коп., інфляційних у розмірі 10грн85коп, 3% річних у розмірі 8грн.01коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір №28 від 01.01.2005 року, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався вносити щомісяця плату за надані послуги зв’язку. Проте, відповідач порушив у мови договору щодо оплати, що і стало підставою для звернення із позовом до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив суду, що не отримував від позивача копії позовної заяви із доданими документами. Представник відповідача просить суд зобов’язати позивача спрямувати на адресу відповідача копію позову з додатком.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду відзив від 09.11.2010р на позов, відповідно до якого суму боргу у розмірі 1067грн81коп визнає, а у частині стягнення пені у розмірі 48грн87коп., інфляційних у розмірі 10грн85коп, 3% річних у розмірі 8грн.01коп просить суд відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Згідно з частиною 2 статті 9 Цивільного кодексу України, майнові відносини у сфері господарювання регулюються цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Умовами кредитного договору іншого не встановлено.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ, або оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Між позивачем, як підприємством зв’язку, та Військовим комісаріатом АР Крим, як споживачем, був укладений договір №28 від 01.01.2005 року про надання послуг електрозв’язку.

Відповідно до п.1 вищенаведеного договору предметом договору є надання підприємством зв’язку послуг електрозв’язку, перерахованих у додатку 1, та безплатних послуг, перерахованих у додатку 2.

Оплата та порядок розрахунків передбачені р.4 договору, згідно з яким послуги, що надаються підприємством зв’язку, оплачуються по тарифам, затвердженим відповідно до діючого законодавства. Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою кредитною системою оплати. Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв’язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або по змінній (з почасовою оплатою) величині, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТЗ. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяті днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку стягується додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг. (4.1, 4.2, 4.3, 4.5).

У виконання взятих на себе обов’язків за договором, позивач надав відповідачеві передбачені договором телекомунікаційні послуги, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст..33 Закону України „Про телекомунікації” вказані послуги підлягають оплаті абонентом.

Однак, відповідач не сплатив надані позивачем послуги належним чином та судом встановлено, що на момент звернення позивача з позовом у суд заборгованість відповідача за договором №28 від 01.01.2005 року про надання послуг електрозв’язку за період з січня по червень 2010р склала 1067грн81коп.., яка на момент розгляду спору не погашена, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи та давши оцінку представленим доказам, суд прийшов до висновку, що, виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, позов у частині стягнення 1067грн81коп. боргу за надані відповідно до договору №28 від 01.01.2005 року про надання послуг електрозв’язку послуги, обґрунтований, підтверджується матеріалами справи, визнається відповідачем та підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 48грн87коп., інфляційних у розмірі 10грн85коп, 3% річних у розмірі 8грн.01коп, але у цій частині позовна заява має бути залишена без розгляду у зв’язку з тим, що ухвалами ГС АРК від 27.9.2010р та 19.10.2010р суд зобов’язував позивача надати докладний розрахунок заявленої суми пені з вказівкою в розрахунку періодів її нарахування (рік, місяць, кількість днів, а саме, з якого по який), з вказівкою застосованого розміру відсотків при розрахуванні пені, а також письмово пояснити, чому сума інфляції, річних нараховуються з першого числа місяця, проте вимоги суду позивачем виконані не були, у зв’язку з чим у цій частині позовні вимоги розглянути по суті не надається можливим.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються згідно з ст. 49 ГПК України на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений та підписаний 11.11.2010р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, п.5ст.81,ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Військового комісаріату АР Крим (м. Сімферополь, вул. Київська, 152, р/р 35210036000264 у ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЗКПО 07785820) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Кримської філії ВАТ "Укртелеком" (м. Керч, вул. Кірова, буд. 1, р/р 2600416583 у КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЗКПО 22236588) 1067грн81коп. боргу за телекомунікаційні послуги, 95грн.92коп держмита, 221грн92коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          У частині стягнення пені у розмірі 48грн87коп., інфляційних у розмірі 10грн85коп, 3% річних у розмірі 8грн.01коп. позовну заяву залишити без розгляду.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.