Рішення № 123543965, 05.12.2024, Краснопільський районний суд Сумської області

Рішення

Іменем України

05 грудня 2024 року

смт Краснопілля

справа № 578/971/24

провадження № 2/578/320/24

Краснопільський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Косар А. І. секретар судового засідання Литвин А. В.

з повідомленням сторін та їх представників

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Краснопілля Сумського району Сумської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу Єдиний унікальний номер 578/971/24

найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Дем?яненко Наталія Петрівна

відповідач: КРАСНОПІЛЬСЬКА СЕЛИЩНА РАДА СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

предмет позову: спір про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

та установив:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Дем?яненко Наталія Петрівна, звернувся до Краснопільського районного суду Сумської області з позовом до КРАСНОПІЛЬСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому просив визначити йому додатковий строк тривалістю шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Бранцівка Краснопільського району Сумської області. Позов представник позивача мотивує тим, що він є спадкоємцем за законом п`ятої черги після смерті двоюрідного брата. До складу спадщини входить земельна ділянка, розташована на території КРАСНОПІЛЬСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ, але про наявність цього спадкового майна він дізнався на початку серпня 2024 року від орендаря земельної ділянки. У серпні 2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Вангородського В. В. з метою реєстрації заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , але листом йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку у шість місяців для прийняття спадщини. Від прийняття спадщини він не відмовлявся. Йому було відомо, що до дня смерті спадкодавець співмешкав з гр. ОСОБА_3 в селі Бранцівка, і уважав, що остання прийняла спадщину. Просить суд прийняти до уваги об`єктивність та поважність пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який сплив. Звертає увагу суду, що він добросовісно помилявся, що співмешканка спадкодавця за життя була зареєстрована разом з померлим за однією адресою та як цивільна дружина автоматично була спадкоємцем попередньої черги за законом та за життя оформила свої спадкові права. Лише при зверненні до нотаріуса, йому стало відомо, що спадкодавець а час відкриття спадщини був зареєстрований один. Спадщина у встановленому законом порядку залишається не прийнятою. Відповідачем є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, на території якої відкрилась спадщина. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину в установленому законом порядку ні за законом, ні за заповітом, не має. Інформації про заведені спадкові справи у органу нотаріату не має. Відумерлою спадщина також не визнавалась.

Рух справи в суді першої інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 справу № 578/971/24 призначено головуючому судді - Алевтині Іванівні Косар.

08 жовтня 2024 року Ухвалою Краснопільський районний суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу призначив до розгляду в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 15 год. 00 хв. 08 листопада 2024 року, але судове засідання не відбулося у зв`язку з пошкодженням електромережі внаслідок ворожої атаки на об`єкт інфраструктури. У послідуючому підготовче засідання суд призначав на 11год. 00 хв. 03.12.2024 (судове засідання не відбулося у зв`язку з зайнятістю судді в іншій справі), 9:40 год. 05.12.2024.

05.12.2024 відповідно до 268 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення 05.12.2024 (частина п`ята статті 268 ЦПК).

Аргументи учасників справи

Сторони повідомлені про день, час та місце проведення судового засідання належним чином.

Позивач та його представник у підготовче засідання не прибули, представник через канцелярію суду надіслала заяву (вх. № 3635 від 08.11.2024) про розгляд справи у відсутність сторони позивача. Позов підтримує і просить задовольнити.

Відповідач явку свого представника у підготовче засідання не забезпечив. Секретар селищної ради Юхта І. надіслала заяву ( вх. №3623 від 07.11.2024) про розгляд справи у відсутність сторони відповідача. Обставини справи сторона відповідача визнає і не заперечує проти задоволення позову.

/ас 46-47,52, 54-56/

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК/, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини справи, встановлені судом

Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави. Зокрема, відповідно до підпункту 18 пункту 3 та абзацу 4 підпункту 18 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Краснопільський район Сумської області та утворений Сумський район Сумської області (з адміністративним центром у місті Суми) у складі територій Бездрицької сільської, Верхньосироватської сільської, Білопільської міської, Ворожбянської міської, Краснопільської селищної, Лебединської міської, Миколаївської селищної, Миколаївської сільської, Миропільської сільської, Нижньосироватської сільської, Річківської сільської, Садівської сільської, Степанівської селищної, Сумської міської, Хотінської селищної, Юнаківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , місце смерті: Україна, Сумська область, Краснопільський район, село Бранцівка, що підтверджено копією СВІДОЦТВА ПРО СМЕРТЬ Серія НОМЕР_1 /ас 11/.

Станом на 19 лютого 2012 року ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ним на день смерті зареєстровані відсутні, що підтверджено інформацією Відділу «Центр надання адміністративних послуг вих. № 01245-357/1789 від 27.08.2024 /ас 13/.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.7759 га, що підтверджено копією Державного Акту на право власності на земельну ділянку Серія СМ № 044360 /ас 14/.

Позивач ОСОБА_1 є громадянином України, і як зазначає позивач, двоюрідним братом спадкодавця по батьковій лінії, що підтверджено Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00044666024 від 23 квітня 2024 р.; копією СВІДОЦТВА ПРО НАРОДЖЕННЯ Серія НОМЕР_2 , копією Посвідки про народження № НОМЕР_3 ; Архівним витягом від 15.04.2024 № С-48 запису акту про народження № 22; копією СВІДОЦТВА ПРО СМЕРТЬ Серія НОМЕР_4 /ас 15 - 19/.

У вересні 2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Вангородського В. В. з метою реєстрації заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , але листом (вих. № 547/01-16 від 23.0692024) йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини /ас 20/.

Інформація про Спадкові справи на майно померлого ОСОБА_2 відсутня /ас 21 - 22, 24/.

Мотивувальна частина

Національне законодавство

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК (статті 1218, 1231 ЦК).

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п`ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

Зокрема, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

2. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї.

Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування (стаття 1265 ЦК).

Частиною першою статті 1268 ЦК передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У частині першій статті 1269 ЦК зазначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частина друга статті 1269 ЦК).

Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі; не допускається приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про їх відкликання, складені від імені спадкоємців їх представниками, що діють на підставі довіреностей (пункти 3.3, 3.6 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5).

Статтею 1270 ЦК передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Мотиви суду

Позивач є спадкоємцем п`ятої черги за законом.

Доказів про існування інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов`язкову частку, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Позивач пропустив строк для прийняття спадщини і йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

Таким чином, позивач мав намір прийняти спадщину, і від неї як спадкоємець не відмовився.

На час розгляду справи у суді спір про спадкове майно відсутній і спадщина не визнана відумерлою.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Спадщина після померлого ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилався серед іншого на обставини, за яких він добросовісно помилявся про процедуру та строки прийняття спадщини. Зокрема, уважав, що співмешканка спадкодавця гр. ОСОБА_3 за життя була зареєстрована разом з померлим за однією адресою та як цивільна дружина автоматично була спадкоємцем попередньої черги за законом та за життя оформила свої спадкові права.

Відповідно до чч. 1, 3 статті 1272 ЦК, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд приймає до уваги доводи позивача, що спадкодавець ОСОБА_2 на час відкриття спадщини співмешкав у селі Бранцівка з гр. ОСОБА_3 , але як у послідуючому стало відомо, без реєстрації, та в кінцевому етапі мало своїм наслідком пропущення строку для подачі позивачем заяви про прийняття спадщини.

При цьому, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною першою статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57,58, 94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Згідно зі частиною 3 статті 200 ЦПК, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно зі частиною 4 статті 206 ЦПК, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, зважаючи на визнання відповідачем позову, яке приймається Судом, оскільки не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, Суд доходить висновку, що визначений частиною першою статті 1270 ЦК строк для прийняття спадщини, пропущений позивачем із поважних причин. ОСОБА_1 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними труднощами для нього щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті двоюрідного брата по батьковій лінії і слід визначити строк у межах передбаченого законом загального терміну і таким достатнім строком є шість місяців, перебіг яких рахується після набрання рішенням законної сили.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Керуючись стст. 200, 206, 258, 263, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

Ухвалив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Дем?яненко Наталія Петрівна, до КРАСНОПІЛЬСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Визначити ОСОБА_1 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , смт Краснопілля Сумської області; громадянство: України; РНОКПП: НОМЕР_5 , додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Бранцівка Краснопільського району Сумської області, тривалістю шість місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК).

Інформація про сторони та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 РНОКПП:НОМЕР_5 , Паспорт громадянина України НОМЕР_6 від 19.04.1996; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , Україна;

представник позивача: адвокат Дем?яненко Наталія ПетрівнаОРДЕР СЕРІЯ ВМ №1050425 від 30.09.2024; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 57 від 03.12.2012; адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_3;

відповідач: КРАСНОПІЛЬСЬКА СЕЛИЩНА РАДА СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ код ЄДРПОУ 04390104; e-mail: kras.gromada@ukr.net; місцезнаходження юридичної особи: вул. Мезенівська, 2, селище Краснопілля Сумського району Сумської області, 42400, Україна; представник в особі секретаря селищної ради Юхти Ірини.

Повне рішення суду складено 05.12.2024.

Суддя А. І. Косар