Рішення № 123542975, 05.12.2024, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

05 грудня 2024 рокуСправа №451/624/24 Провадження № 2/451/267/24

Радехівський районний суд Львівської області

в складі головуючого судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Федорук І.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Радехів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Стислий виклад позиції учасників процесу

10 травня 2024 року представник ОСОБА_2 в інтересах позивача ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги представник позивача обґрунтував тим, що відповідно до укладеного Договору № 2827663 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.01.2022 (далі - Кредитний договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (торгова марка «Credit7») (далі - Первісний Кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач/ Позичальник), Відповідач отримав кредит у розмірі 7800,00 гривень, строком на 364 дні, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Ощадбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі по тексту - ІТС). Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

28.06.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Кредитор) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (далі по тексту - Новий кредитор, Позивач), укладено Договір відступлення права вимоги № 28/06/23 від 28.06.2023, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №2827663 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.01.2022 перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

У зв`язку з порушеннями зобов`язань заборгованість Відповідача за Кредитним договором станом на 28.06.2023 становить 41 414,10 гривень, яка складається з: 7 800,00 грн - заборгованість за кредитом; 33 614,10 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом.

Стягнення нарахованих процентів за користування кредитом за Кредитним договором здійснюється за період строку дії Кредитного договору, штрафні санкції не нараховані та не стягуються.

З цих підстав, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 41915308, заборгованість за Договором № 2827663 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.01.2022 станом на 28.06.2023 у розмірі 41414,10 гривень, яка складається з: 7 800,00 грн - заборгованість за кредитом; 33 614,10 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом за період з 18.01.2022 до 28.06.2023 (включно) (а. с. 3 - 14).

Заяви, клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі

Суд своєю ухвалою від 13 травня 2024 року прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання (а. с. 1 - 2).

2 грудня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності сторони, просив розглянути справу № 451/624/24 за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (а. с. 189 - 190).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представник позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні 21 серпня 2024 року позовні вимоги заперечив, та суду пояснив, що договору із Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» не укладав, такий не підписував та коштів особисто із платіжної картки № НОМЕР_2 не знімав. Платіжну картку № НОМЕР_2 виготовляв з метою отримання цифрового електронного підпису, а не кредиту, проте вказана картка була втрачена приблизно в кінці 2021 року разом із кодом та копією персональних даних. У зв`язку з цим подав до суду клопотання про витребування доказів від АТ «Ощадбанк», зокрема запису відеокамер (фотофіксацію) за 18 січня 2022 року (день зняття коштів), про знімання саме ним коштів, видача яких відбувалась шляхом емітування коштів через АТ «Ощадбанк».

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 5 грудня 2024 року не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (а. с. 186).

Із врахуванням наведеного, на підставі ч. 4 ст. 223 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи проведено без участі сторін, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.

Установлені судом фактичні обставини справи

16.12.2021 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (торгова марка Credit7) та ОСОБА_1 уклали Договір №2827663 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, на суму 7 800,00 грн, строком 364 дні, шляхом переказу коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Ощадбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування (а. с. 15 - 27).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі - ITC). Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими директора ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ» наказом №67-ОД від 14.06.2021 року (далі - Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет і на сайті https://credit7.ua/pro-nas/ (а. с. 46 - 56).

Інформація щодо укладення кредитного договору підтверджена паспортом споживчого кредиту, підписаного відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р945 18.01.2022 о 10.51.53 ОСОБА_1 (а. с. 28 - 31)

ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» надало інформацію ТОВ «Лінеура Україна» про те, що відповідно до договору про організацію переказу грошових коштів № ФК-19/03-21 від 12.03.2019 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 18.01.2022 10:53:07 на суму 7800,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua 131962211, призначення платежу: зарахування 7800 грн на карту № НОМЕР_1 (а. с. 32).

Те, що грошові кошти в сумі 7800,00 грн зараховані на рахунок відповідача підтверджується виписками АТ «Ощадбанк» за період з 18.01.2022 по 23.11.2022 (а. с. 113 - 116).

28.06.2023 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Кредитор) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» уклали Договір відступлення права вимоги № 28/06/23 від 28.06.2023, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №2827663 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.01.2022 перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (а. с. 67 - 81).

У зв`язку з порушеннями зобов`язань заборгованість відповідача за Кредитним договором станом на 28.06.2023 становить 41 414,10 гривень, яка складається з: 7 800,00 грн - заборгованість за кредитом; 33 614,10 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 18.01.2022 до 28.06.2023 (включно), що видно з розрахунку заборгованості позивача (а. с. 33 - 45).

ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу ні на рахунки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ні ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». Таким чином, ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 41 414,10 гривень, яка складається з: 7 800,00 грн - заборгованість за кредитом; 33 614,10 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 18.01.2022 до 28.06.2023 (включно).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області постановлено витребувати у АТ «Ощадбанк» докази, які становлять банківську таємницю, а саме: запис відеокамер (фотофіксацію) за 18 січня 2022 року (день зняття коштів), про знімання саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , коштів, видача яких відбувалась шляхом емітування коштів через АТ «Ощадбанк» (а. с. 181 - 182).

Відповідно до листа №46/12-06/146121/2024 від 28.11.2024 щодо виконання ухвали Радехівського районного суду Львівської області від 13.11.2024 АТ «Ощадбанк» повідомив, що запитувані матеріали відеоспостереження за вказаний період відсутні (а. с. 188).

Між тим, відповідач ОСОБА_1 свої доводи в судовому засіданні не підтвердив належними та допустимими доказами, зокрема, він не повідомляв АТ «Ощадбанк» про те, що картка № НОМЕР_2 була ним втрачена чи викрадена приблизно в кінці 2021 року разом із кодом та копією персональних даних. Також відповідач не звертався в правоохоронні органи із заявою про крадіжку вказаної картки чи з інформацією щодо незаконного використання картки.

Таким чином, відповідач не вживав заходів щодо запобігання втрати картки чи розкрадання коштів, тому в цьому випадку відповідальність за операції по картці несе тільки відповідач.

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Позиція суду

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.

Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка наведених сторонами аргументів

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосував норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З огляду на зазначені норми Закону, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Указаний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19.

На підставі частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом на підставі зазначеної вище ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, суд вважає, що між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір в електронній формі, підписаний одноразовим ідентифікатором (Р945, а. с. 26).

Сторони договору узгодили розмір кредиту, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису.

Разом з тим, ОСОБА_1 неналежно виконував зобов`язання за кредитним договором, тому заборгованість відповідача перед позивачем становить 41 414,00 грн, з них: заборгованість за кредитом становить 7 800,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 18.01.2022 до 28.06.2023 становить - 33614,10 грн.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 526, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне) виконання.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, позивач ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 2827663 від 18 січня 2022 року, на підставі Договору відступлення прав вимоги № 28/06/23 від 28 червня 2023 року.

На день розгляду справи зазначена вище заборгованість відповідачем не погашена.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Відповідач наведені розрахунки не заперечено, власних не проведено, доказів їх неправильності не надано. З огляду на зазначене, у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.

У матеріалах справи відсутні докази втрати кредитної картки чи ПІН-коду, чи заволодіння персональними даними відповідача іншою особою, тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат

Як видно з матеріалів справи, позивач просить також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до ч 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з приписів ст. 137 ЦПК України.

Згідно із ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно із ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача для підтвердження витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн надав копію Договору №03/07/2023 про надання юридичних послуг від 03 липня 2023 року (а. с. 82-85), копію Акта приймання-передачі наданих послуг №28 (а. с. 87), копію витягу з реєстру №1 від 08 січня 2024 року, копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів (а. с. 89).

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Враховуючи наведене вище, з відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, зокрема, судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 (сім тисяч) гривень.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, 211, 223, 247, 258 - 259, 263 - 265, 279 ЦПК України, на підставі ст. 11, 203, 205, 207, 512, 514, 517, 526, 536, 610, 612, 629, 638, 639, 652, 1049, 1054, 1055; ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»; суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», заборгованість за Договором № 2827663 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.01.2022, станом на 28.06.2023, у розмірі 41 414 (сорок одна тисяча чотириста чотирнадцять) гривень 10 (десять) копійок, яка складається з: 7800 (сім тисяч вісімсот) гривень - заборгованість за кредитом; 33614 (тридцять три тисячі шістсот чотирнадцять) гривень 10 (десять) копійок - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом за період з 18.01.2022 до 28.06.2023 (включно).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження: вулиця Вацлава Гавела, 4, місто Київ, 03124.

Представник позивача: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлене у нарадчій кімнаті 5 грудня 2024 року.