Ухвала суду № 123539700, 29.11.2024, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/4813/23

Провадження №1-кп/712/265/24

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу

29 листопада 2024 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілих ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.161, ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.161, ч.2 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України.

29.11.2024 до суду надійшло клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та зазначила, що на даний час наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому з метою запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, запобіганню вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти злочини, у яких обвинувачується, враховуючи тяжкість покарання, а також з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, прокурор просив задовольнити клопотання. Прокурор вказала, що ОСОБА_5 має яскраво виражені українофобські налаштування, негативно ставиться до української влади та українського населення в цілому. На обґрунтування ризиків прокурор вказала, що після проведення обшуків за місцем проживання ОСОБА_5 та у належному йому автомобілі, останній відчужив належне йому майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобілі Toyota Land Cruiser Prado та Peugeot 308. Вказане свідчить про зменшення його соціальних зв`язків в Україні і можливість переховування обвинуваченого від суду. Прокурор також зазначив, що ОСОБА_5 може допомагати переховуватись основному свідку у кримінальному провадженні ОСОБА_9 . Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 продовжує вчиняти злочини, у яких обвинувачується. Зокрема, було встановлено, що в рамках кримінального провадження №12023111310001897 від 06.07.2023, зареєстрованого Фастівським РУП ГУНП в Київській області за ч.1 ст.161 КК України, 05.10.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину; обвинувальний акт скеровано до Києво-Святошинського районного суду Київської області, триває судовий розгляд. Також, в рамках кримінального провадження №12024250310000173 від 12.01.2024, зареєстрованого Черкаським районним управлінням поліції ГУНП в Черкаській області за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.161 КК України, 22.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні такого злочину; обвинувальний акт скеровано до Придніпровського районного суду м.Черкаси, триває судовий розгляд. Крім того, в рамках кримінального провадження №12024250310001183 від 09.04.2024, зареєстрованого Черкаським районним управлінням поліції ГУНП в Черкаській області за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.161 КК України, 19.06.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину; обвинувальний акт скеровано до Соснівського районного суду м.Черкаси. Під час судових засідань обвинуваченим здійснюється тиск та образи на потерпілих шляхом погроз можливого їх притягнення до кримінальної відповідальності.

Представник потерпілих в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, вказавши, що ризики, які були підставою для обрання такого запобіжного заходу не зменшилися, та не зникли. Під час даного судового провадження обвинуваченому повідомлено про нові підозри, що беззаперечно свідчить, що особа продовжує вчиняти злочини.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисники заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, та просили змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що будь-які ризики, які можуть бути підставою для продовження запобіжного заходу нині відсутні. Твердження прокурора про те, що він має українофобські настрої, негативно ставиться до українського народу, є цілком безпідставними та не підтверджуються жодними доказами. Також, обвинувачений просив не покладати на нього обов`язок носіння електронного засобу контролю, обгрунтовуючи це тим, що носіння «браслету» більше року негативно впливає на стан його здоров`я, призвело до захворювань шкіри, серця.

Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що клопотання прокурора є необґрунтованим, ґрунтується на припущеннях, до нього не додано доказів на підтвердження ризиків, які були підставою для обрання запобіжного заходу. Зокрема, не доведено, ризик незаконного впливу на допитаних свідків та потерпілих у кримінальному провадженні. З перебігом судового розгляду зменшилися ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, а обвинувачений своєю належною процесуальною поведінкою довів відсутність намірів до порушення покладених на нього обов`язків. Щодо посилань прокурора на повідомлення ОСОБА_5 про підозру за ст.161 КК України, захисник вказав на принцип презумпції невинуватості, закріплений в ст.62 Конституції України.

Захисник ОСОБА_7 заперечував проти продовження запобіжного заходу, та вказав, що наведені у клопотанні прокурора ризики є формальними, грунтуются на припущеннях, не підтверджуються жодними доказами.

Захисник ОСОБА_6 зазначила, що клопотання прокурора є необгрунтованим, та повністю дублює зміст попередніх клопотань по запобіжним заходам. Також, стороною обвинувачення не доведено, що обвинувачений порушує обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та покладені ухвалою суду; і не підтверджено продовження вчинення ОСОБА_5 злочинів, у яких він обвинувачується.

Заслухавши думку учасників справи, розглянувши клопотання, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Аналізуючи положення ст.194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.

Отже, суд, на підставі розумної оцінки, вважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частина п`ята статті 194 КПК України передбачає, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, перелік яких наведений в цій частині.

Згідно з ч.1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК України).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 02 грудня 2024 року.

Водночас, завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту неможливо.

За весь час судового провадження обвинувачений не допускав неявок у судові засідання без поважних причин, не ухилявся та не переховувався від суду.

У зв`язку з воєнною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан терміном на 30 днів, а також запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. Указом Президента України від 28.10.2024№740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 29.10.2024№4024-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст.178 КПК України, суд враховує те, що кримінальні правопорушення, за якими обвинувачується ОСОБА_5 , згідно зі ст.12 КК України, віднесені до нетяжких та тяжких злочинів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

ОСОБА_5 є раніше несудимою особою, митрополитом Черкаським та Канівським Української Православної Церкви, який в період воєнного стану обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів проти особистих прав і свобод людини і громадянина, проти миру, безпеки людства, та може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення. Також, тяжкість покарання може спонукати ОСОБА_5 переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності.

Таким чином, суд переконаний, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Під час судового розгляду допитано всіх потерпілих та свідків сторони обвинувачення, нині триває стадіє дослідження письмових доказів кримінінального провадження.

Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Белевитський проти Росії» закріплено «презумпцію зменшення ризиків», згідно якої з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу на початковій стадії розслідування, та те, що обвинувачені своєю процесуальною поведінкою довели відсутність намірів до порушення покладених на них обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, насьогодні судом не встановлено, а прокурором не доведено, наявність ризику незаконного впливу обвинуваченого на допитаних потерпілих та свідків, зокрема, з метою зміни останніми раніше наданих показів.

Посилання прокурора про те, що ОСОБА_5 має яскраво виражені українофобські налаштування, негативно ставиться до українського населення є необґрунтованими, та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби із покладенням на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Стосовно обов`язку носіння електронного засобу контролю, суд зазначає таке.

Порядок застосування електронних засобів контролю регламентовано ст.195 КПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст.195 КПК України застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження.

Електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.

Не допускається застосування електронних засобів контролю, які суттєво порушують нормальний уклад життя особи, спричиняють значні незручності у їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров`я особи, яка їх використовує.

Згідно з п.3 розд. І Порядку застосування електронних засобів контролю, затвердженого наказом МВС України 08.06.2017 №480 (надалі - Порядок), застосування електронних засобів контролю полягає в закріпленні на тілі підозрюваного електронного браслета, який дає змогу відстежувати та фіксувати його місцезнаходження. Не допускається застосування електронних засобів контролю, які спричиняють значні незручності в їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров`я особи, яка їх використовує.

Метою застосування електронних засобів контролю є забезпечення виконання обов`язків, що покладаються на підозрюваного ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту (п.4 розд. І Порядку).

Підпунктом 4 пункту 5 розділу ІІ Порядку визначено, що поліцейський, який виконує ухвалу суду, зобов`язаний закріпити на тілі підозрюваного, обвинуваченого електронний браслет, дотримуючись при цьому відповідних правил, зокрема: електронний браслет закріплюється на тілі підозрюваного в найвужчому місці гомілки або зап`ястя так, щоб не допустити суттєвого порушення нормального укладу життя особи, уникнути значних незручностей під час його носіння.

Судом встановлено, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 обрано згідно ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 12.04.2023, з покладенням обов`язку щодо носіння електронного засобу контролю. Ухвалою суду від 20.12.2023 змінено запобіжний захід на домашній арешт в нічний час доби, з покладенням обов`язку щодо носіння електронного засобу контролю. Таким чином, протягом майже 1 року 07 місяців обвинувачений носить електронний засіб контролю.

За весь час судового провадження обвинувачений не допускав неявок у судові засідання без поважних причин, не ухилявся та не переховувався від суду. Судом не встановлено порушення обвинуваченим обов`язків перебування на домашньому арешті.

Під час вирішення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 скаржився на погіршення стану здоров`я внаслідок тривалого носіння електронного засобу котролю (висипи на шкірі, хвороба серця).

Враховуючи можливість виникнення захворювань у обвинуваченого, внаслідок тривалого носіння електронного засобу контролю, суд з метою збереження співмірності цілей кримінального провадження та прав обвинуваченого, дійшов висновку про можливість послаблення запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого шляхом скасування обов`язку носіння електронного засобу контролю. Дотримуючись балансу між заподіянням шкоди здоров`ю обвинуваченого та меті покладеного обов`язку, суд вважає, що за вказаних обставин необхідно віддати перевагу правам обвинуваченого з урахуванням наявного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, його процесуальної поведінки під час судового провадження, що здатні компенсувати існуючий ризик переховування.

Доводи захисників про відсутність ризиків суд відхиляє як необґрунтовані, в тому числі й оцінюючи їх загальну позицію з точки зору положень ч.4 ст.194 КПК України. Крім того, на переконання суду, стороною захисту у судовому засіданні не доведено наявність підстав для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання. Обставини, зазначені стороною захисту, не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27, 177, 181, 194, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, а саме з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступного дня, строком на 60 днів з 29 листопада 2024 року по 27 січня 2025 року, включно.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 23 год 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступного дня;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону;

4) утримуватись від спілкування із наступними свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;

5) продовжити зберігання у відповідних органів державної влади паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

В період введення воєнного стану на території України дозволити обвинуваченому ОСОБА_5 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.

Роз`яснити обвинуваченому положення ч.5 ст.181 КПК України, а саме, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали направити для виконання Головному управлінню Національної поліції в Київській області, а також прокурору Черкаської обласної прокуратури для контролю.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1