Постанова № 123535893, 05.12.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5275/24

Провадження № 3/346/2529/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В.В., розглянувши справу, яка надійшла від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки: АДРЕСА_1 , громадянки України, працює торговим представником в Івано-Франківській філії ПАТ "Юрін",

за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 допустила невиконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання малолітної дитини.

Правопорушення вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_1 ухилилась відвиконання передбачених ст. 150 СК України обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 19.09.2024 року близько 19:00 год., перебуваючи в АДРЕСА_1 , під час бійки з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кинув останньому в обличчя камінням, чим спричинив легке тілесне ушкодження у виді розсічення брови.

На розгляд справи ОСОБА_1 повторно не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, 19.11 та 05.12.2024 року її захисник, адвокат Романенчук А.В. подав заяви, в яких просить відкласти розгляд справи.

В заяві від 05.12.2024 року адвокат Романенчук А.В. просить відкласти розгляд справи, у звязку з тим, що ОСОБА_1 перебуває у відрядженні. Однак, жодних доказів перебування правопорушниці у відрядженні суду не надано.

Однак, суддя враховує, що дана справа надійшла на розгляд до суду 26.09.2024 року, тобто перебуває на розгляді тривалий час. Судом здійснювалися неодноразові виклики особи, яка притягується до відповідальності, проте, вона жодного разу протягом вказаного тривалого часу до суду не прибула, подаючи вищевказані заяви. Правом подати суду пояснення в письмовій формі не скористалась. Таким чином, суддя вважає, що вказані заяви подані виключно з метою затягування розгляду даної справи та подальшого грубого порушення строку її розгляду. При цьому слід зазначити, що положення ч.3 ст.268 КУпАП не передбачають обов`язкової участі особи, яка притягується до відповідальності, під час розгляду справи даної категорії.

Крім того, ОСОБА_1 користується послугами захисника, який мав достатньо часу щоб висловити позицію своєї підзахисної щодо інкримінованого правопорушення. Однак, станом на 05.12.2024 року жодної позиції по суті інкримінованого правопорушення захисником не висловлено.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд також враховує наступне.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на вказане, суддя вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній доказами.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1ст. 184 КУпАП- ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого законодавчого акту, при формулюванні суті правопорушення вказівка на нормативний акт, який передбачає обов`язки батьків по вихованню дітей, є обов`язковою.

Відповідно дост.150Сімейного кодексуУкраїни,батьки зобов`язанівиховувати дитинув дусіповаги доправ тасвобод іншихлюдей,любові досвоєї сім`їта родини,свого народу,своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до положень ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В силу ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184 КУпАПпроявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дітям безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому повністю підтверджується:

даними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №250879 від 20.09.2024 року, де зафіксовано місце, спосіб та обставини вчиненного, в якому ОСОБА_1 власноручно вказала, що «з протоколом згідна, буду більше уваги приділяти вихованню сина ОСОБА_2 » (а.с.1);

даними рапорту від 20.09.2024 року, де зафіксовано, що в цей день надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_4 про те, що сусідський хлопчик ОСОБА_5 синові заявниці розбив каменеем голову. Виїздом ГРПП на місце події в АДРЕСА_2 , було встановлено, що 19.09.2024 близько 21 год. сусідський хлопець ОСОБА_6 , 2014 р.н. кинув каменеем в сина заявниці ОСОБА_7 , 2014 р.н. та попав в область голови, а саме в брову, чим спричинив тілесні ушкодження. (а.с.8);

письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в яких останні підтверджують обставини вчинення правопорушення (а.с.2,4);

даними протоколу прийняття від матері потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію від 20.09.2024 року (а.с.9);

даними довідки, виданої структурним підрозділом «Дитячалікарня» комунального некомерційногопідприємства«Коломийська центральнарайонналікарня»Коломийської міськоїради Івано-Франківськоїобласті19.09.2024 року, в якій зафіксовано, що ОСОБА_8 19.09.2024 отримав забійну рану (а.с.12).

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінністатті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.

Cуд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого нею правопорушення; особу правопорушниці, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченомуч.1 ст. 184 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно останньої слід обрати адміністративне стягнення в межах санкціївказаної статтіу виді штрафу.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адмінвідповідальності, суд вважає, що на правопорушницю слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.

З огляду на викладене та зважаючи на вимогистатті 40-1 КУпАПз особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

А тому, із порушниці слід також стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 26, 33, 184, 221, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя: Сольський В. В.