Ухвала суду № 123535508, 05.12.2024, Романівський районний суд Житомирської області

Україна

Романівський районнийсуд Житомирської області

278/5468/24

У Х В А Л А

5 грудня 2024 року смт. Романів

Романівський районнийсуд Житомирськоїобласті вскладі суддіКірічука М.М.,розглянувшипозовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

7 жовтня 2024року ОСОБА_1 звернувся до Любарськогорайонного судуЖитомирської області з позовомдо Звягельського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Житомирській області та Любарського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121, частиною 2 статті 122 та частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення(даліКУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400,00 грн, та зобов`язати виконавчу службу повернути йому кошти в сумі 7660,00 грн, які були стягнуті за виконавчим провадженням №75807294, яке відкрите на підставі оскаржуваної постанови.

Водночас позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яке мотивована тим, що строк пропущено з поважної причини, а саме оскаржувана постанова не була йому вручена, а отримана останнім з власної ініціативи 27 серпня 2024 року.

Ухвалою Любарськогорайонного судуЖитомирської області від 11 жовтня 2024 року справу передано за підсудністю до Романівського районного суду Житомирської області.

Ухвалою Романівськогорайонного судуЖитомирської області від 6 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху.

28 листопада 2024 року до суду на виконання ухвали від ОСОБА_1 надійшла нова редакція позовної заяви, в якій позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121, частиною 2 статті 122 і частиною 2 статті 126КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400,00 грн. Відповідачами в цій позовній заяві зазначено Головне управління національної поліції в Житомирській області та Любарський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Крім цього, позивач подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому вказав, що оскаржувана постанова під час складання йому вручена не була, а лише 27 серпня 2024 року він отримав її фотокопію у працівника виконавчої служби. Відеофіксацію адміністративного правопорушення він особисто отримав 24 вересня 2024 року у Звягельському районному відділі поліції ГУНП в Житомирській області. Таким чином, поважними причинами пропуску строку звернення до суду позивач вказує отримання ним з власної ініціативи копії оскаржуваної постанови 27 серпня 2024 року та матеріалів відеофіксації вчинення ним правопорушення 24 вересня 2024 року.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Приписами частини 2 статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до статті 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 1 грудня 2004 року № 1-10/2004, охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечатьКонституції законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Суд приймає до уваги, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2010 року в справі «Мушта проти України» зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Строк звернення до адміністративного судуце проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративногосудочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з`ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Судом встановлено, що підставою для звернення до суду із даним позовом, є незгода позивача із діями працівника поліції, які виразились у складанні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення.

Приймаючи до уваги зміст заявлених позивачем вимог, суд дійшов висновку, що для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду із даним позовом, необхідно встановити факт, коли позивачу стало відомо про існування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення відносно нього.

Статтею 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Зі змісту клопотання про поновлення строку звернення до суду вбачається, що ОСОБА_1 про наявність оскаржуваної постанови дізнався 27 серпня 2024 року в цей же день ним була отримана копія цієї постанови.

Разом з тим, до суду з позовною заявою позивач звернувся 7 жовтня 2024 року тобто через 40 днів після отримання постанови.

Посилання позивача на отримання 29 вересня 2024 року відеозапису вчинення ним правопорушення, як на поважну причину пропуску процесуального строку, судом до уваги не береться, оскільки статтею 80 КАС України передбачено право учасника справи заявляти клопотання про витребування доказів, яким міг скористатись ОСОБА_1 при подачі позовної заяви до суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не був позбавлений можливості звернутися з відповідним позовом до суду в межах строку, встановленого статті 286 КАС України, тобто з дати отримання ним копії постанови.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Аналогічна правова позиція стосовно обрахунку строків, встановлених для звернення до суду за захистом прав у справах про адміністративні правопорушення, висловлена Верховним Судом у постанові від 18 січня 2019 року (справа № 576/1434/17).

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 подано поза межами строку звернення до суду і при цьому будь-яких доказів щодо поважності причин пропуску цього строку, які об`єктивно та істотно перешкоджали зверненню до суду, і не залежали від волевиявлення позивача, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 2 статті 123 КАС України визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, з огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 пропущено встановлений законом строк звернення до суду з даним позовом, та відсутні поважні причини для поновлення строку звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про необхідність повернути позовну заяву позивачу.

Керуючись статтями 123, 243,248,256 КАС України,суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліціїв Житомирськійобласті та Любарського відділудержавної виконавчоїслужби уЖитомирському районіЖитомирської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції України проскасування постановипро притягненнядо адміністративноївідповідальності повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення у порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XII «Перехідні положення» КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М. Кірічук