Ухвала суду № 123535161, 05.12.2024, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2394/24

Провадження № 1-в/192/404/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області заяву засудженого

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 числа в м. Слов`янськ Донецької області, на даний час відбуває покарання в Державній установі «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України, засудженого вироком Октябрьского районного суду м. Полтави від 16 січня 2023 року за ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі,

про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_3 в режимі відеоконференції,

В С Т А Н О В И В :

Засуджений звернувся до суду з заявою про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України у зв`язку з тим, що він відбуває покарання за вироками, яким його засуджено за ст. 185 КК України. У судовому засіданні просив звільнити його від призначеного покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2020 року в частині засудження за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі.

У судове засідання представник адміністрації Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» не з`явився, а прокурор вважав, що заява підлягає задоволенню та просив звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2020 року в частині засудження за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, а також за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2021 року в частині засудження за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Суд дослідивши додані до заяви матеріали вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З вироку Октябрьского районного суду м. Полтави від 16 січня 2023 року встановлено, що ОСОБА_3 був засуджений до 2 років позбавлення волі за вчинення 20 травня 2018 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а розмір завданої шкоди складає 2 616 гривень 00 копійок.

Остаточне покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі було призначено за правилами ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2021 року.

Вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2021 року ОСОБА_3 був засуджений до 1 року 6 місяців позбавлення волі за вчинення 29 серпня 2020 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а розмір завданої шкоди складає 436 гривень 67 копійок.

Остаточне покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі було призначено за правилами ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2021 року.

Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2021 року ОСОБА_3 був засуджений до 4 років позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України.

Остаточне покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі було призначено за правилами ст. 71 КК України шляхом приєднання невідбутої частини покарання у вигляді 1 місяця позбавлення волі за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2020 року.

Згідно положень ч.ч. 2, 3 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

Закон № 3886-IX, яким було внесено зміни до ст. 51 (Дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення, набув чинності 09 серпня 2024 року.

За ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Судом встановлено, що вартість викраденого ОСОБА_3 майна на час вчинення діяння (29 серпня 2020 року) за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2021 року не перевищувала 2 неоподаткованих мінімуму доходів громадян. Тому вказане діяння є декриміналізованим.

На підставі викладеного суд вважає, що ОСОБА_3 слід негайно звільнити від призначеного покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2021 року в частині засудження за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Суд не вирішує питання про звільнення ОСОБА_3 від покарання за вироком Октябрьского районного суду м. Полтави від 16 січня 2023 року у зв`язку з тим, що таке кримінальне правопорушення не є декриміналізованим у зв`язку з тим, що вартість викраденого ОСОБА_3 майна на час вчинення діяння (20 травня 2018 року) з перевищувала 2 неоподаткованих мінімуму доходів громадян.

Також суд вважає, що звільнення ОСОБА_3 від покарання, яке було призначено йому вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2021 року за правилами ст. 71 КК України, тобто фактично вирішення питання про звільнення від покарання, яке було призначене іншим вироком, а саме вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2020 року, є втручанням у резолютивну частину вироку Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2021 року року, а тому не належить до повноважень суду під час розгляду питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України.

Вказане не позбавляє можливості вирішити питання про звільнення засудженого від покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2021 року відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України.

Тому заява засудженого підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_3 про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 КК України - задовольнити частково.

Негайно звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2021 року в частині засудження за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, відмовивши в задоволенні іншої частини заяви.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Солонянський районний суд Дніпропетровської області, а засудженим - з моменту вручення йому її копії.

Суддя ОСОБА_1