Рішення № 123534784, 20.11.2024, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

20.11.2024 Єдиний унікальний номер 205/7420/24

Провадження №2/205/3201/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

20.11.2024 року місто Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі

головуючого судді Курбанової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Вольф В.М.,

розглянувши в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 14.06.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4311673, відповідно до умов якого відповідач отримала грошові кошти в розмірі 12 000 грн. строком на 30 днів, за умови сплати 1,90 % в день за користування кредитом. 04.02.2022 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №04-02-02/2022, відповідно умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту №4311673 від 14.06.2021 р., укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 . В свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023р., в тому числі за договором про надання споживчого кредиту №4311673 від 14.06.2021 р. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 39521,72 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту12000,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги27310,00 грн., 3% річних 19,72 грн., інфляційні втрати 192,00 грн. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість: за договором про споживчий кредит № 4311673 від 14.06.2021 року станом на 10.05.2024 р. в розмірі 39521,72 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту12000,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги27310,00 грн., 3% річних 19,72 грн., інфляційні втрати 192,00 грн., а також судовий збір у розмірі 3 028 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Ухвалою суду від 07.06.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача ТОВ «Коллект Центр», ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлялася про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують її відзив.

У відповідності до ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_1 своєчасно і належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використала наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду представника позивача, відповідно до положень частини першоїстатті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.06.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4311673, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 12000 грн. строком на 30 днів та сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно з п.1.1. договору укладення цього договору здійснювалось за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України Про електронну комерцію, в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

Відповідно до п. 1.5, 1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового стоку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.3 договору. Знижена процентна ставка 0,19% в день та застосовується якщо споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 договору (строку кредитування) або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредитування на новий строк.

Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою 18840,00 грн., за зниженою ставкою - 12684,00 грн. (п. 1.8 договору).

Згідно п. 2.1. договору кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (п.2.5. кредитного договору).

Розділом 5 Кредитного договору передбачено, що Товариство має право вимагати від споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором, а споживач в свою чергу зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Також, сторонами 14.06.2021 р. підписано паспорт споживчого кредиту, у якому зазначено інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, а також узгоджено реальну річну процентну ставку за користування кредитними коштами та за порушення умов кредитування. Відповідач підписала даний паспорт споживчого кредиту простим електронним підписом одноразовим ідентифікатором М127251.

Відповідно дост. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1ст. 6 ЦК Українивизначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

У ч.ч. 1, 3ст. 509 ЦК Українивизначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом нормст. 627 ЦК України, відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістомст. 634 ЦКдоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно дост. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зіст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підставіст. 610 ЦКпорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Уст. 3 вказаного Законувизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3ст. 11 зазначеного Законуелектронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6статті 11 вказаногоЗакону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12статті 11Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Законувизначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наданими позивачем доказами підтверджено, що між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено електронний договір про надання споживчого кредиту з використанням електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором та відповідно наявність кредитних правовідносин між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі.

Згідно п.1 ч.1ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи також підтверджено, що 04.02.2022 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №04-02-02/2022, відповідно умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором про надання споживчого кредиту №4311673 від 14.06.2021 р., укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .

В свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 р., в тому числі за договором про надання споживчого кредиту №4311673 від 14.06.2021 р.

Відповідно дост. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Всупереч вказаних вимог закону, відповідач не виконав свої зобов`язання по сплаті заборгованості за кредитним договором. З розрахунку заборгованості, який перевірений судом та не спростований відповідачем вбачається, що відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту №4311673 від 14.06.2021 року. а саме: 39521,72 грн., з яких: 12000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 27310,00 грн. заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги.

Відповідно дост. 625 ЦКборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2ст. 625 ЦК Українипередбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 сформульовано висновки про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно достатті 625 ЦК Україниє мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання і ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Так, з відповідача на користь позивач підлягають стягненню також 3% річних за порушення зобов`язання з повернення заборгованості за кредитним договором №4311673, що складає 19,72 грн., а також нараховані на заборгованість інфляційні втрати, що становлять 192,00 грн.

На підставі вищевикладеного, враховуючи неналежне виконання відповідачем перед позивачем взятих на себе грошових зобов`язань за Кредитним договором №4311673 від 14.06.2021 року, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Відповідно дост. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 2-6ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

На виконання вказаних вимог закону, позивачем надано: копію Договору №02-01/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023 року, укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», копію прайс-листа АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», копію платіжної інструкції про перерахування коштів позивачем на рахунок АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» за дання правничої допомоги, заявку на надання юридичної допомоги №746 від 26.04.2024 року АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» по супроводу примусового стягнення з ОСОБА_1 , витяг з акту №1 про надання юридичної допомоги від 03.04.2024 року на суму 13000,00 грн. (4000,00 грн.надання усної консультації, 9000,00 грн.складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.

Дослідивши вказані докази, враховуючи, що відповідачем до суду не подавалось відповідного клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу та не доведено неспівмірність таких витрат, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заявлену суму витрат на правничу допомогу у сумі 13000,00 грн.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст.6, 11, 509, 526, 610, 625-628, 634, 1046, 1048, 1049 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість, яка виникла за договором про надання споживчого кредиту № 4311673 від 14.06.2021 року станом на 10.05.2024 р. в розмірі 39521 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять одна) грн. 72 коп., з яких 12000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 27310,00 грн. заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 19,72 грн. нараховані 3% річних, 192,00 грн. інфляційні втрати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісісм) гривні 00 копійок.

Стягнутиз ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на надання професійної правничої допомоги 13000 (тринадцять тисяч) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Курбанова Н.М.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1