Ухвала суду № 123533543, 19.11.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8641/24

Провадження № 1-кп/761/2902/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва у складі :

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва кримінальне провадження №42023110000000433, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.12.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бар Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №42023110000000433 від 18.12.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 368 КК України.

В рамках даного кримінального провадження до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2024 у справі №757/3031/24-к на мобільний телефон «Iphone 11 Pro» (imei: НОМЕР_1 ), який належить ОСОБА_7 .

Дане клопотання обґрунтовується тим, що на думку адвоката, на даний час відпала потреба в арешті вказаного мобільного телефону, оскільки ОСОБА_7 не має будь якого процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, на вказаному мобільному телефону не міститься інформація яка має значення для доведення істини у даному кримінальному провадженні, відтак на переконання адвоката на даний час наявні підстави для скасування арешту.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав клопотання в повному обсязі з підстав у ньому наведених.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення вказаного клопотання, обґрунтовуючи тим, що вказаний мобільний телефон є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, та на ньому міститься інформація яка підлягає доказуванню у межах даного кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 при вирішенні даного клопотання покладалися на розсуд суду.

Заслухавши думку представника власника майна, прокурора, захисника та обвинуваченого, дослідивши матеріали судового провадження, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі ст. ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається зі змісту клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту, в рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2024 у справі №757/3031/24-к накладено арешт на мобільний телефон «Iphone 11 Pro» (imei: НОМЕР_1 ), який належить ОСОБА_7 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Положення ч. 11 ст. 170 КПК України встановлюють, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з тим, ст. 174 КПК України закріплює, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Так, згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, суд не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2024 у справі №757/3031/24-к накладено арешт на мобільний телефон «Iphone 11 Pro» (imei: НОМЕР_1 ), який належить ОСОБА_7 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

У той же час, прокурор у судовому засіданні підтвердив, що вказаний арешт накладався з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вказаний мобільний телефон відповідає критеріям передбаченим ст. 98 КПК України, та на даний час необхідність у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не відпала.

При цьому, клопотанням адвоката та доданими до нього матеріалами не доведено, що у подальшому арешті такого майна відпала потреба, при цьому, з огляду на той факт, що судом ще не дослідженні докази сторони обвинувачення, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання заявника про скасування арешту майна.

При цьому, варто зазначити, що відповідно до вимог абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України обов`язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

Отже, при розгляді клопотання про скасування арешту майна суд приходить до висновку, що наразі у цьому кримінальному провадженні ще не встановлено усіх фактичних обставин, а тому висновок про відсутність потреби у подальшому арешті майна з огляду на наведені доводи та неочевидність обставин, є передчасним.

Таким чином, суд, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.01.2024 у справі №757/3031/24-к на мобільний телефон «Iphone 11 Pro» (imei: НОМЕР_1 ), який належить ОСОБА_7 .

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 26, 170-173, 174, 369-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту на мобільний телефон «Iphone 11 Pro» (imei: НОМЕР_1 ), який належить ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1