Рішення № 123530097, 05.12.2024, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

295/9069/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

5 грудня 2024 року смт. Романів

Романівський районнийсудЖитомирськоїобластівскладісуддіКірічука М.М.,зучастюсекретаря судовогозасідання Грінчук-СтепанюкЗ.А.,розглянувши упорядкуспрощеного позовногопровадженняцивільнусправузапозовом товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до Богунського районного суду м. Житомира із позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 21 грудня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів») та відповідачем було укладено договір позики №74555923, відповідно до якого відповідач отримав кредит.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови договору позики не виконує, а також на те, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за вищевказаним кредитним договором, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 31647,64 грн, з яких 14562,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 17085,64 грн сума заборгованості за відсотками.

31 липня 2024 року згідно ухвали судді Богунського районного суду м. Житомира від 11 липня 2024 року вказану цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Житомирського районного суду Житомирської області.

4 вересня 2024 року згідно ухвали судді Житомирського районного суду Житомирської області від 7 серпня 2024 року вказану цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Романівського районного суду Житомирської області.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 5 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 17 вересня 2024 року продовжено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 25 вересня 2024 року відкрито провадження у справі.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (даліЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.

Суд, дослідивши письмові докази, що надані позивачем, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Частиною 1статті 626Цивільного кодексуУкраїни (далі ЦК України) визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1статті 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1статті 638 ЦК Українивизначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначеністаттею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

У пунктах 5, 6 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно достатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини 1статті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбаченихстаттею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зістаттею 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено,що21грудня 2021року міжТОВ «1безпечнеагентство необхіднихкредитів» тавідповідачем булоукладено задопомогою інформаційно-телекомунікаційнихсистем договірпозики №74555923,відповіднодоякого останнійотримавкредитв розмірі14562,00грн строкомна64дні, зниженапароцентна ставка1,52%в день,базова процентна ставка 1,6% в день, тип процентної ставки фіксована, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,7% ( пункт 2 договору позики).

Договір підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором DxGoYM3VNT/

14 червня 2021 року міжТОВ «ФК«Європейська агенціяз поверненняборгів» та ТОВ «1безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого кредитор (ТОВ «1безпечне агентство необхідних кредитів») передав у повному обсязі, а новий кредитор (ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») прийняв у повному обсязі право грошової вимоги, що належить кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі боржників, в тому числі і за договором позики № 74555923, що підтверджується витягом з Реєстру боржників до цього договору.

Долучені до матеріалів справи розрахунки свідчать про те, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором позики № 74555923, в останнього виникла заборгованість у розмірі 31647,64 грн, з яких 14562,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 17085,64 грн сума заборгованості за відсотками.

Відповідачем розрахунки заборгованості не спростовані, доказів належного виконання зобов`язань за договорами не надано.

Згідно частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини 1статті 526ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу за договором позики № 74555923 в розмірі 14562,00 грн підлягають стягненню з відповідача.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги в розмірі 17085,64 грн за договором позики № 74555923 з ОСОБА_1 на користь позивача, суд зазначає наступне.

За правилами частини 1статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обгрунтовуючи вимоги, позивач посилався на ту обставину, що розмір заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги становить 17085,64 грн.

Згідно з частини 1статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно достатті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановлені договором.

При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 381/4163/14-ц (провадження № 61-11814св20) зазначено, що:

«право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниправа та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання»;

Згідно детального розрахунку відсотки за 64 дні надання позики становлять 14395,36 грн.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми позики, матеріали справи не містять. Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення заборгованості зі сплати відсотків в розмірі 17085,64 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за договором позики підлягають стягненню відсотки в розмірі 14395,36 грн, нараховані за 64 дні (строк надання позики).

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Позивачем не надано доказів пролонгації строку надання позики.

Водночас це не позбавляє позичальника обов`язку повернути позивачеві проценти нараховані в межах строку на який укладено договір.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за договором позики №74555923 від 21 грудня 2021 року з основної суми боргу в розмірі 14562,00 грн та з відсотків в розмірі 14395,36 грн, а всього разом 28957,36 грн.

На підставі статті 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог - у розмірі 2770,59 грн.

Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 35625014) 28957 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот п`ядесят сім) грн 36 коп заборгованості та 2770 (дві тисячі сімсот сімдесят) грн 59 коп судовихвитрат,пов`язаних зісплатою судовогозбору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М. Кірічук