Рішення № 123521, 12.09.2006, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "12" вересня 2006 р. по справі № 4/113-38.1

за позовом Старовижівська філія відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго"

до відповідача Сільськогосподарський виробничий кооператив "Волинь"

про стягнення 17 377,65 грн.

Суддя Слободян П.Р.

Представники:

Від позивача: Гайдашук В. М., (дов. № 19/26-16 від 03.01.2006р.)

Від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач – відкрите акціонерне товариство „Волиньобленерго” в особі Старовижівської філії ВАТ "Волиньобленерго", смт. Стара Вижівка просить стягнути з відповідача - сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь", с. Глухи, Старовижівського району 17377,65грн. боргу, з них 11269,98грн. реструкторизованого боргу, 3784,20грн. реструкторизованої пені, 1901,23грн. індексації, 422,24грн. річних.

До початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява № 503 від 11.09.2006р. про зменшення розміру позовних вимог в зв’язку із сплатою СВК "Волинь" реструктуризованої пені в сумі 3399,37грн., в якій позивач просить стягнути з відповідача 13978,28грн. з них 11269,98грн. реструкторизованого боргу, 384,83грн. реструкторизованої пені, 1901,23грн. індексації, 422,24грн. річних.

Відповідач вимоги ухвали суду від 07.08.2006 року не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив, в судове засідання не з’явився, хоч був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ:

24.07.1997 року між ДАЕК "Волиньобленерго" (правонаступник - ВАТ „Волиньобленерго”) в особі Старовижівської філії і КСП "Волинь" було укладено договір № 14 на користування електроенергією.

25.04.2000р. між ВАТ "Волиньобленерго" в особі Старовижівської філії та СВК "Волинь" був укладений договір № 14 на користування електроенергією.

У зв’язку з невиконанням відповідачем договірних зобов’язань по оплаті електроенергії між сторонами 01.12.2000р. було укладено доповнення до договору № 14, яким реструктуризовано заборгованість відповідача по активній енергії з 1998 по 1999 роках станом на 01.01.2001р. становила в розмірі 39776,33грн.

До 31.12.2005 року відповідач повинен був сплатити 11269,98грн. реструктуризованої заборгованості та 13356,25грн. реструктуризованої пені.

Відповідач оплату реструктуризованої заборгованості виконав частково внаслідок чого в відповідача виникла заборгованість в частині реструктуризовоного основного боргу на сумі 11269,98грн. та 384,83грн. реструкторизованої пені.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що відповідно до поданого позивачем розрахунку сума процентів річних, нарахованих відповідачу за весь час прострочки платежів, становить 422,24грн. та 1901,23грн. – суми інфляції.

Згідно заяви № 503 від 11.09.2006р. про зменшення розміру позовних вимог в зв’язку із сплатою СВК "Волинь" реструктуризованої пені в сумі 3399,37грн, провадження у справі, в цій частині необхідно припинити у зв’язку з оплатою відповідачем.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих за доповненням до договору № 14 від 01.12.2000р. зобов’язань, позовна вимога про стягнення з нього 11269,98грн. реструкторизованого основного боргу, 384,83грн. реструкторизованої пені, 1901,23грн. індексації, 422,24грн. річних обґрунтована і підлягає до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 546, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 11 ст. 81ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Волинь", (с. Глухи, Старовижівського району, код 03736227) в користь відкритого акціонерного товариства „Волиньобленерго” в особі Старовижівської філії ВАТ "Волиньобленерго", (смт. Стара Вижівка, вул. вул. Незалежності, 1, код 00131512) 11269,98грн. реструкторизованого боргу, 384,83грн. реструкторизованої пені, 1901,23грн. індексації, 422,24грн. річних, 173,77грн. державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення 3399,37грн. пені припинити.

Суддя Слободян П. Р.