Рішення № 123504177, 04.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 рокуСправа №160/13176/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

21.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 08.08.1983 по 15.08.1983 до загального страхового стажу та здійснення розрахунку пенсії за віком з 26.04.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.08.1983 по 15.08.1983 та здійснити перерахунок пенсії з 26.04.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 26.04.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 адміністративну справу №160/13176/24 передано на розгляд судді Юхно І.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 позовну заяву залишено без руху.

Позивачу запропоновано усунути недоліки позову протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху, а саме: документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.

Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 отримано позивачем на його електронну адресу, про що свідчить довідка наявна у матеріалах справи.

03.07.2024 до суду надійшла заява: про долучення квитанції про сплату судового збору від 02.07.2024 №0033110043 на суму 1211,20 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням в.о керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду Шкурко О.Ю. від 10.09.2024 № 554 д проведено повторний автоматизований розподіл справи №160/13176/24 , у зв`язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді за її поданням заяви про відставку, ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 13.08.2024 № 2451/0/15-24.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справу передано для розгляду судді Ремез К.І.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 прийнято до розгляду суддею Ремез К.І.

Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі відповідач 1) та отримує пенсію за вислугу років з 11.04.2019 згідно Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». Досягнувши 60-річного віку, 19.07.2024 позивач звернувся (через портал електронних послуг) до відповідача 2 із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки. З 01.04.2021 органи Пенсійного фонду застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованого в Мін`юсті 16.03.2021 № 339/35961. Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі відповідач 1) розглянуло вказану заяву та зазначили, що позивача переведено на пенсію за віком, але зазначив, що застосування показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки можливе лише за умови переведення вперше із пенсії по інвалідності на пенсії за віком при наявності не менше 24 місяців страхового стажу після попереднього призначення/перерахунку пенсії. Позивач вважає бездіяльність відповідача 2 незаконною, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку, внаслідок чого нею подається цей позов до суду.

29.07.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву по справі від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

01.08.2024 від позивача надійшов відповідь на відзив в якій позивач зазначає про пропуск строку на подачу відзиву відповідачем 1.

30.09.2024 до суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якій пенсійний фонд просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю та зазначає, що підтримує свої доводи викладені в відзиві на позовну заяву поданого 28.07.2024, у відзиві відповідач заперечував проти задоволення позову. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову, зазначив, що застосування показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки можливе лише за умови переведення вперше із пенсії по інвалідності на пенсії за віком при наявності не менше 24 місяців страхового стажу після попереднього призначення/перерахунку пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не скористалось свої правом на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі відповідач 2) та отримує пенсію за вислугу років (з 11.04.2019), з 26.04.2024 позивача переведено на пенсію за віком за заявою ОСОБА_1 згідно Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

26.04.2024 після досягнення 60-річного віку позивач звернувся через портал електронних послуг до відповідача 1 із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.

З 01.04.2021 органи Пенсійного фонду застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованого в Мін`юсті 16.03.2021 № 339/35961. Враховуючи принцип екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі відповідач 1) надана відповідь в якій Пенсійний фонд зазначив, що до страхового стажу не зараховано згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 10.12.1982 період роботи з 08.08.1983 по 15.08.1983, оскільки трудову книжку заповнено з порушенням вимог пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях від 20.06.1974 №162 (дата заповнення трудової книжки 10.12.2982, а запис про прийняття на роботу вперше 14.06.1982).

Не погодившись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно достатті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1статті 92 Конституції Україниоснови соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Зазначене у вказаній статті право деталізоване уЗаконах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення»(далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Згідно дост. 8 Закону №1058передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цимЗакономта досягли встановленого цимЗакономпенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені устатті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV особам, які мають право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за їх вибором.

Пенсіонер, який отримує пенсію за вислугу років, після досягнення ним віку, встановленого ст. 26 Закону України № 1058-IV, має право перейти на пенсію за віком.

Згідно зі статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування право на призначення пенсії за віком мають чоловіки та жінки після досягнення 60, 63 або 65 років. Вік виходу на пенсію визначає набутий особою страховий стаж.

Так, для отримання пенсії після досягнення у 2024 році 60 років необхідно мати не менше 31 рік страхового стажу.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Отже, рішення Пенсійного фонду, яким не зараховано до стажу позивача спірний період роботи з 08.08.1983 по 15.08.1983, що стало підставою для відмови в призначенні пенсії, є протиправним та підлягає скасуванню, а позовна вимога задоволенню.

Суд зазначає, що незарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Право особи на гарантованеКонституцієюі законами України пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від дотримання відповідальною особою правильності заповнення довідок про заробітну плату, належне зберігання архівної документації, або неможливості підтвердження даних зазначених у трудовій книжці через надзвичайні або непереборні події, у тому числі війни чи ведення бойових дій на території, де розташоване підприємство, оскільки трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами довідок про заробітну плату, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку їх заповнення.

При цьому, при вирішенні цієї справи суд враховує те, що позивач жодним чином не впливає на дотримання порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі недоліки у внесених в ній записах.

Суд звертає увагу, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці та підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при її заповненні.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

З огляду на викладене, з урахуванням висновків суду щодо врахування записів наданої трудової книжки, до страхового стажу позивача підлягають зарахуванню спірні періоди роботи позивача (08.08.1983 по15.08.1983) до його страхового стажу.

Статтею 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 43 Закону № 1058-ІV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону.

При цьому, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Згідно з положеннями статті 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсій за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Системний аналіз наведених положень дає змогу дійти висновку, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а відтак показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 348/2271/16-а.

Позивачу у цій справі була призначена пенсія відповідно до Закону № 1788- XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.

Отже, судом встановлено, що у позивача наявні права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV Поруч з цим, згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV вказує на порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Отже, пенсія позивачу відповідно до Закону № 1058-IV має бути призначена виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, тобто за 2016- 2018 роки, що передували року звернення (2019 рік) за призначенням пенсії за віком до територіального управління Пенсійного фонду України.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 02.04.2019 у справі № 495/620/17, постанова від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17, постанова від 15.05.2019 у справі № 504/503/17, від 23.10.2020 у справі № 528/196/17 та постанові від 17.06.2021 у справі № 336/7438/16-а(2- а/336/53/3017).

Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов`язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У зв`язку із чинністю вказаної вище норми Порядку № 22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, який у розглянутому спорі є органом, що призначає пенсію.

Отже, суд зобов`язує саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача.

Відповідно до ч.1ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі не довели правомірності оскаржуваних дій, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Суд вирішує стягнути судовий збір на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Керуючись ст. 2,5,9,72,77,139,241,243-246,255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 08.08.1983 по 15.08.1983 до загального страхового стажу та здійснення розрахунку пенсії за віком з 26.04.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.08.1983 по 15.08.1983 та здійснити перерахунок пенсії з 26.04.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 26.04.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84100, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез