Рішення № 123498612, 04.12.2024, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1302/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Костянтина ДОВГАНЯ, розглянувши в порядку письмового провадження справу №925/1302/24 за позовом Черкаської міської ради до Фізичної особи - підприємця Білянської Ольги Сергіївни про стягнення 111 388,49 грн,

УСТАНОВИВ:

21 жовтня 2024 року Черкаська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Білянської Ольги Сергіївни про стягнення 111 388,96 грн. безпідставно утримуваних коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач будучи власником об`єкту Нерухомого майна, у період з 02.04.2017 по 30.09.2024 здійснював фактичне користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт нерухомості розміщений за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування цією земельною ділянкою, не сплачуючи кошти за таке користування.

Позивач вважає, що оскільки відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, у розмірі 111 388,49 гри, які мав сплатити за користування нею (орендну плату), то зобов`язаний сплати ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Ухвалою від 22.10.2024 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін, проте поштове повідомлення, направлене відповідачу відділенням поштового зв`язку АТ «Укрпошта» повернено суду із Довідкою про причини повернення (ф.20) з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України), є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З огляду на викладене, суд вважає, що неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою судом з додержанням вимог процесуального закону за належною адресою надсилалася ухвала від 22.10.2024 для вчинення відповідних дій, та яка повернулася до суду через закінчення терміну зберігання, є дією у площині волевиявлення самого адресата, тобто має суб`єктивний характер.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином.

У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, відзив на позов не надав.

За приписами ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач - Черкаська міська рада відповідно до положень п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.09.2012 №5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» є власником земельної ділянки загальною площею 0,1900 га, кадастровий номер: 7110136400:03:02:0014, що знаходиться у АДРЕСА_2 .

Згідно інформаційної довідки №396614637 від 26.09.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач є власником нежитлової будівлі, загальною площею 181,7 кв.м. (РНОНМ 722599371101) за адресою: АДРЕСА_2 (далі - Нерухоме майно) на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2005, серія та номер 15806, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В.

Відповідач з моменту набуття права власності на Нерухоме майно здійснює фактичне користування земельною ділянкою під своїм Нерухомим майном, без відповідних правовстановлюючих документів та без здійснення оплати за таке фактичне користування.

Вищевказане нерухоме майно відповідача розташовано відповідно на земельній ділянці площею 0,1900 га, кадастровий номер: 7110136400:037:002:0014.

З витягу з Державного земельного кадастру від 16.07.2024 №НВ-4800454872024 вбачається, що земельна ділянка площею 0,1900 га, кадастровий номер: 7110136400:037:002:0014, зареєстрована 12.09.2011.

За правилами ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель», дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Підсумовуючи вищевикладене, технічна документація з нормативно-грошової оцінки землі затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, та з вказаного закону не випливає обов`язку отримувати витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі щорічно, якщо не було розроблено відповідної нової технічної документації з нормативно-грошової оцінки землі, яка має затверджуватися відповідною сільською, селищною, міською радою.

За змістом ст. 289 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Суд бере до уваги, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кі = 1:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Згідно повідомлення Держгеокадастру від 12.01.2024 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік» значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017-2020 рр. була сталою і застосовувалася із значенням 1.0, за 2021 рр. становила для земель несільськогосподарського призначення - 1,1, за 2022 рік - 1,15, за 2023- 1,051.

Із Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.07.2024 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:037:002:0014 у 2024 році становила 608 608,00 грн.

Враховуючи коефіцієнти індексації, що зазначені вище, нормативно-грошова оцінка у 2023 році становила 579 075,17 грн (608 608,00:1,051), у 2022 - 503 543,62 грн (579 075,17:1,15), за 2017-2021 рр - 457 766,93 грн. (503 543,62:1,1).

Відповідно інформаційної довідки з ДЗК від 26.09.2024 земельна ділянка загальною площею 0,19 га, кадастровий номер: 7110136400:037:002:0014, зареєстрована з цільовим призначенням: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Рішеннями Черкаської міської ради №2-1312 від 25.06.2015, №2-2219 від 27.06.2017 та №2-4690 від 27.06.2019 затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси.

У Положеннях міститься таблиця, з якої вбачається, що земельні ділянки з вищевказаним цільовим належить до «Інші землі». Ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 3% від їх нормативно-грошової оцінки.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку, за час фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів за період з 02.04.2017 по 30.09.2024, розмір заборгованості відповідача становить 111 388,49 грн.

Отже, саме несплата відповідачем безпідставно збережених коштів стала причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення безпідставно збережених коштів з відповідача.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача, як землекористувача, який використовує земельну ділянку комунальної власності без правовстановлюючих документів, коштів у порядку статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як слідує із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас, за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом приписів вказаних норм чинного законодавства виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

З огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

На день розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем не укладений договір оренди землі і відповідно право оренди земельної ділянки не зареєстровано. Водночас, суд дійшов висновку, що у зв`язку з тим, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно відповідача, останній користувався спірною земельною ділянкою без достатньої на те правової підстави.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки в особі Черкаської міської ради зберіг у себе кошти у сумі 111388,49 грн, які мав сплатити позивачу за користування земельною ділянкою.

Відповідно до положень статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Судом встановлено, що відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

У статті 289 Податкового Кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Отже, з врахуванням вище наведених положень відповідач мав сплатити власнику земельної ділянки - позивачу у справі, за період з 02.04.2017 по 30.09.2024 - 111 388,49 грн.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного Кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц).

З матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що останній у період з 02.04.2017 до 30.09.2024 не сплачував позивачу за користування спірною земельною ділянкою плату за землю. Отже, відповідач за вказаний період фактично збільшив своє майно (безпідставно зберіг у себе кошти), а позивач втратив його на суму 111 388,49 грн.

Оцінюючи вищевикладене, у зв`язку з фактичним користуванням відповідачем земельною ділянкою у вказаний період та ухиленням від сплати безпідставно збереженої за рахунок Черкаської міської ради орендної плати, порушенням прав територіальної громади м. Черкас через ненадходження грошових коштів до місцевого бюджету, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача безпідставно утримувані грошові кошти за таке фактичне користування земельною ділянкою.

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до переконання, що доводи позивача є доведеними та обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення у повному обсязі і вказана сума коштів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у порядку статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 129 ГПК України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за рахунок відповідача у сумі 3 028,00 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Білянської Ольги Сергіївни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Черкаської міської ради (вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18001, код 25212542) шляхом зарахування до міського бюджету м. Черкаси безпідставно утримані кошти у розмірі 111 388,49 грн (сто одинадцять тисяч триста вісімдесят вісім грн 49 коп.).

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Білянської Ольги Сергіївни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 38715770) 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) витрат по сплаті судового збору.

Рішення складено і підписано 04.12.2024.

СУДДЯ Костянтин ДОВГАНЬ