YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Харківська область

/

Господарський суд Харківської області

Рішення № 123498468, 29.11.2024, Господарський суд Харківської області

Дата ухвалення

29.11.2024

Номер справи

922/482/22

Номер документу

123498468

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2024м. ХарківСправа № 922/482/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.

розглянувши в загальному позовному провадженні справу

за позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області за участю прокуратури Харківської області до 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) Фізичної особи - підприємця Гачечіладзе Євгенії Володимирівни, 4) Фізичної особи ОСОБА_1 , про скасування рішення, визнання недійсним договору та витребування майна за участю представників:

прокуратури - Ткаченко К.О.

1 відповідача - Василенко І.Ю.

2 відповідача - Василенко І.Ю

3 відповідача - не з`явився

4 відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області 07.02.2022 р. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, ФОП Гачечіладзе Євгенії Володимирівни, ОСОБА_1 , згідно якої просить суд:

- визнати причини пропуску строку позовної давності поважними та поновити їх;

- визнати незаконним та скасувати п. 24 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 06.07.2016 № 283/16;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.11.2016 №5393-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Гачечіладзе Євгенією Володимирівною, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за № 1922;

- витребувати у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу №1-4 у житловому будинку літ. «А-3», загальною площею 66,9 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 447112463101, зареєстроване на підставі договору дарування нежитлових приміщень від 23.12.2016 (номер запису про право власності: 18257100) з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 та закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також, прокурор просить суд покласти на відповідачів судові витрати.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що рішення Харківської міської ради про включення спірних нежитлових приміщень до переліку об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу, є незаконними, оскільки у даному випадку ФОП Гачечіладзе Євгенія Володимирівна жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об`єкту нерухомого майна в оренді не здійснив, у звіті про оцінку майна, договорі купівлі-продажу, заяві з проханням надати дозвіл на приватизацію, а також у приватизаційній справі будь-які відомості про такі поліпшення відсутні ФОП Гачечіладзе Є.В. до органу приватизації, тобто до Управління комунального майна, не подавала документів, передбачених п. 2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, які б містили відомості про невід`ємні поліпшення, здійснені за час оренди, під час приватизації; Харківська міська рада та орган приватизації незаконно обрали спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, у зв`язку із чим відповідний пункт рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, а договори купівлі-продажу суперечать вимогам законодавства і підлягають визнанню недійсними; оскільки спірні нежитлові приміщення вибули із власності держави поза волею власника, що свідчить, що вказаний правочин вчинено не в інтересах держави та територіальної громади, що є самостійною підставою для визнання його недійсним з одночасним скасуванням права державної власності та витребуванням нерухомого майна у кінцевого набувача. Також прокурор вважає, що встановленустаттею 257 ЦК Українипозовну давність пропущено ним з поважних причин, а строк звернення до суду підлягає поновленню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 07.02.2022 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/482/22 та визначено її до розгляду судді Прохорова С.А..

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/482/22, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, у справі розпочате підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 11:15 12.09.2022.

05.09.2022 через підсистему "Електронний суд"до суду надійшла заява прокурора про проведення всіх судових засідань в режимі відеоконференції (вх. № 9144).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2022 заяву представника Харківської обласної прокуратури задоволено, судові засідання проводити за участю представника прокуратури в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних засобів.

Ухвалою від 12.09.2022, у зв`язку з відсутністю технічної можливості, судом перенесено підготовче засіданняна 28.09.2022 р. о 12:30год.

У підготовчому засіданні 28.09.2022 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2ст. 183 ГПК Українина 14.11.2022 р. об 11:30год..

24.10.2022 від прокурора надійшли заперечення на заяву першого відповідача про зупинення провадження (вх. №12357).

Одночасно, прокурором 24.10.2022 подано до суду відповідь на відзив першого та другого відповідача (вх. №12356).

25.10.2022 на адресу суду від першого відповідача Харківської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (вх. №12488) відповідно до змісту якого, зазначено, щозаконом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"не обмежуються повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації комунального майна, встановленіЗаконом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Вирішення питань приватизації майна, що є у комунальної власності, у тому числі прийняття відповідних правових актів, належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. При проведенні процедури приватизації та прийнятті рішення Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Харківська міська рада діяли в межах своїх повноважень, відповідно доЦивільного кодексу України,Господарського кодексу України,Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 23.12.2011 № 565/11. Харківською міською радою та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради повністю дотримано спосіб та порядок проведення процедури приватизації нежитлових приміщень. Крім того, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого покупця. Обрати спосіб проведення приватизації може виключно Управління комунального майна та приватизації. Таким чином, прокурором не доведено наявність протиправної поведінки з боку Відповідача 3 та 4 яка б могла вплинути на дії органів приватизації, тому, вимоги прокуратури щодо визнання недійсним договору купівлі - продажу та витребування приміщень є безпідставними, необґрунтованими та незаконними. Також, ХМР вважає, що прокурор немає підстав для звернення до суду з даним позов та під час такого звернення ним порушено строки позовної давності. Крім того, ХМР просила суд поновити строк для подання відзиву по справі.

Від другого відповідача Управління комунального майна та приватизації ДЕКМ ХМР, 25.10.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 12485) в якому другий відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування відзиву посилається на те, що рішенням Харківської міської ради«Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова»від 06.07.2016 № 283/16 вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу; згідно п. 24 додатку до рішення нежитлові приміщення підвалу № 1-4 у житловому будинку літ. «А-3», загальною площею 66,9 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 310 підлягали приватизації шляхом викупу ФОП Гачечіладзе Є.В.; вказані рішення прийнято на підставі Законів України«Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»,«Про місцеве самоврядування в Україні», Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням 12 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 23.12.2011 № 565/11, отже прокурором не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог законодавства України, з перевищенням компетенції та порушувало права інших осіб. Управлінням комунального майна та приватизації як уповноваженим органом дотримано спосіб та порядок приватизації нежитлових приміщень - право третього відповідача на викуп орендованого майна виникло із договору оренди, положеньст. 289 Господарського кодексу України, і йому кореспондує обов`язок орендодавця у разі продажу майна здійснити продаж саме йому; у даному випадку, сторони уклали договір купівлі-продажу при їх вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття його до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, а їх внутрішня воля відповідала зовнішньому її прояву, тому посилання прокурора на те, що спірні правочини не відповідаютьст. 203 ЦК Українине підтверджені належними та допустимими доказами; прокурором не наведено жодного належного, достовірного та достатнього доказу стосовно наявності вище значених намірів у сторін оскаржуваного правочину.

25.10.2022 до суду надійшло клопотання першого відповідача у справі (вх. № 12486) про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18, правовідносини у якій за сферою правового регулювання є подібними правовідносинам у справі № 922/482/22.

Ухвалою суду від 25.10.2022, у зв`язку з перебуванням 14.11.2022 судді Прохорова С.А. у відпустці, повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 23.11.2022 об 11:20 год..

Ухвалою суду від 23.11.2022 заяву ХМР про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження по справі № 922/482/22 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.08.2024 року поновлено провадження у справі 922/482/22 та призначено підготовче засідання на 09 вересня 2024 о 13:00.

28.08.2024 через підсистему "Електронний суд"прокурором надано письмові пояснення (вх. №21963/24) із викладенням правової позиції у справі з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у справі № 925/1133/18 та зазначено про відсутність пропуску строку позовної давності при звернення до суду з позовною заявою.

09.09.2024 через підсистему "Електронний суд"прокурором подано заяву про зміну предмету позову (вх. № 22529), в якій він не змінюючи підстав позову, зазначених у позовній заяві, просить позовні вимоги по справі надалі вважати викладеними в наступній редакції:

1. Визнати незаконним та скасувати п. 24 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 06.07.2016 № 283/16.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 07.11.2016 № 5393-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Гачечіладзе Євгенією Володимирівною (код НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А. і зареєстрований в реєстрі за №1922.

3. Витребувати у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу № 1-4 у житловому будинку літ. «А-3», загальною площею 66, 9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 прийнято до розгляду заяву Керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області про зміну предмету позову вх. №22529 від 09.09.2024 та продовжено розгляд справи №922/482/22 з її урахуванням.

Ухвалою суду від 09.09.2024 задоволено клопотання Харківської міської ради про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та долучено до матеріалів справи №922/482/22 відзив Харківської міської ради на позовну заяву (вх. №12488 від 25.10.2022).

18.10.2024 через підсистему "Електронний суд"прокурором подано додаткові документи по справі (вх. № 26365).

Ухвалою суду від 21.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на08.11.2024 р. о 12:30.

У судовому засіданні 08.11.2024 р. було постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 29.11.2024 р., в порядку ст. ст. 202, 216 ГПК України.

Присутній в судовому засіданні 29.11.2024 р. прокурор повністю підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті справи та заперечував проти доводів першого та другого відповідачів викладених у відзивах на позовну заяву.

Представник першого та другого відповідачів у судовому засіданні та у наданих заявах по суті спору заперечував проти заявленого позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора, посилаючись на те, щоХарківською міською радою було дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення, оскільки рішення прийнято на черговій сесії ради, дана сесія є правомочною, вказане питання було включено в порядок денний сесії, проводилась доповідь і обговорення проекту рішення, голосування, і за його результатами більшістю голосів присутніх депутатів, рішення було прийнято. Крім того, на думку першого та другого відповідачів в позовній заяві не зазначено чим саме та чиї права порушені при укладені спірного договору купівлі-продажу, як і не доведено належними та допустимими доказами порушення спірним правочином інтересів держави і суспільства, його моральних засад, які були б співрозмірні із наслідком таких порушень, який прокурор просить застосувати. Одночасно представникпершого відповідача наголошує, що прокурором пропущено строк позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно ізст.129 Конституції Україниоднією з засад судочинства є змагальність.

За змістомст. 13 Господарського процесуального кодексу України(в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно дост. 74 Господарського процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписомст. 76 Господарського процесуального кодексу Українипредметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідачі 3 та 4 правом на участь у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили, відзиви на позовну заяву не надали. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Крім того, судом неодноразово було оприлюднено оголошення про виклик особи на офіційному сайті Судової влади України.

В силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справіСмірнова проти України).

Відповідно до ч. 9ст. 165 ГПК України, ч. 2ст. 178 ГПК Українивизначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановленихГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Враховуючи положення ст. ст.13,74 ГПК Україниякими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідачів 3 та 4.

Відповідно дост. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 29.11.2024 відповідно дост. 240 Господарського процесуального кодексу Українисудом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також заслухавши думку присутніх у судовому засіданні учасників справи, суд встановив наступне.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у даній справі суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової владиКонституціїта законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Відповідно до пункту 3статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зістаттею 1 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановленіКонституцією Українифункції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор у даній справі звернувся до суду з позовом в інтересах держави як самостійний позивач.

Абзацом 1 частини 3статті 23 Закону України «Про прокуратуру»визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей6,7,13та143 Конституції Україниможе виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац другий частини п`ятої Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положеньстатті 2 Арбітражного процесуального кодексу України(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Відповідно до абзаців 1- 3 частини 4статті 23 Закону України «Про прокуратуру»наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із частиною 4статті 53 ГПК Українипрокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 частини 5статті 53 ГПК Україниу разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 05.03.2020 у справі №9901/511/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21).

У пунктах 69, 70 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази про вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами 3 і 4 частини 4статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 15.01.2020 у справі №698/119/18 (пункт 26), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (пункт 34), від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 (пункт 8.19), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (пункт 81) від 28.09.2022 у справі №483/448/20 (пункти 7.11, 7.18), від 20.06.2023 у справі №633/408/18 (пункти 10.12, 10.19), від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 (пункт 8.37), від 05.07.2023 у справі №912/2797/21 (пункт 8.4), від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц (пункт 8.11), від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц (пункт 8.18).

Частини 3 та 4статті 23 Закону України «Про прокуратуру», серед іншого, встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).

Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто визначений частиною 4статті 23 Закону України «Про прокуратуру»обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

Отже, процесуальний статус прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.

Велика Палата Верховного Суду, також, неодноразово зазначала, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор визначає склад відповідачів самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №483/448/20, пункт 7.12; від 20.06.2023 у справі №633/408/18, пункт 10.13; від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц, пункт 8.12).

У пункті 10.21 постанови від 20.06.2023 у справі №633/408/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим з відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала доступ до загальнонародних благ і ресурсів. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема, безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами держави чи територіальної громади у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, прокурор має повноваження, діючи в публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати відповідачами, а прокурор - позивачем в інтересах держави. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів держави, територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги, згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина 7статті 41 Конституції України). Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц (пункт 8.20).

Таким чином, процесуальний статус сторін у подібних спорах залежить як від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, так і від наведеного прокурором обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у конкретній справі.

У даній справі, яка розглядається, прокурор звернувся з позовом, стверджуючи про незаконне включення Радою спірного нерухомого майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем, а також незаконне подальше відчуження спірного нерухомого майна, яке є власністю територіальної громади м. Харкова, у приватну власність ТОВ «Весна» на підставі договору, укладеного з Управлінням, що порушує трава та інтереси територіальної громади.

Велика Палата Верховного Суду у згаданій постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 вказала про те, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.

При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор.

Узагальнюючи наведені у вказаній постанові висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

У даній справі, яка розглядається, прокурор фактично звернувся за захистом інтересів територіальної громади м. Харкова. При цьому, з огляду на предмет та підстави заявлених позовних вимог, а саме визнання незаконним та скасування рішення Ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу, стороною якого є Управління, стосовно відчуження спірних нежитлових приміщень, які є комунальною власністю та належать територіальній громаді, з урахуванням того, що уповноважений орган на захист інтересів держави в спірних правовідносинах - Рада не тільки не захистила інтереси територіальної громади, а й порушила їх, то прокурор правомірно звернувся з позовом як самостійний позивач та визначив відповідачів.

Наведений висновок стосовно наявності у прокурора повноважень на звернення з цим позовом до суду в інтересах держави як самостійного позивача узгоджуються з викладеною вище останньою актуальною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень частин 3, 4статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частин 4, 5статті 53 ГПК України, зазначеною в постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18, до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі №922/3575/21.

Таким чином, доводи відповідачів щодо відсутності підстав для звернення до суду прокурором спростовуються вищенаведеними обставинами справи та висновками суду.

19.03.2015 між Управлінням комунального майна та приватизації ХМР та фізичною особою підприємцем Гачечіладзе Євгенією Володимирівною було укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1931 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору №1931 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу №1-:-4, загальною площею 66,9 кв.м у житловому будинку (приміщення згідно з технічним паспортом КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», інвентаризаційний №67707 від 13.01.201147 року), далі «Майно», яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 310, літера «А-3» та відображається на балансі КП «Жилкомсервіс». Право на оренду цього майна отримано Орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.03.2015 № 165 «Про передачу в оренду житлових приміщень».

Згідно п. 3.1 Договору вартість об`єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 119 900 грн.

Відповідно до умов договору оренди Орендар зобов`язаний: змінювати стан орендованого майна виключно за письмовою згодою Орендодавця (п. 4.7).

Згідно п. 4.8 Договору Орендар зобов`язаний здійснювати поточний ремонт за письмовою згодою Орендодавця. За свій рахунок здійснювати капітальний ремонт за письмовою згодою Орендодавця при наявності узгодженої проектно-кошторисної документації та дозволу, отриманого відповідно з діючим законодавством. Здійснювати реконструкцію орендованого майна за письмовою згодою Орендодавця за свій рахунок за окремими проектами, які розроблені спеціалізованим проектними організаціями і узгоджені з управлінням містобудування і архітектури Харківської міської ради до початку проведення робіт, при наявності дозволу, отриманого відповідно з діючим законодавством.

Відповідно до п. 5.3 Договору Орендар має право за письмовою згодою Орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід`ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо невід`ємні поліпшення майна зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості тільки у разі придбання об`єкта у власність. Поліпшення, зроблені без згоди орендодавця, які неможливо відокремити без пошкодження орендованого майна, не породжують зобов`язання орендодавця відшкодувати їх вартість.

Орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп (п.5.6 Договору).

Згідно з п.10.1 розділу 10 Договір діє з 19.03.2015 до 19.02.2018.

ФОП Гачечіладзе Є.В. звернулася до орендодавця з заявою від 12.11.2015 (вх. №19027), у якій просила дозволити приватизацію нежитлових приміщень підвалу №1-:-4, загальною площею 66,9 кв.м у житловому будинку, розташованих за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 310, літера «А-3».

Рішенням 7 сесії 7 скликання Харківської міської ради від 06.07.2016 №283/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" з метою найбільш ефективного використання нежитлового фонду м. Харкова, на підставіЗаконів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємства (малу приватизацію)»,ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 №565/11, керуючись ст. 59 Закону України "Про місце самоврядування в Україні", вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова шляхом викупу згідно з додатком - переліком об`єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу.

Пунктом 24 переліку передбачено, що приватизації (відчуженню) шляхом викупу орендарем підлягає нежитлові приміщення підвалу №1-:-4, загальною площею 66,9 кв.м у житловому будинку, розташованих за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 310, літера «А-3».

18.08.2016 ФОП Гачічіладзе Є.В. звернулась до Управління комунального майна та приватизації з листом (вх. №14164 від 18.08.2016), в якому просила доручити проведення оцінки для приватизації спірних нежитлових приміщень суб`єкту оціночної діяльності Бєлих Б.М.

31.08.2016 суб`єктом оціночної діяльності ФОП Бєлих Б.М. затверджено звіт про оцінку майна, відповідно до якого вартість спірного майна становить на 31.08.2016 без ПДВ 103340 грн.

У подальшому, 07.11.2016 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (продавець) та фізичною особою-підприємцем Гачечіладзе Євгенією Володимирівною (покупець) на підставі рішення 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 №565/11 "Про Програму приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 р." та рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 06.07.2016 №283/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №5393-В-С, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. зареєстрований за №1922.

Розділом 1 договору передбачено, що продавець зобов`язується передати у власність, а покупець зобов`язується прийняти нежитлові приміщення підвалі № 1-4 у житловому будинку літ. «А-3» загальною площею 66,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , орендоване ФОП Гачічіладзе Є.В. згідно з договором оренди №1931 від 19.03.2015.

Розділом 2 договору визначено, що оціночна вартість об`єкта приватизації, що відчужується, визначена у відповідності до Методики оцінки майна, затвердженоїпостановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003(в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №1033), зафіксована у висновках оцінювача про вартість об`єкта оцінки, затверджених Управлінням 12.10.2016 і складає 103340, 00 грн. Згідно зПодатковим кодексом Українисума податку на додану вартість становить 20 відсотків від вартості об`єкта приватизації та складає 20668,00 грн. Разом ціна продажу об`єкта приватизації вказаного в розділі 1 становить 124008,00 грн.

Умовами пункту 4.1., 4.2. договору передбачено, що право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця лише за умови сплати у повному обсязі загальної суми нежитлових приміщень, що встановлена цим договором. Передача об`єкта приватизації продавцем покупцю здійснюється за актом прийому-передачі.

Згідно Акту прийому-передачі №5393-В-С від 02.12.2016 продавець передав, а покупець прийняв продані 07.11.2016 шляхом викупу нежитлові приміщення підвалі № 1-4 у житловому будинку літ. «А-3» загальною площею 66,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яким також засвідчено факт сплати коштів у повному обсязі за цим договором.

08.12.2016 на підставі договору купівлі-продажу №5393-В-С від 07.11.2016, акту прийому-передачі №5393-В-С від 02.12.2016, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. проведено державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення за відповідачем 3 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 447112463101, зареєстрованого на підставі договору купівлі-продажу від 07.11.2016.

В подальшому, 23.12.2016 між ОСОБА_2 (дарувальник) та донькою- ОСОБА_3 (обдарована) укладено договір дарування нежитлових приміщень 1 підвалі № 1-4 у житловому будинку літ. «А-3» загальною площею 66,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловим Е.В., зареєстрований за №3243.

Відповідно до п. 3 договору дарування нежитлових приміщень №3243 від 23.12.2016, дар оцінено в сумі 124008, 00 грн.

Одночасно, 23.12.2016 між ОСОБА_3 (дарувальник) та чоловіком - ОСОБА_1 (обдарований) укладено договір дарування нежитлових приміщень 1 підвалі № 1-4 у житловому будинку літ. «А-3» загальною площею 66,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловим Е.В., зареєстрований за №3244.

Відповідно до п. 3 договору дарування нежитлових приміщень №3244 від 23.12.2016, дар оцінено в сумі 124008, 00 грн.