Рішення № 123497477, 20.11.2024, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 532/2412/21

Провадження № 2/536/983/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Баранської Ж.О., за участю секретаря судових засідань Бегми С.А., за участю представника відповідача Головного управління Національної поліції в Полтавській області Білька В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області з позовом, де просив ухвалити рішення, яким визнати незаконною бездіяльність працівників відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, що виразилася в тому, що на його виклики 12 жовтня 2020 року на 102 о 12.46 годині, о 13.47 годині та 14.03 годині, не виїхала слідчо-оперативна група, а також стягнути через головне управління Державного казначейства кошти в сумі 300 000 грн. за завдану моральбну шкоду та шкоду, завдану здоров» ю працівниками поліції.

Свої вимоги позивач мотивував наступним. Так, 12 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 викликав слідчо-оперативну групу в Кобеляцький ПМСД, щоб у нього прийняли заяву про злочин та провели невідкладні слідчо-оперативні дії, а саме зупинили злочин головного лікаря. При цьому, як вказав позивач, слідчо-оперативна група не виїхала взагалі. Позивач вказав, що він здійснив виклик на лінію 102 о 12.46 годині 12 жовтня 2020 року, потім оскаржував бездіяльність працівників поліції о о 13.49 годині та повторно о 14.03 годині, проте слідчо-оперативна група так і не виїхала на місце злочину. Також позивач вказав, що ним була написана заява про злочин, однак працівниками поліції внесено відомості ДО ЄРДР лише за рішенням суду.

Також позивач вказав, що коли 12 жовтня 2020 року близько 14.30 години він приїхав до поліції, то працівниками поліції було незаконно складено відносно нього протокол про нібито хуліганські дії. У той же час, заява ОСОБА_1 про злочин розслідується неякісно і станом на день подання позову розслідування не завершене.

Вказав, що оцінює моральну шкоду, яка йому заподіяна бездіяльністю працівників поліції у 300 000 грн. Позивач хворіє на невиліковну хворобу. До цього часу злочин Коломієць не зупинений, вона продовжує порушувати законні права позивача та його сина, який має статус інваліда ІІ групи, оскільки не виписує сину позивача пільгові рецепти. Позивач вимушений постійно вживати ліки, страждає на безсоння, постійно переносить душевні страждання, що пов`язано з діями працівників поліції. Окрім того, якість життя позивача значно погіршилась.

23 листопада 2021 року розпорядженням голови Кобеляцького районного Полтавської області справу передано на розгляд до Козельщинського районного суду Полтавської області у зв`язку з неможливістю утворити склад суду після заявлення самовідводів.

06 грудня 2021 року ухвалою судді Козельщинського районного суду Полтавської області позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення встановлених недоліків.

20 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав до Козельщинського районного суду Полтавської області виправлену позовну заяву, де він просив ухвалити рішення, яким визнати незаконною бездіяльність працівників ВП № 2 Полтавського РУП, яке є структурним підрозділом ГУНП в Полтавській області МВС України, що виразилася у тому, що на виклики позивача 12 жовтня 2020 року на лінію 102 о 12.46 годині, о 13.47 годині та о 14.03 годині, не виїхала слідчо-оперативна група, а також стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області через головне управління Державного казначейства кошти в сумі 300 000 грн. за завдану моральну шкоду та шкоду завдану його здоров`ю працівниками поліції.

Щодо обгрунтування позовних вимог, то окрім зазначених у первісній редакції позову мотивів, ОСОБА_1 також вказав, що незаконна бездіяльність працівників поліції ускладнила задоволення його потреб в отриманні належної медичної допомоги, потреб у аквтиній та продуктивній життєдіяльності та самореалізації, у власній безпеці, у впевненості в собі у майбутньому, у недоторканості його невід» ємних прав та свобод, психолоічного комфорту. Перешкоди в отриманні захисту від злочинних посягань зумовили виникнення в позивача психологічно складних на моральному рівні, інтенсивних, стихійних та тривалих негативних переживань, образи, обурення, приниження та спрчининених моральних страждань. Необхідність подолання зазначених перешкод та спричинених ними негативних наслідків вимагали й вимагають дотепер від позивача значних додаткових зусиль, викликалои в нього безпосередньо в період незаконних дій і до цього часу, стан психологічного дискомфорту.

28 грудня 2021 року ухвалою судді Козельщинського районного суду Полтавської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Головного управління державної казначейської служби України в Полтавській області, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

27 січня 2022 року на адресу Козельщиснкього районного суду Полтавської області надійшов відзив представника Головного управління Національної поліції в Полтавській області на позовну заяву ОСОБА_1 . У відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у зв`зку з його необгрунтованістю та безпідставністю.

06 червня 2022 року позивачем на адресу Козельщинського районного суду Полтавської області направлено уточнено позовну заяву до ГУНП в Полтавській області, УПП в Полтавській області, Головного управління державного казначейства в Полтавській області, згідно якої позивач просив постановити судове рішення, яким визнати незаконною бездіяльність працівників відділення поліції № 2 Полтавського районного управління поліції , яке є структурним підрозділом ГУНП в Полтавській області, щи вразились у невиїзді слідчо-оперативної групи на його вилклики 12 жовтня 2020 року на лінію 102 о 12.46 годині, о 13.47 годині та о 14.03 годині; стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області через головне управління Державного казначейства кошти в сумі 300 000 грн. за завдану позивачу моральну шкоду за шкоду завдану його здоров`ю працівниками поліції; визнати незаконними та протиправними бездіяльність працівників патрульної поліції, які не виїхали на виклик позивача 12 жовтня 2020 року до Кобеляцького ПМСД; стягнути з УПП в Полтавській області кошти в сумі 550 000 грн. за завдану позивачу моральну шкоду внаслідок не реагування та невиїзду на його виклики 12 жовтня 2020 року.

16 червня 2022 року засобами підсистеми «Електронний суд» ОСОБА_1 подано нову редакцію позовної заяви, де визначено відповідачами ГУНП в Полтавській області, ГУ Державного казначейства в Полтавській області, Департамент патрульної поліції України, Державну казначейську службу України, де ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким визнати незаконною бездіяльність працівників відділення поліції № 2 Полтавського районного управління поліції , яке є структурним підрозділом ГУНП в Полтавській області, щи вразились у невиїзді слідчо-оперативної групи на його вилклики 12 жовтня 2020 року на лінію 102 о 12.46 годині, о 13.47 годині та о 14.03 годині; стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області через головне управління Державного казначейства кошти в сумі 300 000 грн. за завдану позивачу моральну шкоду иа шкоду завдану його здоров`ю працівниками поліції; визнати незаконними та протиправними бездіяльність працівників патрульної поліції, які не виїхали на виклик позивача 12 жовтня 2020 року до Кобеляцького ПМСД; стягнути з Департаменту патрульної поліціїї через Державну казначейську службу кошти в сумі 550 000 грн. за завдану позивачу моральну шкоду внаслідо не реагування та невиїзду на його виклики 12 жовтня 2020 року.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської областів від 16 червня 2022 року залучено до участі у справі в якості співвідповідачів Департамент патрульної поліції України, Державну казначейську службу України та відмовлено в залученні у якості треьої особи Міністерства внутрішніх справ України.

05 липня 2022 року на адресу Козельщинського районного суду Полтавської області надійшла заява представника Департаменту патрульної поліції, де останній вказав, що Департамент не є належним відповідачем по даній справі з огляду на той факт, що працівники ВП № 2 Полтавського РУП не є працівниками Департаменту.

07 липня 2022 року на адресу Козельщинського районного суду Полтавської області надійшли доповнення ОСОБА_1 до обгрунтування позовної заяви, де позивач посилався на наступне. Так, 12 жовтня 2020 року він перебував у Кобеляцькій ПМСД в інтересах свого сина, який має статус інваліда ІІ групи та звернувся до головного лікаря на прзвище Коломієць з вимогою виписати пільгові рецепти на ліки, на що йому було відмовлено. ОСОБА_1 відразу здійснив виклик працівників поліції по лінії 102, однак ніхто не приїхав на місце події. У подальшому позивач ще два рази телефонував на лінію 102 із заявою про оскарження бездіяльності працівників поліції. Коли того ж дня ОСОБА_1 сам з`явився до відділу поліції, на нього було складено протокол про вчинення нібито хуліганських дій, за результатами розгляду якого судом було закрито провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.Вважає, що бездійсльністю працівників поліції йому було заподіяно моральну шкоду, відшкодуваннчя якої просить стягнути з відповідачів.

29 вересня 2022 року ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області було закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про визнання незаконною бездіяльності та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2023 року ухвалу Козельщинського районного суду Полтавської області від 29 вересня 2022 року скасовано; провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльності працівників ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області т патрульної поліції закрито у зв`язку з тим, що дані вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства; провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди повернуто для продовження розгляду.

20 квітня 2023 року головою Козельщинського районного суду Полтавської області видано розпорядження про передачу справи до Комсомольського міського суду Полтавської області у зв`язку щ неможливістю утворення нового складу суду.

З 25 квітня 2023 року по 20 червня 2024 року справа перебувала в провадженні Комсомольського міського суду Полтавської області.

20 червня 2024 року головою Комсомольського міського суду Полтавської області видано розпорядження про передачу справи на розгляд до Кременчуцького районного суду Полтавської області, у зв`язку з неможливістю утворити новий склад після задоволення відводів (самовідводів).

12 липня 2024 року ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області прийнято до розгляду цивільну справу та призначено підготовче судове засідання.

20 вересня 2024 року ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак до суду не з`явився, завчасно направивши на адресу суду клопотання, де вказав, що позовні вимоги в частися відшкодування моральної шкоди підтримує та просить справу розглянути без його участі.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Полтавській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити. Посилався на недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 щодо факту спричинення йому моральної шкоди, а також необгрунтованим вважає і пред`явлений розмір моральної шкоди.

Представники відповідачів Головного управління Державного казначейства в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції України, Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Вислухавши представника відповідача ОСОБА_2 , всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з листа Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування від 16 жовтня 2020 року № А-155/115/25/01-2020, за результатами звернення ОСОБА_1 , останньому надано копії електронних карток «102» по ЄО № 5008, № 5019, № 5020 від 12 жовтня 2020 року (а.с. 3 Т. 1).

Згідно копій електронних карток на лінію 102 (а.с. 4, Т. 1), 12 жовтня 2020 року зафіксовано наступні звернення ОСОБА_1 :

-ЄО № 5008 о 12.46 - наступного змісту «Заявник скаржився на головного лікаря Кобеляцької лікарні на прізвище ОСОБА_3 , який неналежним чином виконує свої обов`язки та не надає ліки зі знижкеою в 50 ,% на лікування сина громадянина ОСОБА_4 , вік 23 роки, який має інвалідність. Прохає направити СОГна місце події»;

-ЄО № 5019 о 13.49 наступного змісту « на даний час заявник скаржиться на працівникв поліції, які неналежним чином відреагували на попереднє повідомлення та не прибули вчасно на місце події»;

-ЄО № 5020 о 14.03 наступного змісту «На даний час заявник скаржиться на головного лікаря Кобеляцької лікарні на прзвище Коломієць та прохає повторно відреагувати на дану скаргу, так чк останняне виконує свої професійні обов`язки та не надає знижку на лікування сина зваявника, який має інвалідність».

Як вбачається з довідки, складеної начальником СРПП № 2 Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області Дорофєєвим Р. про результати розгляду звернення, зареєстрованого до ІТС ІПНП (ЄО) № 5019 від 12 жовтня 2020 року, розгляд даного звернення припинено, у діях поліцейських Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області у ході перевірки даного повідомлення порушень не виявлено (а.с. 77-78, Т. 1).

До копій матеріалів зазначеного вище звернення додано копію рапорта інспектора-чергового Кобеляцького ВП Казирод О.В. від 12 жовтня 2020 року, а також копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 12 жовтня 2020 року (а.с. 79-80, Т. 1).

Згідно довідки, складеної начальником СРПП № 2 Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області Дорофєєвим Р. про результати розгляду звернення, зареєстрованого до ІТС ІПНП (ЄО) № 5020 від 12 жовтня 2020 року, розгляд даного звернення припинено, у діях поліцейських Кобеляцького ВП ГУНП в Полтавській області у ході перевірки даного повідомлення порушень не виявлено (а.с. 61-62, Т. 1).

Згідно матеріалів перевірки, у ході її проведення опрацьовано рапорти інспектора-чергового Кобеляцького ВП Казирод О.В. від 12 жовтня 2020 року, відібрано письмові пояснення від ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с. 63-71, Т. 1).

Також, 12 жовтня 2020 року поліцейським СРПП Кобеляцького ВП було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с. 72, Т. 1).

Постановою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13 грудня 2021 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 203-204, 207-210, Т. 1).

Відповідно до положень частин першої та другої ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пунктом 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31березня 1995 року за № 4, надано роз`яснення, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4, 5 вказаної постанови роз`яснено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як зауважив Верховний Суд у своїй постановах від 18.12.2020 року у справі № 686/25718/10 та від 30.12.2020 року у справі № 482/48/19, причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Об`єктивний причинний зв`язок, як умова відповідальності, виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

При цьому, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язокяк з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та другастатті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду по справі №464/3789/17 від 10.04.2019 та Великої Палати Верховного Суду по справі №180/1560/16-а від 08.04.2020, порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Із матеріалів справи убачається, що позивач пов`язує порушене право із бездіяльністю праціників поліції, що виразилась у неналежному, як на його думку, реагуванні на його звернення на лінію 102 від 12 жовтня 2020 року, заявивши до стягнення моральну шкоду обгрунтовуючи таке стягнення погіршенням стану здоров`я, погрішенням якості життя, потребі судового захисту задля відновлення порушеного права.

При цьому суд зауважує, що процесуальний обов`язок щодо доведення обставини, які мають значення для справи і на які позивач посилається як на підставу своїх вимог ОСОБА_1 не виконано та не надано доказів спричинення йому моральної шкоди у розумінні статті 23 ЦК України, оскільки надані ним докази на підтвердження погіршення стану здоров`я , а саме, виписка з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, видана Кобеляцьким центром ПМСД 03 серпня 2015 року (а.с. 41-42, Т. 1), передують подіям, із якими позивач пов`язує порушене право та не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із діями відповідача.

Інших доказів на підтвердження вимог позову щодо відшкодування моральної шкоди, зокрема, погіршення стану його здоров`я, істотності вимушених змін у способі життя, позивачем не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв`язку з їх недоведеністю.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 76, 77, 80, 81, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1

Відповідач Головне управління Національної поліції в Полтавській області, юридична адреса: м.Полтава, вулиця Пушкіна, будинок 83;

Відповідач Головне управління Державного казначейства в Полтавській області, юридична адреса: м.Полтава, вулиця Шевченка, 1;

Відповідач Департамент патрульної поліції, м.Київ, вулиця Федора Ернста, 3;

Відповідач Державна казначейська служба України, юридична адреса: м.Київ, вулиця Бастіонна, 6.

Повне рішення складено 29 листопада 2024 року.

СуддяЖ. О. Баранська