Рішення № 123497208, 28.11.2024, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4236/24Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Верещагіна А.О.,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення 10233,82 грн заборгованості,

зазначає наступне:

Використовуючи систему Електронний суд Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (надалі ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО", Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі ІНФОРМАЦІЯ_3 , Відповідач) 10233,82 грн заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 24.09.2024 р. позовній заяві ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/4236/24 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 р. прийнято позовну заяву ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4236/24, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29.10.2024 р.; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі ІНФОРМАЦІЯ_4 , Третя особа).

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 30.09.2024 р. до електронних кабінетів ІНФОРМАЦІЯ_5 та Одеського обласного ТЦК та СП підсистемою Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі.

28.10.2024 р. ІНФОРМАЦІЯ_3 представлено відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2024 р. відкладено розгляд справи на 14.11.2024 р.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 09.10.2024 р. до електронних кабінетів ІНФОРМАЦІЯ_5 та Одеського обласного ТЦК та СП підсистемою Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 14.11.2024 р.

04.11.2024 р. ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" представлено відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2024 р. відкладено розгляд справи на 28.11.2024 р.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 14.11.2024 р. до електронних кабінетів ІНФОРМАЦІЯ_5 та Одеського обласного ТЦК та СП підсистемою Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 28.11.2024 р.

У призначене на 28.11.2024 р. судове засідання представники Одеського обласного ТЦК та СП та ІНФОРМАЦІЯ_5 не з`явились, про засідання суду повідомлялись у передбаченому законодавством порядку.

Приписи частин 4 та 5 статті 6 ГПК України визначають, що Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 42 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 р. № 1845/0/15-21 із змінами, передбачено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

В свою чергу, пункт 37 Положення визначає, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

Враховуючи наявність сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської довідок про доставку до електронного кабінету Відповідача та Третьої особи ухвал суду у справі, останні належним чином повідомлені про призначені засідання для розгляду справи, відтак неявка представників не є перешкодою для розгляду.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено право участі представника ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду після звернення із відповідних клопотанням.

В процесі розгляду справи представник ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

28.11.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, позиції сторін, судом встановлено:

29 вересня 2021 року ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" видано наказ № 116-к/01-8 із змісту якого вбачається, що у зв`язку із отриманням повідомлення військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28.09.2021 р. № 1984, 1984/1 про залучення військовозобов`язаних до навчальних зборів, на підставі пункту 47 постанови КМУ від 07 грудня 2016 р. № 921, ОСОБА_1 (таб. № 63960), інженера І категорії відділу експлуатації підстанції Одеського регіонального центу обслуговування мережі Південного територіального управління мережі Дирекції експлуатації та розвитку мережі, з 29.09.2021 р. по 13.10.2021 р. увільнено від роботи на час проходження навчальних зборів у Збройних Силах України із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку на час зборів.

Відповідно до довідки від 18.10.2021 р. № 2110 за підписом військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_5 . Осадчого солдат ОСОБА_1 перебував на 15 денних навчальних зборах з підготовки резервістів оперативного резерву першої черги та військовозобов`язаних у В/Ч НОМЕР_1 в період з 29.09.2021 р. по 13.10.2021 р.

09 травня 2024 року ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" складено до ІНФОРМАЦІЯ_5 лист № 04-17-2-5-44 про відшкодування витрат на навчальні збори, в якому посилається на повторне надсилання листа. Зазначає, що на підставі повідомлення військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28.09.2021 р. № 1984, 1984/1 та наказу ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" від 29.09.2021 р. № 116-к/01-8 ОСОБА_1 як працівника підприємства (Південного територіального управління обслуговування мережі) направлено на навчальні збори.

Посилається на приписи частини 13 статті 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних і резервістів» від 23.11.2006 р. № 1644, Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних і резервістів, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 р. № 80, просить компенсувати підприємству витрати на виплату середньої заробітної плати згідно із розрахунком середня зарплата ОСОБА_1 за місяць 16776,76 грн, період перебування на зборах впродовж 29.09.2021 р. 13.10.2021 р., сума витрат яка підлягає відшкодуванню за період перебування на зборах (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) 10233,82 грн /8388,38 грн та 1845,44 грн ЄСВ 22%).

Додатком зазначено рахунок на компенсацію витрат.

Лист підписано начальником Департаменту обліку розрахунків по заробітній платі та операцій в регіонах.

Відповідно до рахунку на компенсацію витрат від 2021 р. роботодавцем є Південне ТУОМ ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО", платником ІНФОРМАЦІЯ_4 , підставою для сплати наказ від 29.09.2021 р. № 116-к/01-8; до сплати 10233,82 грн, з яких 8388,38 грн відшкодування середнього заробітку за період навчальних зборів ОСОБА_1 з 29.09.2021 р. 13.10.2021 р. /11 робочих днів, 5-денний робочий тиждень, 762,58 грн день/ та 1845,44 грн нарахування 22%.

Відповідно до довідки про середній заробіток військовозобов`язаного ОСОБА_1 , останньому впродовж липня 2021 року нараховано 16985,52 грн заробітної плати (22 фактично відпрацьованих робочих днів), впродовж серпня 2021 року нараховано 4366,71 (6 фактично відпрацьованих робочих днів), розмір внеску, що нараховує роботодавець на суму заробітної плати становить 22%. Середньоденний заробіток складає 762,58 грн.

Вказана довідка підписана начальником Центру розрахунку та обліку заробітної плати та містить посилання на те, що керуючись статтею 58-1 ГК України та пунктом 3.5 Статуту ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" здійснює діяльність без застосування печатки.

Відповідно до залишених АТ «УКРПОШТОЮ» на описі вкладення у цінний лист відмітках, вищезазначений лист, рахунок на компенсацію, довідку про середній заробіток, копію наказу про увільненні від роботи разом із довідкою про перебування на військових зборах ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_5 15.05.2024 р.

Відповідно до розрахункового листа ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" за вересень 2021 р. (підрозділ організації Дирекція експлуатації та розвитку мережі, Південне територіальне управління обслуговування мережі) ОСОБА_1 за поточний місяць нараховано 22282,47 грн

Фактичними підставами звернення із позовом до суду ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" визначено те, що на підставі повідомлення військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_5 Про навчання резервістів оперативного резерву першої черги та військовозобов`язаних на навчальні збори та наказу ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" працівника Позивача направлено на навчальні збори з 29.09.2021 р. по 13.10.2021 р., у той же час, приписи законодавства України передбачають, що підприємство продовжує здійснювати виплати призваним на збори резервістам з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

Втім, ІНФОРМАЦІЯ_3 , як особою, на яку покладено зобов`язання із здійснення відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов`язаним і резервістам призваним на збори, не здійснено відповідної компенсації по виплаті середньої заробітної плати працівника ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО".

Пред`являючи відзив ІНФОРМАЦІЯ_3 просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для ухвалення рішення у справі, посилається на те, що виплата середньої заробітної плати військовозобов`язаним за період зборів здійснюється за рахунок коштів Державного Бюджету України, втім роботодавець ОСОБА_1 мав право на отримання відповідного відшкодування у межах наявного бюджетного періоду (впродовж 2021 року), однак останній закінчився, відтак роботодавець втратив право на відшкодування; на те, що Південним територіальним управлінням обслуговування мереж не дотримано вимог Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, в частині оформлення відомостей на виплату середньої заробітної плати, як то підписання відомостей бухгалтером або керівником підприємства, натомість представлена Позивачем відомість підписана начальником Департаменту обліку та розрахунків по заробітній платі та операцій в регіонах, відомості включають нарахування 22% ЄСВ, натомість Інструкція не передбачає зазначення відповідних відомостей, відсутня проставлена печатка підприємства. Відтак, за відсутності дотримання вимог Інструкції у Відповідача відсутні правові підстави для врахування наданих відомостей та проведення виплат; те, що роботодавцем ОСОБА_1 є Південне територіальне управління обслуговування мереж, відтак стягнення має відбуватись на користь останнього, а не на користь ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО".

У представленій відповіді на відзив ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не здійснено перевірку відповідності представлених документів вимогам вищезгаданої Інструкції та не надано відмову у здійснені виплати на підставі цього; те, що Південне територіальне управління обслуговування мереж не є самостійною юридичною особою, а є одним із структурних підрозділів ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО", тобто роботодавцем для ОСОБА_1 є саме Позивач, який і здійснює нарахування та виплату заробітної плати.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За умовами статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю.

Відповідно до статті 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічне положення закріплено у статті 526 ЦК України. Так, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У частинах 1 та 2 статті 119 Кодексу законів про працю України зазначено, що на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України Про військовий обов`язок і військову службу і Про альтернативну (невійськову) службу, Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Згідно із приписами пункту 1 статті 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовозобов`язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов`язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Військовозобов`язаними у розумінні статті 1 наведеного Закону є особи, які знаходяться в запасі для комплектування Збройних Сил України і інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт по забезпеченню оборони держави.

Відповідно до частин 4, 9, 11, 13 статті 29 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній на час призову працівників позивача) час і строки проведення навчальних зборів військовозобов`язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до цього Закону. Військовозобов`язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов`язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов`язаних до визначених пунктів збору.

За призваними на збори військовозобов`язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Виплата середньої заробітної плати військовозобов`язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р. № 1644 «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам» (у редакції, чинній на час призову працівників позивача) виплата середнього заробітку військовозобов`язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Розрахунок середньої заробітної плати проводиться відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, виходячи із заробітку за два останні місяці.

Згідно із пунктами 7 та 8 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 р. № 80 (Інструкція) (у редакції, чинній на час призову працівників позивача), за військовозобов`язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах. Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв`язку з від`їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов`язаний.

Зазначеною Інструкцією передбачено, що виплата середнього заробітку військовозобов`язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами (пункт 11). Підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов`язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов`язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов`язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі і єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) (пункт 12).

Середній заробіток військовозобов`язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, відповідно до чинних нормативно-правових актів (пункт 13).

За умовами пункту 4.7 Інструкції з організації і проведення навчальних зборів з військовозобов`язаними у військових частинах і установах Збройних Сил України, затвердженої наказом Міноборони України від 11.11.2009 р. № 560 (у редакції, чинній на час призову працівників позивача), обласні військові комісаріати (військовий комісаріат Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_6 ) зобов`язані організувати: сповіщення і виклик за повістками у військові комісаріати заздалегідь відібраних для проходження навчальних зборів військовозобов`язаних для уточнення даних військового обліку; складання на військовозобов`язаних, що призиваються на навчальні збори, списків та видання наказу про проведення навчальних зборів; відпрацювання заявки на кошти, необхідні для організації проведення навчальних зборів, та своєчасне її подання до фінансових підрозділів; після закінчення навчальних зборів: відшкодувати витрати підприємствам (установам та організаціям), на яких працюють військовозобов`язані, призвані на навчальні збори, з виплатою середнього заробітку за весь період проведення навчальних зборів та урахуванням часу перебування у дорозі до місця проведення навчальних зборів і у зворотному напрямку.

Поряд із наведеним пункт 4.8 зазначеної Інструкції передбачає, що районні (міські) військові комісаріати відповідають за достовірність наданих відомостей про фактичний час перебування на навчальних зборах та внесення записів у документи військового обліку про проходження навчальних зборів, про зміну військово-облікових спеціальностей.

Відповідно до пункту 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 р. № 389, обласні військові комісаріати, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.

Поряд із наведеним Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30.03.2021 року № 1357-IX до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зокрема, статті 20, внесено зміни та слова військових комісаріатах замінено словами територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Враховуючи вищенаведені приписи законодавства, суд дійшов до висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_3 є особою, відповідальною за відшкодування витрат на оплату військовозобов`язаним працівникам, які проходили військові збори, середньої заробітної плати.

В свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідає за достовірність наданих відомостей про фактичний час перебування осіб на навчальних зборах.

Відповідно до дослідженої судом довідки від 18.10.2021 р. № 2110 за підписом військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_5 . Осадчого солдат ОСОБА_1 перебував на 15 денних навчальних зборах з підготовки резервістів оперативного резерву першої черги та військовозобов`язаних у В/Ч НОМЕР_1 в період з 29.09.2021 р. по 13.10.2021 р.

В процесі розгляду справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 не ставиться під сумнім факт видачі районним військовим комісаріатом відповідної довідки, так само не представлено доказів на спростування вказаних у довідці відомостей, відтак суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 перебував на 15 денних зборах з підготовки резервістів та військовозобов`язаних впродовж 29.09.2021 р. 13.10.2021 р.

Із представлених до матеріалів справи доказів вбачається, що роботодавцем ОСОБА_1 є ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО". При цьому Південне територіальне управління обслуговування мереж є його структурним підрозділом, що вбачається з дослідженого наказу ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" від 29.09.2021 р. № 116-к/01-8, за яким ОСОБА_1 впродовж 29.09.2021 р. 13.10.2021 р. увільнено від роботи на час проходження навчальних зборів у Збройних Силах України із збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку на час зборів.

Із представлених до матеріалів справи доказів вбачається, що ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" зверталось до ІНФОРМАЦІЯ_5 із відповідними, дослідженими в описовій частині рішення, документами стосовно відшкодування середнього заробітку військовозобов`язаного, призваного на збори.

Приписами статті 58-1 ГК України передбачено, що суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим (частина 1). Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб`єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом (частина 2). Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків (частина 3).

Приймаючи до уваги те, що законодавство України це взаємопов`язана та упорядкована система нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів, яке структурується від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили, враховуючи те, що Господарський кодекс України є актом вищої юридичної сили (закон, прийнятий Верховною Радою України), відносно Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов`язаних та резервістів, грошової виплати резервістам (яка затверджена наказом Міністерства оборони України), господарський суд доходить до висновку, що відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної.

Зважаючи на принцип превалювання сутності над формою, а також враховуючи те, що юридична особа приватного права має право організовувати власну структуру у будь-який не заборонений законом спосіб, який не завжди передбачає посаду із назвою «бухгалтер», довідка за підписом начальника Департаменту обліку розрахунків по заробітній платі та операцій в регіонах визнається судом належним доказом, на підставі якого підлягає здійсненню відшкодування середнього заробітку військовозобов`язаного, призваного на збори.

Так само як і зазначення у відповідній довідці розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не вважається судом недотримання приписів профільного законодавства, адже в даному випадку заявником здійснено конкретизацію заявленої до відшкодування суми.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить до висновку, що позивачем виконано вимоги наведених вище положень законодавства щодо надання відповідних документів про виплату його військовозобов`язаному працівнику ОСОБА_1 середнього заробітку за період знаходження на зборах впродовж 29.09.2021 р. 13.10.2021 р.

Проте з матеріалів справи вбачається, що всупереч положень чинного законодавства, ІНФОРМАЦІЯ_3 не здійснено відшкодування наведених витрат у загальному розмірі 10233,82 грн.

Доказів безпідставності заявлених Позивачем вимог чи необґрунтованості здійснених останнім розрахунків Відповідачем надано не було, так само як і не подано документів, що підтверджують виплату ПрАТ НЕК "УКРЕНЕРГО" спірної суми грошових коштів на час прийняття рішення у даній справі.

Законодавством не передбачена залежність компенсації середньої заробітної плати військовозобов`язаним від фактичного фінансування Відповідача чи випадки повного або часткового його звільнення від такого обов`язку.

Так, Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002, від 17.03.2004 р. № 7-рп/2004, від 01.12.2004 р. № 20-рп/2004, від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р. та у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 р. зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Вказана правова позиція, застосована до аналогічних правовідносин, також викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 р. в справі № 908/3349/16.

Відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України Європейський суд з прав людини наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Приписами частини 3 статті 4 Законом України Про судовий збір передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" до відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення 10233,82 грн заборгованості задовольнити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, Код ЄДРПОУ 00100227) 10233/десять тисяч двісті тридцять три/грн 82 коп. заборгованості та 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку статті 327 ГПК України.

Повний текст складено 03 грудня 2024 р.

Суддя С.Ф. Гут