Рішення № 123497165, 29.11.2024, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року Справа № 915/524/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши заяву, сформовану в системі «Електронний суд» 18.11.2024 (вх. № 14406/24 від 19.11.2024) Фізичної особи - підприємця Погорілого Дениса Миколайовича про ухвалення додаткового рішення, у справі

за позовом: Фізичної особи - підприємця Погорілого Дениса Миколайовича, АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", вул. Знаменська, буд. 4, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54037

про: стягнення 695 601,79 грн

Фізична особа - підприємець Погорілий Денис Миколайович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 04.05.2024 (вх.№5494/24 від 08.05.2024) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" заборгованості у розмірі 695 601,79 грн., яка складається з:

- 635 760,00 грн. - основний борг;

- 25 512,16 грн. - 3% річних;

- 34 329,63 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №115А-22 від 15.09.2022 в частині своєчасної оплати відповідачем за поставлену позивачем продукцію.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.11.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" на користь Фізичної особи - підприємця Погорілого Дениса Миколайовича 3% річних в розмірі 12 071, 92 грн., інфляційних в розмірі 36 513, 85 грн. та судовий збір у розмірі 1 507, 94 грн. В решті позову відмовлено.

Фізична особа - підприємець Погорілий Денис Миколайович звернулась до Господарського суду Миколаївської області із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 18.11.2024 (вх. № 14406/24 від 19.11.2024) про ухвалення додаткового рішення в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" на користь фізичної особи - підприємця Погорілого Дениса Миколайовича судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17 500, 00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" на адресу Господарського суду Миколаївської області подало клопотання про зменшення стягнення витрат на праничу допомогу № 3374/ю (вх. № 14730/24) в якому просить суд зменшити витрати на правничу допомогу по справі № 915/524/24 з 17 500, 00 грн. до 8 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

За положенням частини 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

У відповідності до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як вище зазначено, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Крім того, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 915/1788/21).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано:

- копію акту виконаних робіт від 12.11.2024;

-копію договору про надання правничої допомоги від 29.04.2024.

Так, 29.04.2024 між фізичної особою-підприємцем Погорілим Денисом Миколайовичем (клієнт) та Починком Олександром Ігоровичем (адвокатом), відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах. Передбачених цим договором, а саме:

- підготовка правової позиції та збір доказів для підготовки позовної заяви про стягнення оновної заборгованості за договором поставки № 115А-22 від 15.09.2022, укладеним з Державним підприємством «Миколаїіський авіаремонтний завод «НАРП» (з 16.02.2024 реорганізовано в ТОВ «Миколаївський авіаремонтний завол «НАРП», номер запису: 1010361120036006170), нарахування на суму заборгованості по періодам 3 % річних та інфляційних витрат;

- пошук та аналіз релевантного законодавства;

- з`ясування інших фактичних даних, якими будуть обґрунтовуватися позовні вимоги;

- пошук та аналіз актуальної судової практики;

- підготовка позовної заяви до суду першої інстанції, що включає в себе визначення підсудності розгляду позовної заяви, визначення складу учасників судового процесу, написання позовної заяви (з описом фактичних обставин справи та посиланням на норми матеріального та процесуального права), проведення розрахунків заборгованості, штрафних та компенсаційних витрат по кожному укладеному договору поставки, підготовка, копіювання, зшивання та надсилання документів з додатками в суд та підготовка пакету документів для відповідача;

- підготовка усіх процесуальних документів, необхідність подання яких виникне в ході розгляду справи (відповідь на відзив, письмові пояснення, клопотання, заперечення, заяв про компенсацію судових витрат тощо);

- вчинення інших необхідних процесуальних дій під час розгляду справи у суді першої інстанції (ознайомлення з матеріалами справи тощо);

- представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції та апеляційної інстанції (участь у судових засіданнях).

При цьому, клієнт залишає за собою право підпису документів підготовлених адвокатом від свого імені.

Відповідно до п. 4.1 договору вартість правничої допомоги, зазначеної в п. 1.1 цього договору, яка сплачується клієнтом на користь адвоката розраховується відповідно до фактичних витрат часу на підставі погодинної ставки у розмірі 2 500 грн./година.

Сторони домовились, що вартість правничої допомоги підготовка та представництво клієнта в кожному судовому засіданні, визначається виходячи з двох годин роботи адвоката та дорівнює 3000 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору оплата гонорару клієнтом здійснюється на підставі підписаного між сторонами акту виконаних робіт та не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дня наступного за днем фактичного виконання рішення суду та отримання клієнтом присуджених судом грошових коштів.

Відповідно до п. 4.3 договору за результатами виконання своїх зобов`язань сторони за договором складають акт виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

12.11.2024 між сторонами складено та підписано акт виконаних робіт на підтвердження факту виконання наступних робіт в рамках договору про надання правової допомоги від 29.04.2024:

1. Підготовка правової позиції та збір необхідних доказів для підготовки позовної заяви про стягнення основної заборгованості за договором поставки № 115А-22 від 15.09.2022, укладеним з Державним підприємством «Миколаїіський авіаремонтний завод «НАРП» (з 16.02.2024 реорганізовано в ТОВ «Миколаївський авіаремонтний завол «НАРП», номер запису: 1010361120036006170), нарахування на суму заборгованості по періодам 3 % річних та інфляційних витрат:

1.1 пошук та аналіз релевантного законодавства, пошук та аналіз актуальної судової практики щодо вирішення спорів; підготовка позовної заяви до суду першої інстанції, що включає в себе визначення підсудності розгляду позовної заяви, визначення складу учасників судового процесу, написання позовної заяви (з описом фактичних обставин справи та посиланням на норми матеріального та процесуального права), розрахунки заборгованості по кожній оплаті по договору, підготовка, копіювання, зшивання документів з додатками, вказана робота здійснювалась на протязі 3, 00 (трьох годин 00 хвилин) годин, що згідно п. 4.1 договору оплачується в розмірі 7500 грн.;

2. Підготовка та подання письмових пояснень, необхідність подання яких виникла після отримання відзиву ТОВ «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» по справі № 915/524/24 з наведенням додаткових мотивів та обґрунтувань для задоволення позовних вимог.

Вказана робота здійснювалась на протязі 2 (двох) годин, що згідно п. 4.1 договору оплачується в розмірі 5000 грн.

3. Підготовка та подання заяви про зменшення позових вимог по справі № 915/524/24, якою зменшено розмір позовних вимог у зв`язку з погашенням ТОВ «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» основної заборгованості по договору поставки № 115А-22 від 15.09.2022 та донараховано 3 % річних та інфляційних витрат з дати звернення до суду до 09.10.2024 включно.

Вказана робота здійснювалась на протязі 2 (двох) годин, що згідно п. 4.1 договору оплачується у розмірі 5000 грн.;

Загальна сума п.п. 1-3 даного акту виконаних робіт, яку зобов`язаний сплататити ФОП Погорілий Д.М. в рамках договору на користь адвоката Починка Олександра Ігоровича складає 17 500 грн. (сімнадцять тисяч п`ятсот) гривень.

Таким чином, загальна сума послуг за договором складає 17 500, 00 грн. та сплачується не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дня наступного за днем фактичного виконання ріщення суду по справі № 915/524/24 та отримання клієнтом присуджених судом грошових коштів.

Відповідачем подано до суду клопотання про зменшення стягнення витрат на правничу допомогу, при цьому, відповідачем не доведено неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги позивача.

Так, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, ціну позову, принципи диспозитивності та змагальності, а також з огляду на принципи пропорційності та розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в розмірі 8 225, 00 грн. (17 500,00 грн. х 47 %).

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву, сформовану в системі «Електронний суд» 18.11.2024 (вх. № 14409/24 від 15.11.2024) Фізичної особи - підприємця Погорілого Дениса Миколайовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, буд.4, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54037, код ЄДРПОУ 09794409) на користь Фізичної особи - підприємця Погорілого Дениса Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) витрат на правничу допомогу у розмірі 8 225, 00 грн.

3. В решті заяви відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК.

СуддяН.О. Семенчук