Вирок № 123489713, 04.12.2024, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/830/19

Провадження № 1-кп/726/10/24

Категорія 207

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисників-адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018260030000183 від 19.03.2018 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянин України, має вищу освіту, приватний підприємець, одружений, раніше не судимий, у вчиненні кримінального праволпорушення ппередбаченого ч.1 ст. 270 КК України, суд-

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду у повному обсязі, наступного змісту.

ОСОБА_6 , який діяв на підставі запису про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № НОМЕР_1 , згідно договору №793/5тс від 01.12.2017 року про надання в користування торговельного місця на території КП МТК «Калинівський ринок», отримав від КП МТК «Калинівський ринок» право на строкове платне користування торговельним місцем № 57, облаштованого торговельним об`єктом павільйоном, який є його власністю, для здійснення продажу килимових виробів та підлогового покриття.

01 березня 2018 року фізичними особами підприємцями ОСОБА_10 та ОСОБА_6 було подано заяву генеральному директору КП МТК «Калинівський ринок» ОСОБА_11 про переоформлення права користування торговельним місцем (павільйоном) № 58 на території КП МТК «Калинівський ринок», що розташований по вул. Калинівській, 13-А, в м. Чернівці, відповідно до якої з 02.03.2018 року право на користування торгівельним місцем № 58 належить ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_6 , будучи користувачем торгових павільйонів №№ 57, 58 на території КП МТК «Калинівський ринок», маючи безпосереднє право здійснювати за погодженням з Ринком за рахунок власних коштів реконструкцію, технічне переоснащення або інші поліпшення торговельного об`єкта, розміщеного на торговельному місці, що визначено п.3.1.3 договору №793/5тс від 01.12.2017 року про надання в користування торговельного місця на території КП МТК «Калинівський ринок», маючи намір на проведення ремонтних робіт у торговельних об`єктах №№ 57, 58, які знаходились у його користуванні, звернувся із заявою на проведення робіт та необхідними для цього документами до адміністрації КП МТК «Калинівський ринок», з метою отримання наряду-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт, керуючись Положенням про порядок проведення суб`єктами господарювання реконструкції або поліпшення торгівельних об`єктів та пунктів зберігання товарів на території КП МТК «Калинівський ринок», затвердженим наказом КП МТК «Калинівський ринок» № 97 від 17.04.2015 року, у відповідності до якого:

- п.1. Суб`єкт господарювання на підставі договору (угоди) про надання в користування торговельного місця та/або місця для зберігання товарів організовує свою діяльність на території Ринку і має право здійснювати за рахунок власних коштів реконструкцію або поліпшення торговельного об`єкта, розташованого на визначеному договором торговельному місці в порядку, що визначений цим Положенням;

- п.2. Для отримання погодження Ринку на проведення робіт, Користувач оформляє заяву, затвердженого зразка;

- п. 2.1. До заяви Користувач додає копії паспорта та діючого договору (угоди) про надання в користування торговельного місця, а також макет візуалізації запланованої реконструкції торговельного об`єкта.

Наказом КП МТК «Калинівський ринок» № 97 від 17.04.2015 року про затвердження Положення про порядок проведення суб`єктами господарювання реконструкції або поліпшення торгівельних об`єктів та пунктів зберігання товарів на території КП МТК «Калинівський ринок», п. 3 зазначається, що інженером з охорони праці ОСОБА_12 забезпечується проведення інструктажу та видача нарядів-допусків на проведення робіт.

Адміністрацією КП МТК «Калинівський ринок» в особі провідного інженера з охорони праці ОСОБА_12 , після розгляду заяви ОСОБА_6 та дослідження наданих ним документів до заяви, було видано наряд-допуск №195 від 13.03.2018 року на виконання тимчасових вогневих робіт, згідно з яким 19.03.2018 року з 08:00 год. до 20:00 год. повинні проводитись ремонтні роботи по встановленню перегородки в середині павільйону №58, ремонт металевих стелажів та встановлення металевого обладнання (стелажі, полки) павільйону №57. Відповідно до виданого наряду-допуску встановлено, що виконавцем робіт, зварником обраним приватним підприємцем, повинен бути ОСОБА_13 , який разом із ОСОБА_6 належним чином пройшли Інструктаж щодо заходів пожежної безпеки.

ОСОБА_6 , будучи особою, на яку покладено забезпечення вимог пожежної безпеки положень, які встановлюють норми і правила щодо запобігання виникненню пожеж, зокрема ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС № 1417 від 30.12.2014 року та інших нормативно-правових актів, нехтуючи дотриманням встановленими законодавством правилами пожежної безпеки, що стосуються попередження виникнення і поширення пожеж, з необережності, яка є злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг би їх передбачити, шляхом залучення до виконання електро-зварювальних робіт сторонньої особи, яка хоч і являється фахівцем у сфері зварювань, проте не вказана у наряді-допуску №195 від 13.03.2018 року, достовірно знаючи, що допуск такої особи до ремонтних робіт, участь в яких належно не затверджена адміністрацією КП МТК «Калинівський ринок» - заборонено, надав усну вказівку ОСОБА_14 проводити електро-зварювальні роботи, внаслідок яких 19.03.2018 року близько 13:00 год. відбулося загорання товарів, а саме килимових виробів, у приміщенні торгівельного павільйону № 25, який знаходився поряд з місцем проведення ремонтних робіт, що поширилося на суміжні торгівельні павільйони та спричинило неконтрольоване горіння, яке супроводжувалось знищенням матеріальних цінностей, що належать КП МТК «Калинівський ринок» знищенням 43 торгівельних павільйонів, та частково пошкодженям 7 павільйонів, чим заподіяв вказаному комунальному підприємству майнової шкоди у великому розмірі.

Згідно висновку експерта від 29.03.2019 року № 7-Б, вартість фактично виконаних робіт у торгівельному секторі № 5 у зв`язку з проведенням комплексу аварійно-відновлювальних робіт по ліквідації наслідків пожежі 19.03.2018 року складає 447233,27 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого, ч. 1 ст. 270 КК України, тобто у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно майнову шкоду у великому розмірі.

Разом із тим, будучи допитаним у судовому засіданні, ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 270 КК України категорично не визнав та пояснив, що будучи користувачем торговельних павільйонів №№ 57, 58 на Калинівському ринку, звернувся із заявою на проведення зварювальних робіт до адміністрації КП МТК «Калинівський ринок», та отримав наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт зварювальником ОСОБА_13 . Оскільки останній був зайнятий, він, у вихідний день ринку - 19.03.2018 року залучив до електро-зварювальних робіт фахівця в сфері зварювань ОСОБА_14 .. При цьому йому допомогав також ОСОБА_15 . Місце проведення електро-зварювальних робіт було забезпечено вогнегасником, пожежною ковдрою, а також у них була лійка з водою, перед зваркою зробили вологе прибирання дерев`яної підлоги в контейнері. Приблизно через півгодини після початку зварювальних робіт, вони побачили дим з сусіднього павільйону, намагалися його затушити, однак пожежа стрімко розповсюдилась і на інші торгівельні контейнери.

Вважає, що він виконав всі необхідні заходи пожежної безпеки, людина яка виконувала роботу мала на це право та відповідний досвід. Також вважає винною у пожежі адміністрацію Калинівського ринку, яка через свою злочинну недбалість не контролювала пожежну безпеку на ринку.

Крім цього пояснив, що на залучення до робіт зварювальника ОСОБА_14 мав право, оскільки записаний в наряді-допуску і погоджений з адміністрацією зварювальник Харін, був зайнятий. Ніяких інструктажів зі зварювальником ОСОБА_16 не проводилось. За день до проведення електро-зварювальних робіт він заходив у контейнер №24, який має спільну перегородку з його павільйонами, та попередив про те, що буде проводити зварювальні роботи, переніс коври, які були підперті на суміжну стіну, на якій планувалося зварювальні роботи, інших власників сусідніх контейнерів, в тому числі і № 25 він не попереджав про зварювальні роботи. Крім цього вказав, що на підлозі в контейнері №58 щілин не було, проте був проміжок між дахом та стіною з контейнером №24 розіміром 0,5 метра.

Крім того, ОСОБА_6 та адвокати, які діють в його інтересах, звернули увагу суду на те, що у даному кримінальному провадженні відсутні будь-які посилання на конкретні нормативні акти по пожежній безпеці, які були порушені обвинуваченим. Оскільки ст. 270 КК України за якою обвинувачується ОСОБА_6 є бланкетною, обвинувальний акт повинен містити конкретні пункти та статті нормативних актів, які були порушенні винною особою (закони, інструкції, статути, положення, стандарти, правила, вказівки).

Стверджують, що зміст показань свідків, потерпілого та інші докази, що надані суду прокурором свідчать лише про подію пожежу 19.03.2018 року, з осередком у приміщенні торгівельного павільйону № 25 сектору КП МТК «Калинівський ринок» та підтверджують факт проведення зварювальних робіт ОСОБА_14 , однак не містять обґрунтованих доказів наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю ОСОБА_6 і пожежею.

Вказував також, що поряд із контейнером було встановлено пожежний шкаф, у якому повинно було зберігатись обладнання для пожежогасіння, однак він був закритий на замок, а у подальшому виявилось, що у ньому не зберігалось будь-яких засобів.

Враховуючи викладене, просив суд виправдати його у зв`язку із недоведеністю в його діях складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив суду, що він є знайомим обвинуваченного, в неробочий день ринку 19.03.2018 року, він приїхав на КП МТК «Калинівський ринок» зі зварювальником ОСОБА_14 та ОСОБА_18 , допомогти обвинуваченому ОСОБА_6 під час проведення електро-зварювальних робіт в контейнері. Коли останній приїхав, зайшли в павільйон, він з ОСОБА_6 почали розбирати полиці, а ОСОБА_14 займався зваркою. Приблизно через 20 хвилин ОСОБА_6 крикнув, що побачив дим, і він також побачив дим зверху з сусіднього павільйону - за перегородкою, на якій проводилися зварювальні роботи. ОСОБА_6 почав вчиняти дії з метою потрапити до сусіднього павільйону та потушити пожежу, а ОСОБА_17 побіг до охорони ринку повідомити про даний факт. Після цього охоронець, взявши вогнегасник, почав гасити пожежу. Однак пожежу затушити не вдалося.

Вказує також, що місце проведення робіт було відкрите, контейнер складався тільки з металічного каркасу, перестінки та ролети були зняті. Суть робіт полягала у зварюванні елементів даного каркасу та, за попередніми їхніми оцінками повинно було зайняти декілька хвилин. Під час здійснення зварювальних робіт, на місці був вогнегасник, вода та протипожежне покривало, підлога була полита водою.

Наголошує, що місце де почалось горіння та задимлення, знаходилось у сусідньому контейнері. Вони відділені між собою суцільною металічною перешкодою, а тому, на його думку, туди не могли потрапляти іскри від зварювання. Також додав, що на його думку пожежа могла статись через порушення роботи електроприладів у сусідньому контейнері.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що на даний час він перебуває на пенсії та працював зварювальником близько 40 років. Обвинувачений попросив його за винагороду приварити декілька стійок у його контейнері в 5-му секторі КП МТК «Калинівський ринок», де продаються коври. Зранку 19.03.2018 року він разом з обвинуваченим та його товаришем ОСОБА_19 приїхали на КП МТК «Калинівський ринок» для проведення електрозварювальних робіт в контейнерах обвинуваченого 57,58, вказані павільйони мають спільні перегородки з павільйонами № 24 та 25. Вказав на те, що перед проведенням електрозварювальних робіт в контейнері він полив водою підлогу. Зварювальні роботи пройшли успішно. Однак через деякий час після закінчення робіт, присутні побачили дим, який виходив із сусіднього контейнера. При цьому контейнери були відділені між собою суцільною металічною перегородкою. Припускає, що пожежа могла виникнути через роботу електроприладів у сусідньому контейнері.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що станом на момент пожежі, він працював генеральним директором КП МТК «Калинівський ринок». Зазначив, що 19.03.2018 року у 5-му секторі на території ринку сталася пожежа. У зв`язку із вказаною пожежою, настали значні збитки, які покривались за рахунок підприємства. Також зазначив, що відповідальним за пожежну безпеку був він та є завідувач сектору. Перевірки щодо стану пожежної безпеки контролюючими органами проводились, однак значних порушень по 5-му сектору виявлено не було. Крім того зазначив, що КП МТК «Калинівський ринок» відповідає лише за дотримання вимог пожежної безпеки у адміністративних будівлях та спорудах. Безпосередньо за дотримання вимог пожежної безпеки в торгівельних павільйонах та контейнерах відповідають підприємці, що орендують торгівельні місця, на яких вони розташовані.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що на підставі посвідчення та свідоцтва, він, за зверненнями підприємців проводив електрозварювальні роботи на території ринку. На початку березня 2018 року до нього звернувся ОСОБА_6 та попросив провести зварювальні роботи у його контейнерах на території 5-го сектору КП МТК «Калинівський ринок». Після цього він пройшов інструктаж у інженера з охорони праці ОСОБА_12 , про що розписався. Однак, 19.03.202018 ОСОБА_13 захворів та, у зв`язку із цим, відмовив ОСОБА_6 у проведенні робіт, попросив перенести їх на інший день. Про те, що ОСОБА_20 запросив іншого зварювальника йому відомо не було. Наголосив, що перед проведенням електрозварювальних робіт приватний підприємець зобов`язаний прибрати всі горючі матеріали та прилеглу територію від сторонніх предметів, виконати захист горючих предметів та вологе прибирання, місце проведення робіт забезпечити засобами пожежогасіння та попередити власників сусідніх павільйонів про електрозварювальні роботи.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив суду, що на час виникнення вищеописаної пожежі, він працював начальником пожежної охорони КП МТК «Калинівський ринок». 19.03.2018 року в понеділок, в неробочий день ринку, в секторі №5 він виїхав на місце пожежі на пожежному автомобілі. Дув сильний вітер. Не було технічної можливості у повному обсязі гасити пожежу, у зв`язку із сильним тепловим випромінюванням.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив суду, що він працював пожежником та о 13:00 год. 19.03.2018 року прийшло повідомлення про задимлення, черговий ринку повідомив про пожежу, гасили пожежу піною та водою. Через деякий час, його забрала швидка допопомога.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив суду, що він працював старшим охоронцем на ринку та 19.03.2018 року близько 11:00 год. заступив на охорону 5-го сектору, в павільйонах №57,58 проводилися зварювальні роботи. Вказав на те, у праціників був наряд на проведення цих робіт. Зазначив, що роботи об 11:00 год. вже велися та під час робіт там знаходився власник контейнера, зварювальник та його помічник. Близько 13:00 год. сталося загоряння. Вказує, що йому невідомо про причини пожежі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив суду, що він працював охоронцем на ринку та об 11:00 год. 19.03.2018 року заступив охороняти 5-й сектор ринку, де продають килими. Вказує на те, що у контейнері обвинуваченого проводилися зварювальні роботи, а саме варили стелажі для килимів. Він та ще один охоронець перевіряли допуски на проведення вказаних робіт, які були в наявності. Також він бачив, що у робітників були вогнегасники, вода, вогнетривке покривало та інші засоби. Зазначив, що він та інші охоронці біля даного контейнера патрулювали, через певний час до нього підбіг товариш обвинуваченого та повідомив йому, що почалася пожежа та горять коври, він побачив дим. Після цього вони обмежили рух транспорту та викликали пожежну.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснив суду, що він працював охоронцем на ринку та об 11:00 год. 19.03.2018 року заступив охороняти 5-й сектор ринку. Вказує на те, що у контейнері обвинуваченого проводилися зварювальні роботи. Він та ще один охоронець перевіряли допуски на проведення вказаних робіт, які були в наявності. Також перевіряли наявність необхідного протипожежного обладнання, яке було наявним, були вогнегасники, вода, протипожежне покривало та інші засоби. Коли стало відомо про пожежу, допомагав її тушити, однак вже було пізно.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що вона працювала інженером з охорони праці на КП МТК «Калинівський ринок», в її обовязки входить організація і контроль охорони праці на підприємстві. Вказала на те, що зварювання це підвищено-небезпечна діяльність. Зазначила, що приватний підприємець звертався до завідувача торгового сектору шляхом написання заяви про проведення електрозварювальних робіт, яка була зареєстрована, після того як підприємець самостійно визначив виконавця цих робіт. Потім йому було надано наряд-допуск на проведення робіт, а також проведено інструктаж з підприємцем та виконавцем робіт. Крім цього, вказала на те, що є відповідний журнал, в якому розписуються користувач торгівельного місця та виконавець робіт, який подає: диплом, паспорт та відомості про пройдений інструктаж один раз на рік. Зазначила, що на ринку є свій зварювальник, проте він не виконує роботи для користувачів торгівельних місць. Також суду пояснила, що в наряді-допуску на проведення електрозварювальних робіт в павільйонах №57,58 5-го сектору був записаний ОСОБА_13 як виконавець робіт та користувач торгівельних місць ОСОБА_6 , які розписалися. Особу, яка не зазначена у наряді, не може бути допущено до зварювальних робіт. Безпосередньо ОСОБА_13 повинен був проводити електрозварювальні роботи в павільйонах №57,58 5-го сектору. Обвинувачений зобов`язаний був забезпечити місце проведення робіт засобами пожежогасіння, прибрати всі горючі матеріали та прилеглу територію від сторонніх предметів, поставити додаткові щити та повідомити власників сусідніх контейнерів про проведення зварювальних робіт, щоб вони винесли товар з павільйонів. Крім того зазначила, що КП МТК «Калинівський ринок» відповідає лише за дотримання вимог пожежної безпеки у адміністративних будівлях та спорудах. Безпосередньо за дотримання вимог пожежної безпеки в торгівельних павільйонах та контейнерах відповідають підприємці, що орендують торгівельні місця на яких вони розташовані.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснив суду, що він працював водієм пожежної машини на МТК « ІНФОРМАЦІЯ_2 », 19.03.2018 року близько 13:00 год. почув по рації, що у 5-му секторі КП МТК «Калинівський ринок» сталося загоряння, він разом з пожежниками, які були на чергуванні, а саме ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , приїхали на місце пожежі, зупинившись за 20 метрів до вогню, закинули рукави та почали гасити пожежу піною разом з водою, яку подавали з річки та викликали підмогу з МНС.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 пояснив суду, що на той час він працював старшим контролером-касиром 5-го сектору. Зазначив, що 19.03.2018 року він був вихідний та йому зателефонував черговий, який викликав його на місце пожежі. Вказав на те, що він прибув на місце та побачив сильне задимлення, яке було видно в кінці ряду, де продають килими. Зазначив, що наряд на виконання зварювальних робіт був виписаний інженером з охорони праці. Того дня, ніхто інший не проводив зварювальних робіт. Вказав також, що замість підлоги у контейнері було розміщено піддони. Контейнери в 5-му секторі, де сталася пожежа, були відгороджені один від одного металевими листами. В день, коли сталася пожежа, був сильний вітер, тому на його думку іскри від зварювання могли потрапити в сусідній контейнер через щілини в підлозі. Зазначає, що він брав участь у тушінні пожежі, допоки не пошкодив ногу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 пояснив суду, що на той час він працював контролером-касиром 5-го сектору. Зазначив, що 19.03.2018 року із телефонного дзвінка йому стало відомо про пожежу. Прибувши на місце, він брав участь у її гасінні. Того дня був сильний вітер, було холодно і йшов сніг.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_31 надав пояснення згідно експертизи та вказав, що згідно наданих на дослідження документів, вартість фактично виконаних робіт у торгівельному секторі №5 у зв`язку з проведенням комплексу аварійно-відновлювальних робіт по ліквідації наслідків пожежі 19.03.2018 року складала 447233,27 грн. Разом з тим зазначив, що ним заявлялось клопотання про надання додаткових документів та у зв`язку із цим не всі витрати по ліквідації пожежі могли бути досліджені та враховані при складанні висновку.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України, сторона обвинувачення посилається на такі докази, які були безпосередньо дослідженні під час судового розгляду, а саме:

- витягом з ЄРДР про кримінальне провадження №12018260030000183 від 19.03.2018 року за кваліфікацією ч. 1 ст. 270 ККУ, відповідно до фабули якого: ОСОБА_6 надав усну вказівку ОСОБА_14 проводити електро-зварювальні роботи, внаслідок яких 19.03.2018 року о 13:00 год. відбулося загорання товарів, а саме: килимових виробів, у приміщенні торгівельного павільйону АДРЕСА_2 , який знаходився поряд з місцем проведення ремонтних робіт, що поширилося на на суміжні торгівельні павільйони та спричинили неконтрольоване горіння, яке супроводжувалося знищенням матеріальних цінностей, що належать КП МТК «Калинівський ринок» - 43 торгівельних павільйони, ще 7- частково пошкоджені, чим заподіяв вказаному комунальному підприємству майнової шкоди у великому розмірі на суму збитків 559418,74 грн.;

- рапортом інспектора чергового ОСОБА_32 начальнику Садгірського ВП Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області від 19.03.2018 року, відповідно до фабули якого: 19.03.2018 року зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що по АДРЕСА_3 , в районі продажу килимів на МТК «Калинівський ринок» виникла пожежа. Виїздом встановлено, що в торгівельному павільйоні № 5758, який належить ОСОБА_33 проводились зварювальні роботи, під час яких відбулось займання товарів. Пожежу локалізовано, площа займання складає 1000 кв.м.

- заявою ОСОБА_34 , якою він дає дозвіл на огляд т/с № 5 МТК «Калинівський ринок»;

- протоколом огляду місця події від 19.03.2018 року з планом схемою пошкоджених пожежою торгівельних павільйонів, зафіксований на відеокамеру марки «Sony», проведеного заступником начальника СВ Садгірського ВП Чернівецького відділу ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_35 ;

- копією розпорядження Чернівецького міського голови № 292-к від 29.12.2027 року та № 1606-к від 29.12.2027 року, з якої вбачається, що ОСОБА_11 був призначений генеральним директором МТК «Калинівський ринок» з 03.04.2017 року, тобто у час, коли відбувалась пожежа, а також у подальшому, до 31.12.2020 року;

- довідкою КП МТК «Калинівський ринок» №1942 від 28.12.2018 року, згідно якої внаслідок пожежі 19.03.2018 року у секторі № 5 ринку на майданчику продажу килимових виробів та підлогового покриття було знищено інвентар та комунікації, торговельний майданчик став непридатним до використання. Вартість відновленого інвентаря та виконаних робіт склала 559418,74 грн., які використано з резервного фонду та використані для покриття збитків комунального підприємства у зв`язку з проведенням комплексу аварійно відновлювальних робіт по ліквідації наслідків пожежі 19.03.2018 року у торговельному секторі №5 КП МКП «Калинівський ринок»;

- актом обстеження основних засобів у торгівельному секторі №5 для визначення збитків, завданих комунальному підприємству під час пожежі від 23.03.2018 року, згідно якого в результаті обстеження встановлено: - знищено інвентар, а саме: вогнегасники ВП-100 2 шт.; вогнегасник ВП-5 1 шт.; сокира 1 шт.; лом 1 шт.; багор 1 шт.; - знищена частина ЗТП 630 кВ №720/6 (інв. №10333670); - знищена частина системи відеоспостереження т/с №5 (інв. №10442935); - знищена частина радіотрансляційної лінії (інв. №10330103); - для приведення торгівельного майданчика до належного стану слід виконати демонтаж знищених вогнем торговельних об`єктів та розчистити майданчик для проведення відновлювальних будівельно-монтажних робіт;

- наказом Генерального директора КП МТК «Калинівський ринок» № 40 та № 41 від 20.03.2018 року про організацію роботи комісії для визначення торгівельних міссь у секторі № 5 ринку, які пошкоджені під час пожежі 19.03.2018 року, а також розслдіування факту та причин пожежі;

- наказом Генерального директора КП МТК «Калинівський ринок» № 97 від 25.07.2018 року використання коштів резервного фонду в сумі 559 418,74 гривень для покриття збитків комунального підприємства у зв`язку із проведенням комплексу робіт по ліквідації наслідків пожежі;

- рішенням Чернівецької міської ради № 1174 від 29.03.2018 року про виплату за рахунок обігових коштів КП МТК «Калинівський ринок» поворотної фінансової допомоги суб`єктам господарювання користувачам торгівельних місць у т/с № 5, які постраждали внаслідок пожежі, виходячи з вартості робіт на відновлення торгівельних об`єктів із розрахунку 3525 гривень за 1м.кв та площі торгівельного місця відповідно до укладених договорів;

- листом слідчого СВ Садгірського ВП Чернівецького відділу ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_36 № 176/123/41/05-2019 від 11.01.2019 року, листом-відповіддю Генерального директора МТК «Калинівський ринок» ОСОБА_37 від 15.01.2019 року № 65, аналізом рахунку за 2018 рік та журналом проводок за 01.01.2018-31.07.2018 рік де вказано про підтвердження суми збитків комунального підприємства у зв`язку із проведення робіт по ліквідації наслідків пожежі на загальну суму 559418,74 гривень;

- протоколом додаткового огляду місця події від 20.03.2018 року, проведеного слідчим СВ Садгірського ВП Чернівецького відділу ГУНП в Чернівецькій області Скрипником, згідно якого об`єктом огляду являється сектор № 5 КП МТК «Калинівський ринок», що розташований за адресою м. Чернівці вул. Калинівська, 13-А. Вхід в сектор здійснюється через металеві ворота від тротуару (вхід №1). Безпосередньо біля воріт з лівого боку знаходиться приміщення торгового павільйону, яке на момент огляду пошкоджене внаслідок дії високих температур та вогню. За павільйоном по ліву сторону розташовані торгові павільйони, на яких відсутня нумерація. Дані павільйони сконструйовані з металу та пошкоджені внаслідок дії високих температур. В павільйонах (контейнерах) наявні залишки килимів, що пошкоджені вогнем. На момент огляду павільйони облиті водою внаслідок пожежогасіння. По правий бік торгового сектору наявні 3 ряди, в яких розташовані торгові павільйони (контейнери) по продажу килимів. Проходи в даних рядах бетонні та вкриті водою внаслідок пожежогасіння. Павільйони пошкоджені внаслідок пожежі та термічної дії високих температур.

В ряду № 1 по праву та ліву сторони розміщені торгові павільйони в кількості яких неможливо встановити на момент огляду у зв`язку з їх частковим знищенням і пошкодженням. Загальна довжина торгових рядів до входу в сектор № 2 становить приблизно 150 м. На момент огляду в торгових рядах продовжують тліти коври та продовжуються проводитись пожежогасні роботи.

В ряду № 2 по праву та ліву сторони наявні торгові павільйони, які знищені внаслідок дії вогню та пожежогасіння. Металеві контейнери даних павільйонів частково знищені і пошкоджені. За схемою торгового сектору, яку надано під час проведення першопочаткового ОМП можна встановити, що це контейнери № 57, 58.

В даних контейнерах за зовнішнім оглядом можна встановити, чи велись роботи з використанням електроустаткування.

На землі вказаних контейнерів наявні електроди та частини використаних під час робіт частини металевих конструкцій та приладів. Дані предмети позначені під час ОМП номерами 1,2,3,4,5,6,7,8. Далі в торговому ряду № 2 бетонне та асфальтоване покриття дороги вкрите водою. По всій території торгового ряду № 2 наявні частини обгорілих та пошкоджених килимів та приладдя для торгівлі і обслуговування павільйонів. При огляді торгового ряду № 3 сектору № 5 КП МТК «Калинівський ринок» бачимо, що права сторона торгового ряду, на якій розміщено біля 7 кіосків, знищена вогнем повністю, металеві конструкції павільйонів повалені на землю, на якій також наявні частини килимів та металевого, металопластикового покриття. Права сторона торгового ряду №3 пошкоджена тільки в верхній частині павільйонів, де відбулось тільки плавлення металопластикового покриття павільйонів. Майно, що знаходиться в середині контейнерів не пошкоджене. Під час ОМП виявлено та вилучено: - відрізки електропроводів разом з оплавленими залишками електропроводів (захисної апаратури -автоматики), що позначені №1-2 та знаходяться зправа від входу в сектор №5 (II ряд, в контейнері № 58 зправа від входу до нього (вірогідно в місці розташування електролічильника)). До протоколу додано фотоілюстрації пошкодженого майна;

- актом про пожежу від 19 березня 2018 року, згідно якого за адресою АДРЕСА_3 , на КП МТК «Калинівський ринок», виникла пожежа у павільйонах з продажу килимів та підлогового покриття сектору № 5. Пожежу було виявлено 19 березня 2018 року о 13 год. 25 хв. Повідомлення про пожежу надійшло 19.03.2018 року о 13 год. 29 хв. до пожежно-рятувальних підрозділів від гр. ОСОБА_38 . До гасіння пожежі залучалися сили та засоби 23 од. техн., 66 чол. о/с, працювало 12 ланок ГДЗС, 48 чол. о/с, 110 хв., подано 12 стволів СПРК - 366Т. Пожежу ліквідовано о 19 год. 05 хв. 19 березня 2018 року. Пожежею знищено 49 торгівельних павільйонів, товар. Пожежою пошкоджено 14 торгових павільйонів;

- технічним висновком №12/14/03-2018 від 21 березня 2018 року по причині пожежі, яка мала місце 19 березня 2018 року в торгівельних павільйонах КП МТК «Калинівський ринок», за адресою: м. Чернівці, вул. Калинівська, 13-А, згідно з яким 19 березня 2018 року об 13 год. 29 хв. до ОКЦ Управління ДСНС України у Чернівецькій області надійшло повідомлення про сильне задимлення на території Калинівського ринку (в районі продажу килимів). Виїздом на місце встановлено, що на території КП МТК «Калинівський ринок» в секторі № 5 виникла пожежа в торгівельних павільйонах з продажу килимів та підлогового покриття. Аналіз наявних версій виникнення пожежі і результати огляду місця пожежі дають змогу стверджувати, що найбільш імовірною причиною пожежі, яка мала місце 19 березня 2018 року в торговельному павільйоні, за адресою: АДРЕСА_3 , є порушення правил пожежної безпеки під час проведення електро-газозварювальних робіт;

- листом заступника начальника ЧМВ Управління ДСНС України в Чернівецькій області № 15/292 від 23.03.2018 року та доданих до нього письмових документів, згідно з яким, остання планова перевірка на КП МТК «Калинівський ринок» з питань пожежної безпеки проводилась у період із 18 по 24 жовтня 2016 року. За наслідками перевірки складено акт від 24.10.2017 року № 422, вручено керівнику припис від 24.10.2017 року № 422 на усунення виявлених порушень до виконання заплановано 32 заходи.

- відеозаписом з камер відоспостереження 5-го сектору КП МТК «Калинівський ринок», що по вул. Калинівській, 13-а в м. Чернівці, на якому зафіксовано присутність осіб у павільйоні № 58, який належить приватному підприємцю ОСОБА_6 , та їхні спроби тушіння пожежі, яка виникає;

- копією паспорту, посвідчення № НОМЕР_2 , диплому НОМЕР_3 , свідоцтва про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій ОСОБА_13 , кий повенен був проводити зварювальні роботи;

- план-схемою торгівельного сектору №5 КП МТП «Калинівський ринок», де відмічені пошкоджені пожежею торгівельні павільйони та їх розміщення;

- актом обстеження торгового майданчику в секторі №5 для визначення торговельних місць, об`єкти на яких пошкоджені під час пожежі 19.03.2018 року, встановлено, що знищено повністю та не підлягають відновленню об`єкти на наступних торгівельних місцях: 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 43, 59-а, 59-р, 89, 61, 62-р, 62-а, 63, 87-а, 87-р, 87-б, 120, 121, 122, АДРЕСА_4 частина); пошкоджені частково та потребують зовнішнього ремонту (обшивка, ролети, дах) об`єкти на наступних торгівельних місцях: 85, 86, 115, 116, 117-а, 117-р, 118-а, 118-р (1/2 частина);

- нарядом-допуском на виконання тимчасових вогневих робіт №195 від 13.03.2018 року, виданого п/п ОСОБА_6 на виконання зварювальних робіт та використання електро інструмента, а саме: здійснення ремонтних робіт у павільйонах № 57, 58 торгівельного сектору №5, зокрема встановлення перегородки, ремонт металевих стелажів, встановлення торговельного обладання (стелажі, полки) в період з 13.03.2018 року по 24.03.2018 року з 15:00 по 20:00 год., та по понеділках з 08:00 год. по 20:00 год. Крім цього розяснено заходи забезпечення пожежної безпеки та відповідальна особа за пожежну безпеку за місцем проведення робіт є приватний підприємець ОСОБА_6 , а виконавець робіт ОСОБА_13 ;

- журналом реєстрації нарядів-допусків на проведення робіт, де під номером 195 внесено відомості про видячу наряду-допуску для проведення робіт ОСОБА_6 ;

- переліком власників торговельних об`єктів з інформацією про страхування торговельного об`єкту від вогневих ризиків, з якого вбачається, що жоден із 51 постраждалого внаслідок пожежі користувача торгівельних контейнерів не застрахував торгівельний об`єкт від вогневого ризику;

- договорами про надання в користування торговельних місць на території КП МТК «Калинівський ринок», у секторі, який постраждав від пожежі, укладених між підприємцями та КП МТК «Калинівський ринок»;

- наказом № 150 від 19.06.2015 року в.о. генерального директора КП МТК «Калинівський ринок» про призначення відповідальних осіб за протипожежний стан на підприємстві, зокрема ОСОБА_29 завідуючого торговим сектором № 5;

- наказом в.о. генерального директора КП МТК «Калинівський ринок» № 97 від 17.04.2015 року про затвердження Положення про порядок проведення суб`єктами господарювання реконструкції або поліпшення торговельних об`єктів та пунктів зберігання товарів на території КП МТК «Калинівський ринок» та додатками до нього. ОСОБА_12 наказано забезпечити своєчасне проведення інструктажу, видачу нарядів-допуску на проведення робіт.;

- посадовою інструкцією начальника об`єктової пожежної охорони № 197, затвердженої в.о. генерального директора КП МТК «Калинівський ринок» ОСОБА_39 20.04.2012 року де визначено права та обов`язки посадової особи;

- посадовою інструкцією заступника генерального директора № 224, затвердженої в.о. генерального директора КП МТК «Калинівський ринок» ОСОБА_39 30.05.2014 року де визначено права та обов`язки посадової особи;

- договором на постійне обов`язкове обслуговування від 27.02.2017 року, укладеного між КП МТК «Калинівський ринок» та ДПРЗ Управління ДСНС України у Чернівецькій області;

- посадовою інструкцією старшого контролера-касира торгового сектора № 191, затвердженої в.о. генерального директора КП МТК «Калинівський ринок» ОСОБА_40 02.09.2011 року де визначено права та обов`язки посадової особи;

- заявою на переоформлення права користування торгівельним місцем № 58 із користувача ОСОБА_10 на ОСОБА_6 від 01.03.2018 року;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 04.05.2018 року, згідно з яким старший слідчий СВ Садгірського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_41 ознайомився із документами, які знаходяться у володінні КП МТК «Калинівський ринок» а також вилучив наряд-допуск №1495 від 19.12.2017 на виконання тимчасових вогневих робіт, наряд-допуск №68 від 25.01.2018 на виконання тимчасових вогневих робіт, наряд-допуск №195 від 13.03.2018 на виконання тимчасових вогневих робіт, наказ №150 від 19.06.2015, наказ №97 від 17.04.2015, посадову інструкцію начальника ОПО №197, посадову інструкцію провідного інженера з ОП №238, посадову інструкцію заступника генерального директора №22, договори№72Д від 27.02.2017, №258д від 04.10.2017, №242д від 22.09.2017, №205д від 15.08.2017, №74д від 12.02.2018, повідомлення по технічній документації 5-го сектору та постановою про визнання вилучених документів речовими доказами від 04.05.2018 року;

- нарядом-допуском на виконання тимчасових вогневих робіт №68 від 25.01.2018 року, виданого п/п ОСОБА_6 на виконання зварювальних робіт та використання електро інструмента, а саме: ремонту та встановлення торгівельної вітрини у павільйоні № 57, торгівельного сектору №5;

- посадовою інструкцією провідного інженера з охорони праці № 238, затвердженої в.о. генерального директора КП МТК «Калинівський ринок» ОСОБА_42 31.12.2015 де визначено права та обов`язки посадової особи;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.05.2018 року, згідно якого з Чернівецького МВ УДСНС України в Чернівецькій області були вилучені: - припис №422 від 24.10.2016 року; - акт № 422 від 24.10.2016 року; довідка про відсутність супровідних документів;

- актом №422 від 24.10.2016 року, складеним за результатами планової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, технічної та пожежної безпеки КП МТК «Калинівський ринок», яким встановлено порушення вимог протипожежної безпеки, в тому числі у торгівельному секторі №5, зокрема біля пожежного водоймища не встановлено покажчик (об`ємний зі світловим або плоский із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесеними на літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води у кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми;

- приписом №422 від 24.10.2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, технічної безпеки цивільного захисту, а саме: торгівельний сектор №5 відповідно до Розділу V п.2.1 НАПБ А. 01.001-2015 біля пожежного водоймища встановити покажчик (об`ємний зі світловим або плоский із застосуванням світло відбивних покритів) з нанесеними на них літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води у кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми зі строком виконання до 01.03.2017 року;

- висновком експерта №1034-К від 26.09.2018 року, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_6 в наряді-допуску № 195 від 13 березня 2018 року на виконання тимчасових вогневих робіт - виконані ОСОБА_6 . Підписи від імені ОСОБА_12 в наряді-допуску № 195 від 13 березня 2018 року на виконання тимчасових вогневих робіт - виконані ОСОБА_12 . У зв`язку із недостатньою кількістю експериментальних зразків та відсутністю вільних зразків підпису ОСОБА_13 , а також зі значною варіаційністю наданих зразків підпису ОСОБА_13 , вирішити питання про те, ким, ОСОБА_13 чи іншою особою виконано підпис від імені ОСОБА_13 у наряді-допуску №195 від 13 березня 2018 року на виконання тимчасових вогневих робіт не виявляється можливим.

У зв`язку із транскрипційною неспівставністю досліджуваного підпису від імені ОСОБА_13 , у наряді-допуску № 195 від 13 березня 2018 року на виконання тимчасових вогневих робіт, та зразків підписів ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , а також з відсутністю їх вільних зразків підписів, відповісти на питання, про те, ким, ОСОБА_6 , ОСОБА_12 чи іншою особою виконано підпис від імені ОСОБА_13 в розділі: «Інструктаж, щодо заходів безпеки отримав, з переліком протипожежних заходів, що необхідно виконати, ознайомлений:» у наряді-допуску № 195 від 13 березня 2018 року на виконання тимчасових вогневих робіт не виявляється можливим;

- висновком експерта №19/14-2/11-СЕ/18 від 09.07.2018 року про проведення судової металографічної експертизи, якою встановлено, що надані фрагменти електричних провідників та елементи електротехнічної арматури надалі - відповідно об`єкти №№ 1-12. Об`єкти №№ 1-9, 12 виготовлені з металу червоно-коричневого кольору, що не притягується полем постійного магніту, за зовнішніми ознаками схожого на мідь (далі - мідні). Зазначені об`єкти мають ознаки нашарування продуктів горіння, що свідчить про те, що фрагменти провідників тривалий час перебували в зоні температурного впливу. Захисна ізоляція об`єктів №№ 1-9, 12 відсутня.

Висновком встановлено, що на наданих на дослідження фрагментах електричних провідників оплавлень, які відповідають таким, що виникли внаслідок дії токів короткого замикання, не виявлено;

- довідкою Чернівецького обласного центру з гідрометеорології від 10.10.2018 року № 40/04-12/204, згідно якої за даними спостережень метеостанції Чернівці 19 березня 2018 року спостерігалась хмарна погода, слабкий сніг відмічався з перервами в період 20 год. 00 хв. до 20 год. 45 хв., загальна кількість опадів за добу становила 0,2 мм. Вітер східного та південно-східного напрямку, середня швидкість 2-6 м/с, максимальні пориви 8 м/с. Мінімальна температура повітря вночі становить 10° морозу, максимальна температура повітря вдень - 6° морозу. Метеорологічна видимість 3,3 - 40 км. Станом на 08-00 год., висота снігового покриву становила 24 см.;

- листом генерального директора КП МТК «Калинівський ринок» № 1600 від16.10.2018 року та ескізами типового модуля, де зазначено, що торгівельні об`єкти є власністю користувачів торгівельних місць, план приміщень на них не розроблявся, однак, вони влаштовані відповідно до ескізу типового модуля для павільйона т/с № 5;

- планом-схемою розташування камер відеоспостереження на території 5 торгівельного сектору та протоколом огляду та перегляду відеозапису від 27.10.2018 року при перегляді відеозапису в судовому засіданні «1_06_R_20180319100400» встановлено, що камера відеоспостереження встановлена в одному з рядів 5-го сектора. На початок огляду у лівому нижньому куті наявна позначка 508-3, що означає номер камери та у правому верхньому куті часова позначка, що відповідає реальному часу 10:04:00 год. 19.03.2018 року. На часовій позначці у правому верхньому куті 10:04:15 з`являються три особи чоловічої статі, всі одягнуті у одяг темного кольору. У одного з чоловіків наявний при собі предмет схожий на зварювальний апарат та інші предмети, походження яких не можна встановити з огляду на якість відео. На часовій позначці у правому верхньому куті 10:10:16 один з вищевказаних чоловіків відчиняє контейнер № 57 або № 58, після чого всі у трьох заходять туди. На часовій позначці у правому верхньому куті 10:15:48 один з чоловіків з контейнеру виносить предмети схожі на планки для полиць та ставить їх у проході.

При перегляді відеозапису в судовому засіданні «1_01_R_20180319132000» встановлено, що камера відеоспостереження встановлена в одному з рядів 5-го сектора. На початок огляду у лівому нижньому куті наявна позначка 507-4, що означає номер камери та у правому верхньому куті часова позначка, що відповідає реальному часу 13:20:00 год. 19.03.2018 року. Так, на часовій позначці у правому верхньому куті 13:23:32 до одного з контейнерів підходить особа чоловічої статі, одягнений у чорну куртку та темні штани. Намагається відчинити контейнер. На часовій позначці у правому верхньому куті 13:23:41 заходить до контейнеру та через декілька секунд виходить. На часовій позначці у правому верхньому куті 13:23:59 вищезазначений чоловік починає ломати ролети у сусідньому контейнері, входить до нього. Зверху над контейнерами з`являється невеликий дим - чорного кольору. На часовій позначці у правому верхньому куті 13:24:15 виходить з контейнера у який потрапив через зламані ролети та прямує з зони дії камери спостереження, однак через декілька секунд повертається туди ж, вже тимаючи у руках предмет схожий на лійку. Над контейнерами з`являється полум`я. На часовій позначці у правому верхньому куті 13:25:29 у зоні дії камери зі сторони її розташування з`являється чоловік, одягнутий у куртку тємно-сірого кольору, чорну шапку та темні штани. Прямує до вищевказаного чоловіка з лійкою, при цьому розмахуючи руками. Над контейнерами з`являється яскраве полум`я. На часовій позначці у правому верхньому куті 13:25:46 у зоні дії камери зі сторони її розташування з`являється чоловік одягнутий у куртку темного кольору з наявною на ньому смугою помаранчевого кольору. В руках тримає вогнегасник. Направляється до інших чоловіків, які в цей час вже витягують килимові вироби з відчинених контейнерів. На часовій позначці у правому верхньому куті 13:26:22 чоловік одягнутий у куртку темного кольору з наявною на ньому смугою помаранчевого кольору говорить з кимось по телефону. Над контейнерами стрімко підіймається густий дим чорного кольору та вогонь. На часовій позначці у правому верхньому куті 13:26:59 у зоні дії камери з`являються працівники охорони. На часовій позначці у правому верхньому куті 13:28:04 пожежа стрімко охоплює сусідні контейнери.

При перегляді відеозапису «2_02_R_20180319132000» встановлено, що камера відеоспостереження встановлена в одному з рядів 5-го сектора. На початок огляду у лівому нижньому куті наявна позначка 507-5, що означає номер камери та у правому верхньому куті часова позначка, що відповідає реальному часу 13:20:00 19.03.2018 при перегляді відеозапису суд бачить те, що і при перегляді відеозапису «1_01_R_20180319132000», однак з більш дального ракурсу.

При перегляді відеозапису «7_06_R_20180319130000» встановлено, що камера відеоспостереження встановлена в одному з рядів 5-го сектора. На початок огляду у лівому нижньому куті наявна позначка 508-3, що означає номер камери та у правому верхньому куті часова позначка, що відповідає реальному часу 13:00:00 19.03.2018 камера відеоспостереження виходить на прохід, праворуч наявні контейнери № 57-58, ліворуч кутовий контейнер №59. Так, на часовій позначці у правому верхньому куті 13:07:10 до одного з контейнерів підходить особа чоловічої статі одягнений у чорну куртку та темні штани. Заходить до даного контейнеру. В подальшому вже троє осіб стоять біля вищезгаданого контейнеру. На часовій позначці у правому верхньому куті 13:16:10 двоє осіб чоловічої статі виносять з контейнеру №57 та заносять у контейнер № 58 предмет схожий на довгу дошку або полицю. Після чого заходять у контейнер № 58. На часовій позначці у правому верхньому куті 13:23:03 двоє осіб чоловічої статі швидко вибігають з вищезазначеного контейнера беруть сніг з вулиці та забігають назад у контейнер. В подальшому чоловіки знову вибігають з контейнера та розбігаються у різні боки. В подальшому з контейнера вибігає ще один чоловік, бере лопату на яку набирає сніг, наявний у проході та заносить її до контейнеру. Повторює дані дії декілька разів. На часовій позначці у правому верхньому куті 13:24:26 прибігає чоловік, одягнутий у темний одяг та прямує до контейнеру № 58, після чого одразу вибігає, бере лійку та біжить поза зону дії камери відеоспостереження. На часовій позначці у правому верхньому куті 13:25:30 у правому верхньому куті зони дії камери починає з`являтись дим сірого кольору, який в подальшому стає дедалі густіший та темніший.На часовій позначці у правому верхньому куті 13:27:45 поблизу контейнера № 58 з`являється чоловік одягнутий у темний одяг та стоїть біля конетйнеру.З 13:28:22 та в подальшому з даної камери відеоспостереження неможливо щось побачити, так як вона потрапила під хмари диму.

При перегляді відеозапису «3_06_R_20180319132000» встановлено, що камера відеоспостереження встановлена в одному з рядів 5-го сектора. На початок огляду у лівому нижньому куті наявна позначка 508-3, що означає номер камери та у правому верхньому куті часова позначка, що відповідає реальному часу 13:20:00 19.03.2018. Даний відеозапис з часової позначки 13:20:00 повністю збігається з вже переглянутим відеозаписом «7_06_R_20180319130000».

При перегляді відеозапису «4_06_R_20180319132000» встановлено, що камера відеоспостереження встановлена в одному з рядів 5-го сектора. На початок огляду у лівому нижньому куті наявна позначка 507-2, що означає номер камери та у правому верхньому куті часова позначка, що відповідає реальному часу 13:20:00 19.03.2018. Зміст відео співпадає з вже переглянутим «1_01_R_20180319132000»;

- висновком експерта №18-П від 26.11.2018 року, щодо дослідження технічної причини виникнення пожежі, відповідно до якого за ступенями пошкоджень та фактами першочергового виявлення виділення диму над торгівельним павільйоном № 25, в частині наближеній до торгівельного контейнера № 24 та № 57-58 можна вказувати на те, що найбільш вірогідно осередок пожежі знаходився в торгівельному павільйоні №25. Теплові прояви іскор, які утворюються під час температурної обробки металів (зварювання, різання) могли бути джерелом запалювання горючих матеріалів наявних в межах розташування осередку пожежі. Вірогідною технічною причиною пожежі в торговому секторі № 5, являється потрапляння розжарених іскор (частин металу), які утворюються під час температурної обробки металів (зварювання, різання) на горючі матеріали, що знаходились в межах розташування осередку пожежі. Вирішення питання про недотримання конкретних правил пожежної безпеки під час проведення зварювальних робіт пов`язане з оцінкою показів свідків та поведінкою людей, у зв`язку з чим має правовий характер і виходить за межі компетенції експерта. Тому, відповісти на питання недотримання яких саме правил пожежної безпеки були допущені під час проведення зварювальних робіт, не представляється можливим;

- актами на закриття прихованих робіт № 1, 2, 3, 4, 5 та додатками до нього, оформлених при проведенні комплексу аварійно-відновлювальних робіт для приведення території сектору №5 до належного стану після пожежі, відповідно до яких було проведено ряд робіт, зокрема установлення бетонних лотків на бетонну основу, заміна цегляних горловин оглядових каналізаційних колодязів на залізобетонні, розбирання бетонних лотків, улаштування вирівнюю чого шару з гарячих асфальтобетонних сумішей, знімання асфальтобетонних доріг;

- висновком експерта №7-Б від 29.03.2019 року, згідно якого з урахуванням умов наведених у дослідницькій частині цього висновку експерта, обсяги та вартість фактично виконаних робіт з реконструкції (будівництва) об`єктів зазначених в Актах приймання виконання робіт форми КБ-2в, відповідають обсягам та вартості визначеними в даних Актах. Враховуючи умови наведені у дослідницькій частині цього висновку, вартість фактично виконаних робіт у торгівельному секторі №5 у зв`язку з проведенням комплексу аварійно-відновлювальних робіт по ліквідації наслідків пожежі 19.03.2018 року складає 447233,27 грн.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку про відсутність достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України. Крім того, суд вважає недоведеним наявність у діях чи бездіяльності ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України враховуючи таке.

Перш за все, суд надає оцінку досліджених доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності у контексті заперечень сторони захисту щодо відповідності окремих доказів вказаним критеріям.

Конституційний Суд України у рішенні № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьоїстатті 62 Конституції Українизазначив, що визнаватися допустимими і використовуватися як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Також, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Перес проти Франції», заява № 47287/99 від 12 лютого 2004 р. вказав, що «Дія статті 6 Конвенції полягає і в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належне дослідження зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами по справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи».

Так сторона захисту наголошувала, що деякі слідчі дії у кримінальному проваджені були проведені не уповноваженою на те особою. Зокрема, протокол огляду місця події від 19.03.2018 року та сам огляд підписаний та проведений заступником начальника СВ Садгірського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_35 , протокол додаткового огляду місця події від 20.03.2018 року та сам огляд підписаний та проведений слідчим СВ Садгірського ВП Чернівецького відділу ГУНП в Чернівецькій області Скрипником, протокол тимчасового доступу до речей і документів від 04.05.2018 року та сама процесуальна дія з тимчасового доступу підписаний та проведена старшим слідчим СВ Садгірського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_43 .

Разом із тим, як встановлено із постанов заступника начальника Садгірського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області від 19.03.2018 року та 12.09.2018 року, у кримінальному провадженні було призначено групу слідчих, до якої входили зокрема ОСОБА_44 та ОСОБА_43 . Відтак посилання сторони захисту в цій частині є необґрунтованими. Разом із тим, судом не може бути констатовано, що слідчий Скрипник, станом на момент проведення додаткового огляду місця події від 20.03.2018 року був уповноважений проводити слідчі дії у даному кримінальному провадження. Оцінюючи допустимість такого доказу, варто вказати, що в основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду мають бути права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права. На користь такого висновку свідчить зміст ст. 87 КПК України, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв`язку з недотриманням законного порядку їх одержання.

Імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).

У кожному із зазначених вище випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) (mutatis mutandis з урахуванням відмінностей щодо обставин) «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом» (див. рішення від 26.07.2007 у справі «Walchli v. France», заява №. 35787/03, § 29).

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є: 1)захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; 2)охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; 3) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Указані завдання кримінального провадження вимагають пошуку розумного балансу між необхідністю захистити особу, суспільство і державу від кримінальних правопорушень шляхом забезпечення дієвості кримінальної юстиції та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, з одного боку, та потребами забезпечення прав підозрюваного, обвинуваченого в кримінальному провадженні з іншого. Порушення цього балансу може мати наслідком у крайніх проявах або тотальне нехтування правами людини з боку правоохоронних органів і судів, внаслідок чого кримінальна юстиція може перетворитися на каральний, репресивний механізм, який порушуватиме фундаментальні засади демократичного суспільства і буде небезпечним не тільки для злочинців, але й невинуватих осіб, або навпаки створення таких надмірних формальних перешкод для діяльності правоохоронних органів, які практично унеможливлять їх ефективну роботу, що призведе до недієвості правоохоронної функції держави в цілому та до значного підвищення рівня злочинності, що так само є небезпечним як для всього суспільства, так і для прав і свобод кожної окремої людини.

Пошук цього балансу, серед іншого, ґрунтується на такій засаді кримінального провадження, як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У даному випадку, на переконання суду, проведення огляду місця події слідчим Скрипником, як первинна процесуальна дія з фіксації місця події, та складання за її наслідком відповідного протоколу не призвів до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України, а саме по собі таке порушення, у цьому контексті, не призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Відтак відсутні підстави визнати такий доказ недопустимим.

Загалом, перевіривши посилання сторони захисту про недопустимість ряду письмових доказів у зв`язку із їх не засвідчення належним чином та доручення їх до матеріалів кримінально провадження у не процесуальний спосіб (на думку сторони захисту) судом не може бути констатовано що такі докази зібрані з порушенням фундаментальними прав і свобод людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, що як наслідок, унеможливлює їх використання як джерел доказування у кримінальному провадженні. У цьому контексті, суд доходить висновку про відсутність підстав визнавати недопустимим будь-який доказ, з тих на які посилалась сторона захисту.

Що стосується пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення за ч.1 ст. 270 КК України, суд вважає за необхідне вказати таке.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та які оцінені судом відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок суду, постановлений іменем України, є найважливішим актом правосуддя і до його постановлення належить підходити з винятковою відповідальністю, суворо додержуючись вимог статей 370374 КПК України.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Так, як вбачається із обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачено у тому, що будучи користувачем торгових павільйонів №№ 57, 58 на території КП МТК «Калинівський ринок» і, маючи безпосереднє право здійснювати за погодженням з Ринком за рахунок власних коштів реконструкцію, технічне переоснащення або інші поліпшення торговельного об`єкта, розміщеного на торговельному місці, останній в порушення ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС № 1417 від 30.12.2014 року та інших нормативно-правових актів, нехтуючи дотриманням встановлених законодавством Правил пожежної безпеки, залучив до виконання електрозварювальних робіт сторонню особу, яка хоч і являється фахівцем у сфері зварювань, однак не була вказана у наряді-допуску №195 від 13.03.2018 року, (заборонено адміністрацією КП МТК «Калинівський ринок). У зв`язку з цим, 19.03.2018 року приблизно о 13:00 год. відбулося загорання товарів, а саме, килимових виробів, у приміщенні торгівельного павільйону № 25, який знаходився поряд з місцем проведення ремонтних робіт, що поширилося на суміжні торгівельні павільйони та спричинило неконтрольоване горіння, яке супроводжувалось знищенням матеріальних цінностей.

Відтак, дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.1 ст. 270 КК України, тобто, у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно майнову шкоду у великому розмірі.

Згідно ст. 270 КК України, предметом злочину є майно, природні ресурси або інші предмети, які здатні горіти.

Основним безпосереднім об`єктом злочину є пожежна безпека, тобто частина громадської безпеки, яка стосується попередження виникнення і поширення пожеж. Під пожежею розуміють неконтрольоване горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей та (або) створює загрозу життю і здоров`ю людей.

Суб`єктом зазначеного злочину є будь-яка фізична особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, в тому числі та, на яку покладено обов`язки з дотримання відповідних правил. Такі обов`язки можуть виникати відповідно до закону чи іншого нормативного акту, службового становища, професійної діяльності тощо. (постанова ВС/ККС від 17.05.2018 року, справа № 657/692/15-к). В даному випадку варто вказати, що дозвіл на проведення зварювальних робіт у павільйонах № 57, 58 торгівельного сектору №5, зокрема встановлення перегородки, ремонт металевих стелажів, встановлення торговельного обладання (стелажі, полки) було надано ОСОБА_33 нарядом-допуском №195 від 13.03.2018 року. Крім цього розяснено заходи забезпечення пожежної безпеки та визначено, що відповідальною особою за пожежну безпеку за місцем проведення робіт є приватний підприємець ОСОБА_6 . Відтак, на переконання суду, саме ОСОБА_45 у даному випадку можу бути належним субєктом кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 270 КК України, у випадку доведеності його винуватості.

Об`єктивна сторона даного злочину полягає в: 1) діянні (чи бездіяльності) у формі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; 2) наслідками у вигляді виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров`ю людей або майнову шкоду у великому розмірі; 3) причинним зв`язком між вказаними діянням і наслідками.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки - це: а) невчинення повністю дій, які особа зобов`язана і могла виконати (невстановлення щитів з пожежним інвентарем, непроведення інструктажу для підлеглих працівників чи неперешкоджання вчиненню ними дій, які загрожують пожежею); б) вчинення частини дій, які особа зобов`язана і могла вчинити, чи виконання їх неналежно (заправка не всіх вогнегасників, які повинні бути на об`єкті); в) виконання дій, які заборонені протипожежними правилами (використання відкритого вогню для розігріву двигуна автомашини, віддання підлеглим розпорядження про виконання робіт з порушенням існуючих вимог пожежної безпеки).

Таким чином, порушення вимог пожежної безпеки може полягати як в дії, так і в бездіяльності, виконуватися як власними діями, так і через підлеглих осіб.

Встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки - це вимоги, закріплені у нормативно-правових актах будь-якого рівня, від закону до локальних актів, які видає адміністрація підприємств, установ, організацій. До нормативних актів з питань пожежної безпеки належать закони, наприклад, Закон України «Про пожежну безпеку», постанови Кабінету Міністрів України, а також положення, інструкції, правила, стандарти, норми, переліки та інші нормативні акти (зокрема «Правила пожежної безпеки в Україні» від 22 червня 1995 р., затверджені МВС (із змінами, внесеними наказом МВС від 5 березня 2002 р. № 217 «Про введення в дію змін до Правил пожежної безпеки в Україні», тощо), галузеві правила пожежної безпеки, які розробляються і затверджуються міністерствами і відомствами. Вимоги пожежної безпеки можуть включатисьдо стандартів, паспортів, норм, правил, положень, інструкцій.

Таким чином, диспозиція ст. 270 КК України є бланкетною, яка відсилає суб`єктів правовідносин до іншої норми.

Із вказаного слідує, що для належної кваліфікації злочину, передбаченого ст. 270 КК України перш за все встановлюються нормативно-правові акти, які регулюють охоронювані кримінальним законом суспільні відносини.

Тобто злочин, передбачений ст. 270 КК України є злочином із так званим матеріальним складом і обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони є не будь-які з допущених особою порушення нормативно-правових актів, які стосуються питань пожежної безпеки, а лише ті з них, які спричиняють суспільно-небезпечні наслідки, передбачені в частинах 1,2 ст. 270 КК України і є безпосередньою причиною їх настання та перебувають з ними у причинному зв`язку.

Таким чином, зміст диспозиції вказаної статті перебуває у прямій залежності від інших законів та підзаконних нормативно-правових актів України і в першу чергу це від Правил пожежної безпеки в Україні, які хоч і мають допоміжне значення для вказаної кримінальної норми, однак без їх існування, дана норма кримінального закону є фактично не діючою.

Процесуальним документом, яким слідство висуває обвинувачення особі у вчиненні кримінального правопорушення (злочину або проступку) і яким закінчується досудове розслідування є обвинува?льний акт. В обвинувальному акті викладаються юридично значимі обставини злочину і надається його юридична кваліфікація.

З положень п.5 ч.2 ст.291 КПК України слідує, що обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони.

Конкретизований зміст бланкетної диспозиції статті КК України обов`язково пов`язується її деталізацією іншими нормативно-правовими актами, які наповнюють кримінально-правову норму змістом. Відтак посилання в обвинувальному акті на конкретні норми інших нормативно-правових актів, які встановлюють правила, заборони та прямі вказівки до вчинення тих чи інших дій, відповідатиме таким критеріям «законності» як доступність і передбачуваність.

Варто також додати, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності. Згідно з практикою ЄСПЛ цей принцип містить кілька базових компонентів: ясність, точність, доступність, передбачуваність закону (норми права); стабільність законодавства; обов`язковість оприлюднення законів; відсутність внесення непередбачуваних змін до законодавства; неприпустимість зворотної дії законів у часі; легітимні (правомірні) очікування; «не двічі за одне й те ж»; «ніякого покарання без закону» та інші.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003р. №8, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред`явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити данні про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.

Відповідно до положень п. (а) ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Європейський суд з прав людини у п.34,35 рішення у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», № 9783/82, п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» , № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі ОСОБА_46 та інші проти Австрії», №42780/98, п. 34). Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому ( рішення від 1 березня 2001р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п.47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Наприклад, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2008, ухваленому у справі «Ващенко проти України», зазначено: «Обвинувачення для цілей п.1 ст.6 конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».

Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення.

У даному кримінальному проваджені до суду було направлено обвинувальний акт де описано діяння та бездіяльність ОСОБА_47 та зазначено, що невиконання ним приписів положень, які встановлюють норми і правила щодо запобігання виникненню пожеж, зокрема ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС № 1417 від 30.12.2014 року та інших нормативно-правових актів, призвело до виникнення пожежі, якою заподіяно майнову шкоду у великому розмірі.

Так, статею 20 Кодексу цивільного захисту України визначено завдання і обов`язки суб`єктів господарювання, інших юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Вказана стаття місти в собі 4 частини. У свою чергу ці частини статтей містять 29 пунктів, які включають як загальні вимоги до вказаних суб`єктів, так і більш деталізовані, наприклад: проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту, здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій, виконання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, експлуатації, використання та реконструкції об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму, тощо. Відтак можна констатувати, що стороною обвинувачення не вказано конкретної вимоги вказаного нормативно-правового акту, який було порушено ОСОБА_6 .

Крім того, Наказом МВС № 1417 від 30.12.2014 року було затверджено «Правила пожежної безпеки в Україні». Даний нормативно правовий акт є обємним містить в собі 8 розділів та значну кількість пунктів та підпунктів. Однак стороною обвинувачення у обвинувальному акті не вказано конкретну норму, яку було порушено діями чи бездіяльністю ОСОБА_6 .

Окрім порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів, стороною обвинувачення також було висловлено звинувачення ОСОБА_6 у порушенні вимог «інших нормативно-правових актів». Таке формулювання, на переконання суду не тільки не конкретизує суть обвинувачення та розмиває його до непередбачуваних меж, а й порушує допустимі межі критеріїв принципу правової визначеності, законності, передбачуваності, та верховенства права загалом.

Окрім того, сторона обвинувачення не посилалась на порушення обвинуваченим конкретних вимог інших актів, зокрема стандартів, паспортів, норм, правил, положень, інструкцій, тощо.

Під час судового розгляду сторона захисту неодноразово наголошувала про те, що обвинувачення не сформулювало з достатньою мірою чіткості, не конкретизовано змісту банкетної диспозиції статті кримінального закону, наголошено, що кримінальним правопорушенням не є будь-яке діяння вчинене чи не вчинене в межах сфери дії вказаних нормативно правових актів, вказано, що обвинуваченому не зрозуміло суть його обвинувачення, зокрема, які саме вимоги протипожежної безпеки ним не виконані.

Варто вказати також, що викладені обставини відсутності у обвинувальному акті конкретний вимог та пунктів пожежної безпеки, які порушено ОСОБА_6 , стало також однією із підстав скасування вироку Садгірського районного суду від 01.06.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбачено ч. 1 ст. 270 КК України (ухвала Чернівецького апеляційного суду від 29.07.2020 року)

Такі ж самі недоліки обвинувального акта були підставою для повернення вказаного обвинувального акта прокуророві (ухвала Садгірського районного суду м. Чернівці від11.08.2021 року). Разом із тим, вказана ухвала була скасована ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 18.10.2021 року, у якій зазначено, що формулювання обвинувачення повинно бути предметом оцінки під час судового провадження.

Варто також наголосити, що відповідно до ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. При цьому юридична оцінка діяння у межах висунутого обвинувачення належить до кола питань що вирішуються судом під час ухвалення вироку (п.2 ч. 1 ст. 368 КПК України)

Разом із тим, відповідно до ч.2 ст. 337 КПК України, під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 338 КПК Ураїни, з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення. Загалом ст.ст. 337-338, 342 КПК України визначають можливість та порядок зміни прокурором обвинувачення, у передбачених випадках.

В даному випадку, прокурору, як стороні кримінального провадження, протягом тривалого час було відомо про неналежне формулювання обвинувачення, оскільки про це було зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції, а також у численних клопотаннях та поясненнях сторони захисту. Разом із тим, прокурор не скористався своїм процесуальним правом та не вчинив будь-яких дій з метою зміни його формулювання. У свою чергу, суд позбавлений можливості виходити поза межі судового розгляду та повинен ухвалити процесуальне рішення виключно в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Варто також наголосити, що відповідно до практики ЄСПЛ, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у акті, яким особа звинувачується у певному діянні, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.

З огляду на викладене, суд висновує, що в обвинувальному акті обвинувачення ОСОБА_6 викладено без посилання на конкретні норми законодавчого акту, який, на думку обвинувачення, останній порушили, та без зазначення в чому саме вказане порушення полягало.

Відтак, суд позбавлений можливості постановити законний і обґрунтований обвинувальний вирок у межах неконкретного обвинувачення, яке не містить всіх обов`язкових елементів складу кримінального правопорушення, що є беззаперечною підставою для виправдання ОСОБА_6 .

Окрім того, об`єктивна сторона кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України характеризується такою необхідною умовою як причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи і наслідками, які настали, зокрема завдання шкоди у великому розмірі.

Так, зібраними доказами сторона обвинувачення доводить, що пожежа відбулась внаслідок злочинної недбалості ОСОБА_6 , який надавши усну вказівку ОСОБА_14 проводити електро-зварювальні роботи. Сторона обвинувачення також стверджує та констатує, що займання відбулось внаслідок проведення електро-зварювальних робіт.

Разом із тим, із досліджених судом письмових доказів не виявляється можливим поза розумним сумнівом стверджувати, що пожежа відбулась саме внаслідок проведення електро-зварювальних робіт.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до кримінальної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Крім того, обовязковою умовою об`єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України (як правопорушення з матеріальним складом) є також причинно-наслідковий зв`язок із діянням (чи бездіяльністю) і наслідками, які настали. Відтак, в даному випадку необхідно встановити, чи породжують неумисні дії та/чи бездіяльність ОСОБА_6 наслідки у вигляді виникнення пожежі, якою заподіяно майнову шкоду у великому розмірі.

Якщо закон, забороняючи те чи інше діяння, пов`язує відповідальність за нього з настанням певного шкідливого наслідку, то для притягнення особи, винної у вчиненні цього діяння, до відповідальності треба, крім інших обставин, встановити і те, що до цього наслідку спричинилися її дії або бездіяльність. Відсутність причинного зв`язку між протиправним діянням особи і певним шкідливим наслідком виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Встановити причини означає дати відповідь на запитання про те, чому явище відбувається, чим воно викликане, що знаходиться в його основі. Між причиною й наслідком існує послідовність у часі: спочатку виникає причина, а потім уже наслідок. Тому причину будь-якого явища необхідно шукати серед явищ, що передують йому. Явище ж, що виникло після спостережуваного явища, не може бути його причиною. Звідси випливає, що якщо відсутнє суспільно небезпечне діяння, то немає необхідності встановлювати причинний зв`язок, тому що немає першої (обов`язкової) ознаки об`єктивної сторони діяння. Якщо ж причинний зв`язок між діянням і наслідком не встановлений, об`єктивна сторона злочину з матеріальним складом відсутня внаслідок відсутності такої обов`язкової її ознаки, як причинний зв`язок.

Так, у технічному висновку № 12/14/03-2018 від 21.03.2018 року, який був складений через один день від дня пожежі, вбачається, що виникнення пожежі внаслідок короткого замикання в електропроводці практично та теоретично можливе. Проте під час огляду елементів електромережі, як освітлювальної так і силової, не було виявлено слідів аварійних режимів роботи, отже виникнення пожежі внаслідок короткого замикання є малоймовірним. Також припускається, що місце проведення робіт було наслідком порушень правил пожежної безпеки під час зварювальних робіт, зокрема місце робіт не було захищене покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу.

Оцінивши вказаний доказ з точки зору достовірності, суд ставить його під сумнів. Так, у висновку стверджується, що елементи електромережі було оглянуто (візуально), обладнання знаходилось у справному стані. На думку суду сумнівним видається той факт, що існувала технічна можливість збереження справності елементів електромережі на території площею 1000 кв.м., де безпосередньо відбувалась пожежа. Торгові контейнери були обладнані електрокабелями, які були пошкоджені внаслідок пожежі, а тому без проведення спеціальних досліджень неможливо візуально визначити справність електропроводки чи відсутність можливість короткого замикання в електропроводці у конкретно визначеному місці. Тож висновок про малоймовірність короткого замикання, в даному випадку, є гіпотетичною.

Окрім того, вказані у висновку обставини, зокрема відсутності та невикористання у місці проведення зварювальних робіт негорючого покривала суперечить показанням свідків. Зокрема ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 стверджували, що на місці проведення зварювальних робіт використовувалось таке покривало. Зокрема ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , до повноважень (посадових обов`язків) яких входило здійснювати безпосередній контроль за проведенням робіт та первірки наряду-допуску, стверджували, що роботи проводились відповідно до визначених протипожежних умов, під час робіт використовувалось покривало з негорючого матеріалу та інші засоби.

Враховуючи викладене, вказаний технічний висновок не відповідає критерію достовірності, носить гіпотетичний характер та не встановлює достовірні обставини.

Аналогічного висновку суд доходить стосовно висновку експерта №18-П від 26.11.2018 року. У висновку вказано, що осередок пожежі знаходився у павільйоні АДРЕСА_2 , що не належить ОСОБА_6 . Крім того вказано, що версія про виникнення пожежі внаслідок короткого замикання не знаходить свого підтвердження з тієї причини, що матеріали справи не містять будь-яких відомостей стосовно аварійних режимів електричної мережі торгівельних контейнерів в секторі № 5 МТК «Калинівський ринок». Вказано також, що в матеріалах провадження не міститься вичерпна інформація щодо організації проведення та контролю зварювальних робіт та наявності чи відсутності технічних засобів під час їх проведення, а тільки розрізнені пояснення осіб, які там перебували. Враховуючи викладене, вказаний висновок не ґрунтується на вихідних даних, які можуть сверджувати про ті чи інші обставини, які мають суттєве значення, не містять відомостей, які могли б спростувати чи довести наявність інших, альтернативних обставин на яких ґрунтується висновок, а тому висновки про вірогідність виникнення пожежі внаслідок проведення зварювальних робіт є гіпотетичним. Також він не відповідає на запитання: яким чином розжарені іскри могли потрапили до сусіднього торгівельного місця, що став осередком пожежі, враховуючи відділеність контейнерів між собою суцільною металевою перегородкою. Крім того висновок не надає відповідь на питання про порушення правил пожежної безпеки. За таких умов, вказаний технічний висновок не відповідає критерію достовірності, носить гіпотетичний характер та не встановлює достовірні обставини поза розумним сумнівом.

Таким, що викликає певного роду сумніви, є також висновок експерта №19/14-2/11-СЕ/18 від 09.07.2018 року про проведення судової металографічної експертизи. На дослідження експерту надані фрагменти електричних провідників та елементи електротехнічної арматури. Зазначено, що надані на дослідження обєкти мають ознаки нашарування продуктів горіння, що свідчить про те, що фрагменти провідників тривалий час перебували в зоні температурного впливу. При цьому об`єкти дослідження перебували лише під дією термічного впливу пожежі, натомість оплавлень, які відповідють таким, що виникли внаслідок дії токів короткого замикання на зразках не виявлено. Разом із тим вказано, що зазначені зразки електричних провідників знаходились зправа при вході у контейнер №58 сектору № 5. Натомість пожежа виникла у сусідньому контейнері № 25, з якого не було вилучено будь-яких електропроводів для проведення експертного дослідження. Відтак відібрані зразки розміщувались не у торгівельному місці де розпочалась пожежа, а тому встановити можливість короткого замикання на місці осередку пожежі не виявляється можливим.

Крім того, як було встановлено із досліджених письмових доказів, період із 18 по 24 жовтня 2016 року на КП МТК «Калинівський ринок» здійснювалась перевірка з питань пожежної безпеки. В результаті перевірки було виявлено численні порушення вимог протипожежної безпеки, щодо обов`язку виконання яких було винесено відповідні приписи, адресовані для виконання відповідальним особам ринку.

Так, дослідивши письмові докази, судом може бути констатовано про те, що 19.03.2018 року ОСОБА_6 , як відповідальна особа, та ОСОБА_14 , яка безпосередньо проводила роботи, на території сектору № 5 на КП МТК «Калинівський ринок», попередньо отримавши наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт у торгівельних павільйонах №№ 57, 58, здійснювали зварювальні роботи. Проведення робіт двічі було проконтрольовано відповідальними особами ринку, які допитані в якості свідків.

Достеменно встановлено, що близько 13:00 год. відбулося загорання товарів, а саме килимових виробів, у приміщенні торгівельного павільйону АДРЕСА_2 , який відділений від павільйонів № 57,58 металевою перегородкою. У подальшому, пожежа поширилась на суміжні торгівельні павільйони, супроводжуючись знищенням матеріальних цінностей.

Встановлюючи, дійсні обставини, суд звертає увагу на те, що стороною обвинувачення надано такий обсяг доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_6 , який не дає можливості, поза розумним сумнівом, встановити причинно-наслідковий зв`язок між вказаними фактами, зокрема виникнення пожежі внаслідок злочинної недбалості останнього.

Як було вказано вище, із досліджених та оцінених вище висновків експертів, не виявляється можливим із достеменною впевненістю констатувати, що пожежа виникла саме внаслідок діяльності ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , а саме проведення зварювальних робіт у сусідньому із місцем початку пожежі павільйоні. Як було встановлено, такі докази, не виключають можливість загоряння внаслідок інших факторів, не пов`язаних із потраплянням іскри від горіння металів до суміжного контейнеру. Вказані висновки містять гіпотетичний характер, визначають виключно високу степінь ймовірності загоряння внаслідок діяльності вказаних осіб. Крім того, один із висновків технічний, вчинений через один день після пожежі, не ґрунтується на будь-яких зібраних речових доказах чи проведених спеціальних дослідженнях, вчинений виключно внаслідок зовнішнього огляду місця пожежі та теоретично аналізує версії виникнення пожежі, визначаючи найбільш ймовірну із них, враховуючи при цьому, що до моменту початку пожежі, поблизу проводились зварювальні роботи. Вихідні дані для іншого висновку не містять вичерпну інформація щодо організації проведення та контролю зварювальних робіт та наявності чи відсутності технічних засобів під час їх здійснення, ґрунтується виключно на розрізнених поясненнях осіб, які там перебували. Ще один із висновків стверджує, що на наданих зразках електропроводки відсутні сліди короткого замикання, однак такі зразки не були вилучені із місця в якому розпочалась пожежа, тобто із сусіднього контейнера № 25. Інші ж письмові докази, так само як і показання свідків, достеменно стверджують про факт пожежі, однак будь-яким чином не констатують про її виникнення внаслідок проведення зварювальних робіт.

Відтак, оцінюючи досліджені докази як кожен окремо так і в їх сукупності, існують обґрунтовані сумніви того, що пожежа виникла саме внаслідок проведення зварювальних робіт, враховуючи що інші причини, як теоретично так і практично та технічно можливі, хоч і з меншою долею вірогідності. Тобто стороною обвинувачення не доведена поза розумним сумнівом сама причина початку пожежі, яка перебуває у нерозривному зв`язку із наслідками, які настали, що є одним із обов`язкових елементів під час кваліфікації діяння обвинуваченої особи, за відсутності якої притягнення її до кримінальної відповідальності є неможливим.

Крім того, обов`язковим елементом складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України є завдання шкоди у великому розмірі. Приміткою до зазначеної норми встановлено, що майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великих розмірах - якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Прямими збитками від пожежі вважаються матеріальні цінності, знищені або пошкоджені внаслідок пожежі, вартість вогнегасних речовин, витрати на вжиття заходів для рятування людей і матеріальних цінностей.

Відтак, для кваліфікації у діях ОСОБА_6 об`єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України необхідним є встановити розмір завданої шкоди, тобто прямі збитки завдані внаслідок вчинення кримінального правопорушення. При цьому суд не може керуватись принципом «поза розумним сумнівом» та повинен достеменно визначити їх точний розмір.

Як було встановлено, згідно договору №114д, локального кошторису на будівельні роботи №9-1-1, акту виконаних робіт за квітень 2018 року від 23.04.2018 року ФОП ОСОБА_48 протягом квітня 2018 року виконав роботи по розчищенню пошкодженої пожежею території шляхом застосування для цих цілей спеціальної техніки з водіями на загальну суму 73938,00 грн.

Згідно зведеного і локального кошторису, двух актів приймання виконаних будівельних робіт норми КБ-2в та довідок про їх вартість форми КБ-3 за травень і червень 2018 року, вартість виконання електромонтажних робіт по відновленню частини ЛЕП становить 160973,22 грн.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку виконання ФОП ОСОБА_49 робіт по відновленню пошкодженої системи відеоспостереження в торгівельному секторі №5, акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідкою про їх вартість форми КБ-3 за червень 2018 року, платіжного доручення №713 від 04.07.2018 року КП «МТК Калинівський ринок», вартість виконання робіт по відновленню системи відеоспостереження складає 37000,00 грн.

Згідно зведеного і локальних кошторисів, акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про їх вартість форми КБ-3 за червень 2018 року, з вартість виконання робіт по відновленню системи радіомовлення ринку складає 5809,00 грн.

Згідно зведеного і локального кошторисів, акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про їх вартість форми КБ-3 за липень 2018 року, вартість матеріальних збитків (шкоди) від пошкодження пожежею асфальтового покриття становить 224972,40 грн.

Згідно актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.05.2018 року і 18.06.2018 року та журналу проводок за 01.01.2018-31.07.2018 року по рахунках 993, 132 бухгалтерського обліку, під час застосування 19.03.2018 року працівниками КП «МТК «Калинівський ринок» засобів первинного пожежогасіння були використані або пошкоджені вогнегасники, ящики для піску, стенди пожежогасіння, що потягло витрати на їх встановлення на постраждалій від пожежі території торгівельного сектору № 5 по АДРЕСА_5 , на суму 17812,56 грн.

Згідно акту про списання матеріалів від 30.04.2018 року, звіту про витрати матеріалів у будівництві за травень 2018 року, акту виконаних будівельних робіт за травень 2018 року, підсумкової відомості ресурсів по об`єкту торгівельний сектор №5 за травень 2018 року, а також згідно журналу проводок за 01.01.2018-31.07.2018 року по рахунках 993, 132 бухгалтерського обліку, виконання силами працівників цивільного позивача робіт по розчистці і відновленню пошкодженої 19.03.2018 року пожежою території торгівельного сектору № 5 КП «МТК «Калинівський ринок» спричинило витрати на загальну суму 26112,20 грн., у тому числі на використання дисків і кругів для демонтажу металевих конструкцій пошкоджених пожежою металевих павільйонів на суму 12551,95 грн., а також на завезення щебеню для улаштування бетонних основ для павільйонів на суму 13557,18 грн.

На підставі викладеного, загальний сукупний розмір вищевказаних витрат позивача, до відшкодування матеріальної шкоди, що завдана позивачу внаслідок пожежі, яка сталася 19.03.2018 року на території торгівельного сектору № 5 КП «МТК «Калинівський ринок» по вул. Калинівській, 13-А, становить 546 108,38 грн.

Разом із тим, у обвинувальному акті зазначено, що розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням становить 447 233,27 гривень. Такий розмір шкоди було встановлено на підставі висновку експерта № 7-Б від 29.03.2019 року.

Відтак, розмір шкоди, визначений у обвинувальному акті суттєво відрізняється від розміру шкоди, встановленого на підставі досліджених доказів, виходячи з чого, неможливо встановити її дійсний розмір.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню вид і розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Так, оцінюючи висновок експерта № 7-Б від 29.03.2019 року, на який сторона обвинувачення покликається як на доказ розміру матеріальної шкоди, як на обов`язковий елемент об`єктивної сторони кримінального правопорушення, судом може бути констатовано, що він не відповідає критерію достовірності, а як наслідок належності, з такий причин.

Так, у вказаному висновку зазначено, що з метою вирішення запитань щодо розміру завданої шкоди, експертом було направлено клопотання експерта від 20.02.2019 року про надання додаткових матеріалів та доступу до об`єкта дослідження. Разом із тим, експерту такі матеріали у повному обсязі надані не були, зокрема не надано:

- проектна документація на «Аварійно-відновлювальні роботи в торговому секторі № 5 КП МТК «Калинівський ринок»;

- кошторисну документацію на стадію «Р» на об`єкті дослідження;

- звіти Державної експертизи щодо розгляду проектної та кошторисної частин проектно-кошторисної документації на об`єкт дослідження;

- дефектних актів на об`єкт дослідження;

- договору на проведення технагляду на об`єкт дослідження;

- журналу технагляду на об`єкт дослідження;

- загального журналу робіт на об`єкт дослідження;

- договірних цін на об`єкт дослідження;

- документів, що свідчать про відповідність та вартість матеріалів, конструкцій і виробів, які використані під час виконання робіт на об`єкт дослідження;

- актів прийому-передачі пусконалагоджувальних робіт;

- актів прийому-передачі мережі радіомовлення;

- актів прийому-передачі мережі відеоспостереження;

- документів, що свідчать про відповідність типу та марки асфальтобетонних покриттів, що використані під час проведення робіт на об`єкті дослідження.

Разом із тим, у висновку зазначено, що згідно наданої на дослідження первинно-звітної документації, передбачено роботи з демонтажу будівельних конструкцій та відповідних матеріалів, однак факт виконання яких на момент проведення натурного огляду об`єкта дослідження підтвердити не можливо. Враховуючи зазначене, роботи з демонтажу конструкцій та відповідних матеріалів, судовим експертом приймаються як виконані умовно, без підтвердження їх виконаного фактичного обсягу.

Крім того, неможливо підтвердити факт виконання прихованих робіт. Такі роботи приймаються експертом, як виконані умовно без підтвердження їх виконаного фактичного обсягу, застосованого будівельного матеріалу та обладнання.

Крім того, роботи з пусконаладки інженерних мереж та відповідних устаткувань, без наявності відповідних актів підтвердити факт виконання робіт не вбачається за можливе.

Підсумовуючи вище наведене, за результатами проведення натурного огляду об`єкта дослідження та методом зіставлення наданої на дослідження документації, можливо стверджувати, що обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт по об`єкту «Аварійно-відновлювальні роботи в торгівельному секторі №5 КП МТК «Калинівський ринок», що по вул. Калинівській 13А, в м. Чернівці» умовно відповідають обсягам та вартості, зазначених в наданих на дослідження Актах приймання виконання робіт форми КБ-2в.

Виснувано, що враховуючи умови наведені у досліджницькій частині висновку, вартість фактично виконаних робіт у торгівельному секторі № 5 у звязку з проведенням комплексу аварійно-відновлювальних робіт по ліквідації наслідків пожежі складає 447 233, 27 гривень.

Таким чином вказаний висновок складено на підставі умовностей, припущень, без підтвердження факту виконання, вартості та обсягу ряду робіт, а тому має гіпотетичний характер, направлений на підтвердження чи спростування вартості проведення тільки певної частини робіт. При цьому під час проведення експертизи експерт не володів усім обсягом вихідних даних, враховуючи, що стороною обвинувачення вони надані не були. В той же час, визначена на підставі вказаної експертизи вартість виконаних робіт у розмірі 447 233, 27 гривень, відображена у обвинувальному акті як шкода, завдана кримінальним правопорушенням. Відтак, за вказаних умов, висновок експерта породжує сумніви у його достовірності, оскільки достаменно не встановлює реальний розмір шкоди (прямих збитків), завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення у якому звинувачено ОСОБА_6 . За таких умов, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, як елемент об`єктивної сторони кримінального правопорушення, не доведений належним чином стороною обвинувачення під час судового розгляду, а відомості які містяться у обвинувальному акті на підставі 7 ч. 2 ст. 291 КПК України, не відповідають критерію належності.

Верховний Суд у своїй постанові від 24 березня 2020 року у справі № 130/720/17, провадження № 51-2134 км 19 зауважив, що відсутність хоча б одного з елементів об`єктивної сторони кримінального правопорушення виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Уст.129 Конституції Українисеред основних засад судочинства закріплено, зокрема, такі, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення обвинуваченому права на захист.

Відповідно до ст. ст. 1,2 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, з метою застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Так, відповідно до п.п. 18-19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" слідує, що при розгляді кримінальних справ має суворо додержуватись закріплений у ч. 1 ст. 62 Конституції принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» судам вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення, і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Згідно із статтею 368 КПК України, суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити низку питань, до яких зокрема, віднесені питання, чи містять діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПКвипадках, на потерпілого.

Таким чином, винуватість особи у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України має бути доведено, тобто безумовно підтверджено доказами, дослідженими в судовому засіданні, а сумніви, які виникли під час досудового розслідування чи судового розгляду, вирішені та спростовані. Забезпечення доведеності вини, виходячи з вимог ст. 129 Конституції України, є одним з основних конституційних принципів судочинства.

Виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Ст. 373 КПК України передбачено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно дост.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд враховує, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Аналізуючи встановлені обставини та наведені норми діючого законодавства, суд висновує, що під час судового розгляду, стороною обвинувачення не представлено достатнього обсягу доказів, які б поза розумним сумнівом, змогли довести винуватостість ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.270 КК України. Зокрема обвинуваченням не доведено існування у діях ОСОБА_6 декілької обов`язкових елементів об`єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України, зокрема: 1) його діяння чи бездіяльність у формі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, оскільки обвинувальний акт, у межах якого здійснюється судове провадження, викладено без посилання на конкретні норми законодавчого акту, який, на думку обвинувачення, останній порушив, та без зазначення в чому саме вказане порушення полягало. За тривалий час судового провадження, незважаючи на неодноразові посилання на такі обставини з боку сторони захисту, прокурором не було змінено чи доповнено обвинувачення, не вчинено будь-яких процесуальних дій з метою встановлення таких обставин. Відсутність таких посилань також порушує право особи на справедливий суд, закріплене у ст. 6 Конвенції; 3) причинно-наслідковий зв`язок між діями чи бездіяльністю ОСОБА_6 та пожежею, яка відбулась, оскільки на переконання суду, стороною обвинувачення не було «поза розумним сумнівом» доведено обставини, за який, на їхню думку, було вчинено кримінальне правопорушення, а саме те, що пожежа настала внаслідок дії чи бездіяльність ОСОБА_6 під час проведення зварювальних робіт; 3) розмір шкоди, завданої внаслідок пожежі, оскільки такий розмір не доведений належними доказами, які б однозначно стверджували про реальний, достеменно підтверджений розмір завданої майнової шкоди, а визначений у обвинувальному акті розмір шкоди, суперечить іншим матеріалам кримінального провадження.

Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, керуючись принципом доведеності вини «поза розумним сумнівом», створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення та стороною захисту, які проти закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами не заперечували, в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведено винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України, а тому суд приходить до переконання, про необхідність виправдати ОСОБА_6 у звязку з недоведеністю у діях чи бездіяльності останнього складу вказаного кримінального правопорушення.

Разом із тим, представником потерпілого пред`явлено цивільний позов, в якому він просить стягнути з ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства «Міський торгівельний комплекс «Калинівський ринок» матеріальну шкоду у розмірі 546108,38 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 129 КПК України, у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Відтак, заявлений позов підлягає залишенню без розгляду.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання процесуальних витрат по справі суд вирішує в порядку, який передбачений ст. 124 КПК України та з урахування постановлення у справі виправдовувального вироку вважає за необхідне процесуальні витрати віднести на рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 62, 63 Конституції України, ст. ст. 23, 100,0 31-94, 84-85, 337, 368, 370, 373,КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.270 КК України, та виправдати його у зв`язку із не доведеністю в діях складу кримінального правопорушення.

Речові докази:

- DVD-диск DVD+R «Verbatim, 4.7GB 8x-16x» з відеозаписом з камер відеоспостереження, DVD-диск DVD-R «Verbatim, 4.7GB/120min»; наряд-допуск №1495 від 19.12.2017 на виконання тимчасових вогневих робіт; наряд-допуск №68 від 25.01.2018 на виконання тимчасових вогневих робіт; наряд-допуск №195 від 13.03.2018 на виконання тимчасових вогневих робіт; наказ №150 від 19.06.2015; наказ №97 від 17.04.2015; посадова інструкція начальника ОПО №197; посадова інструкція провідного інженера з ОП №238; посадова інструкція заступника генерального директора №22; договори: №72Д від 27.02.2017, №258д від 04.10.2017, №242д від 22.09.2017, №205д від 15.08.2017, №74д від 12.02.2018; копія протоколу обшуку від 15.03.2011; повідомлення по технічній документації 5-го сектору; - акт №422 від 24.10.2016 року на 3-х арк., припис №422 від 24.10.2016 року на 7-ми арк., довідку про відсутність супровідних документів на 1-му арк.; зразки підписів у наряді-допуску №195 від 13.03.2018 року на виконання тимчасових вогневих робіт та зразки підписів ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , документи упаковані у сейф-пакет експертної служби МВС №1864733; флешнакопичувачі з файлами відео та фотофіксації проведення додаткового ОМП від 20.03.2018 року, упаковані у сейф-пакети експертної служби МВС №4441797 та №3466231 залишити на зберіганні у матеріалах кримінального провадження;

- відрізки електропроводів разом із обплавленими залишками електропристрою (захисної апаратури) автоматики, запаковані у сейф- пакет експертної служби МВС № 2158183 знищити.

Процесуальні витрати на залучення експертів вважати понесеними за рахунок держави.

Позовну заяву представника КП МТК «Калинівський ринок» до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддяОСОБА_1