Рішення № 123489233, 03.12.2024, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"03" грудня 2024 р.

Справа № 642/4115/24

Номер провадження 2-др/642/27/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 рокуЛенінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря - Крамарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача - адвоката Григоренка Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, приватний нотаріус виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанн,-

встановив:

18 листопада 2024 року до суду звернувся представник позивача із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі № 642/4115/24 та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу пов`язані з розглядом справи в розмірі 14 000 грн.

В обґрунтування заяви представник вказує, що при постановленні рішення судом не вирішено питання розподілу судових витрат, що полягають в наданні правничої допомоги адвокатом позивачу по справі ОСОБА_1 в розмірі 14 000 грн. Також вказав, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2024 року у справі №642/4115/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, приватний нотаріус виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволені. Враховуючи викладене, просив задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення.

У судове засідання представник позивача та сам позивач не з`явилися, від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутністю позивача та його представника.

Належним чином повідомлений відповідач та треті особи не з`явилися, про причини своєї неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутністю суду не надавали.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши заяву та додані до неї докази, перевіривши матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку.

Так, рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2024 року у справі №642/4115/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, приватний нотаріус виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволені.

Разом з тим, із поданням позовної заяви представником позивача адвокатом Григоренко А.О. було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу адвоката, а саме орієнтовно у сумі 45 500, 00 грн., а також наголошено, що про остаточний розмір яких та докази, передбачені ст. 137, 141 ЦПК України, будуть подані додатково до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

18 листопада 2024 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 грн., в межах строку, визначеного ч.8 ст.141 ЦПК України.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2024 року у справі №642/4115/24 прийнято до розгляду заяву адвоката Григоренка А.О. про ухвалення додаткового рішення у справі.

Вирішуючи вимоги представника позивача щодо ухвалення судом додаткового судового рішення, суд виходить з такого.

Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).

Частиною 1 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Як убачається з матеріалів справи, за змістом позовної заяви позивачем зазначено, що орієнтовний розрахунок вартості послуг адвоката складає приблизно 45 500,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача наданий договір № 13-05/24 про надання правової допомоги від 13 травня 2024 року, додаток № 2 до договору № 13-05/24 про надання правничої допомоги від 13.05.2024 та акт від 13.11.2024 приймання-передачі правничої до договору про надання правничої допомоги № 13-05/24 та додатку № 1 від 13.05.2024.

З наданих документів вбачається, що адвокат бере на себе зобов`язання від імені та в інтересах Замовника здійснити комплекс дій щодо подання позову та судового представництва Замовника у межах судової справи за позовом Замовника до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ: 41084239, про визнання виконавчого напису № 49074 від 21.12.2021 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, таким, що не підлягає виконанню.

Адвокат забезпечує судове представництво Замовника при розгляді справи в суді першої інстанції, в суді апеляційної інстанції, а також за необхідності в суді касаційної інстанції. У випадку повернення справи на повторний розгляд до суду першої інстанції Адвокат забезпечує представництво Замовника й у суді першої інстанції. Адвокат готує та/або подає процесуальні документи, які вважатиме за необхідне для захисту законних прав та інтересів Замовника. Перелік прав Адвоката визначено Договором.

Сторони погодили, що гонорар Адвоката за надання правової допомоги згідно п. 1 даного додатку становить: А) 2000 гривень за одну годину надання правової допомоги Адвокатом. Тарифікація від 15 хвилин; В) 2500 гривень за забезпечення Адвокатом судового представництва замовника у суді першої інстанції або у відповідному суді апеляційної інстанції чи у суді касаційної інстанції. Тарифікація від однієї години.

13.11.2024 позивач та адвокат підписали акт № 2 приймання-передачі правової допомоги (послуг) до Договору від 13.05.2024 р. та додатку № 2 від 13.05.2024 р. до Договору, в якому зафіксовано факт передання адвокатом позивачу правової допомоги з надання послуг судового представництва замовника у межах судової справи № 642/4115/24 на стадії розгляду справи у Ленінському районному суді міста Харкова у 14 000,00 (чотирнадцять тисяч гривень) грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Згідно ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача під час розгляду справи по суті подавав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому зазначав, що підготовка цієї справи до розгляду в суді, не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, адже зазначена справа не є складною, а необхідні процесуальні документи є шаблонними, також матеріальний стан позивача, як боржника у зв`язку з визнанням виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню залишається незмінним, позивач не позбавляється заборгованості за кредитним договором, тому зазначив, що 2000грн буде достатнім для відшкодування витрат на правничу допомогу.

Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

Пунктом 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ч.1 ст.26, вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Подібні висновки вказані в постанові ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, в додаткових постановах ВП ВС від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19, додатковій постанові ОП КГС ВС від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21, постанові КГС ВС від 27 лютого 2024 року у справі № 910/6416/22, від 15 серпня 2024 року у справі № 91018756/23, постановах КЦС ВС від 11 січня 2023 року у справі № 479/475/21, від 20 грудня 2023 року у справі № 754/7992/20; від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див.mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду в своїх постановах зауважувала, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладною, розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачем не подавались будь-які заяви по суті справи, фактично в даній справі відсутня змагальність сторін. Представником позивача подавались до суду заяви про проведення судових засідань в режімі відеоконіеренції, а потім про розгляд справи за відсутності позивача та її представника.

Представником позивача в заяві про ухвалення додаткового рашення вказано, що детальне розшифрування витраченого часу на надання правничої допомоги наведено у звіті про витрачений час на надання правової допомоги (додаток № 1 до акту № 2 від 13.11.2024 р.), однак вказаний додаток відсутній в матеріалах справи та в документах, які були направлені до суду в якості додатків до заяви про ухвалення додаткового рішення через підсистему «Електронний суд», тому суд позбавлений можливості встановити реальний час, витрачений представником позивача на надання правничої допомоги згідно договору про надання правової допомоги.

Підсумовуючи викладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, зі складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі та її категорії, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, суті позову, обсягу та обґрунтованості підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача є завищеним, неспівмірним, тому зменшує такі витрати на суму до 7000,00 грн.

Керуючись 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача - адвоката Григоренка Андрія Олександровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, приватний нотаріус виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Стягнути з Товариства зобмеженоювідповідальністю«Бізнес позика» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.12.2024.

Головуючий суддя: