Вирок № 123485375, 29.11.2024, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/3155/24

Номер провадження № 1-кп/521/1342/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2024 р. Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 жовтня 2023 року за № 12023162470001466 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борсуки Балтського району Одеської області, громадянина України, з середньо технічною освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю учасників кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.10.2023 приблизно о 07 год. 50 хв., більш точного часу не встановлено, будучи водієм, допустив порушення вимог п.п. 2.3 (б), 12.3, Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:

п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Порушення виразились в тому, що 09.10.2023 приблизно о 07 год. 50 хв., більш точного часу не встановлено, водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Ford Sierra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по сухому дорожньому покриттю проїзної частини вул. Кордонної, зі сторони вул. Св. Ріхтера в напрямку вул. Старицького, поблизу будинку № 12 на вул. Старицького у Хаджибейському районі м. Одеси, за кермом транспортного засобу був неуважним, діючи необережно, проявивши злочинну недбалість, в ході здійснення руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, під час руху під час виникнення небезпеки у вигляді пішохода, яка перетинала проїзну частину у невстановленому для переходу місці зліва - направо, відносно напрямку руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, в результаті чого допустив наїзд передньою лівою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів великогомілкової та малогомілкової кісток правої гомілки зі зміщенням уламків, які згідно п.п. 2.2.2. та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.) відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості.

Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) визнав повністю, дав покази, підтвердив вище викладені обставини його скоєння, зокрема в частині часу, місця та способу вчинення, розкаявся у вчиненому. Обвинувачений вказав, що дійсно, 09.10.2023 року приблизно об 07 годині 50 хвилин, керуючи автомобілем марки «Ford Sierra» їхав по вулиці Кордонна, з боку вулиці Ріхтера у напрямку вулиці Старицького. Під`їжджаючи до перехрестя з вулицею Старицького, він задивився на мікроавтобус, який в`їжджав на дорогу вулиці Кордонна з правого боку, йому в обличчя засвітило сонце, тому він побачив, як зліва від нього, проїзджу частину дороги, у невставленому місці, перетинала дівчина. Не побачивши потерпілу, він випадково здійснив на неї наїзд, внаслідок якого потерпіла отримала травму. Обвинувачений визнав, що порушив правила дорожнього руху, проявивши неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалася. Шкодує про вчинене, при цьому не заперечував, що ніяких витрат на лікування та реабілітацію потерпілої спочатку не відшкодовував, в ході розгляду справи сплатив 4900,00 гривень, бо більше грошових коштів на даний час не має. Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування грошових коштів, витрачених на придбання медичних препаратів на лікування ОСОБА_8 визнав повністю, про відшкодування моральної шкоди визнав частково на суму 30000 гривень, в іншій частині позову просив відмовити. Щодо позовних вимог прокурора в інтересах держави про відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілої ОСОБА_5 у КНП « Міська клінічна лікарня №1», ОСОБА_3 просив суд прийняти до уваги, що медицина в Україні безкоштовна, тому у позові слід відмовити. Останній виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини. Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення даного злочину, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила суду, що 09 жовтня 2023 року, приблизно об 07.50 вийшла з дому, щоб поїхати на роботу. Їй треба було перейти проїзджу частину дороги по вулиці Кордонній, щоб потрапити на зупинку громадського транспорту. На вулиці Кордонній є пішохідний перехід, але вона до нього на дійшла, навмисно, оскільки для себе вирішила що переходити проїзджу частину дороги на пішохідному переході, небезпечно. Перетинаючи проїжджу частину дороги у невстановленому місці, вона побачила, як по дорозі їде автомобіль, це був автомобіль під керуванням ОСОБА_9 .. Після цього, вона вирішила пришвидшити свій рух, подумала що зможе перебігти дорогу, але не встигла, автомобіль обвинуваченого наїхав на неї, після чого вона впала, отримавши тілесні ушкодження. Потерпіла розповіла, що після падіння свідомості на втрачала, до неї підійшли люди, викликали швидку допомогу, яка приїхала дуже швидко, лікувала у стаціонарі тиждень, пройшла оперативне лікування, чотири місяці перебувала на лікарняному.

В ході перехресного допиту потерпіла пояснювала, що автомобіль, який здійснив на неї наїзд, рухався з невеликою швидкістю. Оскільки швидкість була невелика, вона вирішила що зможе безпечно перейти дорогу. Вважає, що водій її не бачив, тому що його очі засліпило сонце. Цивільний позов підтримала в повному обсязі, але підтвердила, що перебуваючи на лікарняному грошові кошти отримувала, оскільки офіційно працює у приватному ліцеї.

Окрім повного визнання своєї вини обвинуваченим, показів потерпілої ОСОБА_5 , вина обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині повністю доказана і підтверджується зібраними по провадженню в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказом, зокрема дослідженими в ході судового розгляду документами:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.10.2023 року, схемою та фото таблицею до протоколу огляду місця пригоди від 09.10.2023 року, яке сталося в м. Одесі по вулиці Кордонна в районі перетину з вулицею Старицького, відповідно до яких ст. слідчим СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_10 , об 11 годині 30 хвилин, у присутності осіб: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , розпочато огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася на ділянці дороги від вулиці С. Ріхтера до вулиці Гастелло, за участю автомобілю марки «Ford-Sierra», державний номерний знак НОМЕР_1 та пішохода ОСОБА_5 .. З вказаного проколу огляду місця ДТП, схеми до ДТП та фото таблиці до нього, убачається що дорожньо-транспортна пригод сталася на вулиці Кордонній, зі сторони вулиці Ріхтера, в напрямку вулиці Старицького, біля будинку №12, в результаті якої автомобіль марки «Ford-Sierra», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка перетинала проїзджу частину в 40 метрах від пішохідного переходу;

-довідкою КНП « Міська клінічна лікарня №1» ОМР від 29.10.2023 року, з якої убачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 09.10.2023 року, доставлена у відділення екстреної медичної допомоги КНП « Міська клінічна лікарня №1» ОМР з діагнозом «закритий перелом» та госпіталізована в травматологічне відділення;

- висновком судової авто-технічної експертизи технічного стану транспортного засобу № CE -19/116-23/18104-ІТ від 20.10.2023 року з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобіля «Ford Sierra», державний номерний знак НОМЕР_1 на момент виникнення події цієї пригоди, знаходилися в працездатному стані та дозволяли водію автомобілю контролювати, змінювати напрямок та характер руху в залежності від ситуації, що виникає на дорозі;

- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № CE -19/116-23/18102-ІТ від 20.10.2023 року з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого на автомобілі «Ford-Sierra», державний номерний знак НОМЕР_1 у наявності пошкодження та сліди, які розташовані в лівій боковій частинах автомобіля( детальний опис пошкоджень, зазначений у дослідницької частині) і утворений від контакту із слід утворюючими об`єктами, яким могло бути і тіло пішохода;

- висновком судово-медичної експертизи №1647 від 27.11.2023 року КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи», відповідно до якого у гр-ки ОСОБА_5 малися наступні тілесні ушкодження: закриті переломи верхніх третин великогомілкової та малогомілкової кісток правої гомілки зі зміщенням уламків. Дані тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок дії тупого твердого предмета ( предметів) та могли бути спричинені в умовах дорожньо- транспортної пригоди ( наїзд транспортного засобу на пішохода). Дані ушкодження утворилися незадовго до звернення гр-ки ОСОБА_5 у лікувальний заклад ( КНП «МКЛ№1ОМР), і таким чином могли бути заподіяні у строк, вказаний у постанові про призначення судово-медичної експертизи, 09.10.2023. Дані ушкодження спричиняють тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день і за цим критерієм згідно п.п.2.2.2. та 4.6 « Правил судово медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відносять до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості;

- протоколом огляду предмету від 27 грудня 2023 року, відповідно до якого слідчий СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_13 , в приміщенні службового кабінету СУ ГУНП в Одеській області по кримінальному провадженню № 12023162470001466 за ч.1 ст.286 КК України, провів огляду предмету на якому міститься відеозапис написи «MEDIA», DVD-R, 4.7GB,120 min. Робоча поверхня компакт- диска має глянсову поверхню з тонами, що переливаються. Сколів на робочій поверхні диска немає. Для перегляду інформації на диску, він був поміщений в привід ноутбука: «ASUS K95V». При відкритті файлів відкривається відеозапис. На відеозапису видно, що запис здійснюється з камери відео спостереження, яка розташовується на куті будівлі, по вулиці Кордонній. В кадрі знаходиться проїзд на частина вулиці Кордонної неподалік перетину з вулицею Старицького. В верхньому правому куті мається надпис при початку відеозапису « 2023-10-09 07:51:17», що позначає дати та час. В куті екрану розташовується надпис « 2023-10-09 07:51:17» початок відеозапису, на даному кадрі видно, що запис здійснюється з камери відео спостереження, яка розташовується у куті адміністративної будівлі та фіксує проїзну частину вул. Кордонної. В куті екрану розташовується надпис « 2023-10-09-07:51:18», на даному кадрі з`являється передня частина автомобіля «Ford-Sierra», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухається по вулиці Кордонна зі сторони вулиці Св. Ріхтера у напрямку вулиці Старицького. В куті екрану розташовується надпис «2023-10-09-07:51:19», на даному кадрі видно як пішохід продовжує рух прямолінійно, та перетинає проїзну частину невстановленому для переходу місці зліва направо по відношенню до водія автомобіля «Ford-Sierra», державний номерний знак НОМЕР_1 , у темпі швидкого кроку. В куті екрану розташовується надпис «2023-10-09-07:51:19», на даному кадрі видно як водій автомобілю «Ford Sierra», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода передньою лівою частиною кузова автомобіля, при цьому жодних зустрічних транспортних засобів, які б могли обмежувати видимість пішохода не було;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.01.2024 року, відповідно до якого слідчим СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 , у присутності понятих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , за участю адвоката ОСОБА_7 , ОСОБА_3 ( який мав статус свідка) проведено слідчий експеримент у кримінальному провадженні № 12023162470001466 за ч. 1 ст.286 КК України. Слідчим експериментом встановлено обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09.10.2023 року об 07 годині 50 хвилин на вулиці Кордонній, зі сторони вулиці Св. Ріхтера в напрямку вулиці Старицького в м. Одесі, поблизу будинку №12 по вулиці Старицького.

Прокурор в судовому засіданні відмовилася від допиту свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які є свідками сторони обвинувачення.

Інші учасники судового провадження на допиті вказаних свідків не наполягали.

Покази обвинуваченого та потерпілої в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності їх позиції.

Враховуючи вищенаведені позиції учасників судового провадження, суд, обмежився допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням вищенаведених документів, висновків експертів та зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального Кодексу України.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження,керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, а саме - у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпції факту.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дані, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину) при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; має постійне місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, спосіб життя (раніше не судимий, не має офіційного місця роботи, але корисною працею займається (підробляє на будівництві) одружений, дітей неповнолітніх немає, має задовільний стан здоров`я, на даний час утримує хвору дружину), позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання, потерпілої та її представника адвоката ОСОБА_6 , висловлену у судовому засіданні, відношення обвинуваченого до вчиненого; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини першої статті 286 КК України у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

При призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суд враховує не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні не обирався та підстави для його визначення, на даному етапі, відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік, із застосуванням до призначеного судом основного покарання ст.75 КК України, зі звільненням його від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, яке є пропорційним вчиненому злочину та таким, що перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Щодо позову прокурора Малиновської окружної прокуратури в інтересах держави в особі національної служби здоров`я України, Одеської міської ради до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - КНП « Міська клінічна лікарня №1» ОМР про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, судом встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 №545 «Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», передбачається, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб.

У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

За вимогами ч. 3 ст. 1206 ЦК України, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Відповідно до інформації КНП «Міська клінічна лікарні № 1» Одеської міської ради (лист від 08.02.2024 № 324), надання медичних послуг лікарнею, в тому числі на лікування потерпілою ОСОБА_5 , відбулось за рахунок коштів державного бюджету, отриманих закладом охорони здоров`я від Національної служби здоров`я України, на підставі договору закладу з НСЗУ про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Отже, кошти на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_5 підлягають стягненню на користь Державного бюджету України.

Згідно з п. п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 №545 «Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

КНП «Міська клінічна лікарні №1» Одеської міської ради здійснено розрахунок суми коштів, що підлягають відшкодуванню внаслідок перебування потерпілої ОСОБА_5 з 09.10.2023 по 17.10.2023 на лікуванні в закладі охорони здоров`я.

Відповідно до розрахунку від 07.02.2024 № 2, сума відшкодування витрат складає 27 171,09 грн.

За інформацією лікарні, наведеної в листі від 15.02.2024 № 393, розподіл наведених витрат на лікування потерпілої ОСОБА_5 відбувається наступним чином:

- за кошти територіальної громади міста Одеси - 2250,48 грн;

- за кошти НСЗУ - 24 920,61 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Таким чином, виключно прокурор уповноважений КПК України подавати та підтримувати інтереси держави в рамках кримінального провадження. Враховуючи вищевикладене позов прокурора в інтересах держави Україна в особі Національної служби здоров`я України, в особі Одеської міської ради підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 , суд приходить до наступного.

Статтею 1166 ЦК України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст.1195 ЦК України передбачено - фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичні особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток ( дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду, тощо.

Потерпіла ОСОБА_5 звернулася до суду з позовною заявою, згідно з якою просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на її користь 39021 ( тридцять дев`ять тисяч двадцять одну) гривню 99 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; 74779, 31 гривень недотриманого доходу; 1000000 гривень - моральної шкоди, 27000 гривень витрати на правову допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що потерпіла у зв`язку з отриманими травмами перебувала на лікуванні з 09.10.2023 по 17.10.2023 р. на стаціонарному лікуванні у КНП «МКЛ№1» ОМР та з 18.10.2023 року по 05.02.2024 року на амбулаторному лікуванні. Під час лікування ОСОБА_5 проведена операція - закрита репозиція М.О.С. правої великогомілкової кістки блокую чим стержнем. В ході лікування потерпілою було витрачено грошові кошти на придбання ліків та інтромедуллярного стержня, що підтверджується відповідними квитанціями. Сума сплачених грошових коштів на купівлю медичних препаратів на суму 39021 (тридцять дев`ять тисяч двадцять одну) гривню 99 копійок підтверджується квитанціями, обвинувачений погоджується з позовними вимогами в цієї частині, тому позов про відшкодування матеріальної шкоди підлягає частково задоволенню, з врахуванням сплачених - 4000,00 гривень, сплата яких підтверджена квитанцією, наданою в судовому засіданні.

Щодо вимог ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_20 втраченого заробітку 74779, 31 (сімдесят чотири тисячі сімсот сімдесят дев`ять) гривень 31 копійок, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до ч.2 п.2 ст.22 ЦК України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право на було порушене ( упущена вигода).

На підтвердження цієї частини вимог, суду надано наступні документи: довідку з Одеського приватного ліцею «Крок» за № 92 від 15.03.2024 року, з якої убачається що розмір оплати позивачки за період перебування на лікарняному становить: у вересні, жовтні, листопаді та грудні 2023 року по 18554,66 гривень на місяць; у січні 2024 року - 19115,33 гривень; довідку з Одеського приватного ліцею «Крок» за № 101 від 26.03.2024 року, з якої убачається, що ОСОБА_5 перебувала на лікарняному з 09.10.2023 року по 05.02.2024 року у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, дохід у період з 09.10.2023 року склав би: нарахований у сумі - 73293,10 гривень; сума до виплати - 59000,95 гривень; довідку за № 384 від 26.11.2024 року відповідно до якої ОСОБА_5 у період перебування на лікарняному з 09.10.2023 року по 05.02.2024 року отримала допомогу по тимчасовій непрацездатності у загальному розмірі - 30557, 48 гривень.

Враховуючи вищевикладене суд приймає рішення про стягнення з ОСОБА_20 частини втраченого заробітку ОСОБА_5 за період перебування з 09.10.2023 року по 05.02.2024 року на лікарняному у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, який дорівнює різницю між сумою, яку б ОСОБА_5 могла реально отримати, та сплаченими їй грошовими коштами у період знаходження на лікарняному, що становить суму у розмірі - 28443,47 ( 59000,95-30557,48).

При розгляді питання про наявність причинного зв`язку між неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_3 і понесеною потерпілою ОСОБА_5 моральною шкодою, суд керується положеннями ст. 23 ЦК України, відповідно до яких, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав.

У відповідність до статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, що її заподіяла за наявності її вини.

Підстави позову і вина відповідача у заподіянні моральної шкоди злочинними діями встановлена судом. Судом встановлено, що діями відповідача ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 нанесено немайнових втрат, викликаних моральними і фізичними стражданнями, які викликали негативні зміни в її житті, а саме: негативні переживання і спогади, настороженість, тривога, емоційні і тілесні реакції при згадці аварії, тяжкість виконання повсякденних обов`язків, фіксованість уваги на проблемі одужання і реабілітації, переживання фізичних незручностей, змінювальний настрій, порушення сну, емоційна напруга, реакції і побоювання щодо майбутнього стану здоров`я. У момент ДТП позивачка перенесла фізичний біль, пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, страху за своє здоров`я.

При визначенні розміру моральної шкоди, судом приймається до уваги, що потерпіла ОСОБА_5 також безумовно порушила правила дорожнього руху, перетинаючи проїжджу частину дороги у невстановленому місці, відповідальність за порушення яких, передбачена ст.127 КУпАП (зазначені обставини підтверджуються матеріалами адміністративної справи, наданими до суду прокурором).

Разом з тим судом враховується, що потерпіла ОСОБА_5 чотири місяці перебувала на лікарняному, була позбавлена можливості повноцінно працювати та утримувати себе. Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги розумності і справедливості, приймає до уваги характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, майновий стан відповідача, ступінь вини обвинуваченого в заподіянні моральної шкоди, те що він частково відшкодував матеріальні збитки, а також часткове визнання обвинуваченим позовних вимог. Враховуючи викладене, відповідно до вимог ст. 127 КПК України, суд вважає необхідним позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , суму в розмірі 50 000 гривень у якості компенсації за заподіяну моральну шкоду.

Стосовно витрат пов`язаних з наданням правової допомоги, суд дійшов наступних висновків.

Ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що привела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення до справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до частини 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила відповідну заяву. Враховуючи вищевикладене, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат:1) їх дійсність;2) необхідність;3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу, суду надано акт виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правової допомоги від 06.03.2024 року, укладений між адвокатом ОСОБА_6 та клієнтом ОСОБА_5 , документи, які на думку адвоката підтверджують оплату послуг адвоката на суму - 27 000,00 гривень ( платіжні інструкції від 01.07.2024 року, від 12.08.2024 року, від 12.11.2024 року, 27.08.2024 року та квитанція до прибуткового касового ордеру, відповідно до якої адвокат ОСОБА_6 прийняв від клієнта ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 20000, 00 гривень).

Проаналізувавши вищенаведені вимоги законодавства, документи надані адвокатом на підтвердження надання адвокатських послуг, кількість судових засідань, в яких приймав участь адвокат ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що заявлена адвокатом ОСОБА_6 грошова сума в якості витрат потерпілої, пов`язаних з наданням правової допомоги в даному кримінальному провадженні є занадто завищеною, тому присуджує до стягнення з ОСОБА_3 компенсацію витрат на правничу допомогу у загальному розмірі - 10000,00 (десять тисяч) гривень (за підготовку цивільного позову у кримінальній справі та за представлення інтересів клієнта в судових засіданнях).

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити, згідно положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1(один) рік.

Згідно ч.1 п.1,2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки протягом іспитового строку:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Призначене ОСОБА_3 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік - підлягає реальному і самостійному виконанню.

Запобіжний захід не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 , на користь держави витрати за проведення судової авто технічної експертизи технічного стану автомобілю у сумі 2868 ( дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок; судової транспортно- трасо логічної експертизи механізму ДТП у сумі 2868 ( дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок; авто технічної експертизи обставин наїзду на пішохода у сумі - 3786 ( три тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 40 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 13.10.2023 року на автомобіль марки «Ford Sierra», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Речовий доказ у кримінальному проваджені - автомобіль марки «Ford Sierra», державний номерний знак НОМЕР_1 , переданий на відповідальне збереження ОСОБА_3 - залишити у володінні ОСОБА_3 .

Речовий доказ у кримінальному провадженні - оптичний диск DVD-R «MEDIA», 4.7 GB, 120 min, на якому наявний відео файл: «document 5301126641366350454», механізмом дорожньо- транспортної пригоди, яка мала місце 09.10.2023 по вул. Кордонна в районі перехрестя з вул. Старицького, за участі автомобіля «Ford Sierra», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та пішохода ОСОБА_5 , - залишити в матеріалах кримінальної справи.

Позов прокурора Малиновської окружної прокуратури в інтересах держави в особі національної служби здоров`я України, Одеської міської ради до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - КНП « Міська клінічна лікарня №1» ОМР про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави Україна в особі Національної служби здоров`я України (код ЄДРПОУ 42032422) кошти в сумі 24 920,48 грн в дохід державного бюджету на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_5 , які перерахувати на розрахунковий рахунок: UA978999980313080115000026011. Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Отримувач: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691) кошти в сумі 2 250,48 грн в дохід місцевого бюджету на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 - НОМЕР_2 (тридцять чотири тисячі сто двадцять одну) гривню 99 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; 28443 ( двадцять вісім тисяч чотириста сорок три) гривні 47 копійок - втраченого заробітку за період перебування на лікарняному з 09.10.2023 року по 05.02.2024 року у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності; 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень - моральної шкоди та 10 000 (десять тисяч) витрат на правничу допомогу.

В решті частини позовних вимог ОСОБА_5 - відмовити.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1