Ухвала суду № 123482135, 02.12.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/889/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022070000000243від 16.11.2022 року,-

ВСТАНОВИВ:

Представник власника майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонногосуду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України,накладеного на підставі ухвали слідчого судді від 05 квітня 2024 року у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022070000000243від 16.11.2022 року, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 2124887400:13:016:0135, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 .

В обґрунтуванняклопотання заявникзазначає,що прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Закарпатської обласної прокуратури у кримінальному провадженні №42022070000000243від 16.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.

Прокурором в клопотанні констатувався той факт, ніби-то на даний час в рамках розслідування кримінального провадженні виникла необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2124887400:13:016:0135 з метою запобігання спробам відчужити дану земельну ділянку на період здійснення досудового розслідування, так як дана земельна ділянка є об`єктом кримінально-протиправних дій і є речовим доказом в даному кримінальному провадженні.

Вказує, що прокурором на підтвердження вказаного твердження не надавались будь-які підтверджуючі документи щодо причетності власника майна громадянки ОСОБА_3 до розслідуваного кримінального правопорушення. Крім цього не конкретизовано, яке відношення до розслідуваного кримінального правопорушення має власник вказаної земельної ділянки, яка у свою чергу жодним чином навіть не згадується у жодних проведених слідчих гласних та негласних діях.

Зазначає, що предметом спору у даній справі є те, що ніби-то службові особи Холмківської сільської ради склали завідомо неправдивий офіційний документ, а саме: рішення Холмківської сільської ради від 30.08.2021 №634/VIII про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення СОГ в урочищі « ОСОБА_5 » в с. Минай Логойді та Банго.

Заявник вважає, що обґрунтування у клопотанні про те, що вказана земельна ділянка є предметом вчинення кримінального правопорушення є хибною та направлена виключно на викривлення фактичних обставин з метою створення уяви необхідності накладення арешту на майно сторонньої особи.

Заявник звертає увагу суду на відсутність складу кримінального правопорушення та достатніх підстав вважати, що арештована земельна ділянка підлягатиме конфіскації у разі призначення покарання, оскільки в рамках розслідуваного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364, 366 КК України, може його і не призначати.

Заявник зазначає, що протягом тривалого часу органом досудового розслідування власнику майна у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за якими проводиться досудове розслідування.

Заявник зазначає, що у застосуванні даного заходу забезпечення кримінального провадження на даний час відпала потреба та застосування арешту не співмірне обмеженню конституційного права, яке обмежується протягом декількох місяців.

За такихобставин заявник вважає,що необхідність подальшого арештунерухомого майна ОСОБА_3 відпала та проситьскасувати арештнакладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду у справі №308/889/23 від 05.04.2024 року на земельну ділянкуз кадастровимномером 2124887400:13:016:0135,якарозташована за адресою: АДРЕСА_1 , в урочищі « ОСОБА_5 », власником якої є ОСОБА_3 .

Власник майна та його захисник в призначене судове засідання не з`явилися. Захисник подав до суду заяву, згідно якої просив провести розгляд клопотання без його участі, та задовольнити дане клопотання.

В судове засідання прокурор не з`явився. Прокурор надав суду заяву відповідно до якої просить суд провести розгляд клопотання без його участі. Просив в задоволенні даного клопотання відмовити.

У відповідності до ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно ч.4 ст.107КПКУкраїни уразі неприбуттяв судовезасідання осіб,які берутьучасть усудовому провадженні,фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевірившидокази, якими обґрунтовується клопотання,слідчий суддя приходитьдо наступних висновків.

Як встановлено ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду у справі №308/889/23 від 05.04.2023 накладено арешт наземельну ділянку з кадастровим номером 2124887400:13:016:0135,якарозташованаза адресою: АДРЕСА_1 ,вурочищі« ОСОБА_5 »,власникомякоїє ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження.

Обґрунтованість зазначеного арешту слідчим суддею не перевіряється.

Підставоюнакладенняарештунанерухомемайно, судом було існування сукупності розумних підозр вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Метою накладенняарештунацемайно,слідчимсуддеюбуло забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.

Власник майна не бувприсутнійпідчас розгляду клопотання пронакладення арешту на майно.

Дані про оскарження ухвали слідчого судді у справі №308/889/23 від 05.04.2023 у програмі документообігу суду КП Д3 відсутні.

ПоложеннямиКПКУкраїниарешт майна визначений як один із заходівзабезпечення кримінального провадження,щозастосовуєтьсязметоюдосягненняйогодієвості.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПКУкраїни арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.

Порядокскасуванняарештумайнавстановлюється нормами ст.174КПКУкраїни.

Згідно з ч. 1 ст.174КПКУкраїни підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Нормами ч.1 ст. 174 КПК України передбаченодвівзаємовиключні підстави скасування арешту майнаслідчимсуддею-ценеобґрунтованість накладення арешту або якщо вподальшому застосуванні цього заходувідпалапотреба.

Згідно зі ст.2КПКУкраїни завданнямикримінальногопровадженняє захистособи, суспільствата держави від кримінальних правопорушень,охоронаправ,свободтазаконних інтересівучасників кримінального провадження,атакожзабезпечення швидкого,повноготанеупередженого розслідування ісудового розгляду зтим,щобкожний,хтовчинивкримінальне правопорушення,бувпритягнутийдо відповідальностівмірусвоєї вини,жоденневинуватийне бувобвинуваченийабо засуджений, жодна особане булапіддананеобґрунтованомупроцесуальному примусуі щобдо кожногоучасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згіднозч.1ст.28КПКУкраїни,підчаскримінального провадження кожна процесуальна діяабо процесуальнерішенняповинні бутивиконаніабо прийнятів розумні строки.Розумними вважаються строки,що єоб`єктивно необхіднимидля виконання процесуальнихдій таприйняття процесуальних рішень. Розумні строкинеможуть перевищувати передбаченіцим Кодексомстроки виконання окремих процесуальнихдійабо прийняття окремихпроцесуальнихрішень.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання про накладення арешту, погодився з доводами прокурора, задовольнивши його.

Обов`язок доказування обставин, на які посилається заявник, покладається саме на нього.

Також слід звернути увагу на те, що при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Заявник якпідставу дляскасування арештумайна зазначає,що в подальшому застосуванні цього заходу, а саме арештунерухомого майна ОСОБА_3 відпала потреба.

Заявником не додано до матеріалів клопотання та не доведено в судовому засіданні тих обставин, що метанакладення арештуна данийчас досягнута,всі слідчі дії з арештованим майном проведені, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час не відпала потреба в застосуванні арешту, який накладено було обґрунтовано, будь - яких обставин, які б не були відомі під час вирішення питання про накладення арешту не встановлено.

Заявником не доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, не наведено доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність.

Таким чином, наявні у розпорядженні слідчого судді матеріали свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

Крім цього, як встановлено слідчим суддею арешт було накладено з метою збереження речових доказів. Слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника ( володільця) майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно дост.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

Як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 05 квітня 2023 року, що дає слідчому судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.

Також слід звернути увагу на те, що при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що тимчасове накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий західєтимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого слідчий суддя погоджується з висновком, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2124887400:13:016:0135 накладено шляхом заборони відчуження та розпорядження, тобто обрано найменш обтяжливий спосіб накладення арешту на майно, розуміючи, що арешт вказаного майна не призведе до зупинення та надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання в право власності.

На підставівикладеного,слідчийсуддяприходить довисновкупровідмову узадоволенніклопотанняпредставника власникамайна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасуванняарешту майнау кримінальномупровадженні №42022070000000243від16.11.2022 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022070000000243від 16.11.2022 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1