Ухвала суду № 123475974, 03.12.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

03 грудня 2024 року Справа № 520/29192/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) , в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Харківській області №0019289-2405-2031 від 28.02.2023, яким ОСОБА_2 нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік у розмірі 35 226,0 грн.

Ухвалою суду від 23.10.2024 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Від представника відповідача 05.11.2024 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду з підстав порушення процесуального строку на звернення до суду.

Заяву аргументовано тим, що у даній справі оскаржується податкове повідомлення рішення від 28.02.2023 № 0019289-2405-2031 у розмірі 35 226.00 грн., про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік, яке було направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу платника та повернуто в зв`язку із закінченням терміну - 25.04.2023, тому, шестимісячний строк звернення до суду на оскарження податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС від 28.02.2023 №0019289-2405-2031 розпочався 25.04.2023 і закінчився 25.10.2023. Відтак, вважає, що позовна заява підлягає залишенню судом без розгляду.

Ухвалою суду від 13.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалу представником позивача через кабінет підсистеми "Електронний суд" отримано 18.11.2024.

Від представника позивача 27.11.2024 надійшла заява про усунення недоліків, в якій просить поновити пропущений строк звернення до суду.

Заява на підтвердження своєї позиції представник позивача зазначає, що копія оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Харківській області №0019289-2405-2031 від 28.02.2023 р., яким Позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної за 2021 рік у розмірі 35 226,0 грн. за об`єкт нежитлової нерухомості, а саме нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , у встановленому порядку Позивачем отримана ще не була. Про те, що Позивачу було нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної у розмірі 35 226,0 грн. Позивачу стало відомо з Електронного кабінету платника ДПС України. При цьому, будь-якого податкового повідомлення-рішення на вказану суму на адресу Позивача, або ж до його Електронного кабінету платника, не надходило.

Також, представник позивача, щодо направлення Відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на податкову адресу Позивача та його повернення в зв`язку із закінченням терміну зберігання, вказує що це лише формальне дотримання Відповідачем порядку листування платників податків та контролюючих органів, визначеного ст. 42 ПК України. Та, у жодному разі, не свідчить про обізнаність Позивач з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та не позбавляє Позивача гарантованого йому права оскаржити таке рішення у судовому порядку у разі його з ним незгодою.

Суд досліджуючи доводи сторін в заявах по суті, виходив з такого.

Відповідно до підпункту 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 ПК України, електронний кабінет - сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 16.1.14 пункту 16.1 статті 14 ПК України, платник податків зобов`язаний використовувати електронний кабінет для листування з контролюючими органами в електронній формі у разі подання звітності в електронній формі, а також після проходження електронної ідентифікації он-лайн в електронному кабінеті, крім платників податків, які відмовилися від використання електронного кабінету в порядку, встановленому цим Кодексом, та платників податків, які не визначили спосіб взаємодії із контролюючим органом.

Відповідно до підпункту 17.1.13 пункту 17.1 статті 17 ПК України, платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до пункту 42.4 статті 42 ПК України, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Відтак, доставка кореспонденції платнику податків виключно засобами електронного кабінету платника податків вважається належною у разі, коли платник податків самостійно визначив такий спосіб комунікації з контролюючим органом, про що власноручно зробив відмітку у електронному кабінеті.

Тому суд вважає, що у разі посилання відповідача на належне інформування позивача щодо прийнятих ним рішень, вчинених дій тощо, засобами електронної комунікації, то контролюючий орган також до квитанції про доставку документів в Електронний кабінет має надати докази, що позивачем було обрано саме такий спосіб листування, та на момент надсилання спірної кореспонденції від платника податків не надходило заяви (один раз на рік), щодо зміни способу листування.

Разом з тим, суд звертає увагу, що за замовчуванням листування з платником податків відбувається шляхом надсилання кореспонденції шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

При цьому, платник податків, у разі надходження листів від контролюючого органу на офіційну адресу, не може посилатися на неотримання поштового відправлення, коли не може бути врученим платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Що також відображено у позиції Верховного суду у постанові від 09.02.2023 у справі 160/14029/20.

У постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі 120/479/21-а вказано, що добросовісний платник податків, зобов`язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов`язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних наслідків. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 140/30/20.

Тому суд критично оцінює тезу представника позивача, що вимоги статті 42 ПК України - це суто формальність. КАС України, покладає тягар доказування на суб`єкт владних повноважень, що в контексті питання належного повідомлення платника податків, зобов`язує контролюючий орган надати належні, допустимі, достатні та достовірні докази правомірності своєї позиції. Процедура листування нормативно визначена Податковим кодексом України та надає критерії для оцінки доказів і відповідності дій контролюючого органу вимогам закону.

Частина 2 статті 19 Конституції України говорить, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому достатність вчинених ГУ ДПС в Харківській області дій для сповіщення платника податків про прийняті, щодо нього рішення може оцінюватись виключно через перспективу нормативно визначеного алгоритму дій суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів заяви про залишення позову без розгляду, суд вбачає наявність доказів на підтвердження надсилання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Харківській області №0019289-2405-2031 від 28.02.2023: рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, конверт з відміткою АТ "Укрпошта" та довідку про причини повернення від 25.04.2023 - за закінченням терміну зберігання.

Адреса на яку здійснювалось направлення поштової кореспонденції контролюючим органом: АДРЕСА_1 , що відповідає зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вказаний позивачем як адреса місця реєстрації та листування у позовній заяві.

Відтак, суд вважає, що ГУ ДПС в Харківській області належним чином здійснили надсилання податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

Позивач подаючи заяву про поновлення процесуального строку на звернення до суду має довести поважність причин його пропуску.

Однак, суд наголошує, що за загальним правилом, поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Водночас, позивачем не було наведено жодних обґрунтованих причин і не подано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у нього можливості підготувати та подати позовну заяву у строк, встановлений Законом.

Вказане в сукупності дає підстави стверджувати про відсутність обставин, які б об`єктивно унеможливили звернення позивача чи його представника до суду за захистом прав протягом визначеного законом строку.

Суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав, тому не визнає поважними вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Вказана позиція щодо строку звернення суду у спірних правовідносинах також підтримана Верховним Судом, зокрема у постанові від 10.10.2024 по справі №200/5937/23.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Не звернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Наслідки пропуску строку звернення до суду визначені статтею 123 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку у разі визнання їх судом неповажними.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

До суду позивач звернувся 21.10.2024 (дата формування документу в кабінеті "Електронного суду") та зареєстрований канцелярією суду 21.10.2024, відмітка АТ «Укрпошта» на поштовому відправленні, що містило оскаржуване податкове повідомлення-рішення про вручення/не вручення позивачці на її офіційну податкову адресу за закінченням терміну зберігання - 25.04.2023.

Згідно із п.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тривалість пропуску строку є суттєвою (26.10.2023 21.10.2024), а позивач пропустивши строк звернення до суду, не навів достатніх та обґрунтованих причин пропуску строку звернення до суду, які були об`єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення чи пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій у вигляді звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Таким чином, позивачка звернулась до суду з порушенням шестимісячного строку встановленого п.2 ст.122 КАС України.

Надавши системний аналіз доводам сторін та зіставляючи надані докази, суд дійшов висновку, що позивач не довів поважність пропуску строку звернення до суду, не надав належних, достатніх та допустимих доказів, тому суд не вбачає легітимних підстав для його поновлення.

Відтак, суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника ГУ ДПС у Харківській області про залишення позову без розгляду.

Згідно ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.1 п.п.7,9 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Керуючись статтями 123, 240, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тітов О.М.