Рішення № 123474092, 29.11.2024, Львівський окружний адміністративний суд

Г

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2024 рокусправа № 380/1265/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати наказ в/ч НОМЕР_1 за №52 від 25 вересня 2022р. про результати службового розслідування за фактом поранення чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , зазначивши в своєму рішенні що таке поранення померлий чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 отримав при виконанні обов`язків військової служби чи при захисті Батьківщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 є вдовою померлого військовослужбовця ОСОБА_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №52 від 25.09.2022 затверджено результати службового розслідування, згідно якого ОСОБА_2 вважався таким, що отримав поранення , яке не пов`язане із виконанням обов`язків військової служби. Не погоджуючись із таким наказом звертається із цим позовом до суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу повернуто позивачці разом з усіма доданими до неї матеріалами. Повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у сумі 1211(одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 к., відповідно до платіжного документа №5433-2422-6216-5049 від 18.01.2024.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року про повернення позовної заяви у справі № 380/1265/24 скасовано, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Ухвалою суду від 08.07.2024 відкрито спрощено позовне провадження у справі.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву від 02.10.2024 (вх№73592), у якому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що згідно акту службового розслідування від 25.09.2024 №2080 та відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за №1503/31371, наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09 вересня 2022 року №163, заступником командира військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 було проведено службове розслідування, з метою уточнення причин і умов, що призвели до поранення старшого стрільця 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_2 , а також встановлення ступеня вини. Відтак, вважає, що оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2022 №52 є такими, що прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в повній мірі відповідають встановленим у частини другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак скасуванню в судовому порядку не підлягає, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Старший солдат ОСОБА_2 , призваний на військову службу за призовом під час загальної мобілізації на підставі Указу Президента від 24.02.2022 року №69/2022, на посаду старшого стрільця 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , термін перебування на останній посаді з 02.03.2022 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25.09.2022 №52 проведено службове розслідування за фактом поранення старшого солдата ОСОБА_2 .

Відповідно до наказу Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 09.09.2022 №163 «Про призначення службового розслідування за фактом отримання поранення старшим солдатом ОСОБА_2 » заступником командира військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що спряли пораненню старшого солдата ОСОБА_2 та встановлення ступеня його вини.

За результатами роботи складено акт службового розслідування від 25.09.2022 №2080.

За наслідками розслідування з`ясовано, що поранення військовослужбовця 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , а саме старшого солдата ОСОБА_2 , вважати такими, що не пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Вважаючи такий наказ, таким що виданий незаконно та необґрунтовано, ОСОБА_1 звернулась із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону. Аналогічне положення викладено і в п. 1. ч. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Правовою основою зазначеного обов`язку є Конституція України, Закони України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про оборону України», «Про збройні сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Президентом України 24 лютого 2022 року прийнято Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Відповідно до пункту 1 Указу № 64/2022 воєнний стан діє з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 22.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023 продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб відповідно, який в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України, та який триває по день розгляду справи.

На затвердження вказаних указів Верховною Радою України прийнято відповідні закони.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію».

Відповідно до Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 548-XIV встановлено, що «Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України».

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (зі змінами), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371; Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Згідно частини 1 статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ст. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608.

Відповідно до п. 1 Розділу II Порядку, службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Пунктом 1 Розділу V Порядку визначено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Згідно з пунктами 1-3 Розділу VI Порядку за результатами розгляду акту та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Як встановлено судом, згідно з матеріалів службового розслідування, вина старшого солдата ОСОБА_2 виражається у його особистій безвідповідальності, недисциплінованості, а також недостатньому знанні та розумінні керівних документів, вимог Статуту Збройних Сил України щодо дотримання військової дисципліни.

Крім цього, суд наголошує, що на підставі акту службового розслідування, своїми діями старший стрілець 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_2 порушив вимоги наступних нормативно правових актів, а саме:

статті 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок;

статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої військовослужбовець зобов`язаний сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців;

статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до якої військовослужбовець повинен бездоганно і неухильно дотримуватись порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України;

статті 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до якої кожен військовослужбовець повинен дотримуватись військової дисципліни, шляхом особистої відповідальності за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів;

статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до якої військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.

Відтак, особиста недисциплінованість військовослужбовця, не якісне виконання службових обов`язків та вимог керівних документів старшим стрільцем 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_2 , що спричинило вчинення ним правопорушення.

За наслідками службового розслідування поранення старшого стрільця 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_2 вважати таким, що пов`язане з проходженням військової служби.

Отже, наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2022 №52 прийнятий за результатами проведеного службового розслідування.

Судом встановлено, що Військова частина НОМЕР_1 в день поранення чоловіка позивача виконувала бойові завдання з утримання батальйонного району оборони. Батальйонний район оборони визначається передньою лінією оборони, розмежувальними лініями ліворуч та праворуч, а також відповідною глибиною оборони, яка вимірюється від переднього краю (лінії) батальйонного району оборони в тил своїх військ.

У матеріалах справи до акту службового розслідування від 25.09.2022 №2080 долучена схема розміщення взводного опорного пункту на якому проходив службу чоловік позивачки та місця його поранення. Відповідний взводний опорний пункт перебував на передній лінії батальйонного району оборони, а місце поранення знаходилося більше ніж за 1,5 км. від переднього краю батальйонного району оборони в сторону військ збройних формувань російської федерації, що свідчить про те, що чоловік позивачки самостійно без дозволу командира та відповідного бойового розпорядження вийшов за межі батальйонного району оборони у нерозвідану в інженерно-саперному відношенні територію де підірвався на вибуховому предметі та внаслідок цього отримав поранення.

Таким чином, суд висновує, що оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2022 №52 є таким, що прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в повній мірі відповідають встановленим у частини другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак скасуванню в судовому порядку не підлягає, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Згідно з положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведені доводи та обґрунтування, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд висновує, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна