Ухвала суду № 123473935, 29.11.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

29 листопада 2024 рокусправа № 380/23811/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку,-

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати наказ №616 від 23.10.2024 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ №2621 о/с від 20.11.2024 Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про звільнення зі служби в поліції, поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП Романишина Ярослава Григоровича;

- поновити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на посаді поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП або на іншій рівнозначній посаді;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ЄДРПОУ 40108646 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.11.2024 по дату прийняття рішення у справі.

Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд перевірив позовну заяву та додані до неї матеріали і встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1 статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з частиною 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, яке набрало чинності з 12.04.2019. Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (пункт 11 Положення).

Відповідно до підпункту 12.10 пункту 12 вказаного Положення ордер містить підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).

Згідно з пунктом 9 цього Положення ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Отже, обов`язковим реквізитом ордеру є підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним діяльності індивідуально (у графі «Адвокат»).

Суд зауважує, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Правова позиція аналогічного змісту відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 №9901/847/18 та підтримана Верховним Судом у складі суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 12.06.2020 у справі №580/3478/19.

При цьому, слід зазначити, що позовна заява подана за підписом адвоката Рубцова Володимира Васильовичем через підсистему «Електронний суд».

Частинами 7, 8, 10, 11 статті 44 КАС України передбачено, що документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно з частиною 1 статті 18 КАС України визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі ЄСІТС).

Відповідно до частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

За правилом абзацу 2 частини 8 статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 8 статті 18 КАС України).

Отже, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

При цьому, державне підприємство Центр судових сервісів в рамках меморандуму про взаємодію і співпрацю між Державною судовою адміністрацією України та Національною асоціацією адвокатів України реалізувало етап інтеграції системи «Електронний суд» з Єдиним реєстром адвокатів України. В «Електронному суді» тепер з`явилася можливість для користувачів-адвокатів створювати електронні ордери, отримуючи доступ до судових справ, в яких вони представляють своїх клієнтів.

Пунктом 24 Положення про ЄСІТС визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Згідно з пунктом 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Відповідно до підпункту 11.5.1 пункту 11.5 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів по справі та загальний ордер (без вказання номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.

Підпунктом 11.5.6 пункту 11.5 Інструкції передбачено, що обраний на початку формування заяви ордер буде автоматично завантажено до додатків сформованої заяви.

У підпункті 11.6.1 пункту 11.6 Інструкції зазначено, що електронні довіреності та ордери надаються та оформлюються засобами ЕС у відповідності до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму.

Викладений порядок підтвердження повноважень адвоката як представника за допомогою засобів ЄСІТС (створення електронного ордера із застосуванням вбудованого текстового редактора) узгоджується з приписами частини сьомої статті 59 КАС України, згідно з якою в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

При цьому, враховуючи положення Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», підписання ордера кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу, ніж засіб Електронного суду, який так само здатний забезпечити умови, передбачені статтею 19 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», та додавання файлу з накладеним цифровим підписом до створеного в Електронному суді документа також буде відповідати вимогам статті 59 КАС України.

Водночас підписання цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС долученого до створеного в підсистемі «Електронний суд» документа файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС та підтвердження ним відповідності електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі, проте не прирівнює таку дію до видачі адвокатом ордера в електронній формі шляхом створення електронного документа встановленої форми.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 24.02.2024 у справі №466/76/22.

Суд з`ясував, що позовна заява подана за допомогою підсистеми «Електронний суд» та підписана шляхом накладання електронного підпису адвоката Рубцова Володимира Васильовича. До позовної заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 від 22.11.2024 серії ВС №1327558 адвокатом Рабцовим Володимиром Васильовичем, однак у графах «Адвокат» та «Керівник адвокатського об`єднання» підписи адвоката та керівника відсутні.

Долучений ордер не сформований адвокатом в системі «Електронний суд», а завантажений як додаток до заяви у формі файлу «pdf» та не містить всі необхідні відомості, визначені у пункті 12 Положення №41, а саме в графах «Адвокат» та «Керівник адвокатського об`єднання» відсутні підписи адвоката та керівника адвокатського об`єднання.

Враховуючи викладене, суд висновує, що відсутність в ордері одного із обов`язкових реквізитів, а саме: підписів адвоката та керівника адвокатського об`єднання, свідчить про процесуальну дефектність відповідного документа, що відповідно виключає можливість визнати такий ордер належним документом, який підтверджує право адвоката Рубцова Володимира Васильовича як особи, яка підписала позовну заяву, на вчинення таких дій від імені та в інтересах позивача у цій справі.

Питання належності підтвердження представництва учасником справи адвокатом шляхом подання до суду копії ордеру через систему «Електронний суд» без графічного проставлення підпису в графі ордеру «Адвокат» було предметом дослідження Верховним Судом у постановах від 29.02.2024 у справі №466/76/22, від 07.12.2023 у справі №466/862/22, від 09.03.2023 у справі №466/893/23, від 07.02.2023 у справі №466/487/22, від 22.12.2022 у справі №450/569/22.

Таким чином, суд висновує, що скріплення адвокатом Рабцовим Володимиром Васильовичем електронним цифровим підписом додатку до позовної заяви у форматі файлу «pdf» із згенерованим на офіційному веб-сайті НААУ бланком ордера про надання правничої (правової) допомоги, який не містить особистих підписів адвоката та керівника адвокатського об`єднання, не свідчить про дотримання ним форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, як того вимагають норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги.

Суд зазначає, що підписання адвокатом цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС долученого до створеного в підсистемі «Електронний суд» файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, підтверджує ним відповідність електронної копії такого ордера його оригіналу в паперовій формі та засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС.

Таким чином, суд вважає, що долучений до позовної заяви ордер від 22.11.2024 серії ВС №1327558 не є належним документом, що підтверджує право адвоката Рубцова Володимира Васильовича як особи, яка підписала позовну заяву, на вчинення таких дій від імені та в інтересах позивача у цій справі.

З огляду на викладене, слід виснувати, що позовна заява підписана особою, повноваження якої не доведені.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Тому, суд вважає за необхідне застосувати процесуальні наслідки, передбачені статтею 169 КАС України, а саме повернути позовну заяву позивачеві.

Враховуючи викладене, суд висновує, що позовна заява підлягає поверненню, як така, що підписана особою без належного підтвердження повноважень.

Відповідно до частини 5 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Частиною 8 статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 241-243, 248, 294 КАС України, суддя,-

у х в а л и в :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку повернути позивачу.

2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

3. Роз`яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців Олег Романович