Рішення № 123470772, 26.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 рокуСправа №160/23067/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ у Рівненській області від 27.02.2024 року № 046550007264, Головного управління ПФУ в Харківській області від 02.04.2024 року № 046550007264 про відмову у призначенні їй пенсії по інвалідності III групи;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області призначити їй пенсію по інвалідності III групи відповідно до ст.30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 20.02.2024 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач маючи встановлену ІІІ групу інвалідності з 19.06.2023 року, відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності. Однак, рішенням Головного управління ПФУ в Рівненській області від 27.02.2024 р. № 046550007264 їй відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності, оскільки відсутній необхідний страховий стаж 6 років. Також, у вищевказаному рішенні зазначено, що на момент встановлення інвалідності вона досягла 33 років та мала страховий стаж 5 років. 26.03.2024 року позивач повторно звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності. Проте, рішенням Головного управління ПФУ в Харківській області від 02.04.2024 р. № 046550007264 їй відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності, оскільки відсутній необхідний страховий стаж 6 років. Позивач вважає, що рішення відповідача-1 та відповідача-2 є протиправними та такими, що не відповідають положенням ст.32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп - від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років. Вказане й стало підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.ст.160, 161 КАС України та запропоновано позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів доплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

На виконання ухвали суду, позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме: надано докази доплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

На виконання вимог ухвали суду, 18.10.2024 року відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач 20.02.2024 року звернулася до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії по інвалідності. За принципом екстериторіальності заяву про призначення пенсії по інвалідності та документи передані до Головного управління ПФУ в Рівненській області. Рішенням Головного управління ПФУ в Рівненській області від 27.02.2024 р. № 046550007264 у призначенні пенсії по інвалідності відмовлено, у зв`язку з тим, що відсутній необхідний страховий стаж 6 років. 26.03.2024 року позивач повторно звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності. За принципом екстериторіальності заяву про призначення пенсії по інвалідності та документи передані до Головного управління ПФУ в Харківській області. Рішенням Головного управління ПФУ в Харківській області від 02.04.2024 р. № 046550007264 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 6 років. Оскільки, відповідно до паспортних даних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент звернення їй виповнилось 34 роки, основною умовою для визначення права на пенсію по інвалідності є наявність страхового стажу 6 років. За таких обставин, відповідач-1 просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідачу-2 позов з додатками та зазначена ухвала суду доставлені до його електронного кабінету 27.08.2024 року та 19.09.2024 року, що підтверджується відповідними довідками наявними матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач-2 до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Відповідачу-3 позов з додатками та зазначена ухвала суду доставлені до його електронного кабінету 27.08.2024 року та 19.09.2024 року, що підтверджується відповідними довідками наявними матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач-3 до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, враховуючи позицію відповідача-1, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно із довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 772909 з 19.06.2023 року встановлено третю групу інвалідності по зору.

20.02.2024 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

27.02.2024 року Головним управлінням ПФУ в Рівненській області розглянуто заяву позивача, за принципом екстериторіальності, та прийнято рішення № 046550007264, яким відмовлено їй в призначенні пенсії по інвалідності, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 6 років.

Спірним рішенням встановлено, що страховий стаж позивача складає 05 років 01 місяць 16 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До відома: на момент встановлення інвалідності 19.06.2023 р. позивач досягла 33 роки відповідно до статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», необхідний страховий стаж становить 5 років. При набутті права 34 роки (доопрацювання стажу) страховий стаж для призначення пенсії становить 6 років.

26.03.2024 року позивач повторно звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

02.04.2024 року Головним управлінням ПФУ в Харківській області розглянуто заяву позивача, за принципом екстериторіальності, та прийнято рішення № 046550007264, яким відмовлено їй в призначенні пенсії по інвалідності, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 6 років.

Спірним рішенням встановлено, що страховий стаж позивача складає 05 років 01 місяць 16 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пенсійним віком є встановлений законодавством вік, із досягненням якого, особа може претендувати на виплату пенсії за віком.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Згідно із ч.1 ст.32 Закону №1058-IV, особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп:

до досягнення особою 23 років включно - 1 рік;

від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки;

від 27 років до досягнення особою 28 років включно - 3 роки;

від 29 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;

від 32 років до досягнення особою 33 років включно - 5 років;

від 34 років до досягнення особою 35 років включно - 6 років;

від 36 років до досягнення особою 37 років включно - 7 років;

від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років;

від 40 років до досягнення особою 42 років включно - 9 років;

від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років;

від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років;

від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років;

від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років;

від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.

Особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.

Положеннями статті 34 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

Отже, обов`язковими умовами для призначення пенсії по інвалідності, відповідно до вказаної вище норми, у випадку встановлення інвалідності ІІІ групи, є вік - від 32 років до 33 включно років та 5 років страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією.

Як вбачається з форми РС-право від 26.03.2024 року страховий стаж позивача складає 05 років 01 місяців 16 днів.

Крім того, на час встановлення інвалідності позивач досягла 33 років, що підтверджується випискою з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №772909 від 12.07.2023, де вказано дату народження - 01.07.1989.

Отже, позивачу було встановлено інвалідність третьої групи у 33 роки та станом на час встановлення інвалідності, її страховий стаж склав 05 років 01 місяців 16 днів.

Суд відхиляє твердження відповідача-1 та відповідача-2, щодо необхідного страхового стажу позивача для призначення пенсії по інвалідності - 6 років з огляду на її вік станом на час звернення за призначенням пенсії по інвалідності. Оскільки, згідно із ч.1 ст.32 Закону №1058-IV визначено альтернативно необхідність наявного страхового стажу у праві на пенсію по інвалідності, зокрема, необхідний страховий стаж може бути розрахований на час встановлення інвалідності або на день звернення за пенсією.

Отже, відповідачем-1 та відповідачем-2 протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки матеріалами справи підтверджено, що станом на час встановлення інвалідності остання досягла 33 років та страховий стаж на час встановлення інвалідності ІІІ групи складав 05 років 01 місяців 16 днів.

На підставі наведених обставин, рішення прийняте відповідачем-1 від 27.02.2024 року № 046550007264 та рішення прийняте відповідачем-2 від 02.04.2024 року № 046550007264 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-3 призначити позивачу пенсію по інвалідності III групи відповідно до ст.30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 20.02.2024 року, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р. кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 р. у справі № 817/498/17 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов`язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З огляду на приписи розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах є Головне управління ПФУ в Рівненській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії по інвалідності від 20.02.2024 року та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії. В свою чергу, Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснило лише повідомлення позивача про прийняте рішення відповідачем-1 та відповідачем-2.

Оскільки, позивач первинно звернулася із заявою про призначення пенсії по інвалідності 20.02.2024 року, тобто після спливу трьох місяців з моменту встановлення інвалідності, відтак, відповідно до статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

З урахуванням вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, оскільки зазначеним управлінням не вчинялось будь-яких дій та не приймалось яких-небудь рішень пов`язаних з розглядом заяви позивача від 20.02.2024 року та від 26.03.2024 року, а отже права останньої Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області не порушені.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Головного управління ПФУ в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 20.02.2024 року.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 2 422,40 грн.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 та відповідача-2.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 27.02.2024 року №046550007264 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.04.2024 року №046550007264 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 20.02.2024 року.

У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Борисенка Олександра, буд.7, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 605,60 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по справі у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма