Рішення № 123470457, 03.12.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 грудня 2024 р. Справа № 120/11456/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування окремого пункту наказу, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 , відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 витягу з наказу від 31.07.2023 № 1006 командира Військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування», яким травмування 07.05.2022 в районі села Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області колишнього командира відділення - командира машини 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти старшого сержанта ОСОБА_1 вважається не підтвердженим;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування за моєю заявою від 06.06.2024, яку позивач направив відповідачу з урахуванням всіх доказів (пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , довідки про безпосередню участь у бойових діях від 14.02.2023 № 76/481, виписного епікризу від 17.02.2023 № 482 та інших доказів).

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не складання довідки про обставини отримання 07.05.2022 в районі села Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області колишнього командира відділення - командира машини 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти старшого сержанта ОСОБА_1 поранення (травми) за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 скласти довідку про обставини отримання 07.05.2022 в районі села Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області колишнього командира відділення командира машини 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти старшого сержанта ОСОБА_1 поранення (травми) за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що з 2021 року проходив військову службу за контрактом у В/ч НОМЕР_1 . 07.05.2022 під час несення бойової служби внаслідок близького розриву боєприпаси він отримав закриту травму хребта та спинного мозку шийного відділу, про що одразу було поінформовано начальника медичної служби В/ч НОМЕР_1 . Після тривалого лікування, рішенням ВЛК ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби, а в подальшому у травні 2024 року позивачу повторно встановлено ІІІ інвалідності.

Позивач зазначає, що проведення службового розслідування за фактом отримання ним травми 07.05.2022, відповідачем було проведено необ`єктивно та неповно, що зумовило звернення позивача із заявою від 06.06.2024.

У відповідь на згадану заяву В/ч НОМЕР_1 разом із супровідним листом від 05.07.2024 надіслала на адресу позивача наказ про результати службового розслідування від 31.07.2023 № 1006, у п. 2 якого вказано про не підтвердження отриманого позивачем травмування 07.05.2022.

Не погоджуючись із висновками службового розслідування викладеними у наказі від 31.07.2023 № 1006, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не складання довідки про обставини отримання 07.05.2022 в районі села Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області колишнього командира відділення - командира машини 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти старшого сержанта ОСОБА_1 поранення (травми) за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Ухвалою від 16.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Цією ухвалою витребувано у сторони відповідача додаткові докази.

16.10.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення вимог ОСОБА_1 та вказав про наступне.

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.06.2021 № 152 старшого сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків військової частини НОМЕР_1 . Враховуючи всі обставини, які надаються в матеріалах службового розслідування, встановлено, що ОСОБА_1 29.06.2023 звернувся з заявою до Військової частини про призначення службового розслідування по факту ймовірного отримання ним травми 07.05.2022.

Під час проведення службового розслідування встановлено, що факт травмування 07.05.2022 в районі села Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області колишнього командира відділення - командира машини 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти В/ч НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_1 , не підтвердився. Згідно свідоцтва про хворобу № 24 в пункті 12 зазначено: наслідки закритої травми хребта (2015р.) після травматичної грижі диску С5-С6 лікування оперативно у вигляді зрощення сегменту С5-С6-С7 хребців з наявністю міжтілової опори, з деформуючим спондильозом L2,L5, деформуючим артрозом реберно-хребцевих зчленувань на рівні Th9, шийної радикулопатії на рівні С6-С7 з больовим та м`язево - тонічним синдромами, значними порушеннями функції. Стан після операції (2015р.): задньої шийної мікродискектомиї СS-С6 справа, (2016р.) - ендоскопічна декомпресія правого карпатального каналу, (2022р.) - корпектомія - С6, із передньою стабілізацією міжтілової опори.

10.05.2022 по 28.05.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП ООКЛ м. Одеса з діагнозом: Наслідки ЗТХСМ (2015р). Після травматична грижа диску С5-6, МОС міжтілового титановою опорою - 17.05.22р.). Гострий правобічний корінцевий синдром С5-6.

3 28.05.2022 по 05.06.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у В/ч НОМЕР_3 АДРЕСА_1 з діагнозом: Наслідки ЗТХСМ. Після травматична грижа диску С5-6, Корпоротомія С6. МОС міжтіловою титановою опорою. Гострий правобічний корінцевий синдром С5-6.

З 30.01.2023 по 01.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у ВМКЦ ПР м. Одеса з діагнозом: Наслідки закритої травми хребта (2015р), після травматичної грижі диску С5-С6 лікуванні оперативно у вигляді зрощення сегменту CS-С6-С7 хребців з наявністю міжтілової опори з деформуючим спондильозом L2-LS, деформуючим артрозом реберно-хребцевих зчленувань на рівні Тh9, шийної радикулопатії на рівні С6-С7 з больовим та м`язево - тонічним синдромами, значним порушенням функції. Стан після операції: 2015р. - задня шийна мікродискектомія СS-С6 справа, 2016р.-ендоскопічна декомпресія правого карпального каналу, 2022р.- корпектомія С6 із передньою стабілізацією міжтілової опорою. Хронічна правобічна сенсоневральна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови 5,0м на праве вухо, 6,0м на ліве вухо. Викривлення носової перетинки з порушенням функції носового дихання.

Беручи до уваги викладене відповідач зауважує, що ОСОБА_1 вказані травми отримав до 07.05.2022, а не в районі села Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області під час артилерійського обстрілу, тому просить відмовити у задоволенні заявленого позову.

На виконання вимог ухвали від 16.09.2024 відповідач надав запитувані судом документи.

23.10.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечив стосовно аргументів відповідача та наголосив, що основний та першочерговий доказ отримання ОСОБА_1 поранення (травми) 07.05.2022, а саме пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були безпідставно не враховані відповідачем під час проведення службового розслідування, що призвело до викривлення фактичних обставин травми. Також, на переконання заявника, відповідач безпідставно не включив до матеріалів службового розслідування виписку з медичної карти від 17.02.2023 № 482 та виписний епікриз від 17.02.2023 № 482, що призвело до хибних його висновків.

Враховуючи наведене позивач просить задовольнити заявлений позов у повному обсязі.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з березня 2021 року проходив військову службу за контрактом у В/ч НОМЕР_1 .

Згідно з наказом командира В/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) району зосередження частини від 22.02.2023 № 55 ОСОБА_1 , звільненого з військової служби наказом командира В/ч НОМЕР_1 (по особовому складу) від 22.02.2023 № 23-РС, з 22.02.2023 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до В/ч НОМЕР_1 із письмовою заявою від 29.06.2023, в якій просив провести службове розслідування та видати йому довідку про обставини травми, отриманої ним під час несення бойової служби 07.05.2022 на блокпосту " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". До заяви додав копію виписного епікризу від 17.0.2023 № 482, копію висновку ВЛК від 10.02.2023 № 24, пояснення про обставини отримання травми.

Згідно з витягом із наказу командира В/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) району зосередження частини від 03.07.2023 № 892 відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ, Порядкупроведення службового розслідування у ЗСУ, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, на підставі рапорту старшого сержанта ОСОБА_1 , колишнього командира відділення-командира машини 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти (вх. № 75/5013 від 02.07.2023) вирішено провести службове розслідування по факту отримання травмування 07.05.2022 старшим сержантом ОСОБА_1 .

За результатами проведеного службового розслідування відповідач склав акт службового розслідування по факту отримання травмування старшого сержанта ОСОБА_1 (далі - Акт) від 31.07.2023.

Згідно з п. 3.5 Акта попередньо встановлено, що під час виконання заходів необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення, та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України 7 травня 2022 року приблизно з 22 по 24 години під час несення бойового чергування на блокпості на позиції «Кум» в районі села Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області, в наслідок мінометного та артилерійського обстрілу зі сторони збройних сил російської федерації отримав травмування командир відділення - командир машини 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти старший сержант ОСОБА_1 . Попередньо встановлений діагноз: наслідки ЗТХСМ. Після травматична грижа диску С5-6, МОС міжтілового титановою опорою. Гострий правобічний корінцевий синдром С5-6.

Відповідно до п.3.6. Акта згідно пояснень отриманих від старшого сержанта запасу ОСОБА_1 стало відомо, що 07 травня 2022 року районі села Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області під час виконання заходів необхідних для забезпечення оборони держави він знаходився на бойовому чергуванні на блокпості « ОСОБА_4 ». Близько 22-24 год. 07.05.2022 почався мінометний та артилерійський обстріл противником, після близького розриву боєприпасу військовослужбовець відчув сильний біль в області шиї, перестала повертатися голова та працювати права рука, про що було повідомлено начальнику медичної частини капітану ОСОБА_5 . В той час поряд з ОСОБА_6 знаходився старший солдат ОСОБА_7 та солдат ОСОБА_8 . 10.05.2022 старший сержант запасу ОСОБА_1 отримав направлення на шпиталь в ВМКЦ Південного регіону міста Одеса та був туди доставлений старшим лейтенантом ОСОБА_9 . З ВМКЦ ПР був перенаправлений до Одеської обласної клінічної лікарні де було проведено операцію по заміні шостого шийного хребця на протез, та встановлено діагноз : Наслідки ЗТХСМ. Після травматична грижа диску С5-6, МОС міжтілового титановою опорою. Гострий правобічний корінцевий синдром С5-6.

Пункти 3.7 та 3.8 Акта містять посилання на пояснення старшого солдата ОСОБА_3 та старшого солдата ОСОБА_2 , за якими старший сержант ОСОБА_1 отримав травму та звернувся до медичної служби за допомогою.

Відповідно до Акта службового розслідування ОСОБА_1 з 10.05.2022 по 28.05.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП ООКЛ м. Одеса з діагнозом: Наслідки ЗТХСМ (2015р). Після травматична грижа диску С5-6, МОС міжтілового титановою опорою - 17.05.22. Гострий правобічний корінцевий синдром С5-6.

3 28.05.2022 по 05.06.2022 перебував на стаціонарному лікуванні у В/ч НОМЕР_3 АДРЕСА_1 з діагнозом: Наслідки ЗТХСМ. Після травматична грижа диску С5-6, Корпоротомія С6. МОС міжтіловою титановою опорою. Гострий правобічний корінцевий синдром С5-6.

З 30.01.2023 по 01.02.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у ВМКЦ ПР м. Одеса з діагнозом: Наслідки закритої травми хребта (2015р), після травматичної грижі диску С5-С6 лікуванні оперативно у вигляді зрощення сегменту CS-С6-С7 хребців з наявністю міжтілової опори з деформуючим спондильозом L2-LS, деформуючим артрозом реберно-хребцевих зчленувань на рівні Тh9, шийної радикулопатії на рівні С6-С7 з больовим та м?язево - тонічним синдромами, значним порушенням функції. Стан після операції: 2015р. - задня шийна мікродискектомія СS-С6 справа, 2016р.-ендоскопічна декомпресія правого карпального каналу, 2022р.- корпектомія С6 із передньою стабілізацією міжтілової опорою. Хронічна правобічна сенсоневральна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови 5,0м на праве вухо, 6,0м на ліве вухо. Викривлення носової перетинки з порушенням функції носового дихання.

У п. 3.10 Акта встановлено, що факт травмування 07.05.2022 в районі села Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області колишнього командира відділення - командира машини 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти В/ч НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_1 , не підтвердився. Згідно свідоцтва про хворобу № 24 в пункті 12 зазначено: наслідки закритої травми хребта (2015р.) після травматичної грижі диску С5-С6 лікування оперативно у вигляді зрощення сегменту С5-С6-С7 хребців з наявністю міжтілової опори, з деформуючим спондильозом L2,L5, деформуючим артрозом реберно-хребцевих зчленувань на рівні Th9, шийної радикулопатії на рівні С6-С7 з больовим та м`язево - тонічним синдромами, значними порушеннями функції. Стан після операції (2015р.): задньої шийної мікродискектомиї СS-С6 справа, (2016р.) - ендоскопічна декомпресія правого карпатального каналу, (2022р.) - корпектомія - С6, із передньою стабілізацією міжтілової опори.

За результатами проведеного службового розслідування командир В/ч НОМЕР_1 прийняв наказ від 31.07.2023 № 1006 за п. 1 якого вирішено службове розслідування вважати завершеним, а за п. 2 - вважати травмування 07.05.2022 в районі села в районі села Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області колишнього командира відділення - командира машини 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти В/ч НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_1 , не підтвердженим.

Не погоджуючись із висновками службового розслідування викладеними у наказі від 31.07.2023 № 1006, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не складання довідки про обставини отримання 07.05.2022 в районі села Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області колишнього командира відділення - командира машини 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти старшого сержанта ОСОБА_1 поранення (травми) за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 55, частини 2 статті 124 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Основного Закону України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє дотепер.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частинами 2-4 статті 2 Закону № 2232-XII передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 статті 24 Закон № 2232-XII визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).

Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статей 18-19 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.

Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

За нормами статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (стаття 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).

У силу вимог статті 255 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.

Згідно з пунктом 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (в реакції чинній на дату отримання поранення (травми) позивачем) на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію) до направлення пораненого військовослужбовця на лікування поза розташуванням військової частини, вона надсилається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до якого приписаний військовослужбовець, який отримав травму (каліцтво, поранення, контузію), протягом 30 днів з дня отримання травми (каліцтва, поранення, контузії) або протягом 30 днів з дня надходження відповідної вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Законом від 02.05.2023 № 3080-IX, який набрав чинності 28.05.2023, внесено зміни до статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме: у частині другій слова "довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію)" замінено словами "довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)"; а після частини другої доповнено новою частиною такого змісту:

"Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва)".

У зв`язку з цим частину третю визначено вважати частиною четвертою, яку викладено в такій редакції:

"У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до військового закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України";

Доповнено частиною п`ятою такого змісту: "У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п`яти днів та у такий самий строк направляється до військового закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України".

Відтак, проведення службового розслідування не є обов`язковим для надання військовослужбовцю довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), позаяк не вимагається наведеними вище приписами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Водночас згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, в межах заявленого спору позивач крім іншого оскаржує пункт 2 витягу з наказу від 31.07.2023 № 1006 командира Військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування», яким травмування 07.05.2022 в районі АДРЕСА_2 колишнього командира відділення - командира машини 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти старшого сержанта ОСОБА_1 вважається не підтвердженим та бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не складання довідки про обставини отримання 07.05.2022 в районі села Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області колишнього командира відділення - командира машини 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти старшого сержанта ОСОБА_1 поранення (травми) за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.

Позивач зазначає, що 07.05.2022 під час несення бойової служби у складі В/ч НОМЕР_1 внаслідок близького розриву боєприпасу він отримав закриту травму хребта та спинного мозку шийного відділу, про що одразу було поінформовано начальника медичної служби В/ч НОМЕР_1 .

Сторонами спору не спростовується, що позивач 07.05.2022 проходив військову службу у складі В/ч НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою В/ч НОМЕР_1 від 14.02.2023 № 76/481 ОСОБА_1 дійсно у періоди з 27.02.2022 по 20.04.2022, з 24.04.2022 по 09.05.2022, з 01.11.2022 по 16.01.2023, з 28.01.2023 по 31.01.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією РФ проти м. Миколаїв, с. Лимани, с. Прибузьке, с. Шевченкове Миколаївської області, населений пункт Пеервомайське Донецької області.

Як зазначалося вище, порядок складення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) врегульовано статтею 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

При цьому судом встановлено, що у липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до В/ч НОМЕР_1 із письмовою заявою від 29.06.2023, в якій просив провести службове розслідування та видати йому довідку про обставини травми, отриманої ним під час несення бойової служби 07.05.2022 на блокпосту "Кум", згідно Додатку 5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402.

Таким чином із заявою (рапортом) про видачу відповідної довідки позивач звернувся у липні 2023 року (вх. №75/5013 від 02.07.2023), тобто коли вже набрав чинності Закон від 02.05.2023 № 3080-IX.

За змістом пояснювальної записки до проекту Закону України "Про внесення змін до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо удосконалення питань оформлення документів та лікування військовослужбовців під час дії воєнного стану" метою законопроекту є удосконалення питань оформлення військовослужбовцям довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) як за результатами проведення відповідного розслідування (службового чи спеціального), так і без його проведення, а також удосконалення питань оформлення та направлення медичних та інших документів між військовими частинами та закладами охорони здоров`я.

За наведених обставин до спірних правовідносин застосовні положення статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у редакції Закону № 3080-IX.

Так, суд вище цитував частину 5 статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у редакції Закону № 3080-IX, згідно з якою у разі отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовцем внаслідок дій противника розслідування обставин їх отримання не проводиться, натомість командиром військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Як визначено пунктом 21.25 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім`ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ІНФОРМАЦІЯ_2 надаються такі документи (засвідчені копії документів): (...) довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво).

Формою довідки про обставини травми, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України передбачено, що її підписує командир військової частини.

Отже, довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) потрібна зокрема для проходження військовослужбовцем військово-лікарської комісії та встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).

Разом в контексті встановлених обставин, суд зауважує, що згідно з витягом із наказу командира В/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) району зосередження частини від 03.07.2023 № 892 відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ, Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, на підставі рапорту старшого сержанта ОСОБА_1 , колишнього командира відділення-командира машини 1 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти (вх. № 75/5013 від 02.07.2023) вирішено провести службове розслідування по факту отримання травмування 07.05.2022 старшим сержантом ОСОБА_1 .

За результатами проведеного службового розслідування відповідач склав акт службового розслідування по факту отримання травмування старшого сержанта ОСОБА_1 (далі - Акт) від 31.07.2023 та в подальшому виніс оскаржуваний у цій справі наказ від 31.07.2023 № 1006, яким визнав непідтвердженим отримання позивачем травмування 07.05.2022.

В свою чергу суд повторно звертає увагу на норми частини 5 статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у редакції Закону № 3080-IX, згідно з якою у разі отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовцем внаслідок дій противника розслідування обставин їх отримання не проводиться, натомість командиром військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Таким чином відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень та провів службове розслідування всупереч норм статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у редакції Закону № 3080-IX.

Більше того, при вирішенні цього спору суд враховує, що службове розслідування проводилось, крім іншого на підставі Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, який затверджено Наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608.

При цьому зважаючи на встановлені обставини суд вважає за доцільне вказати про наступне.

Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, який затверджено Наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 р. за № 1503/31371 (далі - Порядок № 608) визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.

За нормами п. 1 розділу ІІ Порядку № 608 Службове розслідування може призначатися у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;

неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;

дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;

втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;

порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;

недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;

повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;

скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування проводиться для встановлення:

неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;

причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби;

ступеня вини військовослужбовця;

порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;

причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;

причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Проаналізувавши наведені норми, суд дійшов висновку, що службове розслідування стосовно військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів, на підставі ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Порядку № 608, проводиться у випадках не виконання (неналежного виконання) ними своїх службових обов`язків або вчинення правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дій (бездіяльності) які призвели до завдання шкоди державі, та призначається таке розслідування письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Однак, відповідачем не надано суду будь-яких доказів щодо вчинення позивачем будь-якого дисциплінарного правопорушення.

Навпаки, з Акту службового розслідування від 31.07.2023 вбачається, що службове розслідування було проведено для встановлення обставин поранення/бойового травмування позивача.

Таким чином, суд вважає, що обрані відповідачем підстави для проведення службового розслідування відносно позивача є помилковими.

Відтак, незалежно від наведених позивачем підстав позову та обґрунтування заявлених вимог, спірний наказ від 31.07.2023 № 1006 є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Водночас вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача повторно провести службове розслідування з урахуванням всіх наданих доказів не підлягають до задоволення, адже як встановлено судом проведення службового розслідування у спірному випадку не передбачено законодавством чинним на дату звернення позивача до відповідача із відповідною заявою.

Повертаючись до обставин спору, суд враховує, що сторонами не спростовується та обставина, що позивач дійсно ніс бойову службу 07.05.2022 в районі села Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області, ці ж обставини підтверджуються і довідкою В/ч НОМЕР_1 від 14.02.2023 № 76/481.

Водночас як стверджує позивач внаслідок артилерійського та мінометного обстрілу завданого військами противника, він отримав закриту травму хребта та спинного мозку шийного відділу. Отримання травми зокрема, підтверджується поясненнями військовослужбовців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Крім того, згідно у свідоцтві про хворобу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 16.02.2023, вказано, що 07.05.2022 знаходячись на бойовому чергуванні на блокпосту "Кум" поблизу с. Шевченкове Миколаївської області під час артилерійського обстрілу отримав повторну закриту травму шийного відділу хребта. Довідка про обставини травми не надана. 17.05.2022 виконано операцію: дискектомія С5, С6, С6-С7, корпоротомія- С6, МОС міжтіловою титановою опорою.

Також матеріали справи містять і виписку № 7654 із медичної карти стаціонарного хворого, згідно з якою ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні ОКЛ з 10.05.2022 по 28.05.2022.

При цьому матеріали справи не містять доказів, що отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) позивачем пов`язане з його неправомірними діями, недотриманням службової дисципліни тощо, а відповідач про наявність таких обставин у ході судового розгляду не повідомляв.

Більше того, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, зокрема і довідку В/ч НОМЕР_1 від 14.02.2023 № 76/481, яка видавалась на підставі наказів командира В/ч НОМЕР_1 , первинні медичні документи щодо стану здоров`я позивача після 07.05.2022, суд доходить до висновку про наявність у розпорядженні відповідача доказів, про отриману позивачем в період з 07.05.2022 травму під час несення служби в районі с. Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відтак особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

На переконання суду, наданими позивачем письмовими доказами підтверджено факт отримання ним травми 07.05.2022 під час перебування в районах ведення бойових дій та виконання обов`язків військової служби, а тому бездіяльність відповідача щодо відмови Бойку ОІ. у видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії) відповідно до Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, є протиправною.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з такого.

У силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає, що в даному випадку слід зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 скласти довідку про обставини отримання 07.05.2022 ОСОБА_1 травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

Обраний судом у конкретному випадку спосіб захисту порушеного права позивача відповідає завданням адміністративного судочинства, вимогам справедливості й забезпечить ефективне поновлення позивача в правах.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 31.07.2023 № 1006.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії) відповідно до Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 скласти довідку про обставини отримання 07.05.2022 ОСОБА_1 травми (поранення, контузії, каліцтва), за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

В задоволенні решти вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 03.12.2024.

Суддя Томчук Андрій Валерійович