Рішення № 123470315, 02.12.2024, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/16/24

2/689/166/24

РІШЕННЯ

Іменем України

02.12.2024 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області -

головуючий-суддя Баськов М. М.

за участю:

секретаря судового засідання Грановської Д. А.

представника позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ярмолинці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариствакомерційний банк"ПриватБанк"до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося досуду зпозовом до ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості закредитним договоромб/нвід 03.03.2011в сумі39744,01грн.,укладеним міжАТ КБ"ПриватБанк"та ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 03.03.2011 між АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_3 шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку було укладено кредитний договір б/н, згідно якого ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який в подальшому був збільшений до 11000 грн., із сплатою відсотків за користування кредитом на умовах, передбачених цим договором, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Проте грошові зобов`язання відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_3 належним чином не виконував, в зв`язку з чим виникла заборгованість. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер і його спадкоємицею, яка постійно проживала з ним на час відкриття спадщини, а отже прийняла спадщину, є ОСОБА_2 . До складу спадщини входять, в тому числі, кредитні зобов"язання померлого позичальника. 29.09.2023 АТ КБ "ПриватБанк" направив приватному нотаріусу Стожик Н. В. претензію кредитора і 23.10.2023 отримав відповідь, в якій зазначалося, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися. Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 була заведена на підставі претензії АТ КБ "ПриватБанк". 08.11.2023 ОСОБА_2 як спадкоємиці позичальника було направлено лист-претензію, яким позивач пред"явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті ОСОБА_3 його заборгованість за кредитом становить 39744,01 грн., з яких 10731,56 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 29012,45 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками, - яку позивач просить стягнути з відповідачки.

В судовому засіданні представник АТ КБ "ПриватБанк" заявлені вимоги підтримала.

Відповідачка позов не визнала, пояснила, що вона не є спадкоємицею ОСОБА_3 , а тому не має відповідати за його зобов"язаннями.

В судове засідання, призначене на 02 грудня 2024 року, представник позивача і відповідачка, які у встановленому порядку оповіщені про час і місце розгляду справи, не з"явилися. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Оскільки розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного провадження, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 03.03.2011 між АТ КБ ПриватБанк і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір б/н, за умовами якого позивач надав ОСОБА_3 строковий кредит в сумі 1000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, який в подальшому змінювався, зі сплатою відсотків за користування кредитом на умовах, передбачених цим договором, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.

За життя ОСОБА_3 не виконував грошові зобов`язання у строки, визначені договором. Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на день смерті, заборгованість ОСОБА_3 за тілом кредиту складала 10731,56 грн., за нарахованими відсотками - 29012,45 грн.

Зазначені обставини підтверджуються анкетою-заявою позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 03.03.2011 (а.с. 24), умовами і правилами надання банківських послуг (а.с. 26-49); довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_3 (а.с. 23); розрахунком заборгованості за договором (а.с. 9-16), випискою за договором за період 11.01.2011 - 19.11.2020 (а.с. 17-22).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 даного Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов"язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням.

Згідно статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

В силу ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові і електронні докази, висновками експертів та показаннями свідків.

У зв"язку зі смертю ОСОБА_3 12 вересня 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Стожик Н. В. претензію кредитора, в якій просило включити кредиторські вимоги АТ КБ "ПриватБанк" в спадкову масу та повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 39750 грн. (а.с. 59).

Згідно відповіді нотаріуса від 06.10.2023 за № 171/01-16 протягом строку прийняття спадщини ніхто із спадкоємців ОСОБА_3 не подавав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, відомості про спадкоємців, які фактично прийняли спадщину після смерті спадкодавця в нотаріальних органах відсутні, станом на 06.10.2023 спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась (а.с. 60).

Крім того, згідно наданої приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Стожик Н. В. на запит суду інформації, станом на 16.01.2024 спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилась, що також підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 75433296 від 16.01.2024 (а.с. 53, 54).

Позивач, пред"являючи позов до ОСОБА_2 як спадкоємиці ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, послався на те, що дана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де адресою їх реєстрації зазначена АДРЕСА_1 .

Проте, з наданих суду документів не вбачається, що відповідачка є спадкоємицею померлого ОСОБА_3 , і що вона проживала з ним на час відкриття спадщини і таким чином прийняла її.

Зокрема, у анкеті-заяві ОСОБА_3 про приєднання до умов на правил надання банківських послуг від 03.03.2011 останній вказав, що проживає по АДРЕСА_1 , без зазначення номеру будинку (а.с. 24).

Відповідно до наданої позивачем копії паспорту ОСОБА_2 серія НОМЕР_1 , виданого 27.04.2005 Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області, остання зареєстрована в с. Михалківці Ярмолинецького району Хмельницької області (а.с. 53-54).

За клопотанням представниці позивача судом було витребувано з Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області інформацію про те, хто був зареєстрований разом з ОСОБА_3 на день його смерті.

Відповідно до інформації, наданої Розсошанською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області на виконання вказаної ухвали, на підставі даних погосподарських книг за 2006-2010 роки, 2016-2020 роки, 2021-2025 роки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був громадянином росії, мав посвідку на тимчасове проживання в Україні, з 28.02.2008 року був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Разом з ним за даною адресою була зареєстрована ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . На день смерті ОСОБА_3 проживав один. На даний час за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані особи відсутні (а.с. 102, 106).

Згідно із даними Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь № 389504 від 02.01.2024) ОСОБА_2 зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 (а.с. 45), що також підтверджується довідками Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області № 26 від 22.01.2024 та № 283 від 20.02.2024 про місце реєстрації та склад сім"ї ОСОБА_2 (а.с. 60, 68).

Випискою з погосподарської книги № 1 Монастироцької сільської ради за 2016-2020 роки (особовий рахунок № НОМЕР_2 ) підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є головою сім"ї по АДРЕСА_2 . До складу сім"ї входять: сестра - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батько - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , бабуся - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 59).

На даний час ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_2 . Разом з нею зареєстровані: ОСОБА_6 - батько, ОСОБА_7 - бабуся, ОСОБА_8 - дочка, ОСОБА_5 - сестра, що підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області за (а.с. 60).

Отже, судом встановлено, що твердження позивача про те, що ОСОБА_9 є спадкоємицею ОСОБА_3 , яка прийняла його спадщину і має відповідати за його зобов"язаннями, є хибним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

На позивача покладений обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у справі співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 756/2298/18 (провадження № 61-3976св21) вказано, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Як вбачається із змісту та предмету позовної заяви позивачем пред`явлено позов про стягнення заборгованості до ОСОБА_2 , яка не є неналежним відповідачем у справі.

Будь-яких клопотань зі сторони позивача про заміну неналежного відповідача суду не подано, більше того представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи із вимогами до ОСОБА_2 за його відсутності (а.с. 80).

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача.

В силу ст. 142 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на позивача.

На підставі ст. 15, 16, 526, 608, 610, 1054, 1216, 1282 ЦК України, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 48, 51, 76-80, 81, 109, 141, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК, суд

вирішив:

Відмовити узадоволенні позовуАкціонерного товариствакомерційний банк"ПриватБанк"до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 03 березня 2011 року в сумі 39744,01 грн., укладеним між Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_3 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Микола БАСЬКОВ